<<
>>

§ 2. Співвідношення права і моралі

Необхідною умовою стабільного функціонування суспільства є наявність цілісної системи соціальних норм, в рамках якої узгоджено діють норми права та інші соціальні норми. Співвідношення права та моралі, як двох основних їх видів, є важливим фактором у забезпе­ченні такого функціонування.

Спільні риси права та моралі характеризують їх як таких, що:

— діють у єдиному полі соціальних зв’язків;

— відображають загальнолюдські цінності;

— переслідують спільну мету — встановлення і підтримання сус­пільного порядку;

— мають спільну економічну і політичну основи;

— мають однакове функціональне призначення — бути засобом впорядкування суспільних відносин;

— мають загальний характер, оскільки спрямовані на регулюван­ня поведінки всіх без винятку членів суспільства;

— їх джерелом є народ.

Взаємодія норм права і моралі в процесі правотворчості полягає у тому, що:

а) норми права створюються з урахуванням норм моралі, що па­нують у суспільстві, і виступають як формально визначена міра справедливості, стаючи певною мірою явищем моральним;

б) норми права змінюються і розвиваються під впливом норм мо­ралі;

в) норми права скасовуються у разі невідповідності вимогам норм моралі, що має місце у суспільстві.

Таким чином, норми права і норми моралі є взаємопов’язаними, оскільки зазнають обопільного впливу.

Вплив норм моралі на діяльність, пов’язану з реалізацією права, знаходить свій прояв у тому, що:

1) норми права оцінюються особою, яка реалізує їх, із огляду на норми моралі;

2) норми права тлумачаться особою, яка здійснює правозасто- совну діяльність, відповідно до норм моралі, що є домінантни­ми у суспільстві;

3) правозастосовний процес здійснюється з урахуванням норм моралі.

Вплив норм права на норми моралі реалізується через те, що:

1) норми права мають на меті формальне закріплення прогресив­них моральних уявлень;

2) норми права сприяють усуненню перепон на шляху розвитку норм моралі;

3) норми права виступають засобами охорони і захисту норм мо­ралі.

Право і мораль відрізняються:

Норми права Норми моралі
за поход­

женням

закріплюються державою і лише після прийняття і на­брання законної сили стають обов’язковими для осіб, що знаходяться у сфері їх дії складаються в суспільстві під впливом громадської думки на основі усталених уявлень лю­дей про загальнолюдські духо­вні цінності і набувають своєї значимості лише з усвідомлен­ням цих норм панівною біль­шістю членів суспільства
за сферою дії регулюють зовнішній аспект поведінки людей в тих сферах суспільних відносин, де мож­ливим є офіційний контроль і нормативне регулювання, тож є інституціональними, оскільки діють в рамках низ­ки соціальних інститутів регулюють внутрішній аспект поведінки людей в усіх сферах суспільних відносин, а тому не є інституціональними, адже ді­ють незалежно від наявності чи відсутності в суспільстві тих чи інших соціальних інститутів

Продовження таблиці

за ступе­нем деталі­зації є деталізованими правилами поведінки, які чітко встанов­люють права, обов’язки і від­повідальність суб’єктів сус­пільних відносин здебільшого, не є деталізовани­ми, виступають як узагальнені правила поведінки, не конкре­тизуючи її особливостями дії в тих чи інших життєвих випад­ках
за формою вираження фіксуються у законодавчих актах держави закріплюються у свідомості лю­дей
за спосо­бом забез­печення забезпечуються засобами державного примусу та захо­дами юридичної відповідаль­ності забезпечуються вільним воле­виявленням людей, їх особис­тими переконаннями та силою громадської думки

Відомий соціолог права Макс Вебер стверджував, що в світі не­має жодної значної моральної норми, яка у певний історичний період або у певній ситуації не функціонувала б як норма правова. Функ­ціонування моральних і правових норм базується на можливості ви­користання психологічних або фізичних засобів примусу. Часто такі норми дотримувалися через особисту зацікавленість індивідів, а та­кож через загрозу покарання за їх порушення.

Соціальні норми становлять єдину узгоджену систему. Право є складовою цієї системи, хоча і має суттєві особливості, які слугують межею між нормами права і рештою соціальних норм, водночас забез­печуючи їх тісну взаємодію і взаємозв’язок.

<< | >>
Источник: Теліпко В.Е.. Загальна теорія держави і права. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літе­ратури,2009. — 576 с.. 2009

Еще по теме § 2. Співвідношення права і моралі:

  1. § 4. Співвідношення права і моралі.
  2. § 23. Співвідношення норми права і моралі.
  3. § 1. Поняття моралі та моральної культури
  4. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 18 СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ І ЇХ СИСТЕМАТИЗАЦІЯ 18.1. Поняття системи законодавства та її' структура FACE="Times New Roman" SIZE="3">Розглянувши систему права як його внутрішню будову, слід ознайомитись з іншою системною категорією юриспруденції, яка тісно пов'язана з попередньою — із системою законодавства. Співвідношення цих двох систем є досить складним, адже співвідношення права і
  5. §J Питання про співвідношення міжнародного права та внутрішнього права
  6. Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
  7. Структура наук філософії права і загальної теорії права. Їхнє співвідношення
  8. § 5. Взаємозв’язок права з економікою і політикою. Особливості співвідношення права і держави
  9. 2.4. Співвідношення адміністративного права з іншими правовими галузями
  10. § 4. Співвідношення земельного права з суміжними галузями права
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -