Загальна характеристика Європейського адміністративного права[661]

Після створенням ЄС виникла потреба, щоб система адміністративних правил застосовувалась однаково на всій території Європейського співтовариства. Однак не було досягнуто консенсусу щодо спільної моделі публічного адміністрування.

Європейське адміністративне право базується на праві ЄС, характерними рисами якого є те, що його правові норми породжені інтеграційними процесами й відображені у джерелах права ЄС³.

Правова система ЄС співвідносить культурні традиції континентального права та загального права («common law»). Домінують риси права континентального, і водночас наявність рис загального права («common law») виявляється в рецеп­ції англійських засад проведення судового процесу («adversary system»), заслухо­вування іншої сторони («audi alteram parten»), сприйняття способу ведення судо­вого діалогу і надання переваги позасудовим способам розв'язання спорів.

Прямування до уніфікації, інтеграції права в рамках ЄС є не побудовою нової системи права, а зверненням до культурних традицій, сформованих раніше. Значна динаміка розвитку права ЄС спричиняє, з одного боку, те, що воно зверта­ється до зразків з минулого, а з іншого, беручи до уваги сучасні потреби, є право­вим порядком, який піддається постійним змінам. У цьому розумінні право ЄС утворює певну цілісність, відокремлену однаково як від національних правових систем (континентальної та англійської культури), так і міжнародного права.

Систему права ЄС складають: галузі, інституції, принципи та норми.

Право європейського союзу: загальнотеоретичні аспекти. URL

info7lec1.html

https://arm.naiau.kiev.ua/books/eulaw/

Інституції права Європейського Союзу розділяють на два різновиди:

1) загальні для всієї системи права ЄС. До них належать інститути визнання, правонаступництва, відповідальності;

2) інституції в кожній галузі права Євросоюзу.

У рамках нормативно-правового регулювання внутрішньоекономічного ринку ЄС діють такі інституції: свобода пересування товарів; вільний рух людей; свобода економічної діяльності і надання послуг; вільний рух капіталів^[663].

Щодо конкурентоспроможності то теж потрібно виокремити такі інституції, як інституція забезпечення рівних можливостей для бізнесу на ринку ЄС; інсти­туція державної допомоги.

Сферою комерційного і торгівельного права охоплюються такі інституції, як право компаній; право на промислову та інтелектуальну власність; банківське право; страхове право тощо. Питаннями екології та захисту довколишнього середовища займаються інституції охорони живої природи; боротьби із забрудненням повітря та шумом; обмеження хімічного забруднення та утилізації відходів; боротьби за чистоту води тощо^[664]. Норми, які врегульовують державні замовлення в межах міжна­родного права, формують особливі інституції: регулювання діяльності державних та комунальних установ у сферах виконання робіт; поставок і надання послуг.

Названі галузі та інституції права Євросоюзу, як правило, не охоплюють повністю правовідносин у певній сфері правового регулювання, а лише доповню­ють відповідні галузі національного права держав-учасниць. Винятками з цього правила є норми, що визначають правовий стан (статус) ЄС і право зовнішніх відносин ЄС^[665].

В умовах сьогодення об’єктивно здійснюється розвиток адміністративного права України га засадах і стандартах європейського адміністративного права.

1.2