Висновки до Розділу 3
1. Специфіка сімейно-правового регулювання проявляється, серед іншого, у тому, що законодавець стоїть перед необхідністю залишити простір автономного регулювання, в якому учасники відповідних відносин вільні самі визначати, чи має та чи інша подія в їхньому житті юридичне значення.
Це є яскравим проявом застосування диспозитивного методу правового регулювання у сімейному праві: як відомо, диспозитивний метод передбачає вільну саморегуляцію суб’єктами їхньої поведінки на основі принципів права, встановлює тільки межі та процедури такої саморегуляції.2. Юридичні події в сімейному праві можуть виступати як правоутворюючі, правозмінюючі або правоприпиняючі юридичні факти. Також запропоновано їх класифікацію за такими ознаками: за походженням — природні (стихійні) і залежні у своєму генезисі від буття та діяльності людини (соціальні); залежно від повторюваності події — унікальні й повторювані (періодичні); за тривалістю — моментальні (події) і тривалі у часі (процеси); за кількістю учасників — персональні, колективні, масові; за визначеною і з невизначеною кількістю осіб, що беруть у них участь; за характером наслідків, що настали, — на події оборотні та необоротні тощо.
3. Різновидом юридичних подій є строки. Роль юридичних фактів вони зазвичай виконують у поєднанні із іншими юридичними фактами, тобто як елемент фактичного складу.
4. Події в сімейному праві можуть як виступати самостійними підставами для виникнення, зміни або припинення відповідних правових відносин або правових станів (наприклад, народження дитини є самостійною підставою для виникнення сімейної правоздатності в особи, яка народилася, відповідних прав і обов’язків у її батьків), так і виконувати роль юридичних фактів тільки у складі фактичного складу як його елемент. Так, зокрема, СК України визначає фактичний склад, який дозволяє чоловіку і жінці укласти шлюб: досягнення ними шлюбного віку, добровільне волевиявлення на укладення шлюбу, неперебування кожного із них в іншому шлюбі, відсутність між ними прямої лінії споріднення.
Або, наприклад, тільки факту непрацездатності одного з подружжя може бути недостатньо для призначення йому утримання з боку другого подружжя.5. Серед юридичних подій в сімейному праві можна виділяти ті, які тягнуть за собою відповідні юридичні наслідки автоматично (наприклад, народження або смерть), і ті, що лише можуть стати підставою для виникнення, зміни або припинення правовідносин або того чи іншого правового стану в сімейному праві за умови, що зацікавленою особою буде вчинено відповідну юридичну дію. У той самий час, одна й та сама подія для різних сімейно-правових відносин може мати різні юридичні наслідки.
6. Юридичні події можуть бути поділені на відносні (викликані діяльністю людей: наприклад, народження дитини) та абсолютні (ті, які не пов’язані з діяльністю людей: настання відповідного строку). Відносний характер носить більшість подій у сімейному праві. До них можна віднести в першу чергу багато дій, які здійснені певними суб’єктами незалежно від волі інших суб’єктів у певному правовому просторі.
Еще по теме Висновки до Розділу 3:
- Висновки до розділу 2
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу 3
- Висновки до розділу 4
- Висновки до розділу 4
- Висновки до розділу 3
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу.
- Висновки до розділу 2
- Висновки до розділу.
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу 3.
- Висновки до розділу 2
- Висновки до Розділу 6
- Висновки до першого розділу