§ 3. Правове регулювання охорони навколишнього природного середовища в Білорусії, Росії та інших країнах СНД

Конституція Республіки Білорусь 1996 року зі змінами 2004 року містить деякі природоохоронні положення: право кожного на сприятливе навколишнє середовище і відшкодування шкоди, спричиненої порушенням цього права, обов'язок держави здійснювати контроль за раціональним використанням природних ресурсів з метою захисту і покращення умов життя, а також охорони і відновлення навколишнього середовища (ст.

46); обов'язок кожного охороняти навколишнє середовище (ст. 55); повноваження парламенту (ст. 57) і уряду (ст. 107) в галузі екології. Закон «Про охорону навколишнього середовища» було ухвалено у 1992 року і кардинально переглянуто у 2002 року. Наданий час діє більше 15 законодавчих актів, які регулюють правовідносини у галузі охорони навколишнього середовища, зокрема Водний кодекс 1998 року, Лісовий кодекс 2000 року, Земельний кодекс 2008 року, Кодекс про надра 2008 року, закони про податок на природокористування 1991 року, питне водопостачання 1999 року, особливо охоронювані природні території 1994 року, охорону озонового шару 2001 року, рослинний світ 2003 року, поводження з відходами 2007 року, тваринний світ 2007 року, охорону атмосферного повітря 2008 року, державну екологічну експертизу 2009 року, відновлювані джерела енергії 2010 року. Крім того, ухвалено низку важливих підзаконних нормативно-правових актів, наприклад, укази Президента № 348 «Про такси для визначення шкоди, спричиненої навколишньому середовищу» 2008 року, № 349 «Про критерії віднесення господарської чи іншої діяльності, яка спричиняє шкідливий вплив на навколишнє середовище, до екологічно небезпечної діяльності» 2008 року¹. У 2004 році було ухвалено Національну стратегію сталого соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь на період до 2020 року. У Білорусі функціонує Міністерство природних ресурсів і охорони навколишнього середовища. У 2006 році було створено Національну комісію зі сталого розвитку, яка діє дотепер.

Комісія уповноважена розглядати основні концептуальні документи всіх міністерств, складовою діяльності яких є охорона навколишнього середовища, та надає висновки щодо будь-яких нових стратегій, поданих уряду².

Ключовими положеннями Конституції Російської Федерації 1993 року, які визначають основи правового регулювання охорони навколишнього середовища, є такі: розпорядження природними ресурсами без завдання шкоди довкіллю

Інформація з офіційного сайту Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Білорусі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minpriroda.by/ru/legistation.

Обзор результативности экологической деятельности: Беларусь. Второй обзор / Комитет по экологической политике Европейской экономической комиссии. - ООН : Нью-Йорк, Женева, 2005. - Вып. 22. - С. 27.

(ст. 36), фінансування програм і заходів у галузі охорони навколишнього середовища (ст. 41), право кожного на сприятливе навколишнє середовище, інформацію про нього та відшкодування екологічної шкоди (ст. 42), дбайливе відношення до природних багатств (ст. 58), а також положення про предмети виключного і спільного управління Російської Федерації та суб'єктів РФ (ст. 71, 72)¹. У 1990-х роках екологічне законодавство РФ перетерпіло істотних змін. Історично ухваленню Федерального закону РФ «Про охорону навколишнього середовища» 2002 року передували Закони РСФСР «Про охорону природи в РСФСР» 1960 року та «Про охорону навколишнього природного середовища» 1991 року. Закон 2002 року встановлює, що відносини, які виникають у галузі охорони і раціонального використання природних ресурсів, їх збереження та відновлення, регулюються міжнародними договорами РФ, земельним, водним, лісним законодавством, законодавством про надра, тваринний світ, а також тією мірою, якою це необхідно для забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, - законодавством про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, про охорону здоров'я та іншим законодавством, спрямованим на забезпечення сприятливого для людини довкілля.

