§ 1. Законодавство про використання й охорону рослинного світу та рослинних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення

Суспільні відносини в сфері охорони рослинного світу та природних рос­линних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення регулюються різни­ми законодавчими і підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Конституцією України, Законами України «Про охорону навко­лишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року, «Про природно- заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року, «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 року, «Про Червону книгу України» від 7 лютого 2002 року, поста­новами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Зелену книгу України» 29 серпня 2002 року, «Про затвердження Порядку ведення дер­жавного обліку і кадастру рослинного світу»від 22 лютого 2006 року та іншими правовими актами.

Відносини в галузі охорони, використання та відтворення деревної та ча­гарникової рослинності регулюються Лісовим кодексом України в редакції від 8 лютого 2006 року та іншими актами лісового законодавства.Відносини, що виникають у сфері використання рослин і багаторічних насаджень сільсько­господарського призначення, регулюються Законами України «Про карантин рослин» в редакції від 3 квітня 2003 року, «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995 року, «Про захист рослин» від 14 жовтня 1998 року та іншими нормативно-правовими актами аграрного законодавства.

Рослинний світ є складовою навколишнього природного середовища, необхідним ланцюгом у мережі екологічних систем, який активно впливає на функціонування природних угрупувань, структуру і природну родючість ґрунтів. В юридичному розумінні рослинний світяк об'єкт охорони являє собою сукуп­ність усіх видів рослин, а також грибівта утворених ними угрупувань на певній території. Законодавець виділяє дикорослі рослини, до яких належать рослини, що природно зростають на певній території, і природні рослинні угрупування, які становлять сукупність видів рослин, що зростають в межах певних ділянок та перебувають у тісній взаємодії як між собою, так і з умовами довкілля.

Законодавство в сфері охорони рослинного світу та природних рослинних ресурсів виділяє об'єкти рослинного світу і природні рослинні ресурси. Об'єктами рослинного світу є дикорослі та інші несільськогосподарського призначення су­динні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби на всіх стадіях розвитку та утворені ними природні угрупування. Природними рослинними ресурсами є об'єкти рослинного світу, що використовуються або можуть бути використані населенням, для потреб виробництва та інших потреб.

Природні рослинні ресурси за своєю екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекреаційною цінністю та іншими ознаками поділяються на дві групи: природні рослинні ресурси загальнодержавного значення та природні рослинні ресурси місцевого значення. До природних рослинних ресурсів загаль­нодержавного значення належать: об'єкти рослинного світу у межах внутрішніх морських вод і територіального моря, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України; поверхневих вод (озер, водосховищ, річок, каналів), що розташовані і використовуються на території більш ніжоднієїобласті, а також їх приток усіх порядків; природних та біосферних заповідників, національ­них природних парків, а також заказників, пам'яток природи, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення; лісові ресурси державного значення; рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, судинні рослини, мохо­подібні, водорості, лишайники, а також гриби, види яких занесені до Червоної книги України; рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угрупування, занесені до Зеленої книги України.

До природних рослинних ресурсів місцевого значення відносяться дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення. На підставі поділу природних рослинних ресурсів на рослинні ресурси загальнодержавного і місцевого значення встанов­люються різні правові режими охорони об'єктів рослинного світу.

Закон «Про рослинний світ» в ст. 5 закріпив основні вимоги до охорони, використання та відтворення рослинного світу. Зокрема, під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рос­линного світу, необхідно дотримуватися таких основних вимог: збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об'єктів рослинного світу; збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угрупувань; науково обґрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобі­гання негативному впливу господарської діяльності на рослинний світ; охорони об'єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; здійснення заходів щодо відтворення об'єктів рослинного світу; регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров'я населення. Вказані вимоги враховуються під час розробки проектів законодавчих актів, загальнодержавних, міждержавних, регіональних програм та здійснення заходів з охорони, використання та від­творення рослинного світу. Таким чином, рослинний світ - це самостійний і відновлюваний природний ресурс і складова навколишнього природного середовища, що підлягає охороні і виконує санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, науково-пізнавальні та інші функції.