Урегулювання спору за участю судді

Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи REC (2001) 9 визначає, що деякі альтернативні засоби, як-от процедура примирення, врегулювання супе­речки через посередництво та перемовини, можуть використовуватися упродовж судового провадження, можливо, за рекомендацією судді^[643].

Процедура врегулювання спору за участю судді є новим інститутом адмініст­ративного судочинства України. Процесуально-правова природа врегулювання спору за участю судді відрізняється від загальновідомого інституту альтернатив­ного розв’язання правових спорів - медіації, оскільки в її рамках примирення відбувається між сторонами за участю медіатора як професійного посередника між сторонами конфлікту поза рамками судового процесу, однак частково проце­суальний закон може визначати певні особливості, наділяючи таким чином медіацію окремими процесуальними ознаками. Зокрема, це стосується проце­суального статусу медіатора, процесуального оформлення результатів прове­дення процедури медіації, виконання укладених угод. Законодавець використо­вує також поняття «примирення сторін», «мирова угода», оскільки медіація не є виключно процесуальним інститутом та не може бути відповідно обтяжена вимогами процесуального закону.

Урегулювання спору за участю судді має дещо іншу правову природу та процесуальні особливості застосування. Застосування процедури врегулювання спору за участю судді в адміністративному судочинстві може також обмежува­тися самою специфікою адміністративного судочинства. Пояснюється це тим, що суб’єкт владних повноважень під час використання будь-якої примирювальної процедури не може вийти за межі своїх повноважень, визначених законом^[644].

Урегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. У разі недосягнення сторонами мирного врегулювання спору за наслідками проведення його врегулювання повторне проведення врегу­лювання спору за участю судді не дозволяється.

Проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спіль­них та (або) закритих нарад. Сторони мають право брати участь у таких нарадах у режимі відеоконференції. Спільні наради проводяться за участю всіх сторін, їхніх представників та судді. Закриті наради проводяться за ініціативою судді з кожною зі сторін окремо.

Суддя спрямовує врегулювання спору для досягнення сторонами примирення. На початку проведення першої спільної наради з урегулювання спору суддя роз’яснює сторонам мету, порядок проведення такого врегулювання спору, права та обов’язки сторін. Під час проведення спільних нарад суддя з’ясовує підстави та предмет позову, підстави заперечень, роз'яснює сторонам предмет доказу­вання за категорією спору, який розглядається, пропонує сторонам надати пропо­зиції щодо засобів мирного врегулювання спору та здійснює інші дії, спрямовані на мирне врегулювання сторонами спору. Суддя може запропонувати сторонам можливий шлях мирного врегулювання.

Під час закритих нарад суддя має право звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах, пропонувати стороні та (або) її представнику можливі шляхи мирного врегулювання спору. Але під час проведення врегулю­вання спору суддя не має права надавати сторонам юридичні поради та рекомен­дації, оцінювати докази у справі.

Інформація, отримана будь-якою зі сторін, а також суддею під час проведення врегулювання спору, є конфіденційною. Під час урегулювання спору за участю судді протокол наради не ведеться та не здійснюється фіксування технічними засобами.

Процедура врегулювання спору за участю судді проводиться упродовж розум­ного строку, але не більше тридцяти днів від дня постановлення ухвали про її проведення.

Урегулювання спору за участю судді припиняється:

1) у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді;

2) у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді;

3) за ініціативою судді у разі затягування процедури врегулювання спору будь-якою зі сторін;

4) у разі досягнення сторонами примирення та звернення до суду із заявою про примирення або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або в перегляді будь-якого ухва­леного в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

Активне впровадження примирювальних процедур у судовому процесі має вплинути на зниження показника навантаженості адміністративних судів. На жаль, на сьогодні ці механізми не є популярним. Так, згідно з судовою статистикою за 2023 рік 731 107 справ і матеріалів надійшло на розгляд до першої інстанції, а загальні показники кількості справ і матеріалів, розглянутих судами першої інстанції в порядку адміністративного судочинства за рік сягає 682 117 справ. І, на жаль, за 2023 рік була лише одна ухвала про проведення врегулювання спору за участю судді^[645].

6.3