<<
>>

Співвідношення між Хартією та Конвенцією.

Протягом усього існування Європейських Співтовариств та ЄС зв'язок між ними, РЄ та Конвенцією був дуже щільним. На певному етапі ЄС, як уже згадувалося, почав активно посилатися на Кон­венцію.

Сьогодні ЄС уже безпосередньо включає матеріальні норми Конвенції та прецедентного права, яке формується Су­дом, у своє внутрішнє право.

Так, при викладенні у Хартії кореспондованих прав, зафік­сованих у Конвенції, використовувались формулювання (тек­стуально ідентичні конвенційним), які не допускають їх різно­читання. При цьому вимога однаковості розуміння прямо зафік­сована у «горизонтальних» статтях Хартії. Крім того, пункт 3 статті 52 Хартії встановлює, що «у разі, коли права, які містять­ся у цій Хартії, відповідають правам, гарантованим Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, зміст та обсяг цих прав має бути таким самим, як вони встановлені зга­даною Конвенцією».

У пункті 3 статті 6 Лісабонського договору зазначено, що фундаментальні права, які гарантовані Конвенцією та по­ходять із загальних конституційних традицій держав - членів, утворюють загальні принципи права Співдружності. А в пункті 29 Декларацій до цього договору передбачено, що Хартія, яка є юридично обов'язковою, підтверджує права, що гарантовані Конвенцією та походять із загальних конституційних традицій держав-членів.

Відтак, Хартія, а згодом і Лісабонський договір, легалізува­ли рецепцію (офіційну імплементацію) Конвенції та практики Суду у внутрішнє право ЄС. Як зазначено у Преамбулі, а також у главі VII Хартії, під матеріальною нормою права, яка містить­ся у Конвенції, мається на увазі її тлумачення та застосування Судом.Згідно з пунктом 2 статті 2 Лісабонського договору, ЄС (як суб'єкт міжнародного права) має приєднатися до Конвенції. Основними аргументами на користь цього рішення слугували такі: 1) громадяни ЄС повинні мати можливість оскаржити до міжнародної інстанції дії інститутів та органів ЄС так само, як вони це роблять у разі порушення їхніх прав владними органа­ми держави; 2) приєднання дасть змогу уникнути різного тлу­мачення однакових норм щодо прав людини Судом ЄС і Судом; 3) цінності та базові елементи міжнародної системи контролю за додержанням прав людини мають бути однаковими в масш­табах усієї Європи. Крім того, внаслідок приєднання ЄС до Конвенції Суд, у контексті права ЄС, відіграватиме роль «спеці­алізованого суду», який здійснює зовнішній контроль за додер­жанням зовнішніх зобов'язань ЄС, які походять із його участі у Конвенції [59, с. 353].

<< | >>
Источник: Верланов С.О.. Економічні і соціальні права людини: європейські стандарти та їх впровадження в юридичну практику України (загально­теоретичне дослідження). Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково- дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України / Редкол.: П.М. Рабінович (гол. ред.) та ін. - Серія І. Дослідження та реферати. Випуск 19. - Львів: Край,2009. - 196 с.. 2009

Еще по теме Співвідношення між Хартією та Конвенцією.:

  1. Співвідношення між Хартією та ЄСХ(п).
  2. Співвідношення між ЄСХ(п) та Європейським кодек­сом соціального забезпечення, а також іншими актами ЄС.
  3. Права, які захищаються Хартією.
  4. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 18 СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ І ЇХ СИСТЕМАТИЗАЦІЯ 18.1. Поняття системи законодавства та її' структура FACE="Times New Roman" SIZE="3">Розглянувши систему права як його внутрішню будову, слід ознайомитись з іншою системною категорією юриспруденції, яка тісно пов'язана з попередньою — із системою законодавства. Співвідношення цих двох систем є досить складним, адже співвідношення права і
  5. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 19 ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 19.1. Поняття і основні ознаки правових відносин У суспільстві існує багато різних відносин між людьми: економічні, політичні, моральні, культурні та ін. Всі ці види відносин, які існують між окремими індивідами або їх об'єднаннями, є суспільними відносинами, в них відбувається реальна взаємодія людей. Соціальні відносини характеризуються тим, що сторони, вступаючи в них, переслідують певні цілі, наділені во
  6. § 2. Особливості співвідношення громадянського суспільства і держави
  7. § 3. Посередництво та представництво як суміжні правові категорії, їх співвідношення
  8. § 2. Співвідношення права і моралі
  9. §2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
  10. 2.4. Співвідношення адміністративного права з іншими правовими галузями
  11. Співвідношення юридичних презумпцій з іншими правовими припущеннями
  12. 9.3. Співвідношення правової держави і громадянського суспільства
  13. Співвідношення юридичних символів з іншими категоріями
  14. 2. Співвідношення держави та інших суб’єктів політичної системи.
  15. § 7. Співвідношення юридичної відповідальності з іншими видами державного примусу
  16. Співвідношення об’єктивного юридичного права з іншими соціальними явищами
  17. § 8. Співвідношення норми права і статті нормативно- правового акта
  18. § 4. Співвідношення права і моралі.
  19. § 10 Вирішення міжнародних спорів між державами та юридичними і фізичними особами
  20. 1.3. Співвідношення державного управління і державної виконавчої влади
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -