§ 2. Співвідношення права і моралі
Необхідною умовою стабільного функціонування суспільства є наявність цілісної системи соціальних норм, в рамках якої узгоджено діють норми права та інші соціальні норми. Співвідношення права та моралі, як двох основних їх видів, є важливим фактором у забезпеченні такого функціонування.
Спільні риси права та моралі характеризують їх як таких, що:
— діють у єдиному полі соціальних зв’язків;
— відображають загальнолюдські цінності;
— переслідують спільну мету — встановлення і підтримання суспільного порядку;
— мають спільну економічну і політичну основи;
— мають однакове функціональне призначення — бути засобом впорядкування суспільних відносин;
— мають загальний характер, оскільки спрямовані на регулювання поведінки всіх без винятку членів суспільства;
— їх джерелом є народ.
Взаємодія норм права і моралі в процесі правотворчості полягає у тому, що:
а) норми права створюються з урахуванням норм моралі, що панують у суспільстві, і виступають як формально визначена міра справедливості, стаючи певною мірою явищем моральним;
б) норми права змінюються і розвиваються під впливом норм моралі;
в) норми права скасовуються у разі невідповідності вимогам норм моралі, що має місце у суспільстві.
Таким чином, норми права і норми моралі є взаємопов’язаними, оскільки зазнають обопільного впливу.
Вплив норм моралі на діяльність, пов’язану з реалізацією права, знаходить свій прояв у тому, що:
1) норми права оцінюються особою, яка реалізує їх, із огляду на норми моралі;
2) норми права тлумачаться особою, яка здійснює правозасто- совну діяльність, відповідно до норм моралі, що є домінантними у суспільстві;
3) правозастосовний процес здійснюється з урахуванням норм моралі.
Вплив норм права на норми моралі реалізується через те, що:
1) норми права мають на меті формальне закріплення прогресивних моральних уявлень;
2) норми права сприяють усуненню перепон на шляху розвитку норм моралі;
3) норми права виступають засобами охорони і захисту норм моралі.
Право і мораль відрізняються:
| Норми права | Норми моралі | |
| за поход женням | закріплюються державою і лише після прийняття і набрання законної сили стають обов’язковими для осіб, що знаходяться у сфері їх дії | складаються в суспільстві під впливом громадської думки на основі усталених уявлень людей про загальнолюдські духовні цінності і набувають своєї значимості лише з усвідомленням цих норм панівною більшістю членів суспільства |
| за сферою дії | регулюють зовнішній аспект поведінки людей в тих сферах суспільних відносин, де можливим є офіційний контроль і нормативне регулювання, тож є інституціональними, оскільки діють в рамках низки соціальних інститутів | регулюють внутрішній аспект поведінки людей в усіх сферах суспільних відносин, а тому не є інституціональними, адже діють незалежно від наявності чи відсутності в суспільстві тих чи інших соціальних інститутів |
Продовження таблиці
| за ступенем деталізації | є деталізованими правилами поведінки, які чітко встановлюють права, обов’язки і відповідальність суб’єктів суспільних відносин | здебільшого, не є деталізованими, виступають як узагальнені правила поведінки, не конкретизуючи її особливостями дії в тих чи інших життєвих випадках |
| за формою вираження | фіксуються у законодавчих актах держави | закріплюються у свідомості людей |
| за способом забезпечення | забезпечуються засобами державного примусу та заходами юридичної відповідальності | забезпечуються вільним волевиявленням людей, їх особистими переконаннями та силою громадської думки |
Відомий соціолог права Макс Вебер стверджував, що в світі немає жодної значної моральної норми, яка у певний історичний період або у певній ситуації не функціонувала б як норма правова. Функціонування моральних і правових норм базується на можливості використання психологічних або фізичних засобів примусу. Часто такі норми дотримувалися через особисту зацікавленість індивідів, а також через загрозу покарання за їх порушення.
Соціальні норми становлять єдину узгоджену систему. Право є складовою цієї системи, хоча і має суттєві особливості, які слугують межею між нормами права і рештою соціальних норм, водночас забезпечуючи їх тісну взаємодію і взаємозв’язок.
Еще по теме § 2. Співвідношення права і моралі:
- § 4. Співвідношення права і моралі.
- § 23. Співвідношення норми права і моралі.
- § 1. Поняття моралі та моральної культури
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 18 СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ І ЇХ СИСТЕМАТИЗАЦІЯ 18.1. Поняття системи законодавства та її' структура FACE="Times New Roman" SIZE="3">Розглянувши систему права як його внутрішню будову, слід ознайомитись з іншою системною категорією юриспруденції, яка тісно пов'язана з попередньою — із системою законодавства. Співвідношення цих двох систем є досить складним, адже співвідношення права і
- §J Питання про співвідношення міжнародного права та внутрішнього права
- Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
- Структура наук філософії права і загальної теорії права. Їхнє співвідношення
- § 5. Взаємозв’язок права з економікою і політикою. Особливості співвідношення права і держави
- 2.4. Співвідношення адміністративного права з іншими правовими галузями
- § 4. Співвідношення земельного права з суміжними галузями права