§ 5. Особливості застосування юридичної відповідальності за правопорушення щодо охорони морської економічної зони та континентального шельфу

За порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону гро­мадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства несуть дисци­плінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законодавчими актами України.

Адміністративна відповідальність у виді накладання штрафів, передба­чене на КУпАП, а Законом «Про виключну (морську) економічну зону України». У цьому полягає особливість застосування адміністративної відповідальності за порушення законодавства у цій сфері. У залежності від характеру та виду правопорушення право накладання штрафів надається: органам Мінприроди України в особі державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища; органам рибоохорони Держрибагентства України в особі керівника відповідного басейнового управління з охорони й відтворення рибних запасів і регулювання рибальства; органам Державною прикордонною службою України в особі командира (начальника) судна, яким виявлено порушення і затримано порушника. Право накладати штрафи за певними видами правопорушень, а та­кож застосовувати конфіскацію надається районному (міському) суду за місцем затримання порушника.

Особливостями адміністративної відповідальності за порушення законодав­ства про використання ресурсів та охорону середовища виключну (морську) еко­номічну зону та континентальний шельф є також те, що в Законі «Про виключну (морську) економічну зону України» передбачені й інші умови її застосування.

Рішення про безоплатне вилучення незаконно видобутих ресурсів прий­мається органом, уповноваженим накладати штраф за відповідне порушення. Про вчинення порушення посадовою особою Державної прикордонної служби складається акт, який разом з іншими документами, що стосуються цієї справи, протягом трьох днів з дня затримання порушника надсилається органу, уповно­важеному застосовувати санкції. У разі, коли визнано за доцільне застосування конфіскації, зазначені документи передаються для розгляду до районного (міського) суду за місцем затримання порушника. Судовий розгляд справ про порушення, передбачені Законом «Про виключну (морську) економічну зону України», провадиться у присутності представників порушника та органів, які здійснюють охорону виключної (морської) економічної зони України.

Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону та континентальний шельф України встановлена ст. ст. 243 та 244 Кримінального кодексу. Кримінальну відповідальність несуть особи, винні в забрудненні моря в межах вод виключної (морської) економічної зони України матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров'я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання моря, а також незаконному скиданні чи похованні зазначених матеріалів, речовин і відходів.

Окремим складом є неповідомлення спеціально відповідальними за те осо­бами морських та повітряних суден або інших засобів і споруд, що знаходяться в морі, адміністрації найближчого порту України чи іншому уповноваженому органу або особі, а у разі скидання з метою поховання - і організації, яка видає дозволи на скидання, інформації про підготовлюване або здійснене внаслідок крайньої потреби скидання чи невідворотні втрати ними у відкритому морі шкідливих речовин чи сумішей, що містять такі речовини понад встановлені норми, інших відходів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло завдати шкоди зонам лікування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря. Кримінальна відповідальність передбачена також за порушення законодавства про конти­нентальний шельф України, що заподіяло істотну шкоду; невжиття особою, що відповідає за експлуатаціютехнологічнихустановок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих від­ходів або небезпечних випромінювань та енергії, якщо це створило небезпеку їх загибелі або загрожувало життю чи здоров'ю людей.