§ 6. Правові засади та особливості проведення експертизи проектів будівництва

З перших днів законодавчого закріплення екологічної експертизи в Україні до об'єктів такої експертизи відносились, зокрема, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти на будівництво і реконструкцію (розширення, технічне переозброєння) підприємств та інших об’єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, незалежно від форм власності та підпорядкування, в тому числі військового призначення.

Однак, з прийняттям Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року^[518] ^{^[519] з переліку об'єктів екологічної експертизи, передбачених Законом «Про екологічну експертизу», було вилучено перед- проектні та проектні матеріали, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, з переліку об'єктів державної екологічної експертизи - було вилучено схеми генеральних планів промислових вузлів, схеми розміщення підприємств у промислових вузлах і районах, схеми упорядкування промислової забудови, інша передпланова і передпроектна документація; інвестиційні проекти, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств.}

Згідно ч. 5 ст. 31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається. Відповідно до ст. 31 названого Закону, проектна документація на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому Мінрегіонрозвитку України, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил та затверджується замовником. До проектної документації на будівництво об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об’єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додається оцінка існуючого чи передбачуваного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Перелік таких об'єктів визначається КМУ.

ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (OBHC) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування, розроблені Українським державним головним інститутом «УкрНДІІНТВ» та схвалені рішенням науково- технічної ради Держбуду України № 89 від 9 грудня 2003 року, затверджені і введені в дію з 1 квітня 2004 року наказом Держбуду України № 214 від 15 грудня 2003 року¹. На підставі п. 1.1 ДБН А.2.2-1-2003, OBHC можна визначити як науково-дослідну роботу проектувальника екологічно небезпечної діяльності, спрямовану на визначення доцільності і прийнятності проектованої діяльності й обґрунтування господарчих, технічних, організаційних, санітарних, державно- правових та інших заходів щодо забезпечення екологічної безпеки.

Загальні вимоги до матеріалів OBHC у складі проекту містяться у ДБН А.2.2-3-2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, затверджених і введених в дію з 1 липня 2004 року наказом Держбуду України № 8 від 20 січня 2004 року^[520] ^{^[521].}

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому КМУ порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним Мінрегіонрозвитку України. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів затверджено постановою КМУ № 554 від 23 травня 2011 року¹.

Згідно ст.

32 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV та V категорії складності. Категорія складності об’єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об’єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності затверджено постановою КМУ № 557 від 27 квітня 2011 року^[522] ^{^[523]. Відповідно до названого Порядку, до IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.
До V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: згідно із Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є об'єктами підвищеної небезпеки; розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.
Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що проекти будівництва об'єктів I-Ill категорій складності не підлягають обов'язковій експертизі.
Однак, обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які: належать до IV і V категорій складності, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності; споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності; споруджуються із залученням бюджетних коштів, - щодо кошторисної частини проектної документації. За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об'єктів, ніж були названі. Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи був затверджений постановою КМУ № 560 від 11 травня 2011 року¹. У цьому Порядку під терміном «проект будівництва» розуміється проектна документація об'єктів архітектури, розроблена для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, технічного переоснащення об'єктів виробничого призначення на таких стадіях проектування, яктехніко- економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.
Метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва.
Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва. Експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва. Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва. Замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт. Для проведення експертизи її замовник подає експертній організації проект будівництва, оформлений відповідно до вимог державних стандартів, у паперовому (не більш яку трьох примірниках) та електронному вигляді. Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією.
Строк проведення повторної експертизи встановлюється договором, укладеним між замовником експертизи та експертною організацією, виходячи з обсягу змінених проектних рішень і не повинен перевищувати: залежно від технічної та технологічної складності об'єктів будівництва, - ЗО календарних днів; для об'єктів, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку, і тих, щодо яких проводиться оцінка їх впливу на навколишнє природне середовище, - 90 календарних днів; для об’єктів I-Ill категорії складності, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - 15 календарних днів; кошторисної частини проекту будівництва об’єктів I-Ill категорії складності - 15 календарних днів.
Експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт, який містить інформацію про: дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва; допущення помилок, які можуть бути виправлені без коригування проекту будівництва, а також допущення помилок та недотримання зазначених вимог, що потребує коригування проекту будівництва.
Замовник експертизи несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність документів, поданих для проведення експертизи. Експертна організація несе відповідальність згідно із законодавством за належну якість проведення експертизи. Спори, що виникають підчас проведення експертизи між її замовником та експертною організацією, розглядаються Мінрегіонрозвитку України або у судовому порядку.}

<< | >>

↑

Источник: Екологічне право України: підруч. для студ. вищих навч. закладів / за ред. Kapaкаша І.І. - Одеса : Фенікс,2012. - 788 с.. 2012

Еще по теме § 6. Правові засади та особливості проведення експертизи проектів будівництва:

- Екологічне право України - Экологическое право ЕС - Экологическое право Казахстана - Экологическое право Республики Беларусь - Экологическое право России -