Галузеве законодавство з охорони навколишнього середовища РФ представлене такими актами: Земельним кодексом 2001 року, Водним кодексом 2006 року, Лісним кодексом 2006 року, законами про охорону надр 1992 року, захист населення і територій від природних і техногенних надзвичайних ситуацій 1994 року, тваринний світ 1995 року, природні території, що знаходяться під особливою охороною, 1995 року, безпечне поводження з пестицидами і агрохімікатами 1997 року, промислові та муніципальні відходи 1998 року, охорону атмосферного повітря 1999 року, охорону озера Байкал 1999 року, карантин рослин 2000 року. Деякі закони, хоч і не регулюють природоохоронні питання безпосередньо, однак опосередковано їх стосуються: закони про території традиційного природокористування корінних малочисельних народів Півночі, Сибіру і Далекого Сходу РФ 2001 року, спеціальні екологічні програми реабілітації радіаційне забруднених ділянок території 2001 року, технічне регулювання 2002 року, рибальство і збереження біологічних водних ресурсів 2004 року. Кримінальний кодекс РФ 1996 року містить главу 26, яка має назву «Екологічні злочини»^[543] ^{^[544]. В РФ є такі республіки, наприклад Башкортостан, де ухвалені екологічні кодекси. Відповідальними за розробку і впровадження екологічної політики в РФ є Міністерство природних ресурсів і екологіїта Федеральна служба з екологічного, технологічного і атомного нагляду. Конституція Республіки Молдова 1994 року містить досить розлогу статтю 37 «Право на сприятливе навколишнє середовище», яка проголошує право кожного на безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище, безпечні продукти харчування і предмети побуту, право на вільний доступ до інформації про стан довкілля, її розповсюдження, забороняє будь-яке приховування такої інформації, а також зазначає, що фізичні і юридичні особи несуть відповідальність за шкоду, спричинену здоров'ю і майну внаслідок екологічного правопорушення. У ст. 46 наголошується, що право приватної власності зобов'язує дотримуватись вимог охорони навколишнього середовища. У ст.
59 на кожного громадянина покладається обов'язок охороняти навколишнє середовище, а також пам'ятники культури та історії. Крім того, природоохоронні вимоги містяться у ст. 126,127 Конституції Молдови. В Молдові ухвалено Земельний кодекс 1991 року, Кодекс про надра 1993 року, Водний кодекс 1993 року, Лісовий кодекс 1996 року, закони про охорону навколишнього середовища 1993 року, тваринний світ 1995 року, екологічну експертизу і оцінку впливу на навколишнє середовище 1996 року, охорону атмосферного повітря 1997 року, відходи виробництва і споживання 1997 року, природні ресурси 1997 року, плату за забруднення навколишнього середовища 1998 року, фонд природних територій, які охороняються державою 1998 року, біологічну безпеку 2001 року, екологічне сільськогосподарське виробництво 2005 року, безпеку здійснення ядерної і радіологічної діяльності 2006 року, рибний фонд і рибальство 2006 року, захист рослин і фітосанітарний контроль 2010 року. В Молдові утворено і діє Міністерство екології і природних ресурсів. Конституція Республіки Казахстан 1995 року оголошує всі природні багатства власністю народу (ст. 6), закріплює обов'язок кожного дбайливо ставитись до природи (ст. 38). Ст. 31 містить досить декларативну заяву про те, що метою держави є охорона довкілля, сприятливого для життя і здоров'я людини¹. В Казахстані було ухвалено Концепцію екологічної безпеки на 2004-2015 роки, Концепцію переходу до сталого розвитку на 2007-2024 роки, Програму боротьби із спустеленням на 2005-2015 роки, а також у 2007 році - Екологічний кодекс, в результаті ухвалення якого були відмінені закони про охорону навколишнього середовища, екологічну експертизу та охорону атмосферного повітря. Крім того, в Казахстані розроблено такі законодавчі акти в природоохоронній сфері: у 2003 році ухваленоЛісовий і Водний кодекси;у 2005 році-Закон про обов'язкове екологічне страхування, який спрямований на гарантування компенсаціїу випадку випадкового забруднення через механізм обов'язкового екологічного страхування, що повинно передбачатись в контракті будь-якої фізичної чи юридичної особи, яка займається шкідливою для довкілля чи фізичних осіб діяльністю; у 2006 році - Закон про особливо охоронювані природні території.
