18.2. Поняття і властивості слідів звуку

Звукові сліди в криміналістиці — це відносно новий вид матеріальних утворень. Звук виникає внаслідок коливань будьякого фізичного тіла, наприклад струни, голосових зв'язок, працюючого мотора, верстата.

Тіло, що коливається, створює пружні хвилі, які, поширюючись у газах, рідинах або твердих об'єктах, сприймаються органами слуху як певний звутс.

Звуковий слід як фізичне явище є коливальним рухом матеріального середовища, якогось предмета; у суб'єктивному ж сприйманні він є уявним образом, слідом пам'яті про конкретний звук.

Сліди звуку як коливальний рух матеріального середовища треба відрізняти від його відображення, наприклад, на магнітній плівці. Магнітний слід — це перетворений та закріплений на магнітному носії сигнал механічного коливання джерела звуку в якийсь момент.

Практично вся діяльність людини протікає у світі звуків. Звукове середовище є сукупністю звукових слідів, які одночасно генеруються різними джерелами. Злочин здійснюється в матеріальному середовищі, де кожний об'єкт стає джерелом звукових слідів, якщо він потрапляє у сферу енергетичної взаємодії. Так, у квартирі в момент убивства можна зафіксувати звукову мову, наприклад крики жертв, стук предметів, що переміщуються, скрип дверей, які відчиняються, звуки кроків і т.п. Якщо подія злочину зафіксована на магнітному носії, то її звукові сліди (мова злочинця, потерпілого) накладатимуться на фон звукового середовища. Аналізуючи його, можна одержати додаткову інформа

234

Глава IS. Сліди звуку (криміналістична акустика)

цію, яка висвітлює ті обставини, котрі не відображаються на звичайних матеріальних слідах. Тому, перебуваючи на місці події, належить знати джерела можливих звукових слідів, які іноді залишаються, хоча безпосередньо звукових слідів на місці події немає.

Джерела звукових слідів. Джерелом звуку є фізичне тіло (тверде, рідке, газоподібне), яке під дією сили (прикладеної енергії) здійснює коливальний рух, котрий відображається в матеріальному середовищі, зокрема в повітрі, у вигляді пружних хвиль, що сприймаються людиною як звук.

Тому важко перелічити джерела звука. Ними є усі матеріальні об'єкти органічної та неорганічної природи, які поділяють на чотири групи: а) люди (звукова мова, немовні звуки); б) живі організми (звуки тварин, птахів, комах та ін.); в) неживі об'єкти та їх системи (звуки музичних інструментів, працюючих верстатів, агрегатів, транспорту, інструментів, знарядь злому, перешкод, що зламуються, пострілу та ін.); г) явища природи (звук грому, шум водопаду, обвалу, горіння, прибою і т.п.).

Властивості звукових слідів. Особлива природа звукових слідів зумовлює їх специфічні властивості, до яких відносяться:

динамічність, розсіювання, подільність та відображення.

Динамічність означає рухливість сліду. Оскільки звук — це хвиля, яка в повітрі рухається зі швидкістю 340 м/с, а у твердих тілах — до 6000 м/с, то звуковий слід у конкретній точці є конкретним енергетичним станом, миттєвою зміною. Після проходження звукової хвилі об'єкт перестає здійснювати коливальний рух, тобто набуває нормального стану, і сліду як коливання немає. Об'єкт не звучить.

Тому звуковий слід — явище рухливе і миттєве. Він постійно переміщується, віддаляючись від свого джерела. Наприклад, особи, які перебувають на різних відстанях від дзвону, сприймають його звук у різний час — спочатку його чує ближній спостерігач, потім інші почергово. При цьому, коли звукова хвиля дійде до останнього спостерігача, перший вже не буде чути звуку, оскільки звукової хвилі в даній точці вже немає.

Звуковий слід може бути й довгочасним, тобто звукова хвиля одночасно перебуває в точках ближнього і далекого спостерігачів. У цьому випадку джерело має постійно генерувати звук, тобто випромінювати звукову енергію. Так ми чуємо звук електричного дзвінка до тих пір, поки натиснута кнопка. Шум водопаду, гудок сирени — усе це джерела, які безперервно генерують звукову хвилю.

235

Розділ 4. Сліди людини

Розсіювання. Звукова хвиля в однорідному середовищі розповсюджується з однаковою швидкістю в усі боки, оскільки коливається одна точка.

Проте в міру удаления від джерела звуку енергія звукової хвилі зменшується і на певній відстані хвиля затухає, тобто слід звуку практично розсіюється і зникає. Отже, при фіксації звукових слідів приймач необхідно розміщати ближче до джерела. Штучні та деякі природні джерела утворюють звукові хвилі спрямованої дії, вони мають велику інтенсивність і поширюються у певному напрямку. Тому для фіксації таких звукових слідів треба прогнозувати місцезнаходження джерела звуку і хоча б приблизно знати його вид та властивості.

Подільність. Оскільки звукові сліди характеризуються розсіюваністю і суворо не фіксовані в конкретній точці, бо е рухливими, то звуковий слід можна "подшити" на частини, які будуть ідентичними цілому. Наприклад, помістити навколо джерела звуку кілька приймачів, і тоді один і той же слід звуку буде зафіксований кілька разів, тобто можна одночасно одержати зі сліду кілька "копійзліпків", які відображують звуковий слід. Такі фонограми за своїм інформаційним значенням будуть абсолютно однаковими, а їх джерело — тотожним. Відмінні ознаки можуть виникнути внаслідок неоднакової якості приймачів.

Відображення. Подібно світлу звукова хвиля може бути спрямована спеціальним відбивачем у потрібну точку, тобто звуковий слід можна перенести з одного місця в інше, при цьому його властивості залишаться незмінними.

Звуковий слід як фізичне явище характеризується ще низкою фізичних властивостей, а саме: довжиною хвилі, частотою коливань (амплітуд), періодом коливання. За довжиною хвилі звуки поділяють на короткохвильові (ультразвуки) і довгохвильові (інфразвуки).

Інтенсивність звуку залежить від амплітуди, тобто найвищому відхиленню від положення рівноваги точки, що коливається, відповідає найбільша гучність. Чим вище хвиля, тим сильніший шум моря. Тому в кожній точці матеріального середовища, в якій розповсюджується звуковий слід, інтенсивність звукової енергії різна, отже, й гучність звуку неоднакова. За допомогою технічних пристроїв зв)'ковий слід можна підсилити або зменшити його інтенсивність без якісних змін. Як видно, властивості звукових слідів є незвичайними і не можуть спостерігатися в звичайних матеріальних слідах.

236

<< | >>

↑

Источник: Салтевський М.В.. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1.. 1999

Еще по теме 18.2. Поняття і властивості слідів звуку:

- Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Обеспечение следствия - Основы криминалистики - Проблемы криминалистики - Работа с микрообъектами - Судебная медицина - Судебная экспертиза -