Загальна характеристика тлумачення юридичних норм

Об'єктивна необхідність такого тлумачення зумовлюється насамперед тим, що юридичні норми формуються за посеред­ництвом зазвичай вкрай загальних, абстрактних понять, а та­кож нерідко полісемічних, багатозначних слів (термінів), які різними суб'єктами, та ще й за різних умов, можуть розумітися по-різному.

Соціальне призначення такого роз'яснення смислу юри­дичної норми, яке мало б обов'язковий (офіційний) характер, полягає у тому, щоб забезпечити однозначне (уніфіковане) його розуміння всіма, хто може чи повинен її застосовувати, реалізовувати або навіть тільки вивчати. Саме таке розуміння змісту юридичної норми є однією з необхідних передумов за­безпечення відомого принципу юридичної визначеності, до­тримання якого є складником верховенства права.

Тлумачення юридичної норми - це діяльність із з'ясу­вання або роз'яснення змісту (смислу) юридичної норми з метою правильного її застосування та реалізації.

Тлумачення-з'ясування - це внутрішня інтелектуаль­на діяльність суб'єкта щодо встановлення змісту (смислу) юридичної норми. Це тлумачення норми, так би мовити, «для себе».

Тлумачення-роз'яснення - це зовнішня, об'єктивована діяльність суб'єкта щодо інтерпретації ним змісту (смис­лу) юридичної норми. Це тлумачення норми, так би мовити, «для інших»; тому воно мусить бути певним чином виражене назовні, «матеріалізоване» у такій формі, яка доступна для сприйняття його іншими суб'єктами.

Будь-яке тлумачення-з'ясування юридичної норми є, зре­штою, різновидом пізнавальної діяльності. Предметом пізнан­ня у цьому випадку є, власне кажучи, її зміст (смисл). У такому пізнанні використовуються, взагалі кажучи, загальні закономі­рності пізнавальної діяльності, які формулюються насамперед такими науками як гносеологія, герменевтика (загальна теорія розуміння), логіка. Спираючись на такі закономірності у зага­льнотеоретичній юриспруденції розпрацьовані специфічні, особливі способи, методи пізнання змісту (смислу) юридичної норми. Далі розглянемо їх.

2.