22.2. Механізм утворення і види слідів знарядь вчинення злочину

слідів тиснення, ковзання, розпилу і тертя, свердлення і кочення.

Механізм утворення слідів тиснення. У криміналістичній літературі сліди тиснення іноді називають слідами віджимання на відміну від слідів удару. Слід віджимання утворюється при поступовому прикладенні сили для утворення сліду, коли злочинець поступово тисне на стамеску, лом, молоток. Віджимання відбувається без шуму. Однак двері або кватирку можна відчинити з шумом, стуком, якщо вдарити по ній молотком, ломом. При цьому сліди будуть однакові. Важливим є не час і характер прикладення сили, а напрямок руху слідоутворювального об'єкта щодо слідосприймального. Як у першому, так і у другому випадках виникає об'ємний слід тиснення, при цьому форма сліду не змінюється.

При прямолінійному русі 7 (див. мал. 24) кожна точка контактної поверхні слідоутворюючого об'єкта рухається перпендикулярно до слідосприймального і входить у нього. Внаслідок залишкової деформації відбувається копіювання (відображення):

опуклість на слідоутворювальному об'єкті створює заглиблення на слідосприймальному, а заглиблення — опуклість. Утворюється негативна копія контактної поверхні, яка є конформною слідосприймальний. Такі об'єкти називають конформними, при накладанні LX поверхні повністю сполучаються.

Слід тиснення завжди об'ємний (мал. 73), його глибина залежить від взаємодіючих об'єктів та їх властивостей.

284

Глава 22. Сліди знарядь учинення злочинів

бражається рельєф контактної поверхні слідоутворюючого об'єкта. Це є найінформативніша частина сліду. Зліпок сліду тиснення є копією знаряддя, не всього, а лише його контактуючої частини. Контур об'ємного слід»' завжди відображує форму слідоутворювального предмета (мал. 74)

Мал. 73. Слід тиснення,утворений взуттям на грунті

Мал. 74. Слід тиснення, утворений на дереві

Механізм утворення слідів ковзання. В основі механізму такого утворення лежить прямолінійнопоступальний рух 2 (див. мал. 24). Слідоутворювальний об'єкт переміщується по слідосприймаючому під дією двох сил, спрямованих по вертикалі та горизонталі. Оскільки горизонтальна сила більша від вертикальної (інакше об'єкт рухався б прямолінійно), то слідоутворювальний предмет (знаряддя) рухається по складовій під деяким кутом до слідосприймальної поверхні і залишає на ній слід ковзання.

Сліди ковзання утворюються внаслідок залишкової деформаїої або руйнування об'єкта. За механізмом утворення сліди ковзання поділяють на лінійні та площинні, об'ємні та поверхневі, причому вони виникають внаслідок відділення часток.

Лінійні сліди. Термін "лінійний слід" є умовним, він вказує перш за все на специфіку контакту слідоутворювального об'єкта

285

Розділ 5. Сліди засобів вчинення злочину

у вигляді лінії, а також на характер сліду, який є пучком паралельних ліній — рівчаків і валиків.

У разі утворення сліду ковзання контактна поверхня уявляється лінією, котрою може бути лезо сокири, ножа, а також будьяка лінія (ребро), утворена двома поверхнями (гранями) предмета. Під дією складової двох сил знаряддя впроваджується у слідосприймальний предмет (мал. 75) і, рухаючись паралельно або під деяким кутом до його поверхні, утворює слід у результаті відділення (зрізання) частини предмета (я), або зрушення матеріалу в кінець сліду (б), або формування (ущільнення) матеріалу об'єкта, що має залишкову деформацію (в).

Мал. 75. Схематичне утворення слідів ковзання при прямолінійнопоступальному русі

Таким чином, у сліді ковзання кожна точка рельєфа слідоутворювальної грані (стамески, леза, сокири, ножа) відбивається у вигляді ліній — борозенок і валиків, відстань між якими залежить від взаємоположення знаряддя і слідосприймального предмета.

Для характеристики положення знаряддя в трасології прийнято оперувати поняттями "зустрічний кут", або "кут зустрічі"та "фронтальний кут". "Кут зустрічі" утворюється лінією прямування знаряддя АБ і слідоутворювальною гранню ВГ(мал.76,а).

Він лежить у площині сліду і в залежності від нього змінюється ширина борозенок та валиків. "Кут зустрічі" змінюється від О до 180°, якщо кут зустрічі дорівнює 90° (мал. 76,я), відбувається найбільш повне відбиття слідоутворювальної грані, відстань між борозенками і валиками у сліді є рівною дійсним розмірам між

286

Глава 22. Сліди знарядь учинення злочинів

ними на сшдоутворювальній поверхні (лезі сокири, ножа). Тому досить прикласти знаряддя до сліду, як його профіль суміститься з формою профілю сліду. В разі подальшого збільшення кута зустрічі рівчаки і валики зменшуватимуться (мал. 76,6), зливатимуться, загальна ширина сліду ковзання буде значно менша від реальної ширини контактної лінії, а у випадку максимального кута усі траси зіллються в одну борозенку.

Мал. 76. Схематичне утворення слідів ковзання в залежності від кута зустрічі а і фронтального кута у? (Й відстань між валиками при а=900, в.1 при а=1350)

На висоту валиків і глибину борозенок впливає фронтальний кут. Останній утворюється лінією прямування руху знаряддя АгБг. та його віссю ДЖ (мал.

Площинні сліди. Площинний слід ковзання утворюється при контакті слідоутворювального об'єкта з будьякою поверхнею. Оскільки поверхня сліду є шорсткою (має виступи неоднакової висоти), то при ковзанні по поверхні борозенку залишають перш за все високі пагорки, а в міру збільшення вертикального тиснення — й yd інші. При цьому треба мати на увазі, що наступні виступи пошкоджують попередні і формують площинний слід, форма якого не схожа на контактну поверхню. Механізм утворення слідів ковзання досить складний, тому для дешифрування сліду потрібний фахівецьтрасолог. Схематично динаміку слідоутворення можна інтерпретувати так.

Контактна поверхня знаряддя — це сукупність лінійних профітів, проведених перпендикулярно до напрямку руху слідоутворювального об'єкта (мал. 77,а). Під час руху кожна контактна

287

Розділ 5. Сліди засобів вчинення злочину

лінія відповідного профілю бере участь у слідоутворенні, як при "куті зустрічі", рівному 90°. Якщо знаряддя рухається в наведеному напрямку (мал. 77,6), то ділянка сліду, яка утворилася під дією першої контактної лінії, деформуватиметься кожною наступною, причому порушення можуть б\ти частковими або повними в залежності від конфігурації кожного наступного профілю. Так, якщо виступи останнього./ і попереднього 2 профілів знаходяться на одній лінії напрямку руху і попередній більше наступного, то виступ на останньому профілі не братиме участі у слідоутворенні, оскільки на його шляху є траса значно більших розмірів і він не торкатиметься слідоутворювального об'єкта. Таким чином, при русі відбувається підсумовування нескінченної численності профітів слідоутворювального об'єкта 3, який відображається в площинному сліді ковзання, наприклад, на кулі (див. мал. 77,а), дробинках, сліді юзу.

Мал. 77. Схематичне утворення площинних слідів ковзання

Типовими площинними слідами є сліди лижів, полозів саней, волочіння предмета, трупа, слід ковзання взуття на вологому і^рунгі тощо.

Механізм утворення слідів при зворотнопоступальному русі.

Типовими прикладами зворотнопоступального руху є переміщення пилки при розпилі, рух деталей, що труться, в машинах,

288

Глава 22.

верстатах, інструментах. Пилка (див. мал. 27) почергово, змінюючи напрямок руху під дією вертикальної сили, впроваджується в матеріал об'єкта, розчленовує його і утворює сліди розпилу. На поверхнях розчленування утворюються траси, характерні для побудови версій про вид пилки і точки прикладення сили — з одного боку або з двох при використанні поперечної пилки (див. мал. 27,а,б).

Механізм утворення слідів розпилу є складним. Пилка являє собою систему ріжучих поверхонь (зубців), кожна з них є сігідоутворюючою гранню — "лінією", і подібно до леза ножа або сокири залишає лінійні сліди. Однак за рахунок участі у слідоутворенні значної кількості різцівзубців, діючих послідовно, кожний попередній слід знижується утворенням наступного. Крім того, питка тертям об бокові стінки розрізу згладжує сліди розрізу навіть тоді, коди вони залишаються. Отже, на розчленованих поверхнях об'єкта немає слідів розпилу; лише в окремих випадках, коли порушений розвід зубців пил, а окремі з них занадто відігнуті і виступають із загального ряду, на стінках розпилу можна бачити лінійні сліди (мал. 78) відігнутих зубців, а іноді й навіть здійснювати ідентифікацію пилки. Проте такі випадки дуже рідкі. Сліди розпилу, як правило, є непридатними для ототожнення.

