Узаємодія європейського та адміністративного права України[685]

Взаємодія європейського та адміністративного права України полягає в прямому використанні законодавства ЄС у внутрішньому правовому полі України через ратифікацію Верховною Радою України міжнародних догово­рів з ЄС, а також непрямого використання основоположного законодавства - директив і регламентів ЄС - для потреб внутрішньої правотворчості та видання адміністративних актів.

Отже, існують три основні моделі використання положень європейського адміністративного права у правовому просторі України:

1) виконання європейською, національною країн-учасниць ЄС та вітчизня­ною публічною адміністрацією положень Угоди про асоціацію між Украї­ною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтова­риством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої;

2) виконання національними країн-учасниць ЄС і вітчизняною публічною адміністрацією деяких регламентів ЄС, які прямо стосуються громадян України, - як приклад, Регламенту від 17 травня 2017р. № 850 Євро­пейського Парламенту та Ради про звільнення від віз громадян України, які перетинають кордон ЄС;

3) добровільне виконання вітчизняною публічною адміністрацією деяких нормативно-правових актів ЄС як високих стандартів публічного адмі­ністрування, що надають преференції вітчизняним суб'єктам господарю­вання та громадянам (національна легалізація).

В умовах сьогодення розпочинається гармонізація, тобто узгодження українського законодавства із правом ЄС. За це відповідає система правових документів Євросоюзу під назвою acquis Communautaire (надбання спільноти), яка налічує 35 глав. Хоча це не є для вітчизняного суспільства та влади знач­ною проблемою, адже ще майже двадцять років тому ми розпочали цей процес відповідно до Закону України від 18 березня 2004 р.

Цей механізм включає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотво- рення та правозастосування. Метою адаптації законодавства України до зако­нодавства Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи України acquis Communautaire з урахуванням критеріїв, що висуваються ЄС до держав, які мають намір вступити до нього. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до ЄС, що у свою чергу є пріоритетним напрямком української зовнішньої політики^[686].

Поняття «acquis communautaire» є визначальним для розуміння ЄС, інтегра­ційних процесів, що відбуваються в Європі та пов'язані з розширенням Союзу. Не меншим є значення acquis ∞mmunautaire для адаптації національного законо­давства до правової системи ЄС.

Поняття «acquis communautaire» було вперше офіційно закріплене в тексті Угоди про ЄС, підписаної в Маастрихті 1992 року. У статтях 2(4) і 3(1) Угоди acquis communautaire проголошується як одна з цілей і основ функціювання ЄС і як опора всієї інституційної системи ЄС. У статті 43(1)(е) Угоди гарантується, що прогресивне співробітництво між країнами-членами не має торкнутися acquis communautaire та інших заходів, які вжито в межах установчих договорів.

Під acquis communautaire (у перекладі - «надбання» або «доробок співтова­риств») розуміють сукупність актів законодавства, політичних документів та практики їх застосування, що в кожний певний момент існують у ЄС. Упрова­дження acquis у національні правові системи є потрібною умовою завершення процесу приєднання країни до ЄС.

Acquis communautaire є досить динамічним утворенням, що перебуває в процесі постійного розвитку в напрямку розширення та поглиблення регу­лятивних конструкцій.

До змісту acquis відносять: усі установчі договори, вторинне законодавство ЄС, рішення Суду ЄС, загальні принципи і доктрини права ЄС, міжнародні угоди, «м'яке» право (soft law) ЄС. Тобто acquis communautaire охоплює всі рішення в межах першої (Співтовариства), другої (спільна політика у сфері закордонних справ і безпеки) та третьої (співпраця поліції й органів юстиції у кримінальних справах) опор ЄС (pillars).

Рівень інтеграції національних правових систем у межах ЄС і тлумачення основних принципів права ЄС, зокрема принципу верховенства acquis над націо­нальним законодавством (сформульовано в рішенні Суду ЄС у справі № 6/64 Costa v. ENEL, 1964), зокрема над національними конституціями (справа № 11/70 Internationale Handelsgesellschaft, 1970), дозволяє зробити висновок, що acquis ∞mmunautaire набуло рис правової системи ЄС.

За час від початку ХХІ століття Україною багато було зроблено для досяг­нення відповідності правової системи України acquis communautaire з ураху­ванням критеріїв, що висуваються ЄС до держав, які мають намір вступити до нього. Однак попереду ще чимало роботи^[687].

Запитання і завдання

1. Розкрийте систему судів ЄС, які контролюють адміністративні органи Євро­пейського Союзу.

2. З'ясуйте призначення Суду Європейського Союзу як найвищого судового органу.

3. Розкрийте компетенцію Загального суду у контролі за адміністративними органами.

4. У якій формі здійснюється взаємодія між судами ЄС та національними судами?

5. Розкрийте моделі взаємодії європейського та адміністративного права України.

6. У чому полягає важливість інституції Acquis Communautaire для України?