Справа № 22-ц-2581Ђ9 року

Головуючий

Категорія : відібрання дітей. 1 інстанції -Козирєва Г.М.

доповідач - Ларенок В.І.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської облас­ті в складі:

головуючого-судді - Міненкової Н.О

суддів: - Ларенка В.І.

- Гальянової І.Г., при секретарі: - Григоренко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в

м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ди­ректора приватного дитячого будинку «Отчий дім» ОСО­БА-1 на рішення Харківського районного суду Харківсь­кої області від 25 березня 2009 року по цивільній справі за позовом Манченківської селищної ради, Липецької сільської ради, Пономаренківської сільської ради, Ко- мунарської сільської ради, Березовської селищної ради, Малороганської сільської ради, Вільхівської сільської ради, Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області - до адміністрації приватного дитя­чого будинку «Отчий дім», треті особи: служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, Хар­ківська міжрайонна прокуратура, - про відібрання дітей, та зустрічним позовом адміністрації приватного дитячого будинку «Отчий дім» до Манченківської селищної ради, Липецької сільської ради, Пономаренківської сільської ради, Комунарської сільської ради, Березовської селищної ради, Малороганської сільської ради, Вільхівської сільсь­кої ради, Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області, третя особа служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації - про виз­нання рішень безпідставними та їх скасування, -

ВСТАНОВИЛА:

Манченківська селищна рада, Липецька сільська рада, Пономаренківська сільська рада, Комунарська сільська рада, Березовська селищна рада, Малороганська сільська рада, Вільхівська сільська рада, Мерефянська міська рада Харківського району Харківської області звернулись у суд з позовними заявами до адміністрації приватного дитячого будинку «Отчий дім», треті особи: служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, Харківсь­ка міжрайонна прокуратура, - про відібрання дітей.

Ухвалою суду від 11.06.2007 року позовні заяви були об’єднані в одне провадження.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначені по­зивачі посилались на те, що до приватного дитячого бу­динку «Отчий дім», розташованого ІНФОРМАЦІЯ_1, були влаштовані неповнолітні діти: ОСОБА, 15.02.1992 року народження, ОСОБА, 29.07.1994 року народження, ОСОБА, 13.01.1992 року народження, ОСОБА, 24.07.1994 року народження, ОСОБА, 09.07.1997 року народження, Верковська ОСОБА, 06.07.2000 року народження, - на підставі відповідних рішень Манченківської селищної ради №73 від 10.05.2005 року, №150 від 12.09.2006 року, №24 від 11.03.2003 року, №27 від 11.02.2003 року, №25 від 11.02.2003 року, №26 від 11.02.2003 року; ОСОБА, 21.07.1993 року народження, ОСОБА, 04.08.1994 року народження, ОСОБА, 20.09.1995 року народження, ОСО­БА, 11.10.1993 року народження, ОСОБА, 23.12.1997 року народження, на підставі відповідних рішень Липецької сільськоїради№254від16.12.2004року,№253від16.12.2004 року, №31 від 11.02.2004 року, №32 від 11.02.2004 року, №33 від 11.02.2004 року; ОСОБА, 31.03.1993 року народ­ження, на підставі рішення Пономаренківської сільської ради №107 від 10.08.2004 року; ОСОБА, 16.04. 1994 року народження, на підставі рішення Комунарської сільської ради №54 від 17.06.2003 року; ОСОБА, 31.03.1994 року народження, на підставі рішення Березовської селищної ради №50 від 14.06.2005 року; ОСОБА, 08.08.1994 року народження, на підставі рішення Малороганської сіль­ської ради №104 від 17.10.2002 року; ОСОБА, 21.11.1993 року народження, ОСОБА,19.05.1995 року народження, на підставі рішень Вільхівської сільської ради №113 від 13.10.2004 року та №113-а від 13.10.2004 року; ОСОБА, 12.11.1997 року народження, на підставі рішення Мере- фянської міської ради №48 від 18.05.2004 року.

Вважаючи, що в приватному дитячому будинку «Отчий дім» недостатньо можливостей для належного забезпечен­ня умов для проживання дітей, їх належного харчування, виховання, оздоровлення, і вважаючи, що в державних інтернатних установах буде забезпечене їх належне утри­мання, всебічний розвиток, забезпечено фізичне, соціаль­не та психічне здоров’я, будуть створені сприятливі умо­ви для їх навчання та виховання, оздоровлення, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації та підготов­ки їх до самостійного життя та праці, зазначеними орга­нами були прийняті рішення про переведення вказаних неповнолітніх дітей до державних інтернатних установ.

Тому позивачі просять відібрати у адміністрації при­ватного дитячого будинку «Отчий дім» влаштованих ними дітей, передати їх відповідним органам опіки та піклування для подальшого влаштування у державні ін­тернатні установи.

Відповідач позовні вимоги не визнав, звернувся у суд з зустрічним позовом до вказаних рад про визнання не- обґрунтованими та скасування рішень виконавчих комі­тетів: Манченківської селищної ради №71 від 08.05.2007 року щодо ОСОБИ., №67 від 08.05.2007 року щодо ОСО­БИ, №68 від 08.05.2007 року щодо ОСОБИ., №70 від 08.05.2007 року щодо ОСОБИ, №69 від 08.05.2007 року щодо ОСОБИ.; Липецької сільської ради №121 та №122 від 15.05.2007 року відповідно щодо ОСОБИ., ОСОБИ.; Поно- маренківської сільської ради №93 від 16.05.2007 року щодо ОСОБИ.; Комунарської сільської ради №66 від 15.05.2007 року щодо ОСОБИ; Березовської селищної ради №37 від 11.05.2007 року щодо ОСОБИ, Малороганської сільської ради №58 від 10.04.2007 року щодо ОСОБИ; Вільхівської сільської ради №70 від 16.04.2007 року щодо ОСОБИ, №69 від 16.04.2007 року щодо ОСОБИ, №93 від16.04.2007 року щодо ОСОБИ, №79 від 16.04.2007 року щодо ОСОБИ; Ме- рефянської міської ради Харківського району Харківської області №349 від 15.04.2007 року щодо ОСОБИ.

Вважає, що прийняті рішення про влаштування дітей в інший заклад не відповідають інтересам дітей та були прийняті з порушенням вимог законодавства щодо зміни місця влаштування дітей-сиріт, позбавлених батьківсь­кого піклування. Вважає, що рішення про влаштування дітей до державних інтернат них дитячих установ були прийняті безпідставно, без належного вивчення умов проживання та виховання дітей та стану їх забезпечен­ня, не враховувалося ставлення дітей до зміни місця про­живання.

Третя особа по справі, служба у справах дітей Харківсь­кої районної державної адміністрації, підтримала позовні вимоги місцевих рад та заперечувала проти задоволення позовних вимог адміністрації приватного дитячого будин­ку «Отчий дім», зазначивши, що відповідно ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціаль­ні установи для дітей», ст. 12 Закону України «Про забез­печення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклуван­ня», якими на служби у справах дітей покладено функції безпосереднього ведення справ та координації діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснення контролю за умовами утримання і виховання, контролю за станом роботи із соціально-право­вого захисту дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, поз­бавлених батьківського піклування, службою у справах дітей було встановлено, що керівництво дитячого будинку «Отчий дім» допускає порушення чинного законодавства, а саме: в порушення вимог п.2.8 Положення про дитячі бу­динки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування дитячий бу­динок не має ліцензії; в порушення вимог ст.12 Закону Ук­раїни «Про освіту» фінансове та матеріальне забезпечення вихованців дитячого будинку «Отчий дім» здійснюється не за нормами та нормативами, встановленими законо­давством, про що свідчить довідка про вивчення стану утримання вихованців дитячого будинку від 26. вересня 2008 року, складена спеціалістом відділу освіти ОСОБОЮ; порушуються нормативно-правові документи з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної без­пеки, про що свідчить службова записка щодо перевірки керівника групи з охорони праці відділу освіти ОСОБИ від 26 вересня 2008 року; не відповідають нормам штатний склад керівних і педагогічних працівників, обслуговуючо­го персоналу» порушуються права дітей-вихованців щодо щорічного оздоровлення» мають місце факти релігійного впливу на виховання дітей, що не передбачено Статутом приватного будинку «Отчий дім» та суперечить Закону Ук­раїни «Про освіту».

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 25 березня 2009 року позовні вимоги Манчен- ківської селищної ради, Липецької сільської ради, По- номаренківської сільської ради, Комунарської сільської ради, Березовської селищної ради, Малороганської сіль­ської ради, Вільхівської сільської ради, Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області до адміністрації приватного дитячого будинку «Отчий дім» про відібрання дітей та передачі їх органам опіки та піклування. В задоволенні зустрічних позовних вимог ад­міністрації приватного дитячого будинку «Отчий дім» про визнання рішень про переведення неповнолітніх дітей- сирот та дітей, позбавлених батьківського піклування, до державного дитячого навчального інтернатного закладу, безпідставними та скасування їх - відмовлено.

