Співвідношення юридичних символів з іншими категоріями

Серед засобів юридичної техніки юридичні символи найбільш спів­віднесені з юридичними аксіомами. Визначальною ознакою юридичної аксіоми є її загальновідомість. Аксіоми не потребують доказів, оскільки їхній зміст відомий і зрозумілий усім.

обов'язковою вимогою вважається пізнаваність, зрозумілість пересічним

людям. Отже, обидва ці поняття позначають явища, які надійно вкорени­лися в суспільній свідомості, прийняті та зрозумілі усім.

Юридичні символи зазвичай довго зберігають своє значення, тому

символ можна віднести до догм права. Безсумнівно, те саме можна сказати

і про юридичні аксіоми, що складаються в ході багатовікової практики.

Основна відмінність, що існує між цими правовими явищами, зво­диться до такого. Юридичні аксіоми, виражаючи моральну сутність права, характеризують передовсім його внутрішню, змістовну сторону. Порів­нюючи за цією ознакою аксіоми і юридичні конструкції, можна дійти висновку, що перші опосередковані змістом права, а другі - його формою.

На відміну від обох названих явищ, правові символи можна розглядати

лише в єдності форми і змісту. Сутність юридичного символу полягає в тому, що певній формі надається певний, здавалося б, ніяк із самою цією

формою не пов'язаний сенс¹¹⁵.

Ті символи, які виражають загальнозначущі моральні цінності, можна розглядати як аксіоми. Для аксіоми це буде лише однією з можливих форм

¹¹⁵ Давыдова М. Л. Юридическая техника: проблемы теории и методологии: [моногр.] / М. Л. Давыдова. - Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2009. - С. 297.

Лекція 9. ЮРИДИЧНІ СИМВОЛИ

150 зовнішнього вираження. Для символу ж «іншої» форми, як і «іншого»

змісту, не може бути.

Наприклад, зав'язані очі Феміди символізують аксіоматичну вимогу

неупередженості суду. Ця ж вимога може бути виражена в прислів'ях («за­кон єдиний для всіх», «ніхто не може бути суддею у власній справі» тощо).

Серед юридичних символів досить багато таких, які не виражають

певного нормативного веління або юридичного факту, а покликані лише

впливати на емоційну сферу сприйняття, донести до суб'єкта інформацію про якісь цінності. Найважливіше місце серед них посідають офіційні

державні символи (герб, прапор, державні нагороди, паспорт, відзнаки, посвідчення державних службовців тощо).

Очевидною видається схожість подібних правових символів з таким

специфічним типом НПА, як правова декларація. Справді, не маючи явно вираженого регулятивного значення, декларативний НПА орієнтований,

насамперед, на правосвідомість суб'єкта, що реалізує право, спрямоване

на формування в нього певного ставлення до предмета правового регулю­вання, відповідної офіційної державної ідеології.

Отже, для аналізованих правових явищ характерні такі загальні риси:

1) відсутність конкретних правил поведінки, які мають власне регу­лятивне значення. У зображенні державного герба, як і в тексті преам­були Конституції України, немає модальності. Їх мета не у встановленні обов'язкового варіанта поведінки, а в тому, щоб констатувати певні ідеї і цінності, значущі для держави;

2) орієнтація не лише на раціональне, а й на емоційне сприйняття відповідних положень. Як правило, інформація, що впливає одночасно

на різні рівні й сторони людської свідомості, запам'ятовується і засвою­ється значно краще;

3) передовсім такий вплив досягається за допомогою специфічних способів викладу інформації. Якщо для символів характерне використання

художніх образів, чуттєвих утворень, то специфіка правових декларацій

виражається у відхиленні від офіційно-ділового стилю мови, вживанні експресивно-забарвлених слів і виразів. «Пишномовність», «лозунговість» нормативних текстів багато авторів оцінюють негативно. У преамбулі її використання виправдовується необхідністю впливу на емоції суб'єкта;

4) ідеологічна насиченість властива правовим явищам, тому що ідеї, які вони покликані виражати, не тільки визнаються державою, але, зде­більшого, є частиною офіційної державної ідеології.

Відмінності між правовими деклараціями та символами зводяться до того, що декларації викладаються за допомогою мовних засобів, для символів же більш характерна невербальна форма вираження. Розбіжність

Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів

не торкається сутності досліджуваних феноменів (не випадково серед видів юридичних символів вагоме місце посідають мовні або словесні символи). Тому можна говорити не стільки про схожість, скільки про єдність норма­тивно-правових декларацій та офіційних державних символів.

151

Преамбулу нормативно-правового акта (містить більшість правових декларацій чинного законодавства) можна розглядати як своєрідний юри­дичний символ, виражений у нетиповій текстовій формі.

Наявність у структурі нормативно-правового акта преамбули сим­волізує його важливість, значущість. Не випадково цим структурним елементом забезпечуються далеко не всі, а лише найбільш значущі закони.

Правова природа та символічне значення преамбули не одержали поки свого нормативного підтвердження. Це дає підстави для висновку, що преамбула нормативно-правового акта юридичним символом у вузькому, власному значенні цього терміна не є. Можемо розглядати її як юридичний символ лише в широкому сенсі.

Позначення юридичних символів як не мовних засобів юридичної тех­ніки досить умовне. Не викликає сумнівів той факт, що символи, як і будь- які соціальні явища, існують суто в мовному середовищі, породжуються ним. Графічне та будь-яке інше зображення права неможливе без мови, бо в основі так званої символічної системи лежить звичайна, природна мова. Специфічна невербальна форма існування неминуче привертає увагу дослідників до юридичних символів та обумовлює їх особливе положення в системі засобів юридичної техніки.

З усіх символів, пов'язаних з юриспруденцією, вирішальну роль в про­цесі здійснення юридичної діяльності відіграють символи, які отримали нормативно-правове закріплення. Саме тому юридичні символи загалом розглядаються як нормативні засоби юридичної техніки.

Потрібно визнати, що, попри юридичне закріплення, культурологічна, загальносоціальна компонента символу має вирішальне значення в його природі. Ні форма закріплення, ні механізм дії нормативно-правових символів не є уніфікованими. Існують НПА, що містять символи у своїй структурі, і НПА, повністю виражені в символічній формі («символічні НПА»). Правова символіка сумісна при цьому з різними функціональними типами НПА: допоміжними, регулятивними, охоронними.

Лекція 9. ЮРИДИЧНІ СИМВОЛИ

152

4.