§ 4. Наукові основи криміналістичного дослідження пластикових карток

У даний час у країнах СНД не існує спеціальних методик по дослідженню «пластикових грошей», та й розробкою їх ніхто з фахівців-криміналістів серйоз­но не займається. В експертних підрозділах правоохоронних органів ряду країн світу багато експертів-криміналістів навіть не знають, як і за якою мето­дикою вони б досліджували кредитну картку, якби вона надійшла до них на дослідження.

Для країн СНД характерно те, що вчиненню більшості вказаних вище зло^ чинів сприяє особиста корислива зацікавленість працівників підприємств і установ, що реалізують товари і роблять послуги власникам кредитних кар­ток, а також халатне відношення їх до виконання своїх обов'язків, що полягає в порушенні елементарних правил та інструкцій.

Необхідно відзначити, що співробітники спеціальних підрозділів Європолу і Інтерполу, які займаються виявленням підроблених банківських пластикових карток, звертають увагу на те, що на поверхні пластикових карток можуть бу­ти виявлені сліди пальців рук злочинців. Тому до проведення дослідження з метою визначення справжності картки необхідно акуратно й уважно дослідити її поверхню і зафіксувати виявлені сліди.

224

З метою встановлення підробок карток, а також документів, що засвід­чують особистість, необхідно використовувати загальновідомі криміна­лістичні методи, такі як:

- перегляд нерівностей (шорсткостей) на просвіт, у крсопадаючих променях;

- мікроскопічне дослідження поверхні картки в місці закріплення мікрочіпу;

- мікроскопічне дослідження поверхні пластикових карток для визначення слідів термообробки, наявності штрихів на малюнках;

-дослідження з подальшим фотографуванням в ультрафіолетових про­менях;

- мікроскопічне дослідження поверхні оптичних пластикових карток із ме­тою виявлення мікропошкоджень на їхній поверхні;

- інші, більш складні спеціальні методи.

При дослідженні «пластикових грошей» варто звернути увагу:

- чи має вм'ятини шрифт написів (їх наявність є ознакою підробки);

-як виглядають тонкі штрихи на картці, чи значні зсуви колірних смуг або вм'ятини;

-чи значні сховані тексти при освітленні ультрафіолетовими променями (на деяких картках по центру картки з'являється напис);

- розташування літер і цифр, вдрукованих у картку, їх розміри;

- чи однакові відстані між знаками в різних частинах тексту на лицевому і зворотному боках;

-чи немає контурів старого шрифту (дослідження на просвіт);

- гладкість поверхні картки (у випадку термічного опрацювання буде по­мітна своєрідна «хвилястість» поверхні картки);

- на поле підпису (справжній підпис часто зафарбовують білою фарбою, а потім наносять інший, а іноді на поле підпису наклеюють клейку стрічку білого кольору, на котру попередньо наносять підпис нового власника).

Використання вже існуючих методів криміналістичного дослідження «плас­тикових грошей» є недостатнім для встановлення їх справжності і не є рівно­цінною заміною спеціально розробленої методики. Використання в пласти­кових картках, у якості засобів захисту таких елементів як магнітна стрічка, мікрочіп, спеціального покриття поля підпису, припускає використання спеціаль­них методик і устаткування. Можливо, у найближчому майбутньому фахівцями будуть розроблені спеціальні методики, але в даний час у криміналістичних підрозділах органів внутрішніх справ України немає можливості проводити подібні дослідження. Складність також складає упорядкування інформаційно-довідкових колекцій зразків пластикових карток і дорожніх чеків, а також при­дбання наочних приладів.

У разі підозри про можливу підробку пластикової картки або для підтвер­дження даних про її власника, працівники торгових підприємств, працівники сфери обслуговування, а також працівники правоохоронних та інших контро­люючих органів, повинні мати можливість цілодобово звертатися в службу авторизації, функції якої полягають у перевірці достовірності інформації з пластикових карток і відомостей про їх власників за телефонними або теле­факсними запитами, а також використання системи Іпіегпеї.

8 І :82 225