22.3. Прийоми виявлення і фіксації слідів знарядь учинення злочинів

Виявлені сліди перш за все фотографують, описують у протоколі, відмічають місце їх розташування на плані. Після орієнтовної та оглядової зйомки обирають таку точку для вузлової зйомки, щоб у кадрі вміщалися всі сліди. При описуванні сліду визначають його вид за механізмом утворення (тиснення, ковзання, об'ємний, поверхневий), шляхом вимірювання фіксують місце розташування сліду відносно тих чи інших орієнтирів. Визначивши вид сліду, називають його форми і розміри: довжину, ширину і глибину. Потім описують окремі ознаки, форму і розміри виступів і заглиблень, валиків і рівчаків.

Після закріплення та аналітичного дослідження слідів розпочинають їх вилучення. Об'ємні сліди рекомендується вилучати безпосередньо разом з носієм сліду, наприклад випиляти частину стінки, дверей, підняти кілька паркетин. Однак сліди на громіздких і коштовних речах найчастіше копіюють, виготовлюючи зліпки з пластиліну, полімерних мас (пасти К., СКТН, "Сіеласт"), іноді використовують віск, гіпс, стеарин. Для виготовлення пластилінового зліпка пластилін розминають у руці і прикріплюють до фанери, скла, потім пластилін припудрюють порошком сажі, білил і притискують до сліду разом із шматком фанери. Припудрений пластилін легко відділяється від матеріалу сліду. Перед копіюванням слід не можна змазувати вазеліновим маслом, як це іноді рекомендують, оскільки масло пом'якшує пластилін, внаслідок чого він втрачає свої копіювальні властивості.

Прийоми вилучення слідів свердлення, розпилу і слідівречовин мають свої особливості. Сліди свердлення на місці злочину,

292

Глава 22.

як правило, являють собою просвердлені отвори, на стінках яких немає слідів, придатних для ідентифікації. Окремі ознаки знарядь свердлення відображаються на стружці, яка нерідко знаходиться пи ногами слідчого. Тому треба прагнути вилучити не тільки і не стільки предмети з просвердленими отворами, скільки стружку і "сліпі" сліди — недосверддені отвори, на дні яких є окремі ознаки, достатні дтя ототожнення свердла. З таких слідів бажано виготов.тювати полімерні зліпки, які звичайно є моделлюорієнтуванням для розшуку свердла.

Сліди розпилу на поверхнях не несуть ідентифікаційних ознак, крім випадків, коли пила неправильно розведена. Тому рекомендується вилучати розпилені об'єкти і намагатися виявити недопиляний слід розпилу, на дні якого іноді є сліди тиснення, котрі відображають крок зубців і форму їх заточки, що дає змогу ототожнити пилу.

Сліди рідких і сипких речовини вилучають разом із носієм, попередньо описавши їх у протоколі і сфотографувавши. Іноді поверхневі сліди нашарування сипких речовин переносять на липкі копіювальні матеріали (дактилоплівку, скотч та ін.), коли речовина сліду не є джерелом інформації.

Виявлені на місці події знаряддя злочину фіксують також, як і сліди: протоколюванням, вимірюванням, фотографуванням. При фотографуванні оглядові та вузлові зйомки треба здійснювати так, щоб у кадрі обов'язково вміщувалося знаряддя. Оглядові знімки виконують з глибинним масштабом, а детальні — масштабним засобом.

При огляді місця події сліди знарядь учинення злочину піддають аналітичному дослідженню з метою одержання інформації про знаряддя, яке використовувалося, механізм слідоутворення і вирішення ідентифікаційних завдань, наприклад з якого боку здійснено злом, з якою силою, які фізичні ознаки злочинця, час вчинення злочину тощо.