Співвідношення об’єктивного юридичного права з іншими соціальними явищами

Як одне з неодмінних явищ соціально неоднорідного сус­пільства об'єктивне юридичне право існує, «живе» в оточенні інших різноманітних соціальних феноменів, які так чи інак - ше, з одного боку, впливають на нього, а з іншого, - самі за­знають його впливу.

Співвідношення економіки і права:

1) економіка (передусім суспільні виробничі відносини) визначає зміст права; цей вплив може бути як прямим, безпо­середнім (наприклад, право держави розпоряджатися тими засобами виробництва, власником яких вона є), так і непря­мим (скажімо, визначення державою розміру податків, вста­новлення нею правил технічної чи екологічної безпеки, ви­значення мінімального розміру заробітної плати);

2) економіка визначає зміст об'єктивного юридичного права здебільшого не стільки безпосередньо, скільки опосере­дковано, тобто через інші соціальні явища (насамперед через соціальну, зокрема класову, структуру суспільства, політику, мораль, юридичну свідомість та ін.);

3) окрім економіки, на право справляють різний, відносно самостійний, вплив також інші соціальні явища;

4) право, зі свого боку, діє на економіку, справляючи так званий зворотний вплив на неї. Отож саме право здатне слугу­вати дієвим фактором впливу на економічний стан, економіч­ний розвиток відповідного суспільства.

Проблема співвідношення економіки і права, тобто продук­тивних сил суспільства і домінуючих у ньому виробничих відно­син, з одного боку, та об'єктивного юридичного права, яке ство­рюється державою і функціонує у певному конкретно- історичному суспільстві, з іншого, належить до одного з основ­них питань соціальної філософії, а зрештою, й філософії права. Фундаментальне, вихідне положення про те, що будь-яке об'єктивне юридичне право глибинно, докорінно зумовлюється рівнем економічного розвитку суспільства, найпереконливішого обґрунтування вперше дістало у середині ХІХ ст. у вченні, яке було названо «історичний матеріалізм».

Співвідношення політики і права:

1) право залежить від політики, насамперед політики домінуючої частини соціально неоднорідного суспільства; воно є формою вияву та засобом здійснення цієї політики;

2) у праві виражена тільки та політика домінуючої части­ни суспільства, якій вона прагне й якій здатна надати загальної обов'язковості за посередництва державних приписів, правил (з урахуванням сприяння чи, навпаки, протидії інших частин суспільства);

3) право - це серцевина, концентрований вираз найваж­ливішої політики домінуючої частини суспільства;

4) політика конституюється у праві у вигляді формально визначених за змістом норм поведінки через встановлення дозволів, обов'язків та заборон.

Але й політика, зі свого боку, залежить від об'єктивного юридичного права: адже воно є засобом: а) декларування, виразу політики; б) здійснення, реалізації політики; в) за­хисту, гарантування політики; г) пропагування гарантування певної політики.

З викладеного стає зрозумілим, що кожен юрист у своїй професійній діяльності, так чи інакше, впливає на політичну ситуацію у суспільстві, прямо, а частіше опосередковано, втру­чається у вплив правового регулювання на політику. Тому не буде особливим перебільшенням стверджувати, що практику­ючий юрист має усвідомлювати, які саме політичні наслідки буде спричиняти його фахова діяльність.

2.