<<
>>

Лекція 8 Криміналістичне почеркознавство й авторознавство

План

1. Поняття письмової мови та почерку. Ознаки письмової мови.

2. Ознаки почерку та їх ідентифікаційне значення.

3. Зразки почерку і підписів, вимоги, що висуваються до зразків.

Література

1. Аверьянова Т. В. Криминалистика : учебник для вузов / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская ; под ред. Засл. деятеля науки РФ, проф. Р. С. Белкина.

- М. : Издательство НОРМА, 2000. - 990 с.

2. ВинбергЛ. А. Почерковедческая експертиза / Л. А. Винберг, Н. В.

Шванкова. - Волгоград, 1977.

3. Качурін С. Г. Тактика проведення судово-почеркознавчої експертизи : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. Г. Качурин. - Х. : НУВС, 2006. - 231 с.

4. Корнеева И. Л. Общие и частные признаки почерка / И. Л. Корнеева. - М., 1975.

5. Криміналістика : підруч. для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / кол. авторів : [Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. ] ; за ред. В. Ю. Шепітька. - К. : Видавничій Дім «Ін Юре», 2001. - 684 с.

6. Методика судово-почеркознавчої експертизи (загальна частина) / ДНДЕКЦ МВС України / уклад. К. М. Ковальов, З. С. Меленевська, Н. Г. Шпакович. - К., 2008. - 34 с.

7. Методика дослідження підписів / уклад. З. С. Меленевська, К. М. Ковальов, Н. Г. Шпакович. - К. : ДНДЕКЦ МВС України, 2009. - 22 с.

8. СалтевськийМ. В. Криміналістика (у сучасному вигляді) : підруч. / М. В. Салтевський.

- К. : Кондор, 2005. - 588 с. [38]

1) стиль викладання: мова, що застосовується (розмовна, офіційно-ділова, публіцистична, наукова, художня); манера викладання (лаконічна, багатослівна, частини тлумачення); загальна структура рукопису (послідовність, поділ на абзаци, акцентування на визначених думках); послідовність викладання (обґрунтування і на його підставі висновки або навпаки);

2) характеристика мови (словниковий запас): наявність слів-варваризмів, діалектизмів, неологізмів, архаїзмів, жаргонних слів, професіоналізмів, слів- паразитів;

3) загальний рівень розвитку і письменності - за викладеними у тексті думками, фразами можна судити про загальний рівень розвитку автора: його інтелект, начитаність, рівень освіти і ступені володіння граматикою визначеної мови.

Окремі ознаки - це стійкі мовні порушення, властиві конкретній людині. Такими можуть бути:

- граматичні помилки: орфографічні, пунктуаційні, синтаксичні;

- лексичні помилки: неправильне вживання слів, вживання зайвих слів, повторення тих самих слів внаслідок малого словникового запасу;

- ознаки навичок використання символів, скорочень, виправлень, вставок;

- ознаки акцентування: підкреслення, виділення слів спеціальним шрифтом, зміна нахилу, зміна натиску, застосування дужок.

Ознаки письмової мови можуть бути використані для встановлення автора тексту, оскільки автор і виконавець тексту - не завжди одна і та сама особа. [39]

- напрямок підпису стосовно горизонтальних зрізів листа паперу (піднімається, опускається, паралельно горизонтальному зрізу листа паперу);

- взаєморозташування підпису і дати: підпис може бути вище, нижче, справа, зліва, на одному рівні, безпосередньо під датою;

- наявність або відсутність полів; за наявності полів зазначається їх положення - ліві, праві, ліві і праві; розмір полів: малі - до 1 см; середні - від 1 до 3 см; великі - понад 3 см; форма - прямокутні, трапецієподібні, лівонахилені (із розширенням донизу); правонахилені (із розширенням доверху); конфігурація лінії поля - прямолінійна, дугоподібна, вигнута, хвиляста;

- розмір нового рядка визначається у першому рядку кожного абзацу щодо рядка, що лежить нижче: малий - до 2 см; середній - від 2 до 3 см; великий - понад 3 см;

- розмір інтервалів між рядками визначається щодо висоти малих літер (без урахування позастрочних елементів): малі - від 1 до 1,5 висоти малої літери; середні - від 1,5 до подвійної висоти малої літери; великі - понад подвійну висоту малої літери;

- розмір інтервалів між словами визначається щодо ширини двоелементної малої літери: малий - менше ширини однієї двоелементної літери; середній - від однієї до двох двоелементних літер; великий - більш двох літер;

- напрямок лінії аркуша щодо горизонтальних зрізів паперу: горизонтальний, зростаючий, спадаючий;

- форми лінії аркуша: прямолінійні, випуклі, ввігнуті, хвилясті;

- розмір інтервалів між розділовими знаками і попереднім словом визначається щодо ширини двоелементної літери: малий - менше ширини літери; середній - у межах ширини; великий - більше ширини літери;

- розміщення розділових знаків щодо лінії аркуша: на лінії, вище лінії, нижче лінії;

- розміщення знаків переносу стосовно серединної лінії аркуша або лінії лінування: над, вище, нижче зазначених ліній;

- напрямок ліній при виконанні знаків переносу щодо горизонталі - горизонтальний, піднімається вгору, опускається донизу.

Б. Загальні ознаки почерку, або ознаки, що характеризують ступінь і характер сформованості письмово-рухової навички.

1. Ступінь виробленості почерку. Виробленість почерку - це здатність особи, яка пише, користуватися загальноприйнятою системою скоропису. Ця ознака характеризує ступінь сформованості письмово-рухових навиків, тому є однією з головних і складних ознак почерку. Ступінь виробленості визначається за темпом письма та координацією рухів. Координація рухів - це ступінь їх узгодженості при виконанні елементів букв та їх зв’язків. Ступінь координації може бути високим, середнім і низьким. Темп письма визначається часом, витраченим на виконання рукопису, і буває швидким, середнім та повільним.

За ступенем виробленості розрізняють:

- маловироблений почерк - характеризує осіб, в яких формування письмово- рухових навичок зупинилося на початковому етапі навчання (низька координація рухів і повільний темп письма);

- середньовироблений почерк - письмово-рухова навичка ще не сформувалася остаточно (характерно для учнів шкіл, а також осіб, що не мають письмової практики); для середньовиробленого почерку властивий середній темп і середня координація рухів;

- високовироблений почерк - характеризується високою координацією рухів і швидким темпом письма. Ця ознака достатньо стійка і може змінюватися тільки в бік зниження при природних і штучних змінах.

2. Ступінь складності рухів. Ця ознака характеризує побудову почерку в цілому. За ступенем складності почерк поділяється на простий, спрощений і ускладнений.

Простий почерк - побудова літер відповідає нормам пропису за формою, напрямком, протяжністю, кількістю, безперервністю і послідовністю рухів. Сучасні норми пропису пристосовані до швидкого темпу і мають чіткість у виконанні.

Спрощений почерк - усі зміни у виконанні літер за зазначеними вище характеристиками звернені на зменшення кількості рухів і пристосованості літер до швидкого темпу.

Ускладнений почерк малопристосований до швидкого темпу. Ускладнення відбувається за рахунок зміни форми, протяжності та кількості рухів, а також прикрашення почерку.

3. Переважна форма рухів у почерку. Розрізняють прямолінійно-кутову форму рухів, округлу та змішану.

4. Переважний напрямок руху у почерку. Напрямок руху визначається за ходом годинникової стрілки і буває правоокружним, лівоокружним та змішаним.

5. Нахил почерку. Нахил літер визначається за положенням вертикальних осей щодо лінії листа або горизонталі. За нахилом виділяються такі види почерків: правонахилений, лівонахилений, вертикальний та змішаний (хитливий).

6. Переважна протяжність рухів по вертикалі (розмір почерку). Визначається висотою малих літер (без урахування позастрочних елементів) і буває малою (висота літер до 2 мм), середньою (від 2 до 5 мм), великою (понад 5 мм).

7. Переважна протяжність рухів по горизонталі (розгін почерку) визначається відношенням ширини букв до висоти у двоелементних малих літерах. Виходячи з цього почерк може бути: стиснутим (ширина літери менше 1/2 її висоти), середнім (ширина від 1/2 до висоти букви), розгонистим (ширина більше висоти літери).

8. Ступінь зв’язаності почерку. Залежно від того, скільки літер у слові виконано разом, можна виділити такі види почерку за ступенем зв’язаності: уривчастий (пишуться окремо не більше 2-х літер), малозв’язний (разом виконано 2-4 літер в слові), середньозв’язний (разом виконано 4-6 літер у слові), зв’язний (разом виконано 6 і більш літер у слові).

