<<
>>

Криміналістична діагностика

У зміст розслідування злочинів входить встановлення певних об’єктів (людей, предметів, документів) та їх зв’язку з подією злочину. Для вирішення завдань цієї діяльності використовується метод криміналістичної діагностики.

Криміналістична діагностика - це вивчення виявлених слідів злочину з метою визначення їх ознак, властивостей і стану. У такий спосіб одержується важлива інформація про обставини злочину. Зокрема, визначаються особливості об’єкта, яким було залишено слід (людини, знаряддя злочину, автомобіля тощо) і який підлягає розшуку.

Багато пошуково-пізнавальних завдань у ході розслідування злочинів пов’язані з необхідністю встановлення станів різного роду об’єктів, виявлення суті, деталей і механізму яких-небудь (в основному криміналістичних) подій, явищ і процесів. Усі ці завдання - одного дослідницького напрямку, який можна поєднати поняттям «розпізнавання», що, у свою чергу, охоплюється широко відомим поняттям «діагностика» (від грецького diagnostikos - «здатний розпізнавати»).

Поняття «діагностика» спочатку пов’язувалося лише з медициною і розглядалося як розділ клінічної медицини і самостійне вчення про методи і принципи розпізнавання хвороб і постановки діагнозу. У філософії діагностика завжди розглядалася як особливий вид пізнавальної діяльності людини на основі використання такого методу, як розпізнавання. Постійний розвиток науки і техніки, інтеграція наукових знань, методів і наукових понять призвели до того, що діагностика не тільки набула статусу загально-методичного поняття, але і стала одним з провідних напрямів досліджень в природних і технічних науках з урахуванням специфіки кожного з них.

Цілком логічно діагностика стала елементом понятійного апарату і одним з фактичних напрямів дослідження й у криміналістиці. Багато пізнавальних завдань криміналістики, як вже наголошувалося, носять саме діагностичний характер. У зв’язку з цим у криміналістиці сформувався самостійний напрям дослідження - криміналістична діагностика, яку можна визначити як науково розроблену систему завдань і методів розпізнавання і пояснення суті, властивостей,

станів та інших особливостей об’єктів, явищ, процесів, пов’язаних зі злочинами з метою їх розкриття, розслідування і попередження.

При цьому не слід ототожнювати діагностичний напрям пізнання у криміналістиці з доказуванням у кримінальному провадженні. Останнє, перш за все, є практичною діяльністю, регламентованою законом. Результати ж діагностики, як й інших криміналістичних досліджень, є лише різновидом отриманих фактичних даних, необхідних для пізнавальних процесів доказування.

Все різноманіття діагностичних завдань криміналістичного пізнання можна пов’язати з виявленням, вивченням, розпізнаванням таких моментів: властивостей і станів матеріальних об’єктів та осіб, що вчинили злочин; властивостей і умов формування чинників обстановки події злочину (просторових, тимчасових, ситуаційних); механізму виникнення і протікання окремих етапів, процесів злочину та їх взаємодії. Розпізнаються при цьому властивості і стани осіб, які мають суто криміналістичне діагностичне значення. Зокрема, за слідами дії суб’єктів на місці вчинення злочину діагностується стать, вік, загальнопрофесійні уміння й навички, злочинний досвід, уміння поводитися зі зброєю, вибуховими речовинами та ін.

У криміналістичній діагностиці, як в одному з напрямів криміналістичного пізнання, для вирішення зазначених завдань використовується цілий комплекс методів (порівняння, аналогія, моделювання, експеримент, екстраполяція).

Криміналістична діагностика тісно пов’язана з криміналістичною ідентифікацією та встановленням групової належності (групофікацією). Ці напрями в пізнавальному криміналістичному процесі здійснюються за допомогою комплексу методів, деколи вони переплітаються, один передує іншому і навпаки. Також багато спільного в їх теоретичних основах, зокрема в системі класифікації досліджуваних об’єктів. Так, у теорії криміналістичної діагностики об’єкти поділяються на ті, що діагностують, та ті, що діагностуються.

Об’єктом діагностування може бути не тільки окремий слід, але й сукупності предметів і слідів, які утворюють обстановку, що залишилася після вчинення злочину. Таким чином встановлюються ситуативні умови події злочину, які дозволяють вирішити низку завдань, зокрема визначити: спосіб і послідовність дій злочинця; використані ним знаряддя; його особисті риси; наявність причинно- наслідкових зв’язків між певними діями і процесами тощо.

Діагностичний метод пізнання використовується при проведенні таких слідчих дій, як огляд місця події (досліджується обстановка та окремі її елементи, окремі сліди), допит (діагностуються психофізіологічні якості особи та її поведінка), обшук (досліджується обстановка місця обшуку з урахуванням ознак і властивостей розшукуваного об’єкта) та інших. Діагностика застосовується і при проведенні експертиз для встановлення ознак, властивостей і стану досліджуваного об’єкта або об’єкта, яким було залишено слід.

Інформація, одержана в результаті діагностичного дослідження об’єкта і зафіксована у процесуальних документах - протоколах слідчих дій (додатках до них) і висновках експертів, є доказом у кримінальній справі. Вона дозволяє не тільки отримати певні фактичні дані, але й простежити та оцінити дії слідчого (органу дізнання) на певних етапах процедури доказування, дії експерта в процесі проведення експертного дослідження. Тим самим забезпечується достовірність зібраних у кримінальній справі доказів[22].

Зазначене не вичерпує перелік можливих слідчих, судових і експертних діагностичних завдань. Разом з тим це свідчить про широкі можливості діагностичного методу пізнання в процесі розкриття та розслідування злочинів.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття та загальна характеристика методів криміналістики.

2. Поняття, об’єкти і види криміналістичної ідентифікації.

3. Групофікація як окремий метод науки криміналістики.

4. Методика ідентифікації і групофікації.

5. Поняття криміналістичної діагностики.

<< | >>
Источник: М. Ю. Будзієвський. Криміналістика (курс лекцій) : навчальний посібник / М. Ю. Будзієвський,О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, К. О. Чаплинський, Ю. А. Чаплинська. - Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ,2013. - 397 с.. 2013

Еще по теме Криміналістична діагностика:

  1. ЗМІСТ
  2. Лекція 2 Методологічні основи криміналістики. Криміналістична ідентифікація та діагностика
  3. Криміналістична діагностика
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -