<<
>>

9.3. Співвідношення правової держави і громадянського суспільства

Громадянське суспільство — система суспільних відносин між людьми, що володіють реальними правами і свободами, що забезпечуються держа­вою. Процес становлення громадянського суспільства охоплює десятки століть, починаючись в античних державах, знаходить своє продовження у вільних містах магдебурзького права, реалізується у новітні часи в багатьох державах сучасного світу.

Становлення громадянського суспільства залежить від ступеня розвитку економічних і правових відносин, стану особистої та економічної свободи індивідів, дієвості механізму громадського контролю за діяльністю державно-владних структур.

На думку А. Говарда, суспільство може бути назване громадянським ли­ше з тієї миті, коли за особистістю визнаються невід'ємні права на життя, сво­боду, приватну власність і коли ці права стають основою всього суспільного устрою. Сучасне розуміння громадянського суспільства передбачає наявність цілого комплексу суттєвих ознак (схема 9.2.).

Економічна, соціальна і політична свобода індивідів у громадянському суспільстві. Економічна свобода полягає насамперед у тому, що кожен індивід здатен бути власником. Він реально володіє тими засобами, які є не­обхідними для гарантування реального прожиття суб'єкта. Він є вільним в обранні форм власності, виборі професії, роду трудової діяльності. Кожен здатний розпоряджатися результатами своєї праці. Соціальна свобода полягає у відносній належності індивіда до певної соціальної спільноти (клас, клан, нація). Він може існувати самостійно, задовольняючи свої потреби та інтереси. Політичний аспект свободи індивіда полягає у його незалежності

152

від держави, здатності піддавати критиці як діяльність держави в цілому, так і її конкретних представників. Забезпеченою свобода індивіда вважається тоді, коли він через спеціально створені механізми (суд) здатен захищати її.

Схема 9.2.

Громадянське суспільство є відкритим соціальним утворенням. В ньому забезпечуються свобода слова, гласність, доступ до інформації, право вільного в'їзду-виїзду, свобода пересування. Громадянське суспільство є відкритим для співробітництва не з чітко визначеним колом суб'єктів, а у планетарному масштабі.

Громадянське суспільство є плюралістичною системою. Наявність різноманітних суспільних інститутів (трудові колективи, профспілки, еко­номічні асоціації, політичні партії, клуби тощо) дає змогу реалізовувати найрізноманітніші інтереси та потреби індивідів. Плюралізм виявляється в усіх сферах: економічній — рівноправність різних форм власності (приватна, колек­тивна, державна, комунальна); політичній — багатопартійність, наявність вели­кої кількості політичних утворень, через які громадянин може включатися до політичної системи; в духовній— забезпечення світоглядної свободи, відсутність переслідування за ідеологічними мотивами, свобода віросповідання.

Громадянське суспільство засновано на саморозвитку та самовряд­ності. Вільні індивіди, об'єднуючись у різні організації задля реалізації своїх політичних, економічних, соціальних інтересів, забезпечують гармонійний розвиток суспільства без втручання держави. Більше того, суспільство обме­жує владний вплив держави, здійснюючи управління власними об'єднаннями на основах громадської ініціативи і самоврядування.

Громадянське суспільство — правове демократичне суспільство, в яко-

153

му визнані природні і набуті права людини, де вона здатна впливати на прий­няття владних рішень на основі правових процедур, які забезпечує держава.

Зв 'язок громадянського суспільства з правовою державою. Правова держа­ва— результат розвитку громадянського суспільства і умова його подальшого вдосконалення. Правова держава не суперечить громадянському суспільству, а створює для нього нормальні умови функціонування та розвитку.

Таким чином, громадянське суспільство— це самоорганізоване, демо­кратичне правове суспільство, що забезпечує економічну, соціальну, політичну свободу окремого індивіда, плюралізм, створює умови для добро­буту і реалізації прав людини і громадянина.

<< | >>
Источник: Нікітін А.В.. Теорія держави та права: Навч. посіб. для дистанційної форми нав­чання / За ред. A.M. Колодія — К.: Ун-т «Україна»,2004. — 158 с.. 2004

Еще по теме 9.3. Співвідношення правової держави і громадянського суспільства:

  1. § 2. Особливості співвідношення громадянського суспільства і держави
  2. 4. Громадянське суспільство та його значення у формуванні та функціонуванні правової держави.
  3. Держава і громадянське суспільство
  4. 6.1. Сучасна держава – держава громадянського суспільства
  5. Правова держава і громадянське суспільство
  6. §1. Сутність держави та її еволюція в епоху громадянського суспільства
  7. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян, 1994
  8. § 3. Співвідношення держави з іншими елементами політичної системи суспільства
  9. 6.2. Сучасна держава – головний елемент політичної системи громадянського суспільства
  10. Співвідношення права та інших соціальних явищ (політики, економіки, держави, суспільства)
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -