<<
>>

Висновки до Розділу 3

1. Специфіка сімейно-правового регулювання проявляється, серед іншого, у тому, що законодавець стоїть перед необхідністю залишити простір автономного регулювання, в якому учасники відповідних відносин вільні самі визначати, чи має та чи інша подія в їхньому житті юридичне значення.

Це є яскравим проявом застосування диспозитивного методу правового регулювання у сімейному праві: як відомо, диспозитивний метод передбачає вільну саморегуляцію суб’єктами їхньої поведінки на основі принципів права, встановлює тільки межі та процедури такої саморегуляції.

2. Юридичні події в сімейному праві можуть виступати як правоутворюючі, правозмінюючі або правоприпиняючі юридичні факти. Також запропоновано їх класифікацію за такими ознаками: за походженням — природні (стихійні) і залежні у своєму генезисі від буття та діяльності людини (соціальні); залежно від повторюваності події — унікальні й повторювані (періодичні); за тривалістю — моментальні (події) і тривалі у часі (процеси); за кількістю учасників — персональні, колективні, масові; за визначеною і з невизначеною кількістю осіб, що беруть у них участь; за характером наслідків, що настали, — на події оборотні та необоротні тощо.

3. Різновидом юридичних подій є строки. Роль юридичних фактів вони зазвичай виконують у поєднанні із іншими юридичними фактами, тобто як елемент фактичного складу.

4. Події в сімейному праві можуть як виступати самостійними підставами для виникнення, зміни або припинення відповідних правових відносин або правових станів (наприклад, народження дитини є самостійною підставою для виникнення сімейної правоздатності в особи, яка народилася, відповідних прав і обов’язків у її батьків), так і виконувати роль юридичних фактів тільки у складі фактичного складу як його елемент. Так, зокрема, СК України визначає фактичний склад, який дозволяє чоловіку і жінці укласти шлюб: досягнення ними шлюбного віку, добровільне волевиявлення на укладення шлюбу, неперебування кожного із них в іншому шлюбі, відсутність між ними прямої лінії споріднення.

Або, наприклад, тільки факту непрацездатності одного з подружжя може бути недостатньо для призначення йому утримання з боку другого подружжя.

5. Серед юридичних подій в сімейному праві можна виділяти ті, які тягнуть за собою відповідні юридичні наслідки автоматично (наприклад, народження або смерть), і ті, що лише можуть стати підставою для виникнення, зміни або припинення правовідносин або того чи іншого правового стану в сімейному праві за умови, що зацікавленою особою буде вчинено відповідну юридичну дію. У той самий час, одна й та сама подія для різних сімейно-правових відносин може мати різні юридичні наслідки.

6. Юридичні події можуть бути поділені на відносні (викликані діяльністю людей: наприклад, народження дитини) та абсолютні (ті, які не пов’язані з діяльністю людей: настання відповідного строку). Відносний характер носить більшість подій у сімейному праві. До них можна віднести в першу чергу багато дій, які здійснені певними суб’єктами незалежно від волі інших суб’єктів у певному правовому просторі.

<< | >>
Источник: Явор О.А. Юридичні факти в сімейному праві України. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України, Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, Київ,2018.. 2018

Еще по теме Висновки до Розділу 3:

  1. Висновки до розділу 2
  2. Висновки до розділу 1
  3. Висновки до розділу 3
  4. Висновки до розділу 4
  5. Висновки до розділу 4
  6. Висновки до розділу 3
  7. Висновки до розділу 1
  8. Висновки до розділу.
  9. Висновки до розділу 2
  10. Висновки до розділу.
  11. Висновки до розділу 1
  12. Висновки до розділу 3.
  13. Висновки до розділу 2
  14. Висновки до Розділу 6
  15. Висновки до першого розділу
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -