Відсторонення державного службовця

Стаття 72 чинного Закону передбачає підстави, строки та умови відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків на час здійснення дисциплінарного провадження.

дисциплінарного провадження є правом а не обов’язком суб’єкта призначення, яке може бути ним реалізовано з урахуванням характеру та тяжкості вчиненого правопорушення. При цьому важливо звернути увагу на те, що законодавець чітко визначає умови, за сукупності яких відсторонення є можливим, зокрема:

1) у разі виявлення порушень, встановлених ч. 2 ст. 65 Закону: а) п. 1 «порушення Присяги державного службовця»; б) п. 7 «перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення»; в) п. 8 «невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця»; г) п. 9 «використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб»; д) п. 10 «подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби»; ж) п. 14 «прийняття державним службовцем необгрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення»;

2) за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Рішення про відсторонення державного службовця від виконання

посадових обов’язків приймається:

1) керівником державної служби або суб’єктом призначення: а) або одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження; або б) під час його здійснення;

2) у разі однієї із таких підстав: а) наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження; б) впливу державного службовця на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози

звільненням з роботи; в) перешкоджання в інший спосіб об’єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків не може перевищувати тривалості дисциплінарного провадження. При цьому слід зазначити, що це положення передбачає максимальні рамки тривалості відсторонення. Водночас слід звернути увагу на те, що тривалість відсторонення може не співпадати із тривалістю дисциплінарного провадження в аспекті його скорочення: а) відсторонення може мати місце не з моменту відкриття дисциплінарного провадження, а пізніше, коли буде виявлено відповідні підстави для нього; б) відсторонення може бути достроково (до закінчення дисциплінарного провадження ) скасовано у тому разі, коли у ньому відпаде необхідність.

Стаття 72 чинного Закону передбачає обов’язки державного службовця на час його відсторонення від виконання посадових обов’язків. Важливо зазначити, що відсторонення не є дисциплінарним стягненням і, тим більше, не є звільненням з державної служби, тобто державно-службові відносини не припиняються. Окрім зазначеного, державного службовця відстороняють від виконання саме посадових обов’язків, тобто обов’язків, пов’язаних із його посадою. Водночас, його не відсторонено від виконання інших обов’язків, зокрема основних, передбачених ст. 8 чинного Закону. Отже, державний службовець зобов’язаний:

1) перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку. Відсутність державного службовця на робочому місці є дисциплінарним проступком, передбаченим ст. 65 чинного Закону;

2) сприяти здійсненню дисциплінарного провадження. Чинний Закон не передбачає визначення змісту поняття «сприяти здійсненню дисциплінарного провадження», що надає підстави вважати, що йдеться про: надання пояснення, порушувати клопотання, надання документів та матеріалів, присутність на засіданнях дисциплінарної комісії тощо.

Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону «Про запобігання корупції».

Підставами для такого відсторонення державного службовця є:

1) підозра у вчиненні ним злочину у сфері службової діяльності. У цьому разі відсторонене проводиться в обов’язковому порядку, що підтверджується поняттям «підлягає»;

2) складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з

корупцією. У цьому разі відсторонення державного службовця не є обов’язковим, що підтверджується словосполученням «може бути

відсторонена».

У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення, відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням. Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів,що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» ^[381] відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок... незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Підставою для відшкодування шкоди є: а) постановлення виправдувального вироку суду; б) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду факту незаконного відсторонення від роботи (посади); в) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; г) закриття справи про

адміністративне правопорушення. Розрахунок середньої зарплати здійснюється відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати^[382]: всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати

середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

12.8.