§ 6. Правова охорона довкілля при здійсненні господарського, житлового та шляхового будівництва у сільському господарстві

Необхідною передумовою ефективного функціонування галузей сільського господарства, сталого розвитку сільських населених пунктів є забезпечення створення у сільській місцевості сприятливого середовища для життєдіяльнос­ті людей.

Розміщення, проектування та будівництво сільських населених пунктів в цілому, окремих їх частин чи об'єктів здійснюються на основі регіональних схем розвитку і розміщення продуктивних сил, схем розселення, проектів і схем районного планування, генеральних планів селищ міського типу, сільських на­селених пунктів, територіальних комплексних схем охорони природи та інших документів, що відображують стан навколишнього середовища та перспективи розвитку населених пунктів відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я, Земельного кодексу, Лісового кодексу, Водного кодексу, За­конів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря» та інших актів законодавства.

Метою природоохоронної діяльності в будівництві є нормалізація умов життєдіяльності населення і поліпшення стану природно-територіальних комп­лексів України, що перебувають у кризовому екологічному стані. Планування,

Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку : постанова Кабінету Міністрів України № 554 від 27 липня 1995 року.

розміщення, забудова і розвиток населених пунктів здійснюються з урахуванням екологічної ємкості територій, додержанням вимог охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

При виборі земельних ділянок під новий населений пункт або його розбу­дову вимагається оцінка умов, що мають гігієнічне значення: аналіз природно- кліматичних умов з комплексною оцінкою сонячної радіації, вологості, темпе­ратурного та вітрового режиму на всій території, що підлягає забудові; оцінка потенційної здатності природного середовища до самоочищення; аналіз відпо­відності якості навколишнього середовища гігієнічним нормативам; забезпечен­ня радіаційної безпеки території для проживання населення на основі результатів дозиметричного та радіометричного досліджень ґрунту, рослинності, водних ре­сурсів; можливість організації централізованого водопостачання, каналізування, ефективного очищення та знешкодження промислових, господарсько-побутових та спеціальних відходів тощо. Одним з напрямків містобудівної діяльності ви­значається захист життєвого та природного середовища від шкідливого впливу техногенних і соціально-побутових факторів, небезпечних природних явищ.

Забезпечення виконання вимог щодо охорони довкілля в процесі господар­ського будівництва в сільському господарстві досягається шляхом обов'язкового дотримання визначеної чинним законодавством процедури попереднього узгодження місця розташування об’єкту, відведення земельної ділянки в натурі і видачі документів, що засвідчують право господарюючого суб'єкта на освоєння даної земельної ділянки. На стадії проектування до проектних і дослідницьких організацій висуваються вимоги щодо забезпечення раціонального викорис­тання земель та інших природних ресурсів, а також охорони навколишнього природного середовища. При розробці проектів мають бути використані при­родоохоронні стандарти, методики нормування викидів сільськогосподарського виробництва. Закладені в проекттехнічні рішення повинні забезпечувати запо­бігання забрудненню довкілля в ході виробничих процесів.

Заходи щодо охорони довкілля в процесі будівництва включають запобігання втратам природних ресурсів, рекультивацію земель, запобігання або очищення шкідливих викидів в ґрунт.

Введення в експлуатацію підприємств, споруд і інших об'єктів відбувається за умови виконання в повному об'ємі всіх екологічних вимог, передбачених проектом, на підставі актів приймальних комісій, що створюються за участю представників спеціально уповноважених органів виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного контролю. Екологічні вимоги, спрямовані на забезпечення сприятливого стану довкілля, створюють обмежувальний режим виробничоїсільськогосподарської діяльності підприємств на користь охорони довкілля і раціонального викорис­тання природних ресурсів.

Будівництво в сільській місцевості тваринницьких ферм і комплексів, складів мінеральних добрив і засобів захисту рослин, переробних підприємств в першу чергу повинно відповідати загальним екологічним вимогам, що висуваються до розміщення, техніко-економічного обґрунтування проектів, проектування і екс­пертизи проектів, введення об'єктів в експлуатацію і їх експлуатації. В першу чергу це пов’язано з вибором місця розміщення об'єкту, охороною цінних сільсько­господарських угідь, розміщенням з навітряного або підвітряного боку відносно населених пунктів, можливістю розміщення об'єкту у водозахисних зонах річок або рибогосподарських водоймищ, розташуванням об'єктів на покритих або не покритих лісом територіях тощо. Якщо ці об'єкти в процесі експлуатації можуть негативно вплинути на стан земель, то проводиться оцінка захисних заходів за результатами державної санітарно-гігієнічної і екологічної експертизи, без по­зитивного висновку яких забороняється будівництво (реконструкція) об'єктів.

В системі правових заходів охорони довкілля важливе місце займають ви­моги до шляхового будівництва у сільському господарстві. Більшість сільських доріг перебуває у занедбаному стані, потребує ремонту і облаштування. У селах практично відсутні спеціалізовані підприємства з ремонту, технічного обслугову­вання та експлуатації автомобільних доріг. У процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг повинні виконуватися вимоги та передбачатися заходи щодо охорони довкілля згідно з природоохоронним зако­нодавством. Земельні ділянки, що тимчасово були зайняті у процесі будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг, підлягають рекультивації. Про­ектні рішення щодо будівництва, реконструкції, ремонту автомобільних доріг та методи їх утримання повинні забезпечувати мінімізацію шкідливих викидів в атмосферу транспортними засобами та дорожніми виробничими базами.

Забороняється використання будівельних матеріалів, які забруднюють ат­мосферне повітря та водні ресурси понад допустимі норми. При організації по­верхневого водовідводу на ділянкахбудівництва, реконструкції та ремонту доріг та мостів, а також на майданчиках зберігання будівельних матеріалів необхідно передбачати заходи, що запобігають забрудненню водоймищ та ґрунтових вод шкідливими речовинами¹.

Про автомобільні дороги : Закон України від 8 вересня 2005 року 11 Урядовий кур’єр № 193 від 12 жовтня 2005 року.