Організація сільськогосподарського виробництва.

Законодавство України передбачає можливість створення різноманітних сільськогосподарських виробництв. При цьому можливе використання різних організаційно-правових форм, створення цих підприємств на основі різних форм власності.

За даними Міністерства аграрної політики України, нині в Україні діє майже 15 тисяч сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм.

2. Сільськогосподарські кооперативи.

Відповідно до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», однією з форм господарювання в сучасний період є сільськогосподарський кооператив — юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності в сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу.

За цілями, завданнями й характером діяльності кооперативи поділяються на виробничі та обслуговуючі.

Сільськогосподарський виробничий кооператив — юридична особа, утворена шляхом об’єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов’язкової трудової участі в процесі виробництва.

На відміну від виробничого кооперативу сільськогосподарський обслуговуючий кооператив створюється для надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх сіль-

ськогосподарськоі діяльності. Тобто для такого кооперативу не є обов’язковою трудова участь членів в роботі підприємства, іншою є мета його діяльності. Залежно від виду діяльності вони поділяються на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та ін.

Основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є його статут. Статут кооперативу приймається засновниками на установчих зборах, зміни та доповнення до нього вносяться загальними зборами його членів. Членами виробничого кооперативу можуть бути лише громадяни України, які досягли 16-річного віку, а членами обслуговуючого кооперативу — також юридичні особи, які зареєстровані в Україні. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви. Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає схваленню загальними зборами.

Членство в кооперативі може бути припинене при добровільному виході з кооперативу, припиненні трудової діяльності у виробничому кооперативі, виключенні з членів кооперативу тощо.

Закон визначає основні права та обов’язки членів кооперативу.

Ознайомтеся з витягом із Закону України *Про сільськогосподарську кооперацію*#9632; та визначте основні права та обов’язки членів кооперативу.

Із Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію*

Стаття 11. Права і обов’язки членів кооперативу

1. Основними правами членів кооперативу є:

участь в управлінні справами кооперативу, право голосу на загальних зборах кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом.

одержання кооперативних виплат — частини доходу кооперативу, що підлягає розподілу між його членами;

одержання частки доходу на пай (додатковий пай); одержання паю в разі виходу з кооперативу в порядку і термін, визначені статутом кооперативу.

2. Основними обов'язками членів кооперативу є дотримання статуту та виконання рішень загальних зборів і правління кооперативу. Члени кооперативу беруть участь у господарській діяльності обслуговуючого кооперативу в обсязі, що становить більшу частину річного обороту діяльності, яка кооперується.

У процесі створення та подальшої діяльності сільськогосподарською кооперативу в нього формується певне майно. Кооператив є власником будівель, споруд, грошей, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом коопе-

ративу, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Засновники та члени кооперативу можуть вносити до пайового фонду кооперативу земельні ділянки, також землю кооператив може придбати за різними цивільно-правовими договорами.

Майно кооперативу поділяється на неподільний і пайовий фонди. До неподільного фонду зараховуються вступні внески членів і засновників, а також майно кооперативу (крім землі). Пайовий фонд становлять пайові внески членів кооперативу, які вносяться відповідно до статуту.

Частина доходу кооперативу за підсумками фінансового року розподіляється між членами кооперативу (об'єднання) з урахуванням трудової та іншої участі членів кооперативу в його діяльності. Вона має назву «кооперативні виплати»'. Відповідно до рішення загальних зборів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватися різними шляхами — грішми, товарами, цінними паперами, збільшенням паю тощо.

У разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на отримання свого майнового паю (натурою, грішми або, за бажанням, цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу), а земельної ділянки — у натурі (на місцевості).

За рішенням загальних зборів сільськогосподарський кооператив може бути реорганізований в підприємства інших форм господарювання в порядку, визначеному його статутом. Кооператив також може бути ліквідований за рішенням загальних зборів, суду або господарського суду.

3. Фермерські господарства.

Нині широкого поширення набули фермерські господарства. За даними Міністерства аграрної політики України, на 1 січня 2006 р. в Україні було зареєстровано 42 445 фермерських господарств. У володінні та користуванні господарства мали 3661,2 тис. га, або 8,6 % від усієї кількості сільськогосподарських угідь держави, із них 3492,6 тис. га ріллі. В середньому на одне господарство припадало відповідно по 86,3 і 82,3 га. Найбільша кількість фермерських господарств налічувалась в Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях. Найбільші земельні ділянки мають господарства Луганської, Кіровоградської і Харківської областей.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання та пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства. Таке господарство може бути створене одним громадянином

України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї (дружина, чоловік, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка). Членами фермерського господарства можуть бути особи, які досягли 14-річного віку. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Закон визначає прана та обов’язки членів фермерського господарства.

Ознайомтеся з витягом із Закону України «Про фермерське господарством, визначте основні права та обов’язки члена фермерського господарства.

Із Закону України «Про фермерське господарство»

Стаття 14. Права фермерського господарства та його членів

1. Фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право:

а) продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;

б) самостійно господарювати на землі;

в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;

г) на відшкодування збитків;

г) споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди;

д) реалізовувати вироблену сільськогосподарську продукцію на вітчизняних ринках і поставляти на експорт: (...).

Стаття 15. Обов'язки фермерського господарства та його членів 1. Фермерські господарства, у власності яких є земельні ділянки, надані їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону, зобов'язані:

а) забезпечувати використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) сплачувати податки та збори;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) не допускати зниження родючості грунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів;

е) дотримуватися санітарних, екологічних та інших вимог щодо якості продукції;

є) дотримуватися правил добросусідства та встановлених обмежень у використанні земель і земельних сервітутів;

ж) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

2. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників земельних ділянок.

До майна фермерського господарства належать: будівлі і споруди, матеріальні цінності, цінні папери, вироблена в господарстві продукція, одержані доходи, права на користування землею, водою, будівлями, спорудами, а також інше майно й майнові права.

Згідно з чинним законодавством України, землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що належить за правом власності фермерському господарству як юридичній особі, земельних ділянок, що належать громадянам — членам фермерського господарства за правом приватної власності, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Закон передбачає, що діяльність фермерського господарства припиняється при реорганізації фермерського господарства, ліквідації фермерського господарства, визнанні фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом), а також якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

1.