<<
>>

Загальна характеристика системи соціальних норм

Необхідність організації суспільного життя, складність та різно­манітність його сфер зумовлюють виникнення значної кількості зага­льних правил (соціальних норм), що упорядковують вчинки людей у різних ситуаціях, забезпечують їхню безпеку та співіснування в сус­пільстві.

Система соціальних норм є необхідною умовою функціону­вання і розвитку будь-якого суспільства. Водночас вона відображає ступінь його соціально-політичного, економічного та культурного розвитку.

Система соціальних норм - це об'єктивно зумовлена сукуп­ність правил поведінки, що складаються у відносинах між інди­відами в певному суспільстві та забезпечуються можливістю застосування засобів соціального впливу.

Соціальні норми - це певні стандарти, зразки поведінки учас­ників суспільної комунікації, за допомогою яких здійснюється соціа­льне регулювання.

Слово «норма» (від лат. norma) в перекладі означає регулююче, керівне правило, взірець. У сучасній українській мові воно тлума­читься як: 1) загальноприйнятний, обов’язковий порядок, стан; 2) зразок, правило поведінки людей у суспільстві, установлена міра, розмір чого-небудь.

Соціальні норми можуть бути як однаково обов’язковими для кожного індивіда в суспільстві, так і належати до окремої сфери про­фесійної діяльності або визначати поведінку індивідів, які мають певний соціальний статус, виконують певну соціальну роль. Масштаб дії соціальних норм визначається передусім межами соціальної гру­пи, якою ці норми визнаються.

Оскільки соціальна організація складна й різноманітна, то соціа­льні норми різняться не лише за сферами суспільного життя, в яких вони виникають і які вони регулюють, а й за способами їхнього вста­новлення, закріплення, забезпечення. При цьому всі соціальні норми мають низку загальних рис, що характеризують їх як певне соціальне явище.

Загальні риси соціальних норм:

• об’єктивно виникають у процесі історичного розвитку суспільства та відображають його соціальну організацію, цінності та ідеали, рі­вень культури;

• виникають здебільшого внаслідок свідомої, вольової діяльності ін­дивідів;

• мають загальний (неперсоніфікований) характер, тобто спрямовані на невизначене коло осіб, наділені багаторазовою дією;

• утворюють форми соціальної взаємодії людей - суспільні відноси­ни із упорядкованою поведінкою їх учасників;

• забезпечуються можливістю застосування засобів соціального впливу (порушення соціальної норми призводить до негативних для порушника наслідків);

• мають своєрідну форму фіксації (правовий акт, свідомість людини, священне писання тощо).

За особливостями утворення і забезпечення соціальних норм у сучасному суспільстві найбільш виділяються такі їхні сукупності.

Норми права - загальнообов’язкові правила поведінки, що вста­новлюються або санкціонуються та охороняються (забезпечуються) переважно державою.

Норми моралі - правила поведінки, що склалися в суспільстві на підставі уявлень людей про добро і зло, обов’язок і справедливість, честь і гідність, гуманізм і милосердя тощо, існують (закріплені) у свідомості людей та забезпечуються їхніми внутрішніми переконан­нями й засобами суспільного впливу.

Релігійні норми - правила, сформовані різними віросповідання­ми, закріплені у відповідних канонічних текстах, рішеннях зборів ві­руючих і духовенства, творах авторитетних релігійних письменників. Вони визначають межі можливого і допустимого в поведінці прихи­льників певного віросповідання, функції релігійних організаційних структур тощо.

Звичаї і традиції - правила поведінки, що склалися історично, закріпилися в суспільній свідомості і практиці в результаті багатора­зового тривалого застосування для упорядкування певних суспільних відносин.

Корпоративні норми - правила, що встановлюються, закріплю­ються, забезпечуються й охороняються різними об’єднаннями людей та регулюють їхні внутрішньоорганізаційні відносини (між учасни­ками юридичної особи, трудового колективу, громадської організації тощо).

Соціально-технічні норми - правила, що регулюють і закріплю­ють ставлення людей до явищ природи, знарядь виробництва, різно­манітних технічних засобів. Ці норми регламентують найбільш без­печне та доцільне поводження (співіснування) людини з певними механізмами та агрегатами, досягненнями науки і техніки.

Система соціальних норм

Системі соціального регулювання в різні історичні періоди влас­тиве специфічне поєднання тих чи інших видів соціальних норм. У додержавному суспільстві переважали звичаї та релігійні норми, а з розвитком державно організованого суспільства, в якому воля пану­ючої частини населення втілюється через державу, важливу роль у регулюванні соціальних відносин почали відігравати норми права. Водночас інші соціальні норми, зокрема норми моралі, суттєво впли­вають на норми права, визначаючи їхній соціальний зміст.

В організації життя сучасного суспільства норми права посіда­ють ключове місце. За їхньою допомогою здійснюється ефективний вплив на поведінку різних осіб, впорядковуються найбільш важливі відносини в різних сферах життя суспільства, досягається компроміс між інтересами різних людей, народів, суспільств, держав. При цьому норми права як об’єктивно необхідний компонент системи соціаль­ного регулювання завжди діятимуть у певному, індивідуальному для кожного суспільства форматі взаємозв’язку з іншими соціальними нормами, що забезпечує цілісність, достатність та альтернативність соціального регулювання.

7.2

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : навч. посіб. для підгот. фахів­ців з інформ. безпеки / [О. О. Тихомиров, М. М. Мікуліна, Ю. А. Іванов та ін.] ; за заг. ред. Л. М. Стрельбицької. - Київ,2016. - 332 с.. 2016

Еще по теме Загальна характеристика системи соціальних норм:

  1. Застосування юридичних норм: соціальна необхідність і загальне поняття
  2. Загальна характеристика тлумачення юридичних норм
  3. Соціальні норми: загальне поняття і види. Відмінність норми права від інших соціальних норм
  4. § 2. Поняття і загальна характеристика системи законодавства. Особливості її співвідношення із системою права
  5. § 1. Поняття і загальна характеристика системи права
  6. § 2. Загальна характеристика міжнародних правових норм, що регулюють порядок укладення колективних договорів
  7. Загальна характеристика системи судоустрою
  8. § 1. Загальна характеристика системи екологічних прав громадян
  9. 1. Загальна характеристика банківської системи як об'єкта державного управління
  10. § 3. Система і загальна характеристика органів, що здійснюють правоохоронну діяльність
  11. §2. Управління: загальне поняття і соціальна природа
  12. 2. Загальне поняття управління та його соціальна природа
  13. 14.1. Поняття і види соціальних норм
  14. § 1. Поняття і класифікація соціальних норм
  15. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 13 МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ 13.1. Поняття правового регулювання Право є елементом системи соціального нормативного регулювання. Право виступає важливим засобом регулювання взаємин індивідів, соціальних груп, всього суспільства в цілому, і воно само виступає як соціальна цінність. Основним призначенням права є упорядкування і організація взаємин громадян, їхньої поведінки і, враховуючи їх індивідуальні потреби, спрямування
  16. 1. Загальна характеристика законодавства
  17. 4. Ознаки права та його відмінність від інших соціальних норм.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -