13.1. Ознаки зовнішності людини та механізм їх відображення при вчиненні злочину
Перебуваючи на вищому сгупені розвитку і організації матерії, людина володіє найбільшою кількістю властивостей і ознак, що дає змогу відрізняти й від об'єктів живої та неживої природи, виділяти та ототожнювати. Тому властивості і ознаки людини слід розглядати як властивості та ознаки об'єкта, котрий володіє біологічною сутністю, і як матеріального утворення, що має фізичні начала.
З давніх часів філософи розглядали людину дуалістичне, як істоту, що об'єднує біосоціальне з його тілесною організацією. Отже, людині властиві фізичні начала як будьякому матеріальному об'єкту та біологічні — як об'єкту, що володіє мисленням та сустнльною свідомістю. Тому людині притаманні три види слідіввластивостей: фізичні, біологічні та соціальні.
До останнього часу в криміналістиці при дослідженні слідів людини звертали увагу на відображення ознак зовнішньої анатомічної будови тіла та його частин (рук, ніг, зубів), сліди яких утворюються внаслідок механічної взаємодії. Таке вузьке визначення людини як слідоутворюючого об'єкта не відбиває його біологічні та соціальні властивості, які мають інформаційне значення для встановлення і ототожнення особи. Отже, на місці події суб'єкти злочину — люди залишають слідивластивості (фізичні, біологічні та соціальні), які несуть інформацію про людину.
Фізичні властіюості характеризують будову тіла як будьякого матеріального утворення. Усяке матеріальне тіло займає
Глава її. Слідиознаки зовнішньої будови людини, габітолигія
певний простір, тому воно "виділяється з решти світу за допомогою більш чи менш чіткої просторової межі" (0.1.
Уємов). Людина у цьому плані не є винятком, ознаки й зовнішньої будови — це просторові межі — форма, розмір, і розташування їх відносно один одного дають змогу виділити та індивідуалізувати суб'єкта.Разом з тим, розглядаючи людину як фізичне тіло, не слід забувати, що людина є особою, котрій притаманні соціальні властивості, які проявляються в суспільній, економічній, духовній та іншій діяльності. Крім того, людина в нашій державі — це громадянин України, наділений конституційними правами, свободами і обов'язками перед суспільством. Тому усі прийоми та методи одержання інформації про людину і від людини мають відповідати принципам гуманносгі, а діяльність осіб, котрі займаються збиранням доказів, повинна носити законний характер.
Фізичні властивості людини поділяють на два види: 1) зовнішні, або анатомічні; 2) внутрішні, або структурні.
Зовнішні, або анатомічні, які характеризують будову тіла та його частин, зокрема корпусу, голови, обличчя, рук, ніг, зубів, шкірних покривів долонних поверхонь рук, ггідошв ніг. Саме ці ознаки частин тіла людини найчастіше використовуються для його розшуку і ототожнення. На цій підставі побудовані дактилоскопічна експертиза, портретнокриміналістична експертиза особи, криміналістичні обліки, інформаційнодовідкові системи;
Внутрішні, або структурні, які характеризують зовнішню будову тканин, органів, різних виділень людського організму в процесі його життєдіяльності. На підставі властивостей будови встановлюють групову належність крові, частин тканини, що відділялися (нігті, епідерміс), різних виділень (сперма, піт, сеча).
Таким чином, зовнішня і внутрішня організації таїа людини як відображуючого об'єкта є джерелами інформації про ознаки зовнішньої будови та його внутрішні властивості. У наслідок механічної взаємодії людини з матеріальним середовищем відбувається елементарне відображення, тобто копіювання зовнішніх контурів одного об'єкта або його частин на другому, наприклад утворення слідів рук, ніг, губ, зубів та інших частин тіла людини.
Біологічні властивості відбивають функціональну діяльність людини, характеризують її як живу біологічну систему, що функціонує в соціальному середовищі.
Тому біологічні властивості є властивостяминавиками, уміннями та прийомами здійснювати конкретні рухи, наприклад, при виконанні письма, певної роботи, ходьби, виголошенні промови тощо. Ці властивостінавики відображаються в матеріальному середовищі у вигляді слідів рукописного тексту в док)'ментах, доріжки слідів, здійсненої роботи, наприклад пошитого взуття, виготовленого знаряддя зброї таін.137
Розділ 4. Сліди людини
У літературі до біологічних властивостей людини нерідко відносять стан здоров'я, зовнішній вигляд, кров, волосся, слину та інші об'єкти, називаючи цю групу природнобіологічними джерелами інформації (П.П. Цветков). Не вдаючись до дискусії щодо правомірності такої класифікації, зазначимо, що людина як високоорганізована і соціальнобіологічна істота виділяє себе з оточення йому подібних трьома біологічними властивостями:
динамікою, голосом та мовою.
