Аналітично-пошукові можливості сучасних інформаційних систем та використання результатів аналізу в кримінальному провадженні

Сучасний якісний стрибок розвитку інформаційних технологій став підґрунтям концептуальних змін у підході до використання потенціалу інформаційних систем. На сьогодні бази даних різних установ та організацій, зокрема й правоохоронних органів, містять колосальні обсяги інформації.

Системи управління базами даних (спеціальні керуючі програми), що входять як підсистеми до інтегрованих інформаційних систем, дають можливість здійснювати аналіз баз даних за визначеними алгоритмами, установлювати зв’язки між інформацією про один об’єкт, що містять різні інформаційні системи, а також інформацією про різні об’єкти, яка збігається. Це дозволяє встановлювати зв’язки між об’єктами та отримувати значну кількість інформації про певний об’єкт.

Таким чином, уся проблема аналітичної підготовки прийняття рішень у процесі розслідування кримінального провадження має наступні аспекти:

- вилучення з багатьох інформаційних систем різнорідних даних, поданих у різних форматах та приведення їх до єдиного формату та єдиної структури;

- організація зберігання та надання користувачам необхідної для прийняття рішень інформації;

- власно аналіз, у тому числі оперативний та інтелектуальний, підготовка планової або регулярної оцінки стану керованого об’єкта у вигляді паперових документів або екранних форм;

- підготовка результатів оперативного та інтелектуального аналізу і прийняття на основі адекватних рішень.

З одного боку, аналітична робота, яку в автоматичному режимі здійснюють сучасні інформаційні системи, є достатньо ефективною і дозволяє за короткі терміни опрацьовувати величезні обсяги інформації, з іншого — не слід зводити всю роботу інформаційних систем саме до аналізу. Будь-який аналіз ґрунтується на інформації, тобто на тому, що можна аналізувати. А отже, зміст інформаційних масивів певних інформаційних систем завжди був і залишиться основою їх функціонування. І проблеми, пов’язані з якісним та кількісними показниками цієї інформації, не зможуть замінити ніякі системи пошуку й аналізу. Зазначимо, що будь-яка система обробки інформації (зокрема й системи аналізу) орієнтується на роботу з певними базами даних, які можуть входити до складу як інтегрованих, так і локальних інформаційних систем. Робота ж будь-якої інформаційно-пошукової системи також ґрунтується на аналізі певних інформаційних масивів за визначеними параметрами.

Не випадково такі можливості сучасних інформаційних систем у роботі з інформацією привертають все більше уваги вчених. Сучасні інформаційні системи мають величезний потенціал для встановлення певних зв’язків між об’єктами обліку за інформацією стосовно них, яка знайшла відображення в масивах, між тими діями, до яких вони були причетні або могли бути причетні, в отриманні інформації про їх знання, професійні та злочинні навички, наявність хобі, схильності до тієї чи іншої діяльності тощо. Вирішення цих завдань і є одним із напрямів аналітичної діяльності у сфері розкриття злочинів. Така діяльність базується на використанні сучасних інформаційних технологій, що ґрунтуються на технічних можливостях обладнання. Появі аналітичних систем сприяло розуміння факту, що в базах даних міститься не лише інформація, а й знання (приховані закономірності). Зокрема, можна виділити наступні технології інтелектуального аналізу даних:

- оперативний аналіз даних (OLAP-системи);

- пошук та інтелектуальний вибір даних (Data Mining);

- ділові інтелектуальні технології BIS;

- інтелектуальний аналіз текстової інформації.

У процесі порівняльного аналізу можуть бути використані різні методики:

- аналітичний пошук, ототожнення з використанням експертних технологій об’єктів дослідження;

- застосування методів аналогії, експертних оцінок, екстраполяції;

- структурно-функціональний аналіз кримінальних структур (аналіз мереж зв’язків у злочинному середовищі);

- математичне моделювання (кореляційний, регресійний, факторний аналіз, побудова імітаційних моделей тощо).

До специфічних методів інтелектуального аналізу відносяться:

- методи нечіткої логіки;

- системи міркувань на основі аналогічних випадків;

- класифікаційні й регресійні дерева рішень;

- нейронні мережі;

- генетичні алгоритми;

- асоціації;

- алгоритми обмеженого перебору;

- кластеризація та класифікація.

Переваги, які дає застосування ЕОМ для зберігання, систематизації та вибірки реєстраційної інформації, полягають не тільки в необмеженій інформаційній ємності та швидкій дії ЕОМ, але головним чином в автоматичному виконанні формально-логічних операцій з аналізу й переробки отриманих відомостей. Один і той самий об’єкт може розглядатися відносно різних структурних характеристик. Зміна ж сукупності елементів або засобів їх обробки та зв’язку приводить до виникнення системи іншого рівня. Саме автоматизація локальних інформаційних систем та їх об’єднання в інтегровані банки і є тим кроком до виникнення якісно нових інформаційних систем, здатних виконувати завдання на якісно новому рівні. Застосування сучасних технологій інформаційно-аналітичної роботи здатне мінімізувати витрати робочого часу оперативного складу і значно підвищити якість роботи.

У сучасних умовах аналітична робота в діяльності правоохоронних органів набуває все більшого значення. На це впливає прагнення суспільства до інформатизації значної кількості процесів, створення АІС, збільшення джерел інформації. Завдяки інформатизації суспільства стало можливим об’єднання й опрацьовування величезної кількості вихідних даних про конкретні об’єкти, що містяться у відкритих джерелах та спеціалізованих інформаційних системах і, на перший погляд, не пов’язані між собою, отримувати нові знання про способи їх взаємодії та взаємозв’язків.

У цьому аспекті слід додати, що хоча в автоматичному режимі інформаційна система й здатна встановлювати певні зв’язки між об’єктами, якісний характер таких зв’язків може перевірити й підтвердити лише слідчий чи оперативний працівник, який отримує цю інформацію.

Як зазначалось у попередніх розділах роботи, інформація про об’єкти обліку в процесі їх життєдіяльності відбивається у величезній кількості інформаційних систем, що мають різне призначення та відомчу належність. При цьому вона розсіяна за вказаними системами. Водночас для аналізу певної діяльності об’єкта, установлення його зв’язків (родинних, злочинних, сусідських, професійних та інших) у суб’єкта розслідування виникає потреба у використанні інформації з різноманітних джерел незалежно від їх відомчої належності. Причому необхідна слідчому чи оперативнику інформація може бути в інформаційній системі, котра жодного відношення не має не лише до системи криміналіс- тичних обліків, а й узагалі до правоохоронної діяльності. Так, стосовно особи, яка перевіряється, необхідно прагнути отримати інформацію в обсязі достатньому для вирішення завдань розслідування.

Автоматизовані інформаційні системи надають можