§ 4. Співвідношення права і моралі.
Загальні риси права і моралі.
Є надбудовою над економічним базисом. Якщо уявити собі будинок, то його фундаментом є виробничі відносини та продуктивні сили (це і є економічний базис), а держава, право, мораль, культура тощо - це дах (це - надбудова).
Мають нормативний зміст. І норми права, і норми моралі - це загальнообов’язкове правило поведінки.
Є регулятором суспільних відносин. Норми права і моралі є соціальними нормами, тобто правилами поведінки в суспільстві. Відповідно вони регулюють відносини в суспільстві.
Реалізуються в більшості випадків добровільно. Як правило, в більшості випадків людина не порушує ані норм права, ані норм моралі
Внутрішній гарант реалізації - совість людини. Правомірна та моральна поведінка гарантується, як правило, переконаннями людини, її совістю.
Відмінні риси права і моралі.
Право виникає разом із державою, а мораль виникла раніш права. Коли ми характеризували первісне суспільство, ми говорили про мононорми, які були предтечами норм права й моралі. З цього видно, що взагалі мораль і право виникли одночасно. Однак, коли ми говоримо про те, що право виникло разом з державою, а мораль виникла раніше права, то розуміємо під “правом” власне не право взагалі, а лише його тип. Так, для рабовласницької держави було характерно рабовласницьке право, для феодальної держави - феодальне право тощо. В даному випадку мораль дійсно виникає раніше. Так феодальна мораль з’явилася ще в надрах рабовласницької держави, адже рабів поступово переставали вважати худобою, що розмовляє, їх почали наділяти власністю. Це вже був переворот у моралі. Буржуазна ж мораль з’являється в надрах феодальної держави: серед купецтва, “нового дворянства”, міської буржуазії. Ця мораль ненавиділа феодальні привілеї, хоча й була змушена з ними рахуватися. Соціалістична мораль з’явилася в надрах буржуазної держави в період появи соціалістичних та кооперативних ідей.
Вона часто перекликалася з релігійними нормами християнства та ісламу. Самесоціалістична мораль, поєднана з нормами християнства призвела до ідеї про керівництво державою сфери економіки.
Право складається з норм (правил поведінки), а мораль має більш складну структуру. Право складається з норм, що встановлені та санкціоновані певним порядком компетентними державними органами і зафіксовані в юридичних актах, а мораль - не лише з норм, але й з уяв та почуттів.
Право характеризується конкретністю, визначеністю, а мораль - більш широким змістом. В нормах права передбачаються конкретні права та обов’язки, а моральні вимоги надають більший простір для тлумачення. Наприклад, мораль осуджує всі різновиди омани (шпаргалки тощо), а право - лише неправомірну оману (шахрайство).
Право забезпечується можливістю державного примусу, а мораль - звичкою або силою суспільної думки. Це зовсім не означає, що сила суспільної думки не може карати. Зовсім ні. Таким видом покарання може бути бойкот. В патріархальних середовищах (селах, містечках) сила суспільної думки може карати сильніше, ніж держава. Наприклад, зчинивши зґвалтування, злочинець був покараний державою: декілька років ув’язнення. Повернувшись додому в село, він ризикує зіткнутися з осудом суспільства, яке, на відміну від держави, не дуже схильне прощати так скоро. Злочинцю буде потрібен довгий час, щоб змінити ставлення до себе, а, іноді, й все життя.
Правом заздалегідь регламентовані конкретно міри і форми примусу, чого немає в моралі. Форми примусу різноманітні: покарання кримінальним порядком (ув’язнення), відшкодування збитків в цивільному праві тощо. Однак всі ці форми примусу є конкретними: не можна осудити людину на “покарання”, не зазначивши, у чому це покарання виявляється. Міри і форми цього примусу регламентовані у джерелах права. Мораль же не має такої конкретності. Моральні покарання можуть бути і як відносно м’які, і як відносно тяжкі для порушника.
Право надає всебічну оцінку поведінки лише правопорушника, а мораль - будь- яку поведінку людини.
Норми права регламентують не лише правопорушення, а йправомірну поведінку людини. Однак, хоча право регламентує і заходи заохочення, здебільшого ці заходи регламентуються корпоративними нормами. Всебічну ж оцінку право дає лише поведінці правопорушника. Мораль же оцінює і позитивну поведінку людини (у тому числі правомірну), так і негативну (правопорушення).
Право відмирає разом із державою, а мораль залишається в будь-якому суспільстві. Так, після проголошення незалежності України, в ній з’явилося буржуазне право, проте залишилась ще соціалістична мораль.
Питання для самоконтролю.
1. Що внутрішнім гарантом реалізації права і моралі?
2. Які риси є спілвними для права і моралі?
3. Які риси відрізняютв право від моралі?
Дискусійне завдання:
1. Назвати приклади, які б підтверджували вплив пророкувань на суспільні відносини і поведінку людей.
2. Назвати приклади впливу економічних чинників на формування і функціонування права і моралі.
Еще по теме § 4. Співвідношення права і моралі.:
- § 2. Співвідношення права і моралі
- § 23. Співвідношення норми права і моралі.
- § 1. Поняття моралі та моральної культури
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 18 СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ І ЇХ СИСТЕМАТИЗАЦІЯ 18.1. Поняття системи законодавства та її' структура FACE="Times New Roman" SIZE="3">Розглянувши систему права як його внутрішню будову, слід ознайомитись з іншою системною категорією юриспруденції, яка тісно пов'язана з попередньою — із системою законодавства. Співвідношення цих двох систем є досить складним, адже співвідношення права і
- §J Питання про співвідношення міжнародного права та внутрішнього права
- Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
- Структура наук філософії права і загальної теорії права. Їхнє співвідношення
- § 6. Система екологічного права та його співвідношення з іншими галузями права
- § 5. Взаємозв’язок права з економікою і політикою. Особливості співвідношення права і держави
- 2.4. Співвідношення адміністративного права з іншими правовими галузями