Лекція 2 Методологічні основи криміналістики. Криміналістична ідентифікація та діагностика

План

1. Поняття та загальна характеристика методів криміналістики.

2. Поняття, об’єкти і види криміналістичної ідентифікації.

3. Г рупофікація як окремий метод науки криміналістики.

4. Методика ідентифікації і групофікації.

5. Криміналістична діагностика.

Література:

1. Аверьянова Т. В. Криминалистика : учебник для вузов / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская ; под ред. Засл. деятеля науки РФ, проф. Р. С. Белкина.

- М. : Издательство НОРМА, 2000. - 990 с.

2. Белкин Р. С. Криминалистика : проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории / Р. С. Белкин. - М. : Юрид. лит., 1987. - 272 с.

3. Васильев А. Н. Предмет, система и теоретические основы криминалистики / А. Н. Васильев, Н. П. Яблоков. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. -144 с.

4. Колдин В. Я. Судебная идентификация : учеб. пособ. / В. Я. Колдин. - М. : ЛексЭст, 2002. - 524 с.

5. Корухов Ю. Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений : научно-практич. пособие / Ю. Г. Корухов. - М. : НОРМА-ИНФРА. - М., 1998. - 288 с.

6. Криміналістика : підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / кол. авторів : [Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. ] ; за ред. В. Ю. Шепітька. - К. : Видавничій Дім «Ін Юре», 2001. - 684 с.

7. Криміналістика : підручник / [В. Д. Берназ, В. В. Бірюков, А. Ф. Волобуєв] ; за заг. ред. А. Ф. Волобуєва; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х. : ХНУВС, 2011. - 666 с.

8. СалтевськийМ. В. Криміналістика (у сучасному вигляді) : підруч. / М. В. Салтевський.

- К. : Кондор, 2005. - 588 с. ^[13]

закони фундаментальних природничих наук, які відображають матеріальну картину світу. Вони не підмінюють методів емпіричного рівня, таких як спостереження, порівняння, експеримент та ін., а виступають лише орієнтиром для ефективного підходу до вибору засобів і методів практичного пізнання та дослідження.

Крім поділу методів за рівнями дослідження на теоретичні та практичні, їх класифікують за такою ознакою, як загальність застосування, на: всеосяжний, загальнонаукові та окремі (спеціальні).

Всеосяжним методом є матеріалістична діалектика, сутність якої полягає у вивченні предметів і явищ дійсності в русі, зміні, розвитку, взаємозв’язку і взаємообумовленості.

Застосування всезагального методу пізнання в теорії та практиці взагалі та у правоохоронній діяльності зокрема для суб’єктів практичної діяльності означає:

а) визнання всезагальності відображення як реальної можливості пізнання будь- яких подій та їх взаємодії при розслідуванні і попередженні злочинів;

б) цілеспрямоване застосування категорій діалектичного матеріалізму і логіки для забезпечення всебічності та повноти дослідження; в) дослідження об’єктів у взаємозв’язку, виникненні, розвитку та знищенні; г) розвиток і впровадження в практику судової та слідчої дальності нових методів і засобів збирання, дослідження доказів; д) широке використання слідчої та судової практики як критерію істинності зібраних і пізнаних доказів; е) оцінку зібраної інформації та формування висновків на підставі конституційних принципів законності в правовій державі.

Загальнонаукові методи - це методи дослідження, які використовуються в усіх науках та галузях практичної діяльності, в тому числі у криміналістиці. До них належать:

- спостереження - полягає у навмисному, систематичному, цілеспрямованому сприйнятті будь-якого об’єкта, процесу або явища. Об’єктами спостереження можуть бути сліди злочинця та злочину, предмети, документи, люди, їх зовнішні ознаки, дії людей та інше;

- опис - полягає в зазначенні ознак об’єкта;

- експеримент - передбачає проведення дослідів для відтворення явищ у штучно створених аналогічних умовах;

- порівняння - засновується на зіставленні властивостей або ознак кількох об’єктів;

- вимірювання - передбачає порівняння досліджуваної величини з однорідною величиною, прийнятою за одиницю виміру;

- моделювання - полягає у побудові моделей яких-небудь явищ, об’єкта для детального вивчення¹;

- математичні методи - полягають у здійсненні розрахунків, вимірювань, геометричних та графічних аналізів тощо; ^[14]

- кібернетичні методи - полягають у пошуку та автоматичній обробці інформації, комп’ютерному моделюванні.

Спеціальні методи використовуються для пізнання і дослідження об’єктів, явищ, подій та фактів, які складають предмет конкретної науки. Тому такі методи, зважаючи на галузь знань, називають, наприклад, соціологічними, кримінологічними, криміналістичними, фізичними, хімічними та ін.

У криміналістиці розрізняють:

а) власне криміналістичні методи, серед яких можна виділити групи:

- техніко-криміналістичних, тобто методів, переважно використовуваних у галузі криміналістичної техніки (трасологічні методи, методи наукових досліджень в галузі судової балістики, почеркознавства та інші);

- структурно-криміналістичних, тобто методів побудови окремих систем (основних елементів планування розслідування, тактики проведення окремих слідчих дій, рекомендацій з розслідування окремих видів злочинів);

б) спеціальні методи інших наук, які можуть використовуватись криміналістикою без змін або пристосуванням для вирішення специфічних криміналістичних задач. До них належать:

- антропологічні та антропометричні - застосовуються для встановлення особи загиблого за кістковими залишками, при формалізованому описі зовнішності людини для її розшуку та визначення критеріїв подальшого впізнання тощо;

- соціологічні - зазвичай застосовуються з метою вивчення причин та умов, що сприяють вчиненню та маскуванню злочинів; збір інформації про ефективність певних тактичних прийомів та рекомендацій;

- психологічні методи - застосовуються при розробці тактичних прийомів проведення слідчих дій та ін.

Можливості використання існуючих та нових методів інших наук у криміналістичних дослідженнях оцінюються відповідно до критеріїв, зокрема:

- науковість методу полягає у достовірності результатів, їх точності та надійності, які ґрунтуються на науковій основі;

- законність та етичність методу визначається його відповідністю чинному законодавству, загальновизнаним нормам моралі;

- безпека методу полягає у можливості його застосування без завдання шкоди життю та здоров’ю людей;

- ефективність методу визначається можливістю в оптимальні строки з найбільшою продуктивністю досягти наміченої мети^[15].

Розвиток криміналістики супроводжується удосконаленням її методів, але діє і зворотній зв’язок: удосконалення методів наукового криміналістичного дослідження є необхідною передумовою розвитку криміналістики, розширення проблем її дослідження, збільшення об’єму накопичуваної та перероблюваної вченим-криміналістом інформації, що надходить до нього.

2.