§ 4. Криміналістична характеристика слідів вогнепальної зброї та механізм їх утворення

Застосування вогнепальної зброї під час вчинення злочинів призводить до виникнення численних слідів на місці події. Сліди зброї різноманітні і залежать від багатьох факторів: моделі зброї; використовуваних боєприпасів; умов вчи­нення злочину; дій, які виконує суб'єкт для приховування слідів злочину.

Сліди зброї - це, насамперед, сліди-предмети: залишені зброя, боєпри­паси, різні речі (шомпол, протирка, кобура, пакувальний матеріал, в якому зберігалася зброя - тканина, папір, дерево).

160

Сліди-предмети - це патрони з осічкою, гільзи, шріт, пижі, прокладки, не-згорілі порошинки, сліди кіптю.

Сліди зброї, по-друге,- це сліди взаємодії зброї, боєприпасів з предмета­ми середовища (оточення): пробоїни, вм'ятини, зруйновані предмети (скляні, керамічні), зрештою, це сліди на тілі людини, пробоїни, розриви, кіпоть на тканинах (обідок обтирання), укорінені порошинки, опіки тощо.

Найбільша кількість слідів зброї залишається на гільзах, снарядах (куля, шріт), перешкодах (предмети, тіло людини), тіло того, хто стріляв, і потерпілого (руки, обличчя, одяг). Тому під час огляду місця події саме ці джерела інформа­ції заслуговують на особливу увагу, проводити їх огляд і дослідження треба із залученням фахівця. Вид слідів, особливості їхнього розміщення допоможуть розв'язати багато питань, які постають перед слідчим. Крім того, фіксація їх забезпечить успішне проведення судово-балістичної та інших експертиз.

Механізм утворення співів із заряджанням зброї

Заряджаючи неавтоматичну зброю патрон вручну вставляють у патрон­ник, потім замикають ствол. На денці гільзи утворюються сліди ковзання від нерівностей щитка колодки, інколи сліди від бойка у вигляді трас. При за­ряджанні автоматичної зброї затвор, рухаючись уперед, натикається на пат­рон, який знаходиться в магазині, і досилає його в патронник, при цьому на ребрі денця гільзи може утворитися слід досилання, характерний для АК і АКС.

Утворення слідів зброї на гільзі під час пострілу

З натисканням на спусковий гачок, ударник з бойком зривається з бойового зводу і, рухаючись уперед, натискається на капсуль, утворюючи на ньому об'ємний слід тиску, який за своєю формою схожий на форму бойка. З ударом бойка капсуль загоряється і підпалює пороховий заряд. У патроннику виникає великий тиск порохових газів, під дією яких снаряд отримує кінетичну енергію і виштовхується із ствола, а гільза з такою ж силою притискується до затвору і на її денці утворюються сліди тиску, які називаються слідами переднього зрізу затвора (патронного упору). Оскільки метал капсуля значно тонший денця і більш м'який, тому сліди переднього зрізу затвора утворюються насамперед на капсулі навколо сліду бойка.

Практично слід бойка і слід переднього зрізу затвора залишаються на гільзах, відстріляних із будь-якої зброї як заводської, так і атипової.

Утворення слідів при екстрагуванні гільзи

Процедура пострілу триває мить, за цей час затвор набуває моменту руху і, переборюючи стан спокою, починає рухатись назад. Зачіпка викидача, який утримує гільзу в чашечці (вінчику) затвора, витягує гільзу і разом з нею відхо­дить назад. З рухом гільзи в патроннику на її стінках можуть утворюватися сліди патронника від нерівностей, які є на його стінках.

161

Сліди патронника мають форму паралельних трас, розміщених на цилінд­ричній частині гільзи, ближче до її денця.

Як тільки гільза покине патронник, вона натикається на відбивач, одержує обертовий момент і викидається.

На снарядах (куля, шріт) залишаються сліди каналу ствола зброї. Під тис­ком газів снаряд, що рухається по стволу, ковзає по його стінках і на цилінд­ричній частині кулі утворюються сліди полів нарізів і сліди граней нарізів. Механізм утворення їх такий. Куля, залишаючи патронник, рухається прямо­лінійно і при вході в нарізи на ній залишаються первинні сліди нарізів, які роз­міщені паралельно осі кулі у вигляді борозенок і валиків. Із подальшим рухом куля повторює напрямки нарізів, отримує обертовий рух і на її поверхні зали­шаються сліди граней і полів нарізів у вигляді нахилених пучків трас. У вітчизняній бойовій зброї ствол має чотири нарізи, які в'ються зліва вгору направо. Ширина полів і нарізів може бути визначена за їхніми слідами на циліндричній частині кулі. Ці сліди називаються повторними слідами каналу ствола.

У гладкоствольній зброї сліди каналу ствола залишаються на шроті і спе­ціальних кулях. У шротовому заряді не всі шротинки торкаються ствола, а лише крайні, до того ж не всією поверхнею, а тільки окремими точками. У цих точках утворюються сліди каналу ствола у вигляді площинок поверхні на сферичній частині шротин. На шроту, розміщеному всередині заряду, слідів каналу ствола не залишається, але інколи зустрічаються незначні поглиблен­ня від контакту з сусідніми шротинками. Такі сліди називають контактними полями. Останні іноді можна зустріти на поверхні пижа або ж картонної про­кладки.

Сліди на гільзах і снарядах атипової зброї рідко відповідають стандарт­ним слідам, оскільки атипова зброя, як правило, ненарізна, неавтоматична, не має викидача.

Сліди контакту снаряда з перешкодою

При зіткненні з перешкодою снаряд володіє кінетичною енергією, може утворити: об'ємний слід тиску, пробоїну (наскрізний отвір) або ненаскрізний (сліпий) отвір. Навколо пробоїни є сліди кіптю, зерна пороху (при близькому пострілі), на стінках кульового каналу можуть бути сліди металізації, як пра­вило, невидимі, а на еластичних тканинах по краю отвору - обйок обтирання

162

у вигляді частинок мастила, металу снаряда. Сліди кіптю є не лише на по­верхні «цілі», але й на інших об'єктах, які були в зоні дії порохових газів, а саме на тілі й одязі особи, яка стріляла, та осіб, які були присутні при цьому. Особливо це важливо для встановлення факту: стріляли в живу людину, чи в труп.