§ 9. Особливості застосування юридичної відповідальності за порушення водного законодавства

Юридична відповідальність - важлива правова гарантія виконання правил охорони навколишнього середовища і раціонального використовування природ­них ресурсів. Юридична відповідальність, по-перше, направлена на відновлення порушених суспільних відносин вданій області, покарання винних осіб і відшко­дування спричинення збитку, і, по-друге, на попередження неправомірних дій у сфері природокористування.

Відповідно до ст. 110 ВКУ, відповідальність за порушення водного зако­нодавства несуть особи, винні у: самовільному захопленні водних об'єктів; забрудненні та засміченні вод; порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду; руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних ко­мунікацій; введенні в експлуатацію підприємств, комунальнихта інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності; недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування; самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, сверд­ловин); порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності; пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і при­строїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи; незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціоноване скидання зворотних вод; використанні земель водного фонду не за призначенням; непо­відомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах; відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію; порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення.

Цивільно-правова відповідальність полягає насамперед у відшкодуванні збитків, завданих водним ресурсам, в розмірах і порядку, встановлених законо­давством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації юри­дичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, як правило, в повно­му обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення і незалежно від плати за забруднення природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Особливістю цивільно-правової відповідальності є те, що для визначення розміру збитків, завданим водним ресурсам, використовуються наперед визна­чені методики і такси. Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, запо­діяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, встановлює Методика розрахунку розмірів від­шкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Методика встановлює розміри відшкодування збитків, які призвели до: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруд­нення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів; та обумовлені: самовільним ви­користанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Методика застосовується державними інспекторами України з охорони на­вколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповіднихтериторій, далі-державні інспектори, при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства. Держав­ні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі вказаної Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних підприємства­ми, установами, організаціями і громадянами України, а також іноземними юридичними особами та громадянами внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, затверджені спеціальні такси¹. Суми збитків обчислюються у доларах США і сплачуються українськими судновласниками, судна яких плавають під прапо­ром України, у валюті України за офіційним валютним курсом на день сплати сум відшкодування. Іноземні судновласники, а також українські судновласники, судна яких працюють за фрахтом під прапорами іноземних країн, відшкодовують збитки у доларах США або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті (за умови дотримання валютного законодавства) чи у валюті України за офіційним валютним курсом на день сплати сум відшкодування.

Основні вимоги до обчислення розміру збитків, завданих державі внаслі­док забруднення навколишнього природного середовища, що сталося у разі витоку або зливу нафти із суден, а також суб'єктам господарської діяльності, які зазнали збитків внаслідок витрат на попереджувальні заходи або заходи з відтворення природних ресурсів, які були фактично вжиті або мають бути вжиті, чи внаслідок неодержаних через порушення господарської діяльності доходів, відповідно до Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1992 року, визначає Методика обчислення розміру збитків від забруднення нафтою ^{[318] [319].}

Збитки від забруднення нафтою включають: збитки від забруднення на­вколишнього природного середовища (у тому числі прямі збитки внаслідок погіршення стану навколишнього природного середовища, загибелі риби, гід­робіонтів, кормових організмів, порушення нерестовищ) та втрачені внаслідок такого забруднення доходи (втрата потомства риби тощо); витрати на заходи з відтворення природних ресурсів, які були фактично вжиті або мають бути вжи­ті; витрати на попереджувальні заходи, а також подальші збитки або шкоду, заподіяну попереджувальними заходами; неодержані внаслідок порушення господарської діяльності доходи.

Обчислення розміру збитків, завданих внаслідок забруднення навколишньо­го природного середовища, що сталося у разі витоку або зливу нафти із суден, проводиться у доларах США з урахуванням маси нафти та такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислен­ня розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України». Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі вна­слідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх екс­плуатації робиться відповідно Методики^[320].

Методикою визначаються розрахунки розміру збитків, заподіянихунаслідок: забруднення та засмічення поверхневих вод; самовільного водокористування; переуступки права водокористування; забору води з порушенням планів во­докористування; безгосподарського використання води; порушення правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об'єктів і скидається до них; самовільного захоплення водних об'єктів; порушення режимів роботи водогосподарських споруд і пристроїв; руйнування русел річок, струмків та водотоків; пошкодження водогосподарськихта гідрометричних споруд і при­строїв; порушення режиму господарської діяльності на землях водного фонду; порушення водоохоронного режиму на водозборах; самовільне проведення гідротехнічних робіт. Факти порушення вимог водного законодавства, що при­звели до збитків, установлюються уповноваженими посадовими особами органів Держводагентства України при проведенні перевірок.

Адміністративна відповідальність за порушення водного законодавства передбачена нормами КУпАП. Вона наступає за: забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднен­ня, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища (ч. 1 ст. 59 КУпАП); введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню (ч.

Кримінальна відповідальність за порушення водного законодавства перед­бачена ст.

За забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров'я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло пе­решкодити законним видам використання моря, а також незаконне скидання чи поховання в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України за­значених матеріалів, речовин і відходів передбачена відповідальність ст. 243 Кримінального кодексу. Встановлена також відповідальність за не надання інформації до адміністрації найближчого порту України про підготовку або здійснення скидання внаслідок крайньої потреби в межах внутрішніх морських і територіальних вод України шкідливих речовин чи сумішей, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресурсів.