Доктринальні основи юридичної техніки

У процесі еволюції права відбулося його виокремлення з нормативної системи первіснообщинного ладу. Саме тоді розпочався етап розвитку інституту юридичної техніки. Поділ суспільства на соціально неоднорідні групи спричинив перехід від соціального регулювання, що регулювало суспільні відносини за допомогою соціальних норм, до безпосередньо нормативного регулювання, а відтак зумовив появу юридичної техніки, що виступала як формалізований регулятор для надання праву системних і структурних ознак.

Про відсутність юридичної техніки в первісному праві свідчить її низький рівень розвитку, зумовлений відсутністю елементарних пра­вових понять. Адже первісне право виникло в процесі спільного життя людей внаслідок багаторазового повторення суспільних відносин, вира­жало волю всієї общини, роду або племені, існувало в усній, неписаній формі у свідомості людей, здійснювалось відповідно до звичаїв, традицій, внутрішнього переконання. Першочергово формувалися не прийоми письмового вираження норм права, а тлумачення неписаних правил, які застосовувалися в кожному конкретному випадку у вигляді усних переказів, приказок, обрядових дій.

Передумовами формування теорії юридичної техніки були численні ідеї про якість законів, правила їх створення, що містяться ще в працях

10 Платона, Аристотеля, Цицерона, Т. Гоббса, Ж. - Ж. Руссо, Ш. - Л. Монтеск'є,

Ч. Беккаріа, Ф. Бекона, Ф. Гегеля, І. Бентама. Останнього іноді називають основоположником теорії законодавчої техніки, адже саме він запропо­нував створити науку про законодавче мистецтво².

У XIX ст. роботи з юридичної техніки видаються в Німеччині (Р. Ієрінг, А. Вах), у Швейцарії (К. Штос), у Франції (Ф. Жені), в Англії (К. Ільберт). Цю проблематику висвітлюють також Р. Штаммлер, Л. Гюнтер, Г. Еллінек.

Значну увагу до юридичної техніки зумовило формування декількох різних підходів до її дослідження.

Перший підхід (І. Колер, Ж. Ріпер) полягає в протиставленні юридичної техніки та юридичної науки. Наука вивчає абстрактні принципи, а техні­ка - це мистецтво втілення цих принципів у життя через правотворчість, тлумачення і судочинство (правозастосування).

Другий підхід (Р. Штаммлер, Р. Салейль) розуміє призначення юри­дичної техніки в розвитку правових концепцій і в логічній систематизації правових норм. Отож, поняття юридичної техніки охоплює і юридичну науку, і юридичну практику.

Третій підхід (Л. Дюгі, Р. Демог) зіставляє юридичну техніку не з на­укою чи практикою, а зі самим правом. Юридична техніка розглядається як сукупність засобів і процедур, покликаних забезпечити реалізацію цілей права, його захист. Технічні (допоміжні) норми забезпечують здійснення основних правових норм.

Четвертий підхід (Р. Ієрінг, Ф. Жені) пов'язує юридичну техніку з по­требами суспільства. У ній бачиться засіб перекладу соціальних потреб на мову права, засіб створення норм, необхідних для підтримки порядку в суспільстві. Сама техніка за такого підходу ототожнюється з формою права, яка протистоїть змісту, відносно самостійна від нього і здатна до саморозвитку.

П'ятий підхід (М. Оріу) побудований на запереченні самої необхідності поняття юридичної техніки. Суть цієї позиції полягає в тому, що поняття юридичної техніки не адекватне до важливості і значущості права³.

У радянській юридичній літературі проблемам юридичної техніки присвячені роботи С. Алексєєва, Д. Керімова, А. Піголкіна, А. Ушакова та ін.

Значний внесок у розвиток юридичної техніки належить заслужено­му діячеві науки Російської Федерації, президенту Нижньогородського

² Юридическая техника: курс лекций / под ред. В. М. Баранова, В. А. Толстика. - М.: ДГСК МВД России, 2012. - 384 с.

³ Там само.

Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів

дослідного науково-практичного центру «Юридична техніка», доктору юридичних наук, професору, академіку В. Баранову. Початок формування наукової школи В. Баранова припадає на 1999 рік, коли кілька однодумців (В. Баранов, В. Бабаєв, В. Толстик) організували та провели науково-ме­тодичний семінар «Юридична техніка», результатом якого стало видання в січні 2000 року збірника статей «Проблеми юридичної техніки». Відтоді і донині школа з різною інтенсивністю функціонує у формі створення різних творчих колективів. Загалом у розробці основного наукового напрямку школи беруть участь понад 110 фахівців (і вчених, і практиків)⁴.

11

Що стосується України, то активне наукове дослідження юридичної техніки почалось з 90-х років XX ст., коли Україна постала на карті світу як молода і незалежна держава. У період планування нової, як передба­чалось, правової системи, нової правової ідеології розроблялась і нова концепція створення українського законодавства, головною перевагою якого була б народність, а відтак зрозумілість і простота його положень. Швидкі темпи створення такого законодавства без урахування прийомів та засобів юридичної техніки спричинили прийняття великої кількості необдуманих, юридично неякісних та логічно неструктурованих норма­тивно-правових актів (далі - НПА), подальше застосування яких призвело до численних помилок, колізій та суперечностей у регулюванні суспільних відносин, коригування життєвих обставин.

В Україні традиційно важливою науковою проблемою вважають дослі­дження техніки правотворчості, яку в різних аспектах вивчали українські спеціалісти, зокрема О. Бандурка, К. Волинка, Б. Даневич, О. Дзюбенко, Н. Задирака, В. Ковальський, В. Копєйчиков, О. Мурашин, І. Онищук, П. Ра- бінович, В. Риндюк, О. Скакун, В. Тацій, Ю. Шемшученко, О. Ющик та ін.

Факультет права Мерсерського університету (США) - «колиска» вчення такого засобу юридичної техніки, як юридичне письмо. Інститут юридичного письма (англ.

Особливо цінними для дослідження юридичної техніки стали вітчизня­ні наукові праці доктора юридичних наук, професора І. Шутака, а саме: «За­стереження міжнародних нормативно-правових актів (загальнотеоретичні

⁴ Нижегородский исследовательский научно-прикладной центр «Юридическая техника»

[Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.jurtech.ru/frame.html.

⁵ Legal writing [Electronic resource]. - Mode of access: en.wikipedia.org|wiki|Legal_ writting#Legal_drafting.

Лекція 1. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА ЯК СФЕРА НАУКОВИХ ЗНАНЬ І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

12 й типологічні аспекти)»⁶, «Дефекти дефініцій міжнародного права: теорети-

ко-методологічні й техніко-юридичні аспекти»⁷, «Техніко-юридичні методи узгодження національного і міжнародного права», «Правові застереження»⁸, «Юридична техніка»⁹. Професор І. Шутак синтезував наукові досягнення і дидактичні новели у сфері юридичної техніки, систематизував поняття, що акумулюють загальні й часткові тенденції виникнення, становлення, розвитку юридичної техніки, а в її межах - правових застережень. Автор вперше в юридичній науці дослідив правові застереження як засоби за­безпечення максимальної точності у викладенні думки правотворця, вдо­сконалення методів досягнення компромісу в середовищі правотворчого корпусу та способів оптимізації правового регулювання. Разом з кандида­том юридичних наук І. Онищуком стали авторами першого українського навчального посібника «Юридична техніка». Науковці обґрунтували необ­хідність введення нової навчальної дисципліни «Юридична техніка» у ВНЗ України, докладно розглянули основні види юридичної техніки, правила створення й оформлення юридичних документів тощо.

Задля дослідження правового регулювання та юридичних технологій, наукового аналізу проблем теорії держави і права, правового регулювання та юридичної техніки, розробки концепцій техніко-юридичного забезпе­чення законотворчої діяльності на загальнодержавному і регіональному рівнях І. Шутак 2011 року заснував лабораторію академічних досліджень правового регулювання та юридичної техніки в м. Івано-Франківську.

Розглядаючи юридичну техніку як відносно самостійну наукову дис­ципліну, доречно порушити питання про її взаємодію з іншими науками. Якщо звернутися до юридичних наук, то найбільш виразно простежуєть­ся зв'язок юридичної техніки із загальною теорією права. Причому цей зв'язок охоплює генетичні, методологічні, поняттєві аспекти, що дозво­ляють говорити про загальну теорію права як базову дисципліну щодо юридичної техніки.

Загальновизнано, що теорія «постачає» юриспруденцію правовими поняттями і категоріями, отримуючи натомість емпіричний матеріал для своїх узагальнень. Окрім теоретичних висновків, загальна теорія права,

⁶ Шутак І. Д. Застереження міжнародних нормативно-правових актів (загальнотеоретичні й типологічні аспекти) / І. Д. Шутак // Вісник Національної академії прокуратури Укра­їни. - 2008. - № 2 (10). - С. 104-110.

⁷ Шутак І. Д. Дефекти дефініцій міжнародного права: теоретико-методологічні й техні- ко-юридичні аспекти / І. Д. Шутак // Вісник Національної академії прокуратури Украї­ни. - 2009. - № 3 (15). - С. 85-91.

⁸ Шутак І. Д. Юридична техніка: теорія правових застережень: навч. посіб. / І. Д. Шутак. - Івано-Франківськ, 2014. - 366 с.

⁹ Шутак І. Д. Юридична техніка: навч. посіб. для вищих навч. закл. / І. Д. Шутак, І. І. Они- щук. - Івано-Франківськ, 2013. - 496 с.

Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів

узагальнивши емпіричні дані, формулює й конкретні практичні рекомен­дації щодо вдосконалення правозастосовної, правотворчої, іншої діяль­ності, права загалом. Ці практичні рекомендації, розроблені загальною теорією права на базі матеріалу галузевих наук, і становлять у своїй основі юридичну техніку.

13

Зв'язок теорії з галузевими дисциплінами проявляється, отже, дво­яко: з одного боку, цей зв'язок виражається в розробці правових понять і категорій (теоретичний зв'язок), з іншого - у розробці напрямків і за­собів удосконалення права в усіх його проявах (практичний зв'язок - юридична техніка)¹⁰.

Юридична техніка виступає сполучною ланкою між загальною тео­рією права та галузевими дисциплінами. Галузеві науки не обмежуються тими практичними рекомендаціями, які розробляє для них теорія права. Професійні прийоми й засоби доповнюють, конкретизують, розвивають положення загальної юридичної техніки, наповнюють їх конкретним практичним змістом. Прикладом можуть слугувати техніка укладання угоди, техніка ведення судового засідання, техніка кваліфікації злочину.

Прикладні юридичні науки, як правило, взаємодіють із загальною теорією права лише опосередковано. Але завдяки практичному харак­теру юридична техніка вступає з ними в прямі зв'язки. Широкий погляд дозволяє стверджувати, що питання, які вирішуються багатьма при­кладними науками, можуть бути введені у предмет юридичної техніки. Наприклад, хіба тактика проведення слідчих дій, методика розслідування злочинів не призначені раціоналізувати юридичну діяльність, сприяти досягненню цілей правового регулювання найбільш ефективними спо­собами? З іншого боку, методи і прийоми, що розробляються судовою медициною або судовою бухгалтерією, мають не тільки спеціальний неюридичний зміст.

Розвиток юридичної техніки зумовлений її взаємодією з логікою (наукою про закони людського мислення), філологією (наукою про мову), герменевтикою (філософським вченням про інтерпретацію). У літературі до дисциплін, взаємопов'язаних з юридичною технікою, відносять також праксеологію (науку про правильно організовану, ефективну діяльність), кібернетику (теорію інформації) тощо.

Юридична техніка - це сукупність прийомів і способів підготовки, розгляду, прийняття й обнародування проектів нормативно-правових, правозастосовних, інтерпретаційних актів, які забезпечують повне, про-

¹⁰ Шутак І. Д. Юридична техніка: питання доктрини / І. Д. Шутак, І. І. Онищук // Правова доктрина України (у 5 т.). Т. 1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція / за заг. ред. О. В. Петришина. - Х., 2013. - С. 655.

Лекція 1. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА ЯК СФЕРА НАУКОВИХ ЗНАНЬ І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

14 сте, точне, економічне їх співвідношення з життєвими реаліями, волею нормодавця або інтерпретатора.

У системі юриспруденції юридична техніка вирішує завдання систе­матизації знань про методи і прийоми здійснення юридичної діяльності, що формуються загальною теорією права, галузевими та прикладними юридичними науками.

2.