11.4. Класифікація слідів злочину в криміналістиці

Сліди, які утворюються па місці контакту внаслідок зміни субстанції' взаємодіючих об'єктів, називаються локальними. Якщо слід утворюється за межами контактної зони, він є п е риферійним.

118

Глава II. Слідиджерела крішіналістичної інформації

Локальні сліди можуть бути об'ємними, поверхневими (площинними), забарвлениші та безбарвними. Периферійні сліди зустрічаються рідко, вони частіше за все є забарвленими, поверхневими, наприклад, утвореними пилом, снігом, піском. Локальні сліди нерідко утворюються за рахунок третьої, сторонньої речовини. Якщо на пальці є барвник, то при контакті з слідосприймаючим об'єктом утворюється забарвлений слід пальця не через зміни його ознак, а внаслідок нашарування барвника на поверхню слідосприймаючого об'єкта. У цьому механізмі слід розрізняти не два, а три об'єкти: слідоутворюючий — палець, слідосприймаючий — нейтральний матеріальний предмет та слідбарвник, який його утворює. Тому об'єкти, на яких сліди утворені іншими матеріальними речовинами, називають носіями (слідоносіями).

Криміналісти всього світу неодноразово робили спроби класифікувати трасологічні сліди, тобто сліди у вузькому їх значенні. Б.І. Шевченко розрізняла сліди рук, ніг, зубів, знарядь злому, транспортних засобів, тварин, пилу, бруду та ін. За механізмом утворення сліди поділяли на статичні та динамічні, об'ємні та поверхневі, локальні та периферійні, забарвлені та безбарвні, маловидим! і невидимі, точкові та лінійні.

Усі матеріальні сліди запропоновано поділяти на три види:

слідипредмети, слідивідображення та слідиречовини.

Слідамипредметами є всі матеріальні предмети, які мають усталену зовнішню форму, наприклад недокурок, капелюх, носовичок, ніж, гільза, залишені на місці злочину, а також частини цілого.

Слідамивідображеннями є матеріальні копії слідоутворюючих об'єктів, локальні та периферійні.

Слідамиречовинами є частини (об'єми) цілої сипкої, рідкої, газоподібної речовини, наприклад пляма крові, частки пилу, бруду, барвника, запахової речовини та ін.

Зрозуміло, усередині кожної групи можлива подальша класифікація. Так, класифікація 3.1. Самошиної та В.М. Герасимова (мал. 18) враховує лише трасологічні сліди і не відрізняється послідовністю. Наприклад, названі не всі сліди зовнішньої будови людини; підставою для поділу слідів на забарвлені та безбарвні є не механізм їх утворення, а властивості прозорості (здатність пропускати світло). Прозорі об'єкти пропускають світло, а самі є невидимими, тобто безбарвними. Усі непрозорі речовини є видимими; якщо ж фон слідосприймаючого об'єкта однаковий з кольором слідоутворюючої речовини, то така речовина (слід), хоча й забарвлена, є малопомітною на цьому фоні.

119

Розділ 3. Криштальне слідознавство

Здається спірним поділяти сліди за механізмом утворення на статичні та динамічні. Слідоугворення — це завжди рух взаємодіючих об'єктів.

Мал. 18. Класифікація слідів злочинів в криміналістиці за З.Г. Самошиною

Статика — це спокій. Практично усі сліди є динамічними. Навіть камінь, що нерухомо лежить на грунті, під силою власної ваги рухається вниз і утворює об'ємний слід. Будьякий об'ємний слід утворюється внаслідок руху слідоутворюючого об'єкта. Тому поділ слідів на статичні та динамічні є некоректним.

Сучасна криміналістика розглядає сліди в ід. вузькому трасологічному розумінні, тому класифікація слідів злочину в їх широкому значенні не зустрічається. У сучасних підручниках з криміналістики1 класифікації хоча й є різними за структурою, але являють собою не що інше, як перелік традиційних слідів, на котрі вказував ще Г.

' Див., напр.: Криминалистика І Под ред. И.Ф. Пантелеева, НА. Селиванова. М., 1984; Криминалистика 1 Под ред. Н.П. Яблокова, ВЯ. Колдина. М.. 1990; Криминалистика /Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина. М.. 1994.

120

Глава 11. Слідиджерела кри.иіналіспшчної інформації

Для наукової класифікації слідів злочин)' нами обрані філософські підстави теорії відбиття, перш за все такі поняття, як відображений та відображуючий об'єкти і відображення — результат відбиття та взаємодії. Використовуючи структуру діяльності як підставу поділу, при класифікації слідів злочину ми застосували и" елементи: суб'єкт засобу діяльності та предмет, на який спрямована діяльність суб'єкта, тобто матеріальне середовище. Отже, люди (суб'єкти) є першою підставою для класифікації слідів злочину.

Людина в злочинній діяльності є головним елементом взаємодії. Вона вступає в різні форми зв'язків з суб'єктами злочину і матеріальним середовищем, використовує певні засоби для досягнення своєї мети. Тому людина є найбільш інформативною фігурою в злочинній діяльності і відбиває на місці злочину найбільшу кількість матеріальних та ідеальних слідів. Такі сліди утворюють клас—сліди людини.

Другою підставою для класифікації (не менш важливою) обраний другий елемент злочинної діяльності — засоби вчинення злочину, тобто сукупність предметів, інструментів, приладів, пристосувань, верстатів, машин, мікроорганізмів, сліди яких залишаються на місці події.

Третьою підставою для класифікації обране матеріальне середовище. Будьякий злочин виникає, розвивається та закінчується в матеріальному середовищі. Тому зміни, які утворюються в матеріальному середовищі як наслідок злочину, містять криміналістичну інформацію і використовуються в розслідуванні.

Таким чином, сліди злочину поділяються на три класи: сліди людини, сліди засобів вчинення злочину та сліди матеріального середовища.

Перший клас — сліди людини є найбільш розгалуженим, і це зрозуміло, оскільки сліди людини найбільш вивчені в криміналістиці і є найпоширенішим джерелом інформації. За видом відбиття цей клас поділений на матеріальні та ідеальні сліди, а матеріальні ще й на слідивідображення та слідиречовини.

Слідивідображення названі так через слідоутворюючі об'єкти людини як фізичного тіла: зовнішність, тобто форма, розмір; шкірний покрив обличчя, руки, ноги, нігті, зуби, а також слідивідображення навиків людини як суб'єкта діяльності.

Матеріальні сліди як вид поділені на слідивідображення та слідиречовини, тобто на роди, при цьому речовини поділяються на частки та виділення (мал. 19). Частки — це частини людини як фізичного тіла, тобто біологічна тканина: шкіра, волосся, кістки, нігті, кров, сперма. Вони відрізняються від виділень фізіологічної діяльності людини (піт, запах, слина, сеча, кал та ін.).