9. Натиск почерку. Як правило, натиск визначається в текстах, виконаних пір’яними ручками.

Загальні ознаки почерку не дозволяють ідентифікувати виконавця тексту. Вони лише визначають подібність або розходження почерків у спірному рукописі і порівнюваних зразках і використовуються при початковому доборі матеріалу для подальшого його дослідження за окремими ознаками.

В. Окремі (часткові) ознаки почерку відбивають особливості рухів при написанні окремих букв, їх елементів і міжбуквених з’єднань.

Окремі ознаки почерку визначаються як особливості виконання письмових знаків з точки зору відхилення їх від типових прописів конкретної мови. Письмові знаки складаються з елементів. Елемент - складова частина знака, з втратою якої знак не сприймається у своєму початковому значенні.

Елементи букв класифікуються за такими ознаками:

1) залежно від значимості для написання букви в цілому елементи поділяються на основні, додаткові та сполучні;

2) залежно від безперервності рухів або зміни напрямку рухів можна визначити послідовність написання елемента. Частина елемента може бути початкова, середня, заключна;

3) залежно від положення елементів букв щодо рядка: рядкові, надрядкові і підрядкові;

4) залежно від розташування частин елемента щодо центру букви: ліві, праві, нижні, верхні частини;

5) залежно від форми рухів: прямолінійні, криволінійні, кутові, овальні (округлі), дугоподібні, петельні, хвилясті.

Відповідно до зазначеної класифікації існує десять груп часткових (окремих) ознак почерку.

1. Складність рухів при виконанні письмових знаків - це єдина ознака, що вивчається в букві в цілому і враховується як ознака тільки тоді, коли письмовий знак виконаний з відхиленням від норм пропису в його елементах в бік спрощення або ускладнення.

2. Форма рухів при виконанні письмових знаків та їх елементів. Рухи, якими виконано елементи письмових знаків та поєднання елементів, по формі поділяються на прямолінійні, кутові, дугові, звивисті, кругові, петельні.

3. Напрям рухів при виконанні письмових знаків та їх елементів. Існують лівоокружні (проти часової стрілки) та правоокружні рухи. Лінійні рухи можуть бути направлені знизу доверху або зверху донизу, зліва направо або навпаки.

4. Відносна протяжність рухів по вертикалі при виконанні письмових знаків та їх елементів (співвідношення розмірів). У почерку письмовий знак може бути більшим або меншим висоти інших знаків. Ця невідповідність є стійкою та зберігається в усьому рукописі. Може зустрічатись невідповідність по висоті окремих елементів у знаку.

5. Відносна протяжність рухів по горизонталі при виконанні письмових знаків та їх елементів (співвідношення розгону). Ця ознака виділяється, якщо ширина деяких письмових знаків не відповідає загальному розгону почерку, або в якому-небудь знаку протяжність рухів по горизонталі є відмінною.

6. Вид з ’єднання рухів при виконанні письмових знаків та їх елементів. Буває з’єднаним та інтервальним.

7. Кількість рухів при виконанні письмових знаків та їх елементів. Їх може бути більше (ускладнення), ніж передбачено прописами, або менше (спрощення).

8. Послідовність рухів при виконанні елементів письмових знаків. Відзначається у разі відмінності від загальноприйнятої послідовності прописів.

9. Відносне розміщення рухів при виконанні письмових знаків та їх елементів. Ця ознака відзначається щодо лінії письма або інших елементів знака.

Окремі ознаки почерку, як правило, мають більшу стійкість порівняно із загальними. Вони менш підконтрольні увазі пишучого та в своїй більшості зберігаються при намаганнях зміни почерку. У своїй сукупності вказані ознаки індивідуалізують почерк визначеної особи.

3.

<< | >>
Источник: М. Ю. Будзієвський. Криміналістика (курс лекцій) : навчальний посібник / М. Ю. Будзієвський,О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, К. О. Чаплинський, Ю. А. Чаплинська. - Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ,2013. - 397 с.. 2013

Еще по теме Лекція 8 Криміналістичне почеркознавство й авторознавство:

  1. ЗМІСТ
  2. Лекція 8 Криміналістичне почеркознавство й авторознавство
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -