Глава 2.1 Надання банками органам ДВС на їх вимогу інформації щодо клієнтів, яка є банківською таємницею

Взаємодія ДВС з банками здійснюється в основному за трьома напрямками. Перше - надання банками органам ДВС на їх вимогу інформації по клієнтам, що є банківською таємницею. Другий - виконання банками платіжних вимог органів ДВС про примусове списання боргу з банківських рахунків боржників.

У своїй діяльності банківські установи керуються в першу чергу ЗУ "Про банки та банківську діяльність" (далі - закон про банки), "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та нормативно-правовими актами НБУ.

Відповідно до вказаного закону банк - це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати у сукупності такі операції: залучати у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщувати зазначені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкривати та вести банківські рахунки фізичних та юридичних осіб.

Банківські рахунки юридичні та фізичні особи відкривають відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ 12.11.2003 р. № 492 та зареєстрованої в Мін'юсті 1 7.1 2.2003 р. за № 1172/8493.

УВАГА. Порядок відкриття банками рахунків юридичним та фізичним особам, використання коштів за ними, порядок їх закриття визначається вказаною Інструкцією.

ВРАХУЙТЕ. Чинним законодавством України не обмежено кількість рахунків, які юридичні та фізичні особи можуть відкрити в одному чи кількох банках.

Відповідно до ст. 1 067 ЦКУ днем відкриття поточного рахунку юридичній чи фізичній особі вважається дата укладення договору банківського рахунку.

УВАГА. Поточні та вкладні (депозитні) рахунки суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) у обов'язковому порядку підлягають реєстрації в органах державної податкової служби.

Датою початку видаткових операцій за рахунком підприємців є дата отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби. Банківські рахунки - поточні, вкладні (депозитні) фізичних осіб в органах державної податкової служби не обліковуються.

ПОРАДА. Таким чином достовірну інформацію про наявність рахунків у боржника-юридичної особи або фізичної особи-підприємця виконавча служба може одержати в органах податкової служби.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затвердженому постановою Правління НБУ № 1 91 від 1 7.06.1 997 р. банківські рахунки, на яких обліковуються клієнтські кошти (що на них може бути накладено арешт) мають відповідні балансові номери та можуть бути відкриті клієнтам у різних кодах валют: національній валюті України - код валюти - 980, доларах США - код валюти - 840, Євро - код валюти - 978, англійських фунтів стерлінгів - код валюти - 826, російських рублях - код валюти - 643 та інші.

Закон про банки зобов'язує банки забезпечити збереження банківської таємниці. За розголошення відомостей, які становлять банківську таємницю винні особи притягуються до юридичної відповідальності відповідно до чинного законодавства України.

Банківська таємниця - це інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відома банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи з третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати клієнту матеріальної чи моральної шкоди.

Банківською таємницею, зокрема, є: відомості про стан рахунків, утому числі стан кореспондентських рахунків банків у НБУ; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнта; система охорони банку та клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи- клієнта, її керівників, напрями діяльності; відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; коди, що використовуються банками для захисту інформації.

УВАГА. Ст. 62 закону про банки передбачено порядок розкриття банківської таємниці. Зокрема п. 6 згаданої статті передбачено, що інформація щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу органам ДВС з питань виконання рішень судів стосовно стану (наявність рахунку, наявність коштів на рахунку, наявність арештів) рахунків конкретної юридичної особи або фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності.

ПОРАДА. У вимозі мають бути зазначені назва (код ЄДРПОУ) юридичної особи та прізвище, повне ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п. 2 вказаної статті на письмову вимогу суду або за рішенням суду банками може бути надана інформація, яка містить банківську таємницю щодо фізичних осіб-непідприємців. Викладене свідчить, що банки не мають право надавати органам ДВС на їх вимогу інформацію, яка містить банківську таємницю щодо фізичних осіб. Вказана інформація відповідно до п.1 ст.62 може бути надана з письмового дозволу власника такої інформації та за рішенням суду.

ПОРАДА. Таке рішення суду або письмовий дозвіл власника інформації повинен бути доданий до відповідної вимоги органу ДВС.

УВАГА. Вказана стаття закону містить також виключні правила, яким має відповідати вимога ДВС на отримання інформації: бути викладеною на бланку державного органу встановленої форми; бути наданою за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою; містити передбачені ЗУ "Про банки та банківську діяльність" (п.6 ст.62) підстави для отримання інформації; містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації - ст. 5, 6 ЗУ "Про виконавче провадження". Недотримання хоча б одного з наведених правил є підставою для банку для правомірної відмови в наданні інформації.