Мал. 78. Сліди розпилу (стрілками помічені сліди неправильного розводу зубців пили)

При зворотнопоступальному русі взаємодіючих об'єктів, контактні поверхні яких являють собою площини, утворюються сліди тертя внаслідок зносу одного або двох предметів, що труться. Таким чином виникають сліди на деталях, що труться, машин, верстатів, наприклад на човнику та каретці швацьких машин з човником, що гойдається. Слід тертя є площинним слідом, але з більш складним механізмом утворення. В деяких випадках сліди тертя можна використовувати для ідентифікаційного дослідження.

Механізм утворення слідів при обертальнопоступальному русі. При обертальнопоступальному русі 4 (див. мал. 24) слідо

10,

289

Розділ 5.

утворювальний об'єкт обертається навколо своєї осі або рухається по колу відносно деякого центра і під дією вертикально спрямованої сили впроваджується в об'єкт, наприклад, свердчить отвір. Слід виникає в результаті відділення часток від цілого або формування матеріалу слідосприймального об'єкта.

Типовим знаряддямінструментом, що здійснюює обертальний рух, є свердла, які розрізняються за будовою і призначаються для свердлення різних матеріалів (мал. 79). Свердло для дерева, як правило, має два бокові вертикальні і два горизонтальні різці (мал. 79,б,б). Свердло по металу (а) не має бокових різців, замість них є гострі грані спіральних доріжок. При обертанні свердла бокові різці розрізають матеріал, а горизонтальні підрізають його, відділяють стружку — частину від цілого. Оскільки контактні поверхні різців являють собою "лінію", то сліди, які виникають при цьому, є лінійними, розташованими концентричне на дні сліду і на стружці, що відділилася. Якщо на горизонтальному різці є вищербини, вони відображуватимуться у вигляді концентричних валиків на дні недосвердпеного отвору і на стружці, яка лежить на грунті під просвердленим отвором. Вертикальні різці свердла утворюють слідлінію — борозенку — малопридатний для ідентифікації. Разом з тим на стінках сліду свердлення від бокових різців іноді утворюються спіральні борозенки і згладженая волокон дерева в бік руху різців. Ці ознаки використовуються в діагностичних дослідженнях.

Мал. 79. Інструменти для свердлення і види слідів обертальнопоступального руху:

/ свердло по металу: 2 центрове свердло; 3 перове свердло;

4 "балерина"

290

Глава 22. Сліди знарядь учинення злочинів

Механізм утворення слідів при обертаннікоченні. Типовими предметами, що здійснюють обертальний рух, є колеса транспортних засобів, а також інші об'єкти, які при взаємодії одержують момент обертаннякочення. При обертаннікоченні слідоутворювальний об'єкт обертається навколо своєї осі і переміщується по слідосприймальному, утворюючи об'ємні або поверхневі сліди, оскільки на нього діє вертикальна сила. Механізм утворення слідів кочення схожий з механізмом утворення слідів при прямолінійному русі (мал. 80). Слід виникає внаслідок формування пластичних, вологих, сипких матеріалів або відділення частини від цілого (сліди нашарування і відшарування). Таким чином, утворюються сліди шляхом переміщення (кочення) вантажів (перекочування бочок, деревини тощо), сліди ролика пакувального автомата на фольговому ковпачку при закупорюванні рідини в пляшках.

Отже, за механізмом утворення, обумовленим видами механічного руху при контактній взаємодії, виникають сліди тиснення, ковзання, розпилу і тертя, свердлення і кочення.

Мал. 80. Слід обертаннякочення, утворений колесом транспортного засобу

Механізм утворення слідів під дією сил і явищ природи. Сили і явища природи приводять у механічний рух різні предмети (каміння, будівельні деталі, конструкції, греблі, інженерні споруди), які вступають в контактну взаємодію і утворюють один на одному різні сліди:

тиснення, ковзання, кручення згідно з розглянутими вище схемами слідоутворення.

Особливу групу складають сильнодіючі речовини, які використовуються як знаряддя злочинних діянь. Тут сліди утворюються внаслідок не тільки нашарування енергетичне активних речовин на слідосприймальний об'єкт, а й виникнення при цьому різних хімічних, фізичних, біологічних зовнішніх та внутрішніх змін об'єктів, наприклад перетворення металу в окалину, пальних предметів — в золу, вибухових — в кіпоть тощо. У криміналістиці такі сліди називають слідамиречовинами (зола, кіпоть, сажа),

10*

291

Розділ 5. Сліди засобів вчинення 'злочину

слідамипредметами (залишені на місці події частини інструментів, предметів), об'ємами сипких, рідких або газоподібних речовин. Запах гіркого мигдалю (синильної кислоти) зберігається в приміщенні тривалий час, якщо кислота була використана для отруєння жертви. Цей запах можна вилучити відповідним чином і зберегти для дослідження як засіб скоєння злочину.