Динамічні властивості — це рухові навики, які відображаються в процесі руху джерела як матеріально, так і ідеально (сліди ходи, особливості почерку, голосу, манери поведінки, жестикуляція тощо). Такі джерела є речовими, але вони відрізняються від слідів крові, волосся, часток тканин, котрі відділилися від людини і втратили свою біологічну сутність. Тому частки, які відділилися від тіла людини, обгрунтованіше відносити до слідівпредметів, слідівречовин органічного походження. У них відсутні динамічні властивості.
Голос як властивість людини є джерелом звукових слідів, сприймаючи які люди спілкуються між собою і розрізняють один одного. Інформація, відображена у звуковому сліді, характеризується достатньою стабільністю фізичних параметрів, дає змогу формувати індивідуальні комплекси ознак та ідентифікувати людину за голосом і звуковою мовою.
Мова слугує засобом спілкування людини, головною її властивістю, реальним життям особи в ії постійному спілкуванні (Ф.Т. Михайлов). Тому й інформація, яку людина відображає за допомогою мови, є вельми різноманітною. Мова — джерело інформації широкого плану.
У криміналістичному аспекті людина розглядається як об'єкт розшуку і ототожнювання, яким він виступає під час розслідування злочину. Тому досліджуються не всі види інформації, яку відображає мова, а тільки усна і писемна.Соціальні властивості характеризують людину як особу на рівні індивідуальної та суспільної свідомості, його відношення до закону, суспільства, моральних і етичних цінностей. В літературі особистісні властивості класифікують за різними підставами. Здається доцільним усі соціальні властивості об'єднати у п'ять груп: персонографічні; психофізіологічні та психічні;, світосприймальні; виробничоділові; моральнопобутові. 1. Персонографічні властивості характеризують людину як суспільну істоту, що має прізвище, ім'я, по батькові, стать, час народження, місце проживання, національність, мову тощо. Це установчі дані, вони можуть бути змінені і перекручені навмисно. Разом з тим вони лежать в основі низки криміналістичних обліків (алфавітного, безвісно пропалих, дактилоскопічного).
138
Глава IS. Слідиознаки зовнішньої будови людини, габітологія
2. Психофізіологічні та психічні властивості відбивають стан людини і виражаються у вигляді веселості, збудженості, пригніченості; характеризують тип нервової діяльності (сангвіник — живий, рухліший, емоційний, чутими; холерик — поривчастий, гарячий, різкий; флегматик — спокійний, в'ялий, повільний, стійкий; меланхолік — сумний, подавлений, нерішучий, боязкий). Сюди ж належить відносити й фізичні вади: глухоту, сліпоту, недоумкуватість, різні каліцтва.
3. Світосприймальні властивості — це духовне та ідейне обличчя людини: ідейність — безідейність, принциповість — безпринципність, вірність — зрада, патріотизм, націоналізм, шовінізм, нігілізм.
4. Виробничоділові властивості характеризують ставлення людини до праці (колективної, індивідуальної), працездатність, ощадливість, марнотратство, безгосподарність, жадібність, користолюбство тощо.
5. Моральнопобутові властивості характеризують людину в побуті, сімї, малому колективі.
До них прийнято відносити: гуманізм, нелюдяність, жорстокість, ввічливість, черствість, сумлінність, брехливість, нахабність, брутальність, скромність, благородство, зарозумілість, сором'язливість; сім'янин, одинак, п'яниця, розпусник, сексуально небезпечний тип.Таким чином, інформаційні властивості людини фізичного, біологічного і соціального плану в сукупності можуть виділяти людину із оточення йому подібних, дозволяти здійснювати його розшук і ототожнення в кримінальному судочинстві.
У процесі діяльності людини ці три види властивостей відображаються в різних аспектах матеріальними об'єктами і суб'єктами, які стають джерелами інформації, що зветься особистісною. У залежності від виду властивостей слід розрізняти й види інформації.
Фізичні властивості характеризують людину як фізичне тіло, його зовнішню і внутріїиню будову. Тому інформацію про такі властивості допустимо називати структурною, оскільки вона визначає структурну організацію людини.
Біологічні властивості відбивають функціональну діяльність людини, і інформацію щодо них належить називати функціональною.
Соціальні властивості характеризують людину як особу на рівні індивідуальності та суспільної свідомості. Така інформація називається соціальною, або особистісною.
139