Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар’єрах

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства промислової політики України

від 17 серпня 2004 р.

Положення

про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар’єрах

Це Положення визначає порядок проектування внутрішніх відвалів при будівництві нових, реконструкції діючих залізорудних і флюсових кар'єрів гірничодобувних підприємств України з відкритим способом розробки, а також порядок переходу на внутрішнє відвалоутворення у міру заглиблення кар'єрів і списання або консервації запасів корисних копалин.

1. Загальні положення

1.1. Дія цього Положення поширюється на підприємства всіх форм власності і відомчої належності, які здійснюють видобування, переробку і збагачення корисних копалин, та на юридичних і фізичних осіб, які здійснюють проектування і будівництво цих підприємств.

1.2. Норми технологічного проектування гірничодобувних підприємств чорної металургії з відкритим способом розробки, які затверджені протоколом Міністерства чорної металургії СРСР від 11.03.86 N 10-187, діють у частині, що не суперечить даному Положенню.

2. Терміни та визначення

У цьому Положенні наведені нижче терміни та визначення вживаються в такому значенні:

2.1. Запаси корисних копалин, балансові запаси, позабалансові запаси, промислові запаси, експлуатаційні запаси, розкриті запаси, підготовлені запаси, запаси, готові до виймання, - згідно з Положенням про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування, затвердженим наказом Міністерства промислової політики України від 07.05.2004 N 221 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2004 за N 846/9445.

Із загальної кількості розкритих запасів за ступенем їх підготовленості до видобутку виділяють активні та неактивні запаси.

2.2. Активні запаси - запаси, які готові до виймання і підготовлені до зачистки.

2.3. Неактивні запаси - запаси, розкриті, але тимчасово завалені розкривними породами або затоплені.

830

При внутрішньому відвалоутворенні (схема складування на розкриті запаси) здійснюється переведення активних розкритих запасів у неактивні і, навпаки, - неактивних в активні залежно від етапу розробки.

2.4. Погашені балансові запаси - балансові запаси корисних копалин, які зняті з обліку на гірничодобувному підприємстві внаслідок їх відпрацювання або втрат при видобутку.

2.5. Непогашені балансові запаси - частина невидобутих балансових запасів у надрах або запаси, видобуті і заскладовані у спеціальні відвали, які перебувають на балансі гірничодобувного підприємства.

2.6. Консервація запасів - припинення розробки запасів корисних копалин на визначений проектом час з можливістю поновлення їх розробки після терміну консервації.

2.7. Видобувні роботи - роботи з видобутку корисних копалин з готової до видобутку частини родовища.

2.8. Відвал - гірничо-технічна споруда, яка призначена для тимчасового або постійного розміщення розкривних порід, некондиційної мінеральної сировини.

2.9. Розкривні породи - гірничі породи, які покривають корисні копалини і повинні бути видалені при відкритих гірничих роботах для забезпечення видобутку корисних копалин.

До розкривних порід при складанні звітних документів відносяться ті породи, які вперше відділяються від гірничого масиву шляхом вибухового подрібнення, екскавації та транспортування.

Породи, тимчасово заскладовані в межах гірничого відводу, які підлягають повторній екскавації та транспортуванню, є породами перевалки, і їх облік повинен вестися окремо.

2.10. Некондиційна мінеральна сировина - мінеральна сировина, яка при існуючих технологіях не залучається до технологічного процесу, але в перспективі, при створенні ефективних технологій, може бути залучена до переробки.

2.11. Внутрішній відвал - гірничо-технічна споруда, яка призначена для тимчасового або постійного розміщення розкривних порід, некондиційної мінеральної сировини у виробленому просторі кар'єру.

2.12. Тимчасовий відвал розкривних порід у проектних контурах кар'єрів - гірничо-технічна споруда, що призначена для розміщення розкривних порід, які в міру зниження рівня ведення гірничих робіт при відпрацюванні балансових запасів мінеральної сировини переміщуватимуть у межах проектних контурів кар'єрів до постійного місця їх складування.

2.13. Постійний відвал розкривних порід або відходів виробництва - гірничо-технічна споруда, що призначена для складування розкривних порід або відходів виробництва в зовнішніх відвалах або внутрішніх відвалах у проектних контурах кар'єрів, які в міру відпрацювання балансових запасів мінеральної сировини не переміщуватимуться у межах проектних контурів кар'єрів до кінця відпрацювання балансових запасів мінеральної сировини.

2.14. Відвалоутворення - процес розміщення розкривних порід, некондиційної мінеральної сировини на спеціально відведених територіях.

Внутрішнє відвалоутворення - процес розміщення розкривних порід, некондиційної мінеральної сировини у виробленому просторі кар'єру, у т. ч. тимчасове розміщення на запасах мінеральної сировини.

2.15. Етап внутрішнього відвалоутворення - відрізок часу, на протязі якого здійснюється цикл гірничих робіт з експлуатації родовища корисних копалин. Цикл гірничих робіт містить такі два періоди:

- заглиблення, яке характеризується інтенсивним пониженням гірничих робіт до визначеного проектом значення глибини кар'єру;

- горизонтальне посування гірничих робіт уздовж простягання покладу, яке характеризується значною швидкістю цього посування до межі кар'єрного поля.

Після їх виконання здійснюється заглиблення гірничих робіт подальшого етапу внутрішнього відвалоутворення.

2.16. Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (згідно із Законом України "Про відходи" від 05.03.98 N 187/98-ВР, із змінами і доповненнями, унесеними Законом України від 07.03.2002 N 3073-III).

