Індивідуальна програма підвищення рівня професійної компетентності державного службовця

Відповідно до ст. 49 чинного Закону державний службовець за результатами оцінювання службової діяльності разом із службою управління персоналом складає індивідуальну програму підвищення рівня професійної компетентності (документ, що визначає індивідуальні потреби учасника

професійного навчання в професійному навчанні, форму та види проходження такого навчання), яка:

а) погоджується його безпосереднім керівником;

б) затверджується керівником самостійного структурного підрозділу, в якому він працює.

При складанні індивідуальної програми враховуються потреби у професійному навчанні, визначені за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця, та встановлені йому завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності на наступний звітний період, а також вимоги Положення про систему професійного навчання державних службовців щодо:

обов’язковості підвищення кваліфікації за загальними та/або спеціальними професійними (сертифікатними) програмами для державних службовців, які: а) вперше призначені на посаду державної служби - протягом року з дня їх призначення на посаду; б) займають посади державної служби - не рідше одного разу на три роки;

обов’язковості підвищення кваліфікації за загальними та/або спеціальними короткостроковими програмами для державних службовців - не рідше одного разу на три роки;

необхідності набрання державними службовцями у межах виконання індивідуальних програм не менше одного кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС) за результатами їх виконання;

встановлення частки самоосвіти серед інших видів професійного навчання в межах виконання індивідуальної програми не менше 10 і не більше 20 відсотків загальної кількості отриманих кредитів ЄКТС за результатами виконання.

В індивідуальній програмі у графі «Орієнтовні напрями/теми професійного навчання» після зазначення орієнтовного напряму, у разі необхідності його деталізації, вказується тема професійного навчання.

1) «Підготовка за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування», якщо у році, на який складається індивідуальна програма, державний службовець завершує навчання за відповідною програмою. У такому разі у графі «Найменування професійної компетентності» зазначається професійна компетентність «Професійні знання», а у графі «Орієнтовні напрями/теми професійного навчання» вказується «Публічне управління та адміністрування»;

2) Підвищення кваліфікації за загальною професійною (сертифікатною) програмою» та/або «Підвищення кваліфікації за загальною короткостроковою програмою» бажано включати в індивідуальну програму, якщо таке навчання було заплановано для державного службовця та враховано СУП при визначенні державним органом прогнозних показників загальних потреб у професійному навчанні, які надавалися НАДС (або його територіальному органу). У такому разі у графі «Найменування професійної компетентності» зазначається професійна компетентність «Професійні знання», а у графі «Орієнтовні напрями/теми професійного навчання» - орієнтовний напрям з Переліку пріоритетних напрямів/тем для підвищення кваліфікації за загальними професійними (сертифікатними) та короткостроковими програмами, який щороку формується НАДС та розміщується на офіційному веб-сайті у розділі «Професійне навчання» (напр., для вперше призначених на посади державної служби категорії «А», «Б», «В»; з іноземних мов (англійська мова); державна мова; детінізація доходів; тендерна рівність тощо).

Якщо державний службовець не навчається за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів та для нього не заплановано підвищення кваліфікації за загальними професійними (сертифікатними) та короткостроковими програмами відповідно до визначених державним органом прогнозних показників загальних потреб у професійному навчанні, то йому слід починати складати індивідуальну програму із заповнення графи «Найменування професійної компетентності».

Після заповнення графи «Найменування професійної компетентності» слід вносити відомості до графи «Види професійного навчання». До кожної професійної компетентності, вказаної в індивідуальній програмі, рекомендовано обирати один із таких видів професійного навчання:

«Підвищення кваліфікації за загальною короткостроковою програмою»;

«Підвищення кваліфікації за спеціальною професійною (сертифікатною)

програмою»; «Підвищення кваліфікації за спеціальною короткостроковою

програмою»; «Стажування»; «Самоосвіта». До кожного вказаного в індивідуальній програмі виду професійного навчання у графі «Орієнтовні напрями/теми професійного навчання» зазначається орієнтовний напрям професійного навчання. При визначенні орієнтовних напрямів слід враховувати, що отримані державним службовцем за результатами виконання індивідуальної програми професійні знання, уміння та навички мають бути спрямовані на належне виконання ним встановлених завдань і обов’язків та сприяти досягненню стратегічних цілей відповідного державного органу.

Орієнтовні напрями рекомендовано:

1) для виду професійного навчання «Підвищення кваліфікації за загальною короткостроковою програмою» обирати з Переліку (напр., лідерство; управління персоналом на державній службі; комунікація та взаємодія тощо);

2) для видів професійного навчання «Підвищення кваліфікації за спеціальною професійною (сертифікатною) програмою»; «Підвищення кваліфікації за спеціальною короткостроковою програмою»; «Стажування»; «Самоосвіта» визначати з урахуванням стратегічних цілей та завдань відповідного державного органу; пріоритетних завдань структурного підрозділу, в якому працює державний службовець; аналізу завдань та повноважень державного службовця; індивідуальних потреб державного службовця у професійному розвитку; результатів професійного навчання державного службовця за попередній рік.