В апеляційній скарзі та доповненні до неї директор приватного дитячого будинку «Отчий дім» просить рі­шення суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення яким відмовити в позові радам та задовольнити його позов.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК Ук­раїни в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заяв­лених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги рад про відібранні у адміністрації приватного дитячого будинку «Отчий дім» неповнолітніх дітей та передачі їх органам опіки та піклу­вання, та відмовляючи в позові адміністрації приватного дитячого будинку «Отчий дім»про визнання рішень про переведення неповнолітніх дітей-сиріт та дітей, позбав­лених батьківського піклування до державного дитячого навчального інтернатного закладу безпідставними та ска­сування їх, районний суд виходив із того, що необхідність прийняття такого рішення зазначеними органами опіки та піклування обумовлена інтересами неповнолітніх ді­тей, враховуючи зазначені у висновках служби у спра­вах дітей чисельні порушення діючого законодавства, направленого на охорону дитинства; відсутністю протя­гом існування приватного дитячого будинку «Отчий дім» ліцензії на право виховання неповнолітніх; на даний час приватний дитячий будинок не входить до мережі вихов­них закладів району та області, виховний процес у зазна­ченому приватному дитячому закладі є неконтрольова- ним, і за висновками психологів та відповідних фахівців має негативний наслідок, що спричиняє загрозу життю та здоров’ю неповнолітніх, які є його вихованцями» ви­хованці приватного дитячого будинку «Отчий дім» не є власністю, а діяльність приватного будинку повинна ґрунтуватись на засадах чинного законодавства.

Проте погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна. Судова колегія вважає, що дані вис­новки суду є помилковими, необґрунтованими, не ґрун­туються на зібраних доказах та не відповідають закону, оскільки вони зроблені з порушенням вимог ст.ст.10, 60, 212, 213 ЦПК України.

Так, відповідно до ст.. 248 Сімейного Кодексу України ди­тина, яка залишилась без піклування батьків і проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров,я має право на всебічний розвиток, виховання, освіту, повагу до її людської гідності, а ст. 171 СК передбачає право дитини бути вислуха- ною батьками, іншими членами сім,ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також з питань сім,ї. Вра­хування думки дитини щодо її життя передбачає і ст. 12 Кон­венції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов’язує держави - учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись на­лежна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.

Як вбачається з матеріалів справи позивачі ставили пи­тання щодо відібрання 16 - ти дітей у приватного дитячо­го будинку Отчий дім” 1991, 1992,193,1995 та 1997 років народження.

Діти були позбавлені батьківського піклування і на підставі рішень сільських і селищних рад - позивачів по справі, були передані на виховання до дитячого будинку „Отчий дім”. Рішення приймались в 2002, 2003, 2004 ро­ках і лише відносно ОСОБИ, 04.05.1991 р. народження рішення приймалось 10.10.2006 року. Тобто, зазначене свідчить, що питання про відібрання вирішувалось по від­ношенню до дітей, які мали вік від 13 до 16 років і прожи­ли у дитячому будинку більше трьох років.

Приймаючи рішення про здійснення переводу дітей до Люботинської школи інтернату та скасуванні раніше прий­нятих рішень про передачу цих дітей дитячому будинку „От­чий дім” позивачі за основним позовом не навели належних доказів обґрунтованості і доцільності таких дій. При розгляді справи в суді першої інстанції не були надані докази того, що прийняті рішення про передачу дітей до державного закла­ду відповідають інтересам дітей і не зашкодять їх розвитку. З матеріалів справи не вбачається, що рішення приймались на підставі ретельного вивчення умов проживання та вихо­вання дітей. Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про відібрання дітей на підставі доказів, які не були належним чином перевірені в суді. Вис­новки зроблені на підставі даних, викладених у листах на ім’я заступника Харківської обласної державної адміністра­ції, начальника освіти, міжрайонному прокурору, довідок за підписом спеціаліста служби у справах дітей, практичного психолога, завідуючої дитячою поліклінікою, доповідних та протоколів різних контролюючих служб ( а. с. 243 - 282), в яких доводилось до відома державних органів про порушен­ня, які нібито мали місце в дитячому будинку. Між тим, як вбачається з даних листів і довідок вони були складені після прийняття рішення про передачу дітей до державного за­кладу, а тому незрозуміло на підставі чого приймались ці рі­шення. Крім того, з матеріалів справи не вбачається. що ад­міністрація дитячого будинку повідомлялась про складання цих довідок та викладену в них інформацію.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дав од­носторонню оцінку, зібраним по справі доказам і не дав належної оцінки доказам, наданим представниками дитя­чого будинку „Отчий дім” про належне виховання дітей, отримання ними грамот, про належний санітарно - епі­деміологічний стан будинку, та відповідність приміщен­ня будинку протипожежним нормам.( а.с.291-349).

Основною підставою для прийняття оскаржуваних рі­шень позивачі зазначали відсутність у відповідача ліценції на надання освітніх послуг. Але, як вбачається з матеріалів справи на час створення дитячого будинку видача такої лі­цензії не передбачалась і дана обставина не була перешко­дою для передачі дитячому будинку дітей на виховання. В травні 2007 року відповідачем була подана заява до регіо­нальної експертної ради з питань ліцензування та атестації навчальних закладів про ліцензування освітньої діяльності приватного дитячого будинку „Отчий дім” і в рішенні вка­заної установи за № -3 від 30 травня 2007 року було вказано, що перелік документів, що додавався до заяви, повнотою і обсягом відповідає нормативним вимогам щодо умов отри­мання ліцензії на діяльність пов’язану з наданням освітніх послуг, але було повідомлено, що діяльність та завдання, що передбачені Статутом приватного дитячого будинку не за­значається чинними нормативними документами як така, що потребує проведення ліцензування. ( а.с. 160-163).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають зібраним по справі доказам, а тому визнати їх обґрунтованими не можна.

Питання про відібрання дітей було вирішено з грубими порушеннями Сімейного законодавства, так як не була вис- лухана думка дітей, по відношенню яких приймалось рі­шення. Діти досить тривалий час виховувались в умовах, які відрізняються від умов виховання дітей у державних інтернат них закладах, вони адаптувались до цих умов, жили життям і порядками цієї дитячою установи, спілку­вались між собою, а тому поспішне рішення про передачу їх до іншої установи, в іншу сферу дитячого спілкування без з’ясування їх думки не можна вважати правильним по відношенню до цих дітей. Судова колегія приймаючи нове рішення також враховує те, що позивачі за основним позовом не довели в суді підстави своїх вимог, не обґрунту­вали доцільність прийняття рішень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, які б вважалися достовірними та свідчили про те, що при виховання дітей в дитячому будинку „Отчий дім” застосовувались виховні засоби, які йшли на шкоду нормальному розвитку дітей надано не було.

За таких обставин судове рішення не можна визнати законним й обґрунтованим, воно підлягає скасуванню на підставах, передбачених п.п.2, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК Украї­ни, і ухвалення нового рішення.

У зв’язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням ново­го рішення яким

Керуючись ст.ст. 171,248 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 218, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.1, 2, 3 ч.1 ст. 309, 314, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу директора приватного дитячого бу­динку «Отчий дім» задовольнити ОСОБИ-1.

Скасувати рішення Харківського районного суду Хар­ківської області від 25 березня 2009 року.

Відмовити в позові Манченківської селищної ради, Липецької сільської ради, Пономаренківської сільської ради, Комунарської сільської ради, Березовської селищної ради, Малороганської сільської ради, Вільхівської сільсь­кої ради, Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області до адміністрації приватного дитячого будинку «Отчий дім», треті особи: служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, Харківсь­ка міжрайонна прокуратура, - про відібрання дітей.

Задовольнити позов адміністрації приватного дитячого будинку «Отчий дім» до Манченківської селищної ради, Липецької сільської ради, Пономаренківської сільської ради, Комунарської сільської ради, Березовської селищ­ної ради, Малороганської сільської ради, Вільхівської сільської ради, Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області, третя особа служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації - про визнання рішень безпідставними та їх скасування.

Скасувати рішення виконавчих комітетів: Манченківсь­кої селищної ради №71 від 08.05.2007 року щодо ОСОБИ, №67 від 08.05.2007 року щодо ОСОБИ, №68 від 08.05.2007 року щодо ОСОБИ, №70 від 08.05.2007 року щодо ОСОБИ, №69 від 08.05.2007 року щодо ОСОБИ; Липецької сільсь­кої ради №121 та №122 від 15.05.2007 року відповідно щодо ОСОБИ, ОСОБИ; Пономаренківської сільської ради №93 від 16.05.2007 року щодо ОСОБИ; Комунарської сільської ради №66 від 15.05.2007 року щодо ОСОБИ; Березовської селищної ради №37 від 11.05.2007 року щодо ОСОБИ, Ма­лороганської сільської ради №58 від 10.04.2007 року щодо ОСОБИ; Вільхівської сільської ради №70 від 16.04.2007 року щодо ОСОБИ, №69 від 16.04.2007 року щодо ОСОБИ, №93 від16.04.2007 року щодо ОСОБИ, №79 від 16.04.2007 року щодо ОСОБИ; Мерефянської міської ради Харківсь­кого району Харківської області №349 від 15.04.2007 року щодо ОСОБИ, якими вирішено влаштувати вище означе­них дітей до державних інтернатних дитячих установ.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з мо­менту його проголошення, але може бути оскаржено в каса­ційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: