<<
>>

Висновки до Розділу 3

Підходи до тлумачення міжнародних договорів (а відповідно, і їх способи та методи) об'єднуються у три основні теорії - текстуалізм, теорію намірів та телеологічну теорію. Кожна з них має як свої переваги, так і недоліки.

Так, текстуалізм за своєї дуже простої теоретичної основи та легкості у застосуванні, має серйозні недоліки, які можуть призвести до прийняття неправосудних рішень. До таких слід віднести, зокрема, надмірну зацикленість на нормах саме писаного тексту і складність (або і майже неможливість) застосування позатекстуальних засобів тлумачення, навіть якщо вони і потрібні у конкретній ситуації.

Менше шансів на такий результат у застосуванні теорії намірів, в основі якої лежить віднайдення волі автора відповідної норми (стосовно міжнародних договорів - волі сторін, які договір уклали), однак, сам процес її застосування і віднайдення справжньої волі сторін є досить-таки непростим. На відміну від текстуалізму, ця теорія дозволяє звертатися до позатекстуальних засобів тлумачення (підготовчих матеріалів, подальшої практики застосування міжанродного договору та ін.), однак, інколи може скластися враження, що вона не просто дозволяє звернення до інших джерел окрім тексту, а навіть заохочує таке звернення. Зважаючи на основне її положення - прагнення до віднайдення наміру автора норми при тлумаченні - такий підхід може бути зрозумілим, однак, нехтувати узгодженим текстом, все ж таки, очевидно, не варто.

Телеологічна теорія пропонує теоретично один із найкращих підходів до вирішення питання тлумачення міжнародних договорів, базуючись на ідеї самостійного життя норми, і зміни її суті зі зміною часу та незмінної форми. Текстуалістична теорія при тлумаченні норм права намагається з'ясувати мету, задля досягнення якої була прийнята відповідна норма, і в рамках цієї мети (яка могла і змінитися з плином часу) з'ясувати зміст норми відповідно до вимог конкретного часу, однак, її практичне втілення не тільки є складним

у своїй реалізації, а ще й досить-таки ризикованим.

Зважаючи на все це, найдоцільнішим видається застосовувати комбінацію теорій тлумачення - текстуалістичної, теорії намірів та телеологічної теорій.

Як показує зарубіжна практика тлумачення міжнародних договорів національними судами держав, вони застосовують кожну з наведених вище трьох теорій тлумачення в різних комбінаціях. Американська судова практика характеризувалася активним застосуванням теорії намірів та телеологічної теорій впродовж довгого часу, однак, як показують наведені у цьому дослідженні приклади, текстуалізм у формі його розуміння суддею Верховного cyay США А. Скалією, отримав «нове життя».

Німецька практика також показує прихильність до телеологічної теорії. Зрештою, як теорія, так і практика приводять до висновку, що найбільш доцільним було б застосування телеологічної, а також комбінації цієї та інших теорій. Прикладом такого рішення є статті 31-33 Конвенції.

Важливу роль також відіграють тлумачення, здійснені органами виконавчої влади, що спеціалізуються на відповідній проблематиці. Вони не можуть бути обов'язковими для суду, але, зважаючи на фаховість таких тлумачень, їх рекомендовано брати до уваги. Водночас, для їх застосування слід також звертати увагу на положення «Доктрини Шеврон», яка хоч і розроблена для американської системи, однак, може бути корисною і в українських реаліях.

Основні ідеї розділу висвітлені в авторських роботах [102; 105]

<< | >>
Источник: ЗВЄРЄВ ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ. ТЛУМАЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ НАЦІОНАЛЬНИМИ СУДАМИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКА ПРАКТИКА. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2015. 2015

Еще по теме Висновки до Розділу 3:

  1. 2.1. Поняття та класифікація суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  2. 2.2. Легітимація діяльності суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  3. Висновки до розділу 2
  4. СУДОВА ПРАКТИКА:
  5. Конституція України (28 червня 1996 р.)
  6. Розділ 7. Державна служба в українських регіонах Австрійської (Австро- Угорської) монархії (1772-1918 рр.)
  7. Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання в ДКЗ України матеріалів з геолого-економічної оцінки запасів вугілля і горючих сланців
  8. Глава 2 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
  9. Обліки. Основи класифікації інформаційно- пошукових систем підрозділів МВС та інших відомств
  10. Поняття юридичного тлумачення
  11. ВСТУП
  12. 1.3. Процесуальний статус осіб, які беруть участь у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення
  13. 3.1. Провадження у справах про встановлення фактів, що тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення сімейних правовідносин
  14. ВСТУП
  15. Система суб’єктів здійснення контролю за нотаріальною діяльністю та їх адміністративно-правовий статус
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -