Фотографування слідів рук

Фотографування є одним із засобів фіксації слідів рук на місці їх вияв­лення та при проведенні криміналістичних експертиз. За допомогою вузло­вої зйомки фіксують предмети зі слідами на фоні навколишнього середови­ща.

Детальні знімки слідів рук фотографують у масштабі 1:1. Для отримання такого масштабу при зйомці фотоапаратом «Зеніт» використовують повний комплект подовжувальних кілець. Предмет розташовують так, щоб відстань між поверхнею, що знімається, і площиною плівки була приблизно рівна 20 см. Якщо сліди рук знаходяться на опуклих або увігнутих поверхнях, їх фотографують у меншому масштабі, щоб збільшити глибину різкості зобра­ження.

Фотофафування слідів рук проводять зі штатива, спуск затвора здійсню­ють за допомогою тросика. Для усунення впливу на фотоматеріал сторонньо­го світла на об'єктив фотоапарата надівають бленду. У ході зйомки треба стежити за тим, щоб площина задньої стінки фотоапарата була рівнобіжна поверхні, на якій знаходиться слід.

При природному освітленні сліди рук на місці виявлення можна сфото­графувати, не використовуючи додаткові джерела світла. Для освітлення заті­нених ділянок предметів зі слідами використовують дзеркала, екрани з білого паперу. У разі відсутності достатнього природного освітлення для зйомки слі­дів рук використовують акумуляторні слідові ліхтарі (ФАС), кишенькові елек­тричні ліхтарики, переносні автомобільні освітлювачі та електронні імпульсні лампи-спалахи.

Фотозйомка слідів може проводитися у відбитому світлі, або у світлі, що про­ходить.

114

Мал. 20. Схема освітлення при фотографуванні слідів рук у проникаючому світлі: 1 - освітлювач; 2 - об'єкт зйомки; 3 - маска; 4 - фотоапарат

у світлі, що проходить. Освітлюючи таким світлом предмет, який знімають, накладають на нього маску з чорного паперу, у якому є отвір, що трохи біль­ший за розмір сліду. Джерело світла, наприклад, імпульсну лампу, встанов­люють за об'єктом таким чином, щоб промені від спалаху не потрапляли в об'єктив (мал. 20).

Для визначення найбільш вигідного положення лампи роблять пробні спалахи, в процесі яких по матовому склу фотоапарата спостерігають за зо­браженням. У світлі, що проходить, на місці події, можна сфотографувати сліди, що знаходилися на рівних прозорих поверхнях, наприклад, на склі шаф, вікон, вітрин. Забарвлені сліди рук на непрозорих об'єктах фотографу­ють у відбитому світлі.

Фотографічне зображення забарвлених поверхневих слідів рук, що зна­ходяться на непрозорих предметах з гладкою поверхнею, може бути отрима­но рефлексним способом. Цей спосіб зручний для зйомки слідів на поверхнях, що сильно виблискують, або на предметах циліндричної форми. Рефлексна зйомка проводиться в такий спосіб. На поверхню, де є слід, обережно накла­дають рефлексний фотопапір емульсійним шаром до сліду. Потім з боку під­кладки фотопапір освітлюють. Після проявлення утворюється негативне зо­браження сліду в масштабі 1:1, з якого контактним способом виготовляють позитивний відбиток. Якщо ж знімок сліду з цього відбитку треба отримати в більшому масштабі, то рефлексний негатив можна перезняти безпосередньо на фотопапір з потрібним збільшенням. Негатив, отриманий у процесі рефлекс­ної зйомки, можна використовувати для проекційного друку. Для збільшення прозорості фотопаперу його змащують вазеліном.

Об'ємні сліди рук, утворені за рахунок зміни рельєфу слідосприймаючої поверхні (наприклад, на вершковому маслі, замазці, пластиліні і т.

115

розташовуючи їх на значній відстані від сліду. Фотозйомка повинна проводи­тися в затемненому помешканні.

З об'ємних слідів рук особливо важко фотографувати сліди, залишені на предметах із зледенілою поверхнею. Такі сліди дуже складно доставляти для зйомки в лабораторію, тому їх фотографують на місці виявлення.

У зв'язку з тим, що сліди рук на зледенілій поверхні мають деякий рельєф, їх фотографують в косонаправлених променях. Оскільки кристалики льоду сильно відблискують, освітлення повинно бути розсіяним. Фотографування при денному світлі проводять з екраном із картону (розміром 20x20 см), що одягається на об'єктив фотоапарата. Екран затінює частина предмета, усуває влучення прямих променів на сліди, що фотографуються, з боку камери. По­дальше регулювання світла полягає в тому, щоб шляхом прикриття ділянки зі слідом з різних боків отримати зображення потрібного контрасту. Для збіль­шення чіткості слідів їх можна злегка напилити сухим дрібним порошком гра­фіту. Порошок наносять на слід пульверизатором. Чіткість сліду при цьому підвищується за рахунок нерівномірного осідання часток порошку на поглиб­лені і опуклі частини сліду. До напилення слід потрібно сфотографувати в тому вигляді, в якому він був виявлений. Фотографувати сліди рук на зледені­лій поверхні треба при температурі нижче О °С. Штучні джерела світла помі­щають на відстань, що виключає дію тепла на слід.

Для фотографування чітких слідів малоформатними фотоапаратами можна використовувати плівки Фото-32, КН-2, НК-2Ш з обробкою їх контраст­ним проявником; забарвлені сліди або сліди, що знаходяться на кольорових поверхнях, фотографують із відповідним підбором фотоматеріалів та світ­лофільтрів.

Фотографування слідів рук у лабораторних умовах проводять за допомо­гою фотоапаратури, призначеної для макрозйомки (МРКА та ФМН-2), а також для репродукції (УРУ, СГРА, «Білорусь СБ-1»).

Основні умови зйомки, які забезпечують одержання високоякісних фото­знімків слідів рук, підбирають у залежності від виду слідів що фотографуються і характеристики об'єктів, на яких вони знаходяться. Найбільш поширеним об'єктом зйомки є поверхневі сліди рук. Вони можуть бути незабарвленими (безбарвними) і забарвленими. Фотозйомка незабарвлених слідів рук на про­зорих предметах зі скла, кришталю, пластмаси та інших подібних матеріалів проводиться, як правило, у світлі, що проходить. Освітлення на просвіт до­зволяє отримати бажані результати при зйомці слідів, що знаходяться на плоскому склі. Сліди на товстостінних склянках, пляшках, флаконах фотогра­фувати цим способом освітлення дуже важко, тому що світло, проходячи від освітлювача через дві стінки, розсіюється. Це призводить до нерівномірного освітлення сліду і утворення відблисків і затінених ділянок.

Для фотографування слідів рук в лабораторних умовах користуються спеціальними освітлювачами ОІ-9М, 01-19 та ін. Освітлювач розташовують за об'єктом, що фотографується і, змінюючи його положення щодо оптичної осі об'єктива, домагаються, щоб відбитки папілярних ліній руки були чіткими на матовому склі і мали вигляд яскравих білих ліній на темному фоні. Освітлення

116

І

найбільш ефективне, якщо освітлювач максимально наближений до лінії го­ловної оптичної осі об'єктива. Для збільшення контрасту зображення за об'єктом зйомки, на деякій відстані від нього, розташовують темний фон (тка­нину, картон або папір чорного кольору). Поверхню досліджуваного предмета, на якій відсутні сліди рук, прикривають маскою. При освітленні слідів рук на просвіт промені світла, що проходять через ділянки скла, на яких є відбитки папілярних ліній, розсіюються і потрапляють в об'єктив фотоапарата. Проме­ні, що пройшли через ділянки скла, де немає відбитків, не розсіюються і в об'єктив не потрапляють. Таким чином, після проявлення на негативі утво­риться зображення сліду, на якому відбитки папілярних ліній будуть чорними, а проміжки між ними - білими.

Фотозйомку слідів рук на просвіт можна проводити безпосередньо на фо­топапір. Щоб уникнути дзеркальності зображення, предмет поверхнею, на якій знаходяться сліди, обертають у бік, протилежний об'єктиву фотокамери.

Для підвищення контрасту зображення при фотографуванні слідів рук у світ­лі, що проходить, застосовують спеціальне освітлення за методом темного поля з центральною діафрагмою, яка перекриває в оптичній системі центральний пу­чок світла, розташованої перед об'єктивом або освгтлювачем діафрагму (мал. 21). Сутність першої схеми освітлення полягає в тому, що перед джерелом світла

Мал. 21. Схема освітлення при зйомці слідів рук за методом темного поля з центральною діафрагмою

117

перед об'єктивом встановлюють матове скло 2 і діафрагму 3 з невеликим діючим отвором. Між діафрагмою і об'єктивом апарата розташовують кон­денсорну лінзу 4, що проектує зображення діючого отвору на центральну діафрагму 6, що знаходиться перед об'єктивом 7. Об'єкт зйомки 5 встанов­люють біля конденсорної лінзи. За цією схемою освітлення світло від дже­рела проходить через матове скло, потрапляє на конденсорну лінзу і, потім, збирається в з'єднаному фокусі на центральній діафрагмі. Таким чином, пряме світло від освітлювача в об'єктив не проходить, а потрапляють лише промені, розсіяні частками речовини, якою утворений слід. Для створення такого освітлення в комплекті приладу МРКА є освітлювач і центральна діа­фрагма, що одягається на об'єктив.

Фотографуючи сліди рук, за другою схемою освітлення, методом темного по­ля, центральну діафрагму встановлюють перед лінзою освітлювача. Перед дже­релом світла встановлюють лінзу, біля якої розташовують центральну діафраг­му 3. Конденсорна лінза 4 відкидає зображення цієї діафрагми в площину іри­сової діафрагми об'єктива 6. Об'єкт зйомки 5 розташовують між конденсорною лінзою і об'єктивом фотокамери. Діафрагму об'єктива закривають доти, поки її краї не зійдуться з краями зображення центральної діафрагми. Для створення такого освітлення при фотозйомці слідів рук на приладі ФМН-2 замість світло­фільтра вставляється центральна діафрагма. Освітлювальна система приладу настроюється за схемою, застосовуваною при роботі з мікроскопом (мал. 22).

Мал. 22. Схема оптичної частини приладу ФМН-2 під час зйомки слідів рук у світлі, що проходить за методом темного поля

118

За цією схемою освітлення промені світла від лампи потрапляють на лін­зу освітлювача 2 і виходять з неї паралельним пучком. Потім промені прохо­дять через цілком відкриту польову діафрагму 3 і центральну діафрагму 4, що перекриває центральну частину пучка. Далі крайні промені відбиваються дзер­калом 5, проходять через цілком відкриту апертурну діафрагму 6 і збираються конденсорною лінзою 7. Після відбиття від дзеркала 8 промені світла потрап­ляють на об'єкт зйомки 9. Далі промені, розсіяні частками речовини сліду, проходять через об'єктив 10, а крайові промені затримуються діафрагмою.

Об'єкт зйомки на приладі ФМН-2 може бути розташований на деякій від­стані від верхньої плити основи. Ця обставина, за наявності потужного про­меня, що падає від кінопроекційної лампи, дає можливість фотографувати на приладі ФМН-2 сліди рук, що знаходяться на електролампочках, тонко­стінних колбах і склянках. Проходження світлового потоку через другу стінку скла в цьому випадку не чинить істотного впливу на якість зображення, тому сліди рук, що знаходяться на електролампі, можна фотографувати безпосе­редньо на фотопапір.

Фотографування слідів рук за методом темного поля можна здійснити і на репродукційній установці. Найбільше поширеними є схеми освітлення з конден­сором і рефлектором (мал. 23). При освітленні слідів рук через конденсор дже­рело світла встановлюють навпроти об'єктива на лінії його центральної оптичної осі (мал. 23, а). Перед джерелом світла розташовують дволінзовий конденсор 2 від фотозбільшувача 13x18 см. Середину лінзи, зверненої в бік фотокамери, закривають диском 3 (діаметром 8-10 см) з чорного паперу. На невеликій від­стані від конденсора ставлять непрозорий екран-маску 4 з круглим отвором дещо меншого діаметра, від диску на лінзі конденсора. Об'єкт зйомки 5 розта­шовують між маскою і об'єктивом фотокамери б приблизно в тому місці, де кін­чається тіньовий конус від диска на конденсорі. При освітленні слідів рук за до­помогою рефлектора 2 (мал. 23, б) його розташовують за джерелом світла.

б)

Мал. 23. Схема освітлення при зйомці слідів рук за методом темного поля: а - з конденсором; б - з рефлектором

119

Перед джерелом світла встановлюють непрозорий диск розміром 8-10см), що закриває доступ прямим променям в об'єктив фотоапарата 6. Екран-маска 4 і об'єкт зйомки 5 встановлюється так, як при освітленні з кон­денсором.

Сліди рук, що знаходяться на непрозорих предметах, а також на забруд­неному склі, фотографують у відбитому світлі. Виявлення безфарбних слідів і їх фотографічної фіксації у відбитому світлі засновані на використанні різ­номанітної спроможності фону, що відбиває, і слідів. Ділянки гладкої повер­хні предмета, на яких слід відсутній, відбивають світло дзеркально, а речови­на сліду - розсіяно. При цьому можливі два варіанти освітлення. Якщо світло, що дзеркально відбилося від поверхні предмета, потрапить в об'єктив, то після проявлення утвориться негативне зображення сліду. З такого негатива за допомогою звичайного позитивного процесу можна отримати фотовідби­тки слідів. Якщо в об'єктив потраплять тільки промені, розсіяні частками потожирової речовини, то після проявлення, на фотошарі утвориться пози­тивне, але дзеркальне зображення сліду. В цьому випадку для усунення дзеркальності зображення зйомку проводять через дзеркало або призму, встановлену на шляху променів перед об'єктивом або перед матовим склом.

Для освітлення слідів рук на непрозорих предметах використовують освіт­лювачі ОІ-9М та інші подібні їм джерела світла. У складних випадках для зйомки слідів, що знаходяться на поверхнях, що сильно виблискують, а також на об'єктах циліндричної або сферичної форми, застосовують спеціальні ме­тоди освітлення. Найбільш поширеними з них є вертикальне освітлення і освіт­лення за методом «блукаючого» відблиску.

При фотозйомці слідів рук на металевих поверхнях, що значно виблиску­ють, або на об'єктах, що покриті змазкою, застосовується вертикальне освіт­лення (спрямоване від об'єктива на об'єкт). Таке освітлення створюють бага­толамповими кільцевими освітлювачами, що закріплюються на дошці фото­апарата.

У комплект приладу МРКА входить спеціальний кільцевий освітлювач, у який вмонтовано 20 електричних ламп по 3,5 Вт. Такий освітлювач закріп­люють на кронштейні перед об'єктивом. Для фотографування слідів на по­верхнях, що виблискують, можна також застосувати круговий освітлювач з лампочками, що переміщуються. Такі освітлювачі промисловістю не випус­каються, але їх можна виготовити в криміналістичній лабораторії. Освітлю­вач - це коло з оргскла діаметром 25-30 см. У його центрі вирізують отвір по діаметру оправи об'єктива. Від центру до країв кола роблять прорізи, по яких у необхідних випадках переміщають електролампи. Налагодивши кру­гове освітлення переміщенням лампочок домагаються найбільш чіткого ви­ділення слідів.

Безбарвні сліди рук, розташовані на циліндричних поверхнях, наприклад, на пляшці або на круглій склянці, фотографують з освітленням за методом «блукаючого» відблиску. Цей метод полягає в тому, що об'єкт зйомки, напри­клад, пляшку зі слідами рук, освітлюють джерелом світла, що переміщається

120

Мал. 24. Схема освітлення за методом «блукаючого» відблиску:

1 - освітлювач; 2 - пальцевий відбиток; З - маска; 4 - фотокамера.

Стрілкою показаний напрямок руху освітлювача

за час витримки по кривій дугоподібній лінії (мал. 24). Для освітлення можна використовувати люмінесцентні лампи ДС-15, 20, ЗО та ін., що створюють від­блиск у вигляді прямої лінії. Верх­ню частину лампи, що звернена в бік об'єктива, прикривають смужкою чор­ного паперу. Одиночні сліди освітлюють софітами приладу ФМН-2 або іншими джерелами світла зі спіраллю, що перевищує за розміром слід пальця. Якщо сліди рук знаходяться на сфе­ричних поверхнях, переміщення освіт­лювача можна робити в двох взаєм­но перпендикулярних напрямках. При зйомці за методом «блукаючого» від­блиску на фотопластинці утвориться негативне зображення, з якого в про­цесі звичайного друку отримують пози­тивне зображення сліду.

При освітленні відбитим світлом скляних предметів циліндричної і сфе­ричної форм у їх внутрішній порожнині внаслідок багаторазового відбиття світло сильно розсіюється, і це зменшує контраст зображення. Для усунення впливу розсіяного світла обернений бік скла рекомендується зафарбувати чорною фарбою. У пляшку або в іншу посудину можна також налити темну рідину (туш, чорнило і т. п.). Поверхню предмета, зверненого в бік об'єктива, для обмеження доступу зайвого світла у внутрішню порожнину, варто при­крити маскою з чорного паперу з отвором за розміром слідів, що фотогра­фуються.

Безбарвні сліди рук є малоконтрастними об'єктами з тонкою структурою, тому фотоматеріали для їх фіксації повинні бути дрібнозернистими, з ви­соким коефіцієнтом контрастності, і з великою роздільною здатністю. В ла­бораторних умовах безбарвні сліди рук фотографують на плівки ФТ-10, 20, ЗО або репродукційні штрихові пластинки. Якщо в процесі фотографу­вання слідів з метою посилення контрасту зображення виготовляють проміжні негативи - контратипи, то в цьому випадку застосовують несенсибілізовані фотоматеріали. Ступінь їх контрастності підбирається в залежності від якос­ті зображення на негативі: для виготовлення позитива з малоконтрастного негатива використовують діапозитивні фотопластинки або фототехнічну плівку ФТ-30, для контратипування з висококонтрастного негатива - фото­технічну плівку ФТ-10 або репродукційні полутонові фотопластини. При фо­тографуванні слідів рук на фотопапір застосовують глянцевий контрастний папір «Унібром», «Новобром» та ін. з гладкою поверхнею.

Фотографічна зйомка забарвлених слідів рук, залишених кров'ю, фарбою і т. д., а також слідів, виявлених різноманітними порошками і реактивами, час-

121

то проводиться технічними засобами і прийомами, що застосовуються для зйомки безбарвних слідів. Забарвлені сліди рук видимі більш чітко і можуть мати різноманітні колірні відтінки, тому можливе застосування інших способів зйомки.

Забарвлені сліди рук, що знаходяться на плоских прозорих об'єктах, на­приклад, на шибці, на світлій дактилоскопічній плівці, можна сфотографувати в світлі, що проходить способом контактного або проекційного друку.

Фотознімки таких слідів контактним способом одержують таким чином. На рівну поверхню кладуть аркуш чорного паперу. На ньому розташовують діа­позитивну фотопластинку емульсійним шаром догори.

На пластину, уникаючи ковзання, кладуть скло або слідокопіювальну плівку зі слідом. Для кращого контакту скло по краях рекомендується притис­нути яким-небудь вантажем. Потім над склом або плівкою на якийсь час вмикають електролампу. Після цього фотопластинку проявляють звичайним способом.

Фотознімки забарвлених слідів рук при проекційному способі отримують за допомогою фотозбільшувача. Для цього скло або дактилоскопічну плівку зі слідами пальців розташовують у збільшувачі на місці негативної рамки і про­водять друк на діапозитивні фотопластинки. З негативу, що утворився після проявлення, виготовляють фотовідбиток сліду. За допомогою фотозбільшу­вача 13x18 см можна отримати зображення слідів рук, що знаходяться на значних за розміром стеклах.

Забарвлені сліди рук на непрозорих предметах з дерева, металу, пласт­маси і т. д. фотографують у відбитому світлі. Якщо такі сліди забарвлені тем­ними барвниками і знаходяться на предметах з білою поверхнею, їх фото­графують за правилами репродукційної зйомки. Сліди рук на темній дактило­скопічній плівці фотографують при рівномірному двосторонньому бічному освітленні. В цьому випадку перед фотографуванням з плівки видаляють по­кривний шар, що послаблює зображення сліду. Оскільки слід на дактилоско­пічній плівці розташований дзеркально, фотографування можна проводити безпосередньо на фотопапір. При цьому утворюється правильне, за розташу­ванням, позитивне зображення сліду. Забарвлені сліди рук на шорстких по­верхнях, наприклад, на фанері, на тканинах і тому подібних об'єктах, можна також фотографувати при рівномірному двосторонньому освітленні. Кращі ж результати утворюються при фотозйрмці даних слідів з вертикальним освіт­ленням, спрямованим на предмет від об'єктива. Забарвлені сліди рук, що знаходяться на непрозорих предметах з гладкою поверхнею, можна також фотографувати рефлексним способом.

Найбільш складним випадком є фотографування забарвлених слідів рук на дзеркалі через здвоєність зображення сліду і потрапляння в поле зобра­ження фотоапарата відбитків у дзеркалі. Усунути ці перешкоди можна декіль­кома способами. Найбільш простий спосіб полягає у фотографуванні слідів при бічному освітленні (під кутом 30-45°) з диском перед об'єктивом фотока­мери. Диск з картону з круглим отвором у його центрі (діаметром 1-1,5 см) прикріплюють перед об'єктивом. Діаметр диска повинен перевищувати розміри

122

фотоапарата, а центр його отвору збігатися з центром об'єктива. Колір кар­тонного диска підбирається в залежності від кольору відбитка. Для зйомки білих відбитків установлюють чорний диск, а темних відбитків - білий диск. На дзеркало рекомендується покласти маску з чорного паперу з вирізом за роз­міром сліду, що фотографується.

Фотозйомку слідів рук на дзеркалі можна зробити і без картонного диска. Для цього дзеркало встановлюють на екрані фотоустановки під кутом (при­близно 15-30°) до головної оптичної вісі. Потім дзеркало освітлюють бічним світлом, спрямованим під кутом 30-40°. Нахил дзеркала істотно не порушує різкості зображення і не призводить до значних перекручувань розмірів і форм деталей візерунка. Для фотографічної фіксації сліду на дзеркалі іноді застосовують фотозйомку у відбитих ультрафіолетових променях. Для цього слід перед зйомкою оброблюють яким-небудь темним порошком і фотогра­фують через кварцовий об'єктив на несенсибілізовані фотопластинки. Об'єкт освітлюють ультрафіолетовими освітлювачами із світлофільтром, що пропус­кає промені, при цьому довжина хвиль повинна бути меншою 365 ммк. Оскіль­ки промені з довжиною хвилі менше 365 ммк поглинаються склом, на знімку залишається тільки зображення сліду.

Сліди рук, забарвлені речовинами, що мають кольоровий відтінок, або знаходяться на кольоровому фоні, фотографують із відповідним добором спектральних характеристик фотоматеріалів і світлофільтрів. Кольорові від­битки рук на білих предметах фотографують із світлофільтрами додаткового до них кольору або на фотоматеріали, не чутливі до світла, що відбивається речовиною сліду; на чорних поверхнях - без світлофільтра, але із застосу­ванням фотоматеріалів, чутливих до кольору речовини сліду. При фотозйомці слідів, виявлених чорними порошками на кольоровому фоні, застосовують світлофільтри кольору фону; при фотозйомці слідів, забарвлені білими по­рошками, світлофільтр повинен мати колір, додатковий до кольору фону. Якщо забарвлені сліди знаходяться на поверхні, яка також має колірний відтінок, то для одержання контрастного зображення слідів застосовують фільтр, що за­тримує світло, що йде від фону і пропускає промені, що відбиваються слідом. У цьому випадку можна також застосувати фільтр, що пропускає світло, від­бите від фону і затримуючих променів, що йдуть від сліду. Так, наприклад, при фотографуванні сліду пальця, утвореного синім чорнилом на папері жов­того кольору, доцільно застосувати жовтий світлофільтр з ізоортохроматич-ними фотоматеріалами.

Сліди рук на багатомірних об'єктах, наприклад на малюнках тарілок, чашок, книг, обробляють перед зйомкою порошком графіту, окису міді або іншої речовини, що поглинає інфрачервоні промені. Потім їх фотографують у відбитих інфрачервоних променях. Для оброблення таких слідів можна також застосувати порошок речовини, що люмінесціює в ультрафіолетових променях. Слабовидимі сліди необхідно сфотографувати до обробки їх по­рошками.

На практиці зустрічаються випадки, коли сліди рук знаходяться з обох боків скла, причому вони за місцем розташування перекривають один одного.

123

Такі сліди звичайно переносять на слідокопіювальні плівки і потім фотогра­фують. Якщо ж за якихось причин такі сліди необхідно сфотографувати на склі, то застосовують такий спосіб. Сліди з одного боку скла обробляють по­рошком, наприклад, червоного кольору, і фотографують на несенсибілізрвані фотоматеріали. Потім слід на протилежному боці напилюють порошком іншо­го кольору, наприклад, чорного, і фотографують з червоним світлофільтром або на червоному фоні на панхроматичні матеріали. Сліди можна також об­робити порошками, що люмінесціюють, і фотографувати окремо в ультрафіо­летових променях.

Об'ємні сліди рук у лабораторних умовах освітлюють освітлювачем ОІ-9М. Кут падіння світла стосовно площини сліду - 10-20°. Напрямок освітлення повинен бути по можливості перпендикулярним основному потоку папілярних ліній. Сліди, в яких відобразилися дугові і петльові узори, фотографують, як правило, при одній експозиції. Фотографуючи кругові узори для пророблення всіх елементів роблять дві експозиції з різним напрямком освітлення.

Особливо складно одержати задовільні знімки об'ємних слідів рук на стеа­рині через виникнення сильних відблисків. У таких випадках об'єкти, на яких знаходяться сліди, рекомендується обробити яким-небудь порошком або барвником. Так, наприклад, ділянку зі слідами злегка обпилюють порошком графіту. Найбільш чіткі сліди обережно фарбують чорною друкарською фар­бою, наносячи її тонким шаром тільки на виступаючі частини сліду.

Фотографуючи сліди рук на речовинах, що легко плавляться (масло, пла­стилін і т. п.), об'єкти освітлюють через теплопоглинаючий фільтр, що склада­ється зі скляного посуду з рівнобіжними стінками, який перед зйомкою за­повнюють чистою, прозорою водою. Освітлювач включають тільки під час настроювання освітлення і експонування.