В Казахстані діє Міністерство охорони навколишнього середовища^[545] ^{^[546]. Конституція Республіки Узбекистан 1992 року проголошує, що громадяни повинні дбайливо ставитися до навколишнього природного середовища (ст. 50), використання майна не повинно спричиняти шкоду навколишньому середовищу (ст. 54), земля, її надра, води, рослинний і тваринний світ та інші природні ресурси є загальнонаціональним багатством, підлягають раціональному використанню і охороняються державою (ст. 55). Головним документом в галузі охорони навколишнього середовища є Закон «Про охорону природи» 1992 року зі змінами 2006 року. В Узбекистані діють такі акти законодавства у зазначеній сфері: Земельний кодекс 1998 року, Кодекс про містобудівництво 2002 року, який має низку важливих положень щодо охорони навколишнього середовища, участі громадськості та доступу до інформації; закони про воду і водокористування 1993 року, охорону атмосферного повітря 1996 року, охорону і використання тваринного світу 1997 року зі змінами 2009 року, раціональне використання енергії 1997 року зі змінами 2007 року, ліси 1999 року, надра 2002 року, екологічну експертизу 2000 року, охорону і використання об'єктів культурної спадщини 2001 року, відходи 2002 року, особливо охоронювані природні території 2004 року. На стадії розгляду знаходиться закон про екологічну безпеку¹. Національна стратегія сталого розвитку 1997 року є базовим документом, що в обов'язковому порядку повинна враховуватись при розробці інших стратегій і національного законодавства^[547] ^{^[548]. У 1988 році в Узбекистані створено Державний комітет з охорони природи, до відання якого низка міністерств, відомств і комітетів передали частину своїх структурних підрозділів, зокрема, Міністерство водного господарства передало у підпорядкування Держкомітету Управління охорони і раціонального використання водних ресурсів, Держкомі- тет з лісів - Управління з охорони тваринного і рослинного світу, Міністерство сільського господарства - Управління з охорони і раціонального використання земельних ресурсів тощо^[549].}
В Узбекистані також створено Національну комісію зі сталого розвитку. Хоча Грузія у 2009 році припинила своє членство в СНД, в даному підрозділі доцільно зупинитися на особливостях природоохоронного законодавства цієї держави. У ст. 37 Конституції Грузії 1995 року зі змінами 2008 року закріплено право кожного жити у здоровому довкіллі та, відповідно, обов'язок піклуватися про природне і культурне навколишнє середовище. З метою забезпечення сприятливого і безпечного навколишнього середовища відповідно до екологічних та економічних інтересів суспільства з урахуванням інтересів теперішнього і майбутнього поколінь держава зобов'язується гарантувати охорону навколишнього середовища і раціональне природокористування. Вказана норма закріпила право на доступ до екологічної інформації. В Грузії ухвалено закони про охорону навколишнього середовища 1996 року зі змінами 2007 року, Лісовий кодекс 1999 року, закони про систему охоронюванихтериторій 1996 року, дику природу 1996 року, воду 1997 року, ядерний і радіаційний захист 1998 року, охорону атмосферного повітря 1999 року. Усі вказані законодавчі акти у 2000-х роках зазнали відповідних змін і доповнень. Крім цього, у 2004 році був введений податок за використання природних ресурсів, який базується на принципі сталого розвитку; у 2005 році введений державний контроль в сфері охорони навколишнього середовища та видачу дозволів на діяльність, що має вплив на довкілля; у 2007 році введена екологічна експертиза. У даний час в Грузії триває робота щодо розробки Екологічного кодексу. Природоохоронну політику держави здійснює Міністерство охорони навколишнього середовища і природних ресурсів^[550].}}

<< | >>

↑

Источник: Екологічне право України: підруч. для студ. вищих навч. закладів / за ред. Kapaкаша І.І. - Одеса : Фенікс,2012. - 788 с.. 2012

Еще по теме § 3. Правове регулювання охорони навколишнього природного середовища в Білорусії, Росії та інших країнах СНД:

- Екологічне право України - Экологическое право ЕС - Экологическое право Казахстана - Экологическое право Республики Беларусь - Экологическое право России -