<<
>>

§ 5. Вирішення спорів у сфері охорони лісів і лісових ресурсів та юридична відповідальність за лісопорушення

Спори з питань охорони, захисту, використання та відтворення лісів ви­рішуються органами місцевого самоврядування, Держлісагентством України, Мінприроди України та їх органами на місцях і судовими органами.

Виключно судом вирішуються спори з питань володіння, користування і розпорядження лісами, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб. Держлісагентство України, Мінприроди України та їх органи на місцях вирішують спори, пов'язані з охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів, що перебувають у державній власності. Органи місцевого самоврядування вирішують спори, пов'язані з охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів, що пере­бувають у комунальній власності. У разі незгоди власників лісів і лісокористу- вачів з рішенням органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища чи органу місцевого самоврядування спір вирішується судом.

Рішення Мінприроди України, Держлісагентства України та їх органів на місцях, а також органів місцевого самоврядування щодо спору з питань охо­рони, захисту, використання та відтворення лісів набирає чинності з дня його прийняття. Оскарження зазначеного рішення в суді зупиняє його виконання. Ви­конання рішення здійснюється органом, який його прийняв. Виконання рішення не звільняє особу від відшкодування збитків, завданих нею внаслідок порушення лісового законодавства.

Необхідність дослідження питань юридичної відповідальності за порушення законодавства про охорону лісів зумовлюється особливістю лісів як самостійного об'єкта правової охорони, незадовільним станом лісів в Україні, недостатньою правовою захищеністю, а також потребою оновлення лісового законодавства, в тому числі з урахуванням вимог міжнародно-правових актів у даній сфері, необхідністю посилення екологічних вимог до різних видів використання лісових ресурсів, удосконалення організаційних засад охорони лісівта відповідальності за порушення лісового законодавства.

Юридична відповідальність як спосіб правової охорони лісів забезпечує неухильне використання норм законодавства всіма суб'єктами. Юридична відповідальність за лісові правопорушення має свої особливості, які зумовлені характером відносин стосовно їх використання та охорон. Підставою для при­тягнення до відповідальності є склад правопорушення, який охоплює являє противоправну поведінку (дію або бездію) суб'єкту правопорушення, результат правопорушення у вигляді заподіяної шкоди, наявність причинного зв'язку між дією (бездією) та заподіяною шкодою та наявність провини правопорушника. У ст. 105 ЛКУ передбачена можливість застосування дисциплінарної, адміні­стративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за порушення лісового законодавства.

Вказані види юридичної відповідальності за порушення лісового законодав­ства несуть особи, винні у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого по­водження з вогнем, порушенні інших вимог пожежної безпеки в лісах; знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу; засміченні лісів побутовими і промисловими відходами; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства; знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових роз­садниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу; порушенні правил зберігання, транспорту­вання та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів; розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу; самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках; порушенні правил заготівлі лісової під­стилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо; заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів; порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів; невнесенні плати за використання лісо­вих ресурсів у встановлені строки; знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лісах; введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливу на стан і відтворення лісів; порушенні строків повернення лісових ділянок, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов'язків щодо при­ведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення; знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на лісових ділянках; невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.

Дисциплінарна відповідальність за порушення лісового законодавства на­ступає за правопорушення службових осіб, коли вони співпадають з порушенням норм трудового законодавства. Дисциплінарна відповідальність регулюється нормами трудового законодавства. Дисциплінарна відповідальність за неви­конання або нестале виконання вимог лісового законодавства може бути за­стосована до працівників, якщо ними порушені трудові обов'язки щодо охорони лісів та лісових ресурсів.

Згідно ст. 147 Кодексу законів про працю України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один захід стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисцип­ліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисци­плінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також вищестоящими органами, які здійснюють управління в галузі використання та охорони лісів та лісових ресурсів.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від робо­ти у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Адміністративна відповідальність у вигляді штрафів встановлюється Кодек­сом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) за скоєння наступних видів лісових правопорушень: незаконне використання земель державного лісового фонду (ст. 63 КУпАП); порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці (ст.

64 КУпАП); незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняку (ст. 65 КУпАП); знищення або пошкодження полезахисних лісових смугта захисних лісових насаджень (ст. 651КУпАП); знищення або пошкодження підросту в лісах (ст. 66 КУпАП); здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квітку (ст. 67 КУпАП); порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини (ст. 68 КУпАП); пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду (ст. 69 КУпАП); самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід (ст. 70 КУпАП); введення в експлуатацію виробничих об'єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу на ліси (ст. 71 КУпАП); пошкодження лісу стіч­ними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками (ст. 72 КУпАП); засмічення лісів відходами (ст. 73 КУпАП); знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду (ст. 74 КУпАП); знищення або пошкодження межових знаків у лісах (ст. 75 КУпАП); знищення корисної для лісу фауни (ст. 76 КУпАП); порушення вимог пожежної безпеки в лісах (ст. 77 КУпАП) та інші.

Цивільно-правова відповідальність також може застосовуватися за нане­сення шкоди лісам та лісовим ресурсам. На відміну від інших видів відповідал ь- ності за порушення лісового законодавства (адміністративної, кримінальної, дисциплінарної) цивільно-правова відповідальність виконує крім стимулюючої та превентивної функції, також компенсаційну функцію у формі відшкодування шкоди. Специфіка застосування цивільно-правових норм щодо регулювання даних правовідносин обумовлена кількома факторами: особливістю ліса як природного об'єкту, який є складною екологічною системою, а також значенням лісів, що виконують екологічні, економічні і соціальні функції.

Шкода, заподіяна лісовому фонду в результаті порушення лісового за­конодавства, відшкодовується громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законодавством України.

Правове регулювання відносин щодо відшкодування шкоди у даній сфері здійснюється за нормами цивільного та лі­сового права. Цивільним законодавством встановлюються загальні положення щодо відшкодування шкоди. Особливості відшкодування шкоди, заподіяноїлісо- вому фонду, регулюються лісовим законодавством, а також законодавством про охорону навколишнього природного середовища в частині загального порядку відшкодування шкоди, заподіяного екологічним правопорушенням.

За ст. 69 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколиш­нього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному об­сязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Особи, яким завдано шкоди, мають право на відшкодуван­ня неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

З метою посилення охорони лісів, збереження лісових ресурсів і підвищен­ня ефективності їх використання Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» № 665 від 23 липня 2008 року[341]. Постановою були затверджені такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, орга­нізаціями та громадянами: незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту; пошкодженням дерев і чагарників до ступеня неприпинення росту; знищенням або пошкодженням лісових куль­тур, природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу; знищенням або пошкодженням сіянців, саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях; самовільною заготівлею сіна та випасанням худоби на лісових ділянках; знищенням або пошкодженням відмежувальних знаків у лісах; пошко­дженням сіножатей, пасовищі ріллі на землях лісогосподарського призначення; знищенням або пошкодженням лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на лісових ділянках; порушенням правил заготівлі лісової підстилки; пору­шенням правил заготівлі лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо.

Постанова передбачає цілий ряд умов, які впливають на визначення роз­міру шкоди. Так, за пошкодження плодових дерев, самшиту, дерев і чагарників родини кипарисових, бархату амурського, айланта, платана, горіхів усіх видів, дерев еталонних насаджень та дерев на лісонасіннєвих плантаціях і ділянках, насіннєвих, плюсових і хвойних дерев віком до 41 року у грудні - січні розмір стягнення, обчислений таксою, збільшується у два рази. У гірських лісах Карпат і Криму розмір шкоди, заподіяної лісу знищенням або пошкодженням лісових культур, природного підросту та самосіву, обчислюється таксою, збільшеною у два рази1.

При обчисленні розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, устано­вами, організаціями і громадянами знищенням або пошкодженням внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу, підпалу або недба­лого поводження з вогнем та порушення інших вимог пожежної безпеки в лісах, засмічення побутовими і промисловими відходами, враховуються: знищення або пошкодження лісових культур, природного підросту та самосіву, яке об­числюється в десятикратному розмірі діючих такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні за першим розрядом у всіх таксових поясах без застосу­вання встановлених норм зниження та вартість робіт, пов'язаних з припиненням негативного впливу на лісові насадження зазначених факторів або гасінням лісової пожежі; вартість робіт з очищення території; вартість робіт, пов'язаних з вирощуванням лісових насаджень до віку, в якому вони пошкоджені зазна­ченими негативними факторами.

Кримінальна відповідальність за порушення лісового законодавства перед­бачена Кримінальним кодексом у розділі Vlll «Злочини проти довкілля». Зокре­ма, ст. 245 Кримінального кодексу передбачає кримінальну відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом у вигляді штрафу від трьох­сот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк.

Згідно ст. 246 Кримінального кодексу, незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно- заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах карається штра­фом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого.

<< | >>
Источник: Екологічне право України: підруч. для студ. вищих навч. закладів / за ред. Kapaкаша І.І. - Одеса : Фенікс,2012. - 788 с.. 2012

Еще по теме § 5. Вирішення спорів у сфері охорони лісів і лісових ресурсів та юридична відповідальність за лісопорушення:

  1. § 5. Повноваження органів управління щодо вирішення спорів у сфері використання природних ресурсів та охорони довкілля
  2. § 1. Сучасний стан законодавства про використання й охорону лісових ресурсів: економічні та екологічні функції лісів
  3. § 6. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері охорони рослинного світу
  4. § 3. Державний облік лісів, ведення державного лісового кадастру та здійснення моніторингу лісів
  5. § 2. Державне управління і державний контроль у сфері використання, охорони, захисту та відтворення лісів
  6. § 5. Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства
  7. Альтернативні способи вирішення спорів у сфері права інтелектуальної власності
  8. § 10 Вирішення міжнародних спорів між державами та юридичними і фізичними особами
  9. § 8. Державний контроль у сфері використання та охорони водних об'єктів та їх ресурсів
  10. § 4. Організація охорони і захисту лісів та правовий статус служби лісової охорони
  11. § 2. Правове забезпечення охорони живих ресурсів виключної (морської) економічної зоні: особливості правової охорони рибних ресурсів та морського середовища
  12. § 2. Система державних органів управління та контролю у сфері використання природних ресурсів та охорони довкілля
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -