<<
>>

Геоінформаційні технології в інформаційно-довідковому забезпеченні кримінальних проваджень

Останніми роками завдяки стрімкому розвитку та вдосконаленню програмно-технічних можливостей робота з інформацією досягла такого рівня, який ще десять — п’ятнадцять років тому важко було навіть уявити. Різноманіття завдань, що вирішуються з використанням інформаційних систем, ініціювало появу різнотипних систем. Відповідно вони відрізняються між собою принципами побудови, правилами збереження, поєднання і представлення інформації у вигляді найбільш зручному для споживача. Необхідність отримання реального уявлення про просторове розміщення окремих об’єктів, від яких залежить оперативна обстановка, з використанням карт чи планів ініціювало появу геоінформаційних систем (ГІС).

ГІС відрізняють:

• розвинені аналітичні функції;

• можливість керувати великими обсягами даних;

• інструменти для введення, обробки і відображення просторових даних.

Зручність наочного сприйняття просторового розміщення об’єктів на визначеній території з використанням карти і раніше, у «до- комп’ютерну» епоху, ініціювало таке поєднання. Історичними попередниками геоінформаційних систем в органах внутрішніх справ можна вважати карти міст, районів, на яких у чергових частинах та штабних підрозділах за допомогою умовних фігур у ручному режимі відображались місця скоєння злочинів, знаходження нарядів міліції тощо. Але повноцінна реалізація цієї мети стала можливою завдяки залученню для обробки інформації комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж. Комп’ютерні технології та мережі сучасного зв’язку надали умови щодо постійного відстеження в реальному часі місць знаходження певних об’єктів на електронних зображеннях карт з різноманітних пристроїв вводу, а поєднання карт з базами даних інформації про певні об’єкти склало реальні умови оцінки оперативної обстановки в місті, районі, в окремій дільниці тощо.

Основна відмінність ГІС-технологій від традиційних технологій робіт з БД полягає в тому, що здійснюється зв’язок між геометрією картографічної інформації та атрибутивними даними в традиційній формі реляційних баз даних (табличних баз). Цей зв’язок дає змогу в інтерактивному режимі роботи легко переходити від табличного подання даних до картографічного і навпаки, а також сполучати їх. Комбінування географічних та атрибутивних даних дає можливість здійснювати якісно новий підхід до аналізу даних і ситуацій на місцях. З позиції фізичного стану ГІС являє собою комплекс АРМ, що уможливлює розв’язування оперативних і аналітичних задач. Для функціонування ГІС використовуються БД нормативно-довідкової та архівної інформації — БД про територію, БД державних установ (МВС та ін.), БД оперативної інформації.

Геоінформаційні системи являють собою складні інформаційні системи, які створюються завдяки інтеграції масивів звичайної (частіше фактографічної) інформації стосовно об’єктів обліку з масивами географічної (відповідно до адміністративно-територіального устрою, топографічних карт, планів тощо), поданої у векторному та растровому вигляді. Таке поєднання баз даних складає умови для отримання уявлення стосовно просторового розміщення за визначеними координатами (географічними чи адресними) об’єктів обліку, що своєю чергою активно впливає на аналіз та синтез облікової інформації, стимулює прийняття виважених рішень.

Не викликає сумніву, що без застосування ГІС узагальнення і повноцінний аналіз атрибутивної інформації стосовно об’єктів інформаційних систем за їх просторовим розташуванням є достатньо складним, це своєю чергою впливає на обґрунтування та ухвалення оптимальних рішень.

Головною перевагою, що надають ГІС, є можливість візуаліза- ції інформації, що міститься в традиційних базах даних з прив’язкою до електронних зображень карт, з метою їх географічного (просторового) аналізу. Саме за допомогою ГІС можна отримати наочне уявлення про ці дані. Це дає можливість полегшити аналіз інформації про правопорушення, оперативно прийняти рішення щодо вживання заходів з урахуванням особливостей території, оптимізувати сили і засоби, проконтролювати рух мобільних об’єктів, спрямувати патрулі тощо.

Принципово поєднання інформації баз даних про об’єкти з певними картами відбувається за рахунок певних їх географічних чи адресних координат. Ці координати обов’язково мають бути представленими як реквізити в записах баз даних конкретних об’єктів обліку. Ними можуть бути місця проживання, народження, роботи, відбування покарання, місця скоєння злочинів, а також найрізноманітніша інша інформація стосовно будь-яких об’єктів обліку, що має просторове вираження. Таким чином, наявність бази даних картографічної інформації (електронних копій топографічних карт, планів тощо) і наявність відповідних реквізитів (полів) в записах баз даних, що містять інформацію стосовно будь-яких об’єктів обліку, створює умови щодо інтеграції їх у геоінфо- рмаційні системи. Геоінформаційні системи базуються на використанні інформації про об’єкти обліку звичайних (сьогодні фактографічних, у перспективі і документальних) систем, а також документальних (карти та плани є різновидами документів, що складаються на основі пізнання певної місцевості), у яких географічна інформація стосовно території, до якої прив’язуються об’єкти вищеозначених систем, представлена у виді електронних зображень топографічних карт, планів та інших документів. Вони можуть бути представленими як растровими, так і векторними зображеннями, але ці зображення повинні бути структурова- ними за визначеною системою координат. Вдалим рішенням є використання електронних копій топографічних карт різного масштабу, планів міст, селищ, земель та інших територій, створених спеціальними картографічними установами, зокрема «Укргеодезкартографією». Як правило, таку базу даних складають картографічні зображення, що охоплюють певну територію, яка обслуговується відповідним органом ОВС. Слід зазначити, що картографічна база даних може бути інтегрованою з будь-якою іншою базою даних інформаційної системи, дані якої доцільно представляти наочно з прив’язкою до якоїсь місцевості, що змодельована на карті.

Основні функції ГІС ОВС:

— динамічний контроль просторового положення й дотримання регламентних дій підрозділами ОВС із використанням системи супутнико- вого позиціонування GPS;

— аналіз осередків злочинності, створення аналітичних карт, що відображують розповсюдження подій того чи іншого типу на території, що вивчається;

— динамічне поєднання часу та місця події для підтримки прогнозування найбільш ймовірних часу та місця майбутніх подій;

— часовий аналіз подій — виділення подій за критерієм часу, за точним або частковим збігом часу з наступним відображенням на карті;

— виявлення подібності в правопорушеннях та об’єднання їх у серію;

— функції геокодування — пошук за адресою та за ім’ям або за назвою з наступним відображенням на карті;

— просторовий аналіз усіх доступних факторів при розслідуванні правопорушень по «гарячих слідах»;

— організація взаємодії служб при діях у режимі надзвичайних ситуацій (НС);

— планування розміщення сил і засобів ОВС на території міста, маршрутів патрулювання, зон відповідальності;

— ситуаційний аналіз, моделювання розвитку, прогнозування кризових і надзвичайних ситуацій;

— аналіз і розбір дій підрозділів ОВС при реагуванні на надзвичайні ситуації;

— планування й організація навчальних заходів, навчань, тренувань;

— інтеграція із системами обліку правопорушень, електронного документообігу та інших баз даних;

— інтеграція із системами GPS, телефонії, відеоспостереження;

— інтеграція наявних інформаційних ресурсів населеного пункту;

— створення передумов для використання ГІС у завданнях ефективного управління міським господарством за допомогою системи інформаційної взаємодії між районними, міськими й обласними службами, силовими відомствами та іншими зацікавленими організаціями.

Спираючись на розглянуте, сформулюємо поняття геоінформацій- них систем МВС. Геоінформаційні системи МВС — це складні інформаційні системи, що створюються завдяки інтеграції баз даних звичайних інформаційних систем, які функціонують у підрозділах МВС на визначеному рівні з базами даних відповідної картографічної інформації з метою подання інформації про певні об ’єкти наочно в просторовому їх розташуванні на картах чи планах.

Масиви ГІС складає інформація звичайних інформаційних систем, що функціонують у підрозділах МВС на визначеному рівні, а також бази даних картографічної інформації певної території. Ці системи також можна класифікувати на місцеві, регіональні та центральні. Причому вони можуть бути як поєднаними в мережу на якомусь рівні, так і поданими в локальному виді, навіть в одному локальному програмно- апаратному комплексі.

Використання ГІС створює умови для вирішення питань у двох принципово протилежних напрямках. Першими є питання типу: які об’єкти знаходяться в певному місці (на визначеній на карті території).

Залежно від запиту можна отримати інформацію стосовно людей, раніше засуджених, що мешкають на зазначеній території, потерпілих та безвісти зниклих, місцем перебування яких була ця територія, про злочини, що були скоєні в її межах, про наявність та якість оперативного перекриття, а також найрізноманітнішу інформацію з інтегрованих у ГІС інформаційних систем. Другими — де знаходяться певні об’єкти? Такі питання виникають, коли необхідно визначитись з просторовим розміщенням певних об’єктів, що взяті на облік. Відповідь відображається візуально у вигляді символу, що означає об’єкт у визначеному місті на карті. Швидко отримана така інформація дозволяє в короткі терміни встановити зв’язки між окремими учасниками злочину, отримати інформацію про місце розташування членів злочинної групи і приймати управлінські рішення в рамках оперативно-розшукових заходів та слідчих дій.

Технологічна схема роботи з ГІС має відповідну послідовність. З БД керування територією (АРМ оперативного чергового) інформація потрапляє на сервер операційної БД, звідки передається до функціональних модулів. У модулі оперативного керування територією відбувається координатне прив’язування подій до картографічної основи, у результаті чого на екрані АРМ оперативного чергового на електронній карті з’являється умовне позначення події. Далі залежно від виду події починає працювати відповідний програмний модуль для розв’язування оперативних задач. Такими задачами можуть бути: визначення особливостей місця подій, виділення в зоні спостережень особливих об’єктів, визначення шляху для пересування патрульних мобільних груп, визначення зон перехоплень, оперативне заповнення протоколів подій і їх роздруківки, складання проектів наказів оперативного чергового для керування засобами боротьби зі злочинністю.

На підставі зафіксованої в пам’яті ЕОМ інформації про події можуть бути складені статистичні звіти, проведено порівняльний аналіз за злочинами тощо.

На завершення слід сказати, що геоінформаційні системи (ГІС) являють складні інформаційні системи, що поєднують у собі бази даних звичайних автоматизованих інформаційних систем з базами даних картографічної інформації; сьогодні вони становлять резерв щодо вдосконалення роботи з розкриття злочинів та організації управлінської діяльності.

Ефективність використання можливостей ГІС у практичній діяльності з розслідування злочинів прямо залежить від їх наближення до безпосередніх споживачів інформації. Процеси формування таких систем, а також їх використання в практичній діяльності, суттєво залежать від ступеня їх теоретичного осмислення.

1.5.

<< | >>
Источник: Бірюкова В. В. та ін.. Інформаційно-довідкове забезпечення кримінальних проваджень [текст]підручн. / за заг. ред. Бірюкова В. В. [В. В. Бірюков, В. Г. Хахановський, В. С. Бондар, С. В. Шалімов] - К. : «Центр учбової літератури»,2014. - 288 с.. 2014

Еще по теме Геоінформаційні технології в інформаційно-довідковому забезпеченні кримінальних проваджень:

  1. Інформація та інформаційні технології. Поняття, атрибути та класифікація
  2. Геоінформаційні технології в інформаційно-довідковому забезпеченні кримінальних проваджень
  3. Аналітично-пошукові можливості сучасних інформаційних систем та використання результатів аналізу в кримінальному провадженні
  4. Основні поняття і терміни
  5. Алфавітно-предметний покажчик
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -