Співвідношення між Хартією та Конвенцією.
Протягом усього існування Європейських Співтовариств та ЄС зв'язок між ними, РЄ та Конвенцією був дуже щільним. На певному етапі ЄС, як уже згадувалося, почав активно посилатися на Конвенцію.
Сьогодні ЄС уже безпосередньо включає матеріальні норми Конвенції та прецедентного права, яке формується Судом, у своє внутрішнє право.Так, при викладенні у Хартії кореспондованих прав, зафіксованих у Конвенції, використовувались формулювання (текстуально ідентичні конвенційним), які не допускають їх різночитання. При цьому вимога однаковості розуміння прямо зафіксована у «горизонтальних» статтях Хартії. Крім того, пункт 3 статті 52 Хартії встановлює, що «у разі, коли права, які містяться у цій Хартії, відповідають правам, гарантованим Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, зміст та обсяг цих прав має бути таким самим, як вони встановлені згаданою Конвенцією».
У пункті 3 статті 6 Лісабонського договору зазначено, що фундаментальні права, які гарантовані Конвенцією та походять із загальних конституційних традицій держав - членів, утворюють загальні принципи права Співдружності. А в пункті 29 Декларацій до цього договору передбачено, що Хартія, яка є юридично обов'язковою, підтверджує права, що гарантовані Конвенцією та походять із загальних конституційних традицій держав-членів.
Відтак, Хартія, а згодом і Лісабонський договір, легалізували рецепцію (офіційну імплементацію) Конвенції та практики Суду у внутрішнє право ЄС. Як зазначено у Преамбулі, а також у главі VII Хартії, під матеріальною нормою права, яка міститься у Конвенції, мається на увазі її тлумачення та застосування Судом.Згідно з пунктом 2 статті 2 Лісабонського договору, ЄС (як суб'єкт міжнародного права) має приєднатися до Конвенції. Основними аргументами на користь цього рішення слугували такі: 1) громадяни ЄС повинні мати можливість оскаржити до міжнародної інстанції дії інститутів та органів ЄС так само, як вони це роблять у разі порушення їхніх прав владними органами держави; 2) приєднання дасть змогу уникнути різного тлумачення однакових норм щодо прав людини Судом ЄС і Судом; 3) цінності та базові елементи міжнародної системи контролю за додержанням прав людини мають бути однаковими в масштабах усієї Європи. Крім того, внаслідок приєднання ЄС до Конвенції Суд, у контексті права ЄС, відіграватиме роль «спеціалізованого суду», який здійснює зовнішній контроль за додержанням зовнішніх зобов'язань ЄС, які походять із його участі у Конвенції [59, с. 353].
Еще по теме Співвідношення між Хартією та Конвенцією.:
- Співвідношення між Хартією та ЄСХ(п).
- Співвідношення між ЄСХ(п) та Європейським кодексом соціального забезпечення, а також іншими актами ЄС.
- Права, які захищаються Хартією.
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 18 СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ І ЇХ СИСТЕМАТИЗАЦІЯ 18.1. Поняття системи законодавства та її' структура FACE="Times New Roman" SIZE="3">Розглянувши систему права як його внутрішню будову, слід ознайомитись з іншою системною категорією юриспруденції, яка тісно пов'язана з попередньою — із системою законодавства. Співвідношення цих двох систем є досить складним, адже співвідношення права і
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 19 ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 19.1. Поняття і основні ознаки правових відносин У суспільстві існує багато різних відносин між людьми: економічні, політичні, моральні, культурні та ін. Всі ці види відносин, які існують між окремими індивідами або їх об'єднаннями, є суспільними відносинами, в них відбувається реальна взаємодія людей. Соціальні відносини характеризуються тим, що сторони, вступаючи в них, переслідують певні цілі, наділені во
- § 2. Особливості співвідношення громадянського суспільства і держави
- § 3. Посередництво та представництво як суміжні правові категорії, їх співвідношення
- § 2. Співвідношення права і моралі
- §2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
- 2.4. Співвідношення адміністративного права з іншими правовими галузями
- Співвідношення юридичних презумпцій з іншими правовими припущеннями
- 9.3. Співвідношення правової держави і громадянського суспільства
- Співвідношення юридичних символів з іншими категоріями
- 2. Співвідношення держави та інших суб’єктів політичної системи.
- § 7. Співвідношення юридичної відповідальності з іншими видами державного примусу
- Співвідношення об’єктивного юридичного права з іншими соціальними явищами
- § 8. Співвідношення норми права і статті нормативно- правового акта
- § 4. Співвідношення права і моралі.
- § 10 Вирішення міжнародних спорів між державами та юридичними і фізичними особами
- 1.3. Співвідношення державного управління і державної виконавчої влади