§ 1. Механізм відображення слідів учинення злочину

Відображення - фундаментальне срілософське поняття і є загальною властивістю матерії. Воно притаманне всім об'єктам живої і неживої природи. Злочин - це специфічна діяльність суб'єкта в матеріальному середовищі.

Розкриваючи сутність відображення, його завжди пов'язують із взаємо­дією і повторенням, з внутрішньою здатністю матеріальних об'єктів присто­совуватись до дій і відповідним чином реагувати на них (В. Г. Афанасьєв). Результатом такого реагування і пристосування об'єктів, що взаємодіють, є сліди-відображення, характер яких обумовлений їхнім рівнем організації. Все-загальна властивість матерії полягає в тому, що в конкретних умовах одна матеріальна система відтворена в специфічній формі сторони другої системи, взаємодіючи з нею. Результат цього процесу відтворення - «відбиток», фік­суючий особливості явища, яке відображається.¹

За формою і глибиною відтворення розпізнають відображення в живій і неживій природі та в суспільстві. Однак для кожної форми загальною законо­мірністю є те, що виникле відображення-слід є другим щодо предмета, яким відображається, і подібне до нього.

V неживій природі процес відображення відносно простий і завершується утворенням матеріальних слідів, наприклад, рук, ніг, транспортних засобів, які є відтворенням ознак самоутворюючого об'єкта в особливостях слідосприй-маючого. Таке відображення інколи називають «пасивним», а результати йо­го - елементарними слідами-відображеннями.

V живій природі відображення складніше, форми його неоднакові і зале­жать від рівня розвитку живих організмів. Найдосконалішим є відображення

¹ Див.: Українська Сучасна Енциклопедія- К., 1982- Т. 8 - С. 25.

49

людиною, яка наділена пам'яттю, свідомістю і мисленням. Таке відображення називають психічним, це складний процес взаємодії людей між собою і мате­ріальною дійсністю.

Чуттєве відображення викликає формування мислячого (ідеального) об-І разу як джерела криміналістичної інформації. В цьому плані розслідування можна інтерпретувати як процес відображення на рівні людської свідомості ідеальних і матеріальних слідів злочину. Слідчий, дізнавач, суддя починають І пізнання злочину з живого споглядання матеріальних змін в оточуючому се-1 редовищі і виявлення в цих змінах ознак складу злочину.

Дійсно, слідчий під час огляду місця події відображає сліди вимірювань, і оцінює їх, складає єдину картину події злочину. Під час допиту потерпілого і або свідка-очевидця слідчий відображає у свідомості подію злочину, транс-І формує Ті в форму для доказування, наприклад, фіксує в протоколі, складає! суб'єктивний портрет і схему місця події, тобто закріплює їх матеріально.

У процесі відображення беруть участь три об'єкти: відображуваний доутворюючий), відображуючий (спідосприймаючий), в результаті чого вини-, кає відображення-слід.

Відображуваний об'єкт - це звичайна реальність у конкретний моменті часу, як то: люди, події, явща, факти, моменти часу, речі, відносини, твари-1 ни, машини та інструменти. Він взаємодіючий і, як правило, є причиною вплмЦ ву і слідоутворення; він сам джерело енергії взаємодії чи отримує її від іншого ч джерела.

Відображуючий об'єкт - це будь-яке матеріальне тіло живої і не» природи, який під час взаємодії змінює свої зовнішні ознаки і внутрішні влао-| тиврсті, відтворює (копіює) властивості слідоутворюючого об'єкта. Це всі теріальні тіла, які перебувають у агресивному стані.

Відображення - це результат процесу відбиття, сліди в широкому мінні (матеріальні та ідеальні).

Відображення може виникнути внаслідок проміжного об'єкта, який знг диться між відображуваним і відображуючим об'єктами, наприклад,

50

газоподібне, сипуче середовище. Такі матеріальні проміжні об'єкти назива­ються каналами зв'язку процесу відображення, каналом передачі інформації від слідоутворюючого об'єкта до слідосприймаючого (так передаються звукові сліди, оптичні сигнали). Слідом-відображенням у даній процедурі є проміжний об'єкт, його енергетичний стан у визначений момент часу.

Відображення людини проходить на рівні суспільної свідомості, тут сліда-ми-відображеннями є уявні образи - «сліди пам'яті», що виникають у свідо­мості людини, яка думає. У зв'язку з цим утворення слідів пам'яті не можна зводити лише до механічного копіювання або переносу інформації. Досі цей процес не можна вважати пізнаним до кінця. В ньому залишається ще багато білих плям, які потребують наукового вивчення. /

Таким чином, методологічну роль теорії відображення як всезагальної властивості матерії для науки криміналістики взагалі і теорії механізму вчи­нення злочину зокрема можна сформулювати так:

По-перше, усезагальна властивість матерії відображення дозволяє події злочину інтерпретувати як процес відображення і слідоутворення.

По-друге, положення теорії відображення про те, що слід-відображення не може існувати окремо від відображуючого об'єкта, в судово-слідчому про­цесі визначає кінцеву мету дослідження. Практично це означає: якщо є слід, то обов'язково повинен бути предмет, який його залишив.

По-третє, положення теорії відображення про те, що відображуване існує незалежно від відображуючого, орієнтує слідчого на те, що ступінь копіювання слідоутворюючого об'єкта, повнота передач його рельєфу залежить тільки від матеріалу контактуючих об'єктів і механізму взаємодії, але не залежить від суб'єкта дії. Останній, в силу своїх професійних знань і процесуального стану, може одержувати із джерела більше або менше інформації', але кількість від­ображуваної первинної інформації залишається незмінною. Тому, викорис­тання однакових засобів дослідження одного і того самого джерела дозволяє одержувати однозначні результати і таким чином перевіряти обґрунтованість раніше проведених досліджень.