Не належать до відходів виробництва гірничодобувних підприємств: некондиційна мінеральна сировина, яка складується в межах та за межами гірничого відводу; розкривні породи, шлами та хвости збагачення, інші нетоксичні утворення, які складуються в межах гірничого відводу у відпрацьовані кар'єри, у попередньо створені ділянки діючих кар'єрів при поетапній розробці родовищ корисних копалин або використовуються для технологічних потреб, для будівництва та виконання технічної рекультивації порушених гірничими роботами земель.

2.17. Хвости збагачення - залишки корисних копалин, які утворюються в процесі збагачення, з низьким умістом тих корисних компонентів, що зосереджені в концентраті.

2.18. Шлами - конденсована маса дрібних класів гірничих порід з можливими залишками рідини, яка виділяється із суспензії під впливом гравітаційних або механічних сил.

2.19. Коефіцієнт запасу стійкості - відношення суми всіх сил, які утримують укіс у рівновазі, до суми усіх зрушувальних сил, що прагнуть вивести його з рівноваги. Дія цих сил в усіх інженерних методах розрахунку стійкості укосів переноситься на розрахункову або потенційну (найбільш напружену) поверхню ковзання.

2.20. Кут природного укосу - найбільший кут, який може бути утворений укосом вільно насипаної гірничої маси в стані рівноваги з горизонтальною площиною; залежить від крупності і форми часток породи, шорсткості їхньої поверхні, а також від щільності і вологості породи.

2.21. Підтоплений укіс - укіс відкритої гірничої виробки, нижня частина якого перебуває у зоні затоплення.

2.22. Робоча зона - сукупність розкривних, видобувних та відвальних уступів, на яких одночасно проводяться гірничі роботи. Від площі робочої зони залежить продуктивність кар'єру з руди, розкриву та внутрішнього відвалоутворення.

2.23. Тимчасово законсервовані при внутрішньому • · ^ · · ··

відвалоутворенні балансові запаси мінеральної сировини - частина

балансових запасів мінеральної сировини, на яких тимчасово, згідно з проектом, розташовуються розкривні породи.

2.24. Ширина призми можливого оповзання - ділянка відвальної поверхні або площадки ярусу між брівкою і контуром потенційної поверхні ковзання, яка виходить на денну поверхню.

3. Вимоги до проектування, будівництва та експлуатації об’єктів внутрішнього відвалоутворення

3.1. Розміщення тимчасового відвалу в кар'єрі на непогашених балансових запасах корисних копалин необхідно здійснювати за спеціально розробленими техніко-економічним обґрунтуванням (далі - ТЕО) та робочим проектом (далі - проект) згідно з вимогами:

- державних будівельних норм України ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва";

- Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 року N 33.

У проекті необхідно обґрунтувати економічну й екологічну доцільність переходу на внутрішнє відвалоутворення та передбачити заходи, що забезпечують можливість видобування непогашених балансових запасів корисних копалин, визначити граничну глибину розробки родовища відкритим способом, об'єми складування, терміни формування, існування і переміщення тимчасового відвалу на нове місце, порядок відпрацювання запасів корисних копалин, що залишаються нижче граничної глибини розробки родовища відкритим способом.

Роботи зі створення та експлуатації внутрішнього відвалоутворення відносяться до гірничопідготовчих робіт.

У разі недоцільності видобування непогашених запасів вони підлягають списанню або переведенню в позабалансові згідно з Положенням про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року N 58.

3.2. Забороняється постійне або тимчасове розміщення відвалів на площах родовищ, якщо це призводить до необґрунтованих утрат промислових запасів, які підлягають видобутку відкритим способом до проектної глибини, та знижує ефективність надрокористування.

За наявності гірничого відводу і затвердженої проектно-кошторисної документації на поетапну розробку родовищ корисних копалин з використанням технології внутрішнього відвалоутворення забудова та організація тимчасових і постійних відвалів на площах родовищ, які передбачені проектом для ефективної експлуатації родовища дозволяється без додаткових узгоджень у разі:

- тимчасового розміщення розкривних порід з подальшим їх переміщенням до постійного місця складування у міру просування гірничих робіт у відпрацьовані до проектних глибин частини діючих кар'єрів;

- постійного складування розкривних порід і відходів виробництва в попередньо створеному відробленому до проектної глибини просторі діючих кар'єрів;

- постійного складування розкривних порід і відходів виробництва у виробленому просторі відпрацьованих кар'єрів.

Терміни існування та порядок перенесення або ліквідації тимчасових відвалів у міру просування гірничих робіт визначаються проектом.

3.3. Проектування, будівництво та експлуатацію об'єктів внутрішнього відвалоутворення необхідно виконувати з дотриманням вимог правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом, правил технічної експлуатації машин та механізмів.

3.4. У разі консервації гірничодобувних об'єктів та запасів їх необхідно привести у стан, який гарантує безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, а також збереження родовищ (запасів), гірничих виробок та свердловин на весь період консервації.

3.5. На гірничодобувних об'єктах, суміжних із зоною внутрішнього відвалоутворення, необхідно здійснити заходи, які гарантують безпеку та недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з відвалоутворенням, на збереження запасів корисних копалин, гірничі роботи і гірничі виробки.

3.6. Екологічна безпека технологічних рішень при проектуванні, будівництві та експлуатації об'єктів внутрішнього відвалоутворення розробляється з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2- 1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд".

4. Визначення економічної доцільності переходу на внутрішнє

відвалоутворення

4.1. Економічна доцільність та ефективність переходу на внутрішнє відвалоутворення визначається у порівнянні із зовнішнім відвалоутворенням за весь період відпрацювання балансових запасів з урахуванням екологічних збитків.

4.2. Для оцінки ефективності інвестицій повинні використовуватися сукупність статистичних та динамічних методів з урахуванням фактора часу, що базуються на визначенні теперішньої величини (тобто на дисконтуванні) грошових потоків, пов'язаних з реалізацією інвестиційного проекту. ⁵⁴