Висновки до розділу 2
1.Судова компетенція є комплексним поняттям і визначає повноваження судів у різних вимірах: з погляду предмета судового розгляду та предмета судової діяльності, інстанційної побудови судової системи та її територіальності.
2. Розподіл компетенції між судами різної юрисдикції не порушує єдності судової системи та механізму здійснення правосуддя, що ґрунтуються на спільних джерелах правового регулювання, принципах, цілях, властивостях, закладених не тільки в самій природі процесуального права, а й у природі суду як органу, наділеного від імені держави функцією здійснення правосуддя.
3.Найбільш обґрунтованим до визначення судової компетенції є підхід, який передбачає застосування функціонального, предметного та територіального критеріїв. Функціональна юрисдикція характеризує обсяг повноважень судових органів з точки зору видів діяльності, тобто інстанційності; предметна юрисдикція — обсяг повноважень щодо відповідних правових об’єктів судового захисту; територіальна охоплює повноваження, визначені певною територією діяльності органів судової влади (судовим округом).
4.Методологічний підхід, який пропонується застосувати для розмежування судових юрисдикцій та визначення адміністративної юрисдикції, є багатоелементним. Сутність його полягає у виборі стратегії розмежування: 1) через прийняття відповідного нормативного акта (нормативних актів); 2) без додаткового урегулювання, лише шляхом теоретичного аналізу завдань різних видів судочинства, сутності та змісту відповідних процесуальних норм, роз’яснень вищих судів, застосування традиційних (розгляд спорів з яких видів правовідносин і з якими учасниками належить до компетенції того чи іншого суду) та особливих критеріїв розмежування судових юрисдикцій.
5.Специфіка публічно-правових спорів, розгляд яких належить до компетенції адміністративних судів, полягає в тому, що публічно-правові відносини припускають апріорі юридично нерівне положення сторін, одна з яких має владні повноваження, а інша є об’єктом публічно-владного впливу.
6.Позивачем в адміністративній справі можуть бути фізична або юридична особа, яка звертається за захистом своїх прав, свобод та інтересів, якщо вона вважає, що суб’єктом владних повноважень ці права, свободи та інтереси порушені, і сам суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позовну заяву до адміністративного суду. Таким чином, заперечується позиція, відповідно до якої можливість брати участь в адміністративному провадженні в якості позивача надається виключно фізичним і юридичним особам.
Еще по теме Висновки до розділу 2:
- Висновки до розділу 2
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу 3
- Висновки до розділу 4
- Висновки до розділу 4
- Висновки до розділу 3
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу.
- Висновки до розділу 2
- Висновки до розділу.
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу 3.
- Висновки до розділу 2
- Висновки до Розділу 6
- Висновки до першого розділу
- Висновки до першого розділу