§ 3. Система і загальна характеристика органів, що здійснюють правоохоронну діяльність

Перелік правоохоронних органів уперше закріплений в Законі України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів».

Розділ І. Основні поняття, предмет, система...

правоохоронних органів належать: суди, органи прокуратури, органи Міністерства внутрішніх справ України, органи Служби безпеки України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової адміністрації, органи державної контрольноревізійної служби, органи державної лісової охорони, інші органи, що виконують правозахисні та правоохоронні функції.

Такий широкий перелік правоохоронних органів пояснюється насамперед тим, що в законодавчому порядку не вирішене питання про поняття правоохоронної діяльності. Тому законодавцю слід професійно підходити до використання юридичних термінів у законодавчому процесі.

З урахуванням наведеного визначення правоохоронної діяльності і характеристики її функцій (напрямків) до правоохоронних органів належать: суди (Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції), органи прокуратури, органи попереднього розслідування, органи Служби безпеки України, органи Міністерства внутрішніх справ України, адвокатура, нотаріат, органи юстиції.

Протягом тривалого часу вважалося безспірним, що суд є одним з правоохоронних органів, причому основним. Однак це положення нерідко заперечується. Висловлюється думка, що суди не можна відносити до правоохоронних органів, оскільки вони є органами судової влади, і їх не слід включати в один перелік з* органами прокуратури і органами виконавчої влади (юстиції, внутрішніх справ, Служби безпеки). Суди повинні бути незалежними від них, подібно тому як судова влада має бути незалежною від законодавчої і виконавчої влади.

Прихильники такої позиції не беруть до уваги принаймні три істотні обставини.

Поперше, віднесення того чи іншого органу до числа правоохоронних аж ніяк не означає позбавлення його незалежності і підпорядкованості іншим однорідним органам.

Організація судових та правоохоронних органів

Подруге, виключення судів із числа правоохоронних органів неминуче приведе до заперечення того, що вони уповноважені займатися охороною права. Це вже зовсім позбавлено логіки. Суд був і залишається органом, що уособлює судову владу, яка здатна ефективно охороняти право. Саме в суд частіше за все звертаються люди за захистом своїх прав і свобод. Туди ж звертаються і юридичні особи, коли їм необхідно захистити свої законні інтереси. Приналежність судів до самостійної гілки публічної влади слід розглядати як обставину, внаслідок якої за ними визнається особливий статус серед інших органів, що стоять на сторожі права, як вагому підставу для твердження, що вони вершина піраміди всієї системи правоохоронних органів.

Заперечення того, що суди є правоохоронними органами, тобто органами, що охороняють (захищають) право, суперечить загальновизнаному положенню про те, що суд — найкращий гарант захисту прав і свобод людини і громадянина. Саме ця ідея покладена в основу ст. 55 Конституції України і міжнародних нормативноправових актів в галузі прав людини.

Потретє, виключення судів із числа правоохоронних органів — результат спрощеного розуміння сутності правоохоронної діяльності, ототожнення її з діяльністю по боротьбі зі злочинністю, по охороні порядку в громадських місцях тощо.

Прокуратура як правоохоронний орган здійснює:

підтримання державного обвинувачення в суді;

представництво інтересів громадянина або держави в суді;

нагляд за додержанням законів органами, що здійснюють оперативнорозшукову діяльність, дізнання і досудове слідство;

нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень в кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, позв'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Адвокатура є професійним добровільним громадським об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, сво

Розділ І. Основні поняття, предмет, система...

Ртіїіа І Л— • —— —'

бод і представництву інтересів фізичних та юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

допомогу.

Адвокати мають право здійснювати свою діяльність індивідуально або створити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та ін.

До правоохоронних органів належить і нотаріат. Нотаріуси (державні і приватні) забезпечують правильне оформлення і посвідчення різних документів, правочинів, договорів. Нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам, підприємствам і організаціям у реалізації їх прав і захисту законних інтересів, роз'яснювати їх права і обов'язки, попереджати про наслідки, які можуть настати, щоб їх правова непоінформованість не могла бути використана їм на шкоду. Нотаріус повинен відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона не відповідає законодавству. Таким чином, нотаріальна діяльність є складовою частиною правоохоронної діяльності.

В організації деяких правоохоронних органів, їх кадровому, фінансовому, матеріальнотехнічному і методичному забезпеченні важливу роль виконують органи юстиції, повноваження яких є досить широкими, що дозволяє назвати ці органи правоохоронними. До таких повноважень належать повноваження по організаційному забезпеченню судів, організації роботи нотаріату і перевірці його діяльності, державної реєстрації нормативних актів, що видаються міністерствами, відомствами та іншими органами і стосуються прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Характеризуючи систему правоохоронних органів, необхідно враховувати й передбачену ст. 101 Конституції України особливу посадову особу — Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Ця посада уведена для забезпечення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина. Організація судових та правоохоронних органів

Головна функція Уповноваженого — розгляд скарг громадян України та іноземців або осіб без громадянства, що перебувають на її території, після того як ці особи звернулися зі своїми скаргами в суди України або інші компетентні органи, але не одержали там відповідного захисту.

1) направити в Конституційний Суд України подання щодо конституційності законів і офіційного тлумачення Конституції і законів України (ст. 40 Закону України від 16 жовтня 1996 р. «Про Конституційний Суд України»);

2) звернутися у Вищу раду юстиції з пропозицією прийняти подання про звільнення судді з посади (ст. ЗО Закону України від 15 січня 1998 р. «Про Вищу раду юстиції»);

3) звернутися в суд із заявою про захист прав і свобод людини, порушених рішеннями або діями (бездіяльністю) державного органу, органу місцевого самоврядування або посадової особи, а також особисто або через свого представника брати участь в процесі у встановлених законом формах;

4) подати до компетентних державних органів клопотання щодо порушення адміністративного чи дисциплінарного провадження або кримінальної справи відносно посадової особи, в рішеннях або діях (бездіяльності) якої вбачаються порушення прав і свобод людини і громадянина;

5) внести в суд або прокуратуру клопотання про перевірку рішення, що набрало чинності, вироку суду, висновку або постанови суду чи постанови судді;

6) викласти свої довод и посадовій особі, що має право вносити протести на судове рішення, а також бути присутнім при судовому розгляді справи та деякі інші повноваження.