19.2. Види і властивості слідів запаху

Запахові сліди утворюють особливу групу, споріднену зі слідами речовин у трасології і в той же час відмінну від них.

Слідиджерела запаху — це різні матеріальні об'єкти, наприклад нафталін, бензин, парфуми, сир, рослина, комаха, тварина, людина, тобто матеріальні об'єкти, які за певних умов випаровують речовини, що утворюють запахові сліди. Це фізичні тіла органічного і неорганічного походження, які пахнуть і знаходяться на місці події, тобто постійно утворюють сліди запаху. Матеріальні предмети можуть бути не тільки джерелами власного запаху, а і його носіями, наприклад грунт сліду взуття або склянка, де залишені сліди запаху людини. Тому об'єкти зі сліда.\іи пальців рук, ніг, утворені потожировою речовиною і аліфатичними компонентами, є слідамиджерелами запаху. Такі сліди одночасно можуть б)ти й трасологічними слідами (сліди взуття, папілярних узорів), які використовуються для ідентифікації.

і Див.: БезруковВ., ВчнГіерг.4.. Майоров М., ТодоровР. Новое в криминалиспіке // Соц. законность. 1965.№ К).

249

Розділ 4. Сліди людини

Отже, слідджерело запаху може нести кілька видів інформації: одорологічну (запахову), ідентифікаційну (за формою розташування джерела запаху) та видову (субстанціональну), яка дозволяє судити про якість запахового джерела та його носія.

Кожний вид інформації має фіксуватися окремо, у певній послідовності. Так, у першу чергу слід закріпити запахову інформацію (законсервувати запах), наприклад, в об'ємному сліді взуття, а потім з цього сліду можна виготовити гіпсовий зліїюк.

Сліди запаху. Запах — це газоподібна частина цілого, яка відділилася від нього. Якщо газоподібне скупчення запаху знаходиться на деякій відстані від його джерела, то це є самостійне матеріальне утворення, яке називається слідом запаху, наприклад: запах парфумів у кімнаті, де раніїпе була жінка; повітря в жилому масиві, отруєне газами хімзаводу, який знаходиться за межами міста; запах вихлопних газів автомобіля, який щез з місця події', і т.п. Такі сліди нестійкі, вони повільно розсіюються і зникають. Тому, після виявлення їх на місці злочину, вони потребують негайного вилучення і консервації.

У слідчій практиці найчастіше використовуються сліди запаху людини. Усі об'єкти, яких так чи інакше торкалась людина, або частки, які відділилися від його тіла чи одягу, несуть запахову інформацію. Такими носіями запахових слідів є:

а) шматочки тканини, волосся, які відділилися від тіла людини, кров, потожирова речовина, сперма, слина та інші виділення, пов'язані з фізіологічною діяльністю людини;

б) предмети постійного контакту з тілом людини (одяг, взуття, особисті речі, наприклад окуляри, гаманець, сумка, носовик, запальничка, портфель, капелюх тощо);

в) предмети тимчасового контакт} з людиною (знаряддя здійснення злочину, предмети праці, інструменти, речі матеріальної обстановки, грунт, по якому йшла людина, і т.п.).

Запаховий слід утворюється при безпосередньому торканні людини (босими ногами, голими руками) або опосередковано, коли на ногах є взуття, а на руках — рукавички.

Властивості слідів запаху. Леткість — здатність речовини випаровуватись, тобто переходити із твердого або рідкого стану в газоподібний. Випаровування відбувається при будьякій температурі, з її підвищенням швидкість процесу зростає.

250

Глава 19. Сліди запаху (криміналістична одорологія)

випаровування залежить від природи матеріального об'єкта, зовніїпніх умов. Рідина, яка зберігається відкрито (парфуми, бензіш, фенол), легко випаровується і наповнює простір й запахом. Відкритий порошок нафталіну, камфора миттєво наповнюють кімнату запахами, осюльки відбувається активне випаровування твердих пахучих речовин. У хімії за ступенем випаровування речовини поділяють на леткі, які легко випаровуються на відкритому повітрі, у них міжмолекулярні зв'язки значно ослаблені. І як тільки зовнішній тиск стає меншим за них, молекули відділяються від предмета. Тому леткі речовини зберігають у герметично закригих склянках. У рідинах міжмолекулярних зв'язків взагалі немає, тому випаровування відбувається швидко при будьякій температурі. Залишені на місці події краплі летких рідин утворюють запахові сліди, наприклад, оцтової кислоти, алкоголю, поту, сечі і т.п.

Розчинність — здатність газоподібних (пахучих) речовин розчинятися на клітинах нюхового органу людини або тварини і викликати відчування запаху. Властивість розчинності лежить в основі механізму утворення відчування (сприйняття) запаху.

Адсорбція — здатність молекул газоподібних речовин поглинатися поверхневим шаром іншої речовини. Завдяки адсорбції можливе сприйняття молекул пахучої речовини (запаху) із суміші з повітрям, виділення її на твердих поверхнях.

Розбавлення — зміна концентрації газоподібної речовини у сліді, що веде до утворення нової якості запаху.

Дифузія — взаємопроникнення часток однієї речовини в іншу.

Наприклад, взуття просякається потожировими виділеннями людини, які проникають крізь товщу підошви, відділяються від неї під час ходьби, адсорбуються на поверхні грунту, утворюючи слід запаху.

Наведені фізичні властивості є загальними для всіх газоподібних речовин. На їх основі були визначені криміналістичні ознаки властивостей запахових слідів1.

Безперервність механізму утворення слідів відображає динамічну сторону утворення запахових слідів: за наявності джерела і зовнішніх умов слід утворюється безперервно, доки існує джерело.

' Див.: С'илтевский \І.В. Криминалистическая одорология. К.. 1976. С. 12.

251

Разділ 4. Сліди людини

чувати запахову речовину, створюючії в сліді ії велику концентрацію, наприклад. при вибірці об'єкта за незначним запаховим слідом (матою концентрацією).

Рухливість структури запахових слідів хараісі^чизує внутрішній стан речовини сліду, вказуючи на те, що ії молекули перебувають у хаотичному стані, не пов'язані одна з одною, постійно змішуються з середовищем, де здійснюється сяідоутворення. Тому поблизу джерела концентрація запахової речовини більша, ніж на віддалі від нього. Якщо ж джерело перебуває в закритій посудині, то внаслідок рухливості структури газоподібний слід в ємкості буде однорідним у кожній її точці.

Розсіюваність — здатність газоподібного сліду поширюватися в ємкості або просторі, тобто змінювати свій об'єм, і таким чином зменшувати концентрацію речовини в одиниці об'єму. Запаховий слід являє собою газоподібне скупчення, яке не має постійної форми. Виникнувши поблизу джерела (автомобіля, що проїхав, краплі парфумів на одязі жінки), він постійно розсіюється, збільшується в об'ємі, віддаляється від джерела, концентрація його постійно зменшується, врештірешт, перемішуючись з повітрям, він перестає сприйматися. Внаслідок цього запаховий слід треба фіксувати якомога ближче до джерела і відразу ж після його утворення.

Подільність запахових слідів. Речовина в запаховому сліді перебуває в газоподібному стані, причому ії концентрація в обмеженому об'ємі однакова (суміш однорідна), а в сліді ії концентрація постійно підтримується безперервністю випаровування джерела. Усе це створює умови для поділу запахового сліду на частини без зміни якіснокількісного стану кожної порції'. Завдяки подільності від одного джерела можна відібрати кілька зразків, інформаційна значущість яких буде однаковою. Якщо слід законсервований у ємкості, то з метою дослідження його можна розділити на порції, кожна з яких характеризуватиме ознаки цілого і володітиме ним.

Розглянуті криміналістичні ознаки запахових слідів мають принципове значення для їх виявлення, консервації та використання в розслідуванні злочинів.