§ 2. Криміналістична характеристика видів взаємодії у структурі механізму вчинення злочину

Взаємодія між двома об'єктами становить поодинокий акт відображення і утворення слідів відображення. Злочинна діяльність - це довгий ланцюг вза­ємодій: людей, тварин, організмів і неживих тіл.

При взаємодії об'єкти обмінюються енергією (механічною, хімічною, елек-

51

тричною і т. п.), необхідною для слідоутворення, тобто виконання певної ро­боти. За кількістю видів рухів, що беруть участь у взаємодії, останні ділять на прості та складні, опосередковані та безпосередні, контактні та безконтактні.

Взаємодія вважається простою, якщо в основі слідоутворення лежить один вид руху, більшість слідів у трасології утворюється при одному виді ру-' ху - механічному.

Складною називається взаємодія, коли у слідоутворенні бере участь де­кілька видів рухів. Як, наприклад, при короткому замиканні електричних про­водів під час пожежі. Через падіння перекриття (механічний рух) проводи,, вступають у контакт, потім виникає електрична взаємодія, тобто відбувається! плавлення металу на місці контакту, а закінчується хімічною взаємодією -] утворенням окису міді.

Основні види рухів матерії були названі Ф. Енгельсом, а саме: психічний] (різновидність суспільного), механічний, фізичний, хімічний і біологічний.

Психічний рух - це вища і складна срорма взаємодії і зв'язку, яка виникає] при вчиненні злочину між суб'єктами та матеріальним середовищем органіч-] ного і неорганічного походження. Скажімо, погроза убивством, висловленг потерпілому, психічне насильство, створення психологічного контакту пє. вербальними слідчими діями та ін. Психічна взаємодія суб'єкта з предметом! неживої природи викликає формування нового знання і суб'єктивного образу.

Механічний рух - це переміщення тіл у просторі. Це найбільш очеви . срорма руху, в якому беруть участь будь-які об'єкти живої і неживої природа! Всяке переміщення предметів обстановки становить собою слід, який змінк відношення речей та їхні зв'язки. Зникнення предмета або поява нового слід-предмет, наприклад, залишений злочинцем на місці вчинення злочину! Сліди механічного походження майже завжди явні. Разом з тим є велика кіль кість слідів механічного походження, які існують на межі видимого або зовеш невидимого. Наприклад, сліди металізації, запахові сліди, сліди звуку, елі; мікрочасток і мікрооб'єктів тощо.

Фізичний рух здійснюється на молекулярному або атомарному ріє У світі сучасних поглядів ці процеси супроводжуються тепловими, магнітник електричними, радіоактивними змінами у структурі взаємодіючих об'єктів, у своїй більшості залишаються невидимими. У криміналістичних дослі£ нях найчастіше використовуються термічні, електричні, радіоактивні сліди.

Хімічний рух відбувається на молекулярному рівні з виділенням вбиранням енергії, при цьому проходить перетворення взаємодіючих об'є в третю - нову речовину. Хімічна взаємодія приводить до утворення слідів | новими ознаками, які відрізняються від тих, які мають взаємодіючі об'е Криміналістичне дослідження слідів хімічної взаємодії дозволяє встановлюва ти вид і ознаки взаємодіючих речовин (предметів), які існували до конта Так по слідах кіптю визначають вид пороху - димний або бездимний чи Щ лена інша речовина.

Біологічний рух - це фізіологічні процеси в живих організмах, рослина мікроорганізмах, внаслідок якого відбуваються процеси регуляції, росту, І рації, відмирання та розклад тканин. Стосовно до події злочину дослі/:

52

механізму біологічного руху дозволяє встановити час виникнення та зникнен­ня слідів, а отже, давність настання смерті, поховання та ін. У наш час виник новий напрям у судовій експертизі, який розв'язує саме ці питання. Сліди біо­логічного походження мають велике значення під час розслідування злочинів.

Рекомендована література Підручники

Аверьянова Т, В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г, Россинская Е. Р. КримиІ|Іалисти-ка- Москва, 1999. \

Андреев Й. С., Грамович Г. Й., Порубов Н. Й. Криминалистика.- Минск, 1997.

Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів / За ред. В. Ю. Шепітька.- Харків, 1998.

Радянська криміналістика / За ред. В. П. Колмакова.- Київ, 1973.

Салтевський М. В. Криміналістика. Підручник.-Харків, 1999.

Советская криминалистика. Методика расследования отдельньїх видов преступ-лений / Под ред. В. К. Лисиченко.- Киев, 1988.

Монографії, лекції, навчальні посібники

Бахин В. П., Карпов Н. С. Преступная деятельность как обьект фиминалистичес-кого изучения.- Киев, 1999.

Бахин В. П. Следственная практика: проблеми изучения й совершенствования-Киев, 1991.

Біленчук П. Д. Процесуальні та фиміналістичні проблеми дослідження обвинува­ченого-Київ, 1999.

Гончаренко В. Й., Бергер В. Е. Криминалистика й криминалистм- Киев, 1989.

Гросс Г. Руководство для судебньїх следователей как система криминалистики.-СПб, 1908.

ІщенкоА. В. Методологічні проблеми криміналістики.- Київ, 1997.

Клименко Н. Й. Криминалистика как наука.- Киев, 1997.

Кпименко Н. Й., Биленчук П. Д. Логико-математические й кибернетические мето­ди в криминалистика- Киев, 1988.

Лисиченко В. К. Использование данньїх естественньїх й технических наук в след-ственной й судебной практике.- Киев, 1979.

Матусовский Г. А. Криминалистика в системе научньїх знаний.- Харьков, 1976.

Михеенко М. М. Доказьівание в советском уголовном судопроизводстве.- Киев, 1984.

Поетика Й. В. Раскрьітие й расследование преступлений в европейских социали-стических странах: криминалистические й организационньїе проблеми.- Одесса, 1988.

Сегай М. Я. Методолотия судебной идентификации.- Киев, 1970.

Сегай М. Я., Стринжа В. К. Судебная експертиза материальньїх следов-отобра-жений (проблеми методологии).- Киев, 1997.

Шепітько В. Ю. Російсько-уфаїнський словник з фиміналістики.- Київ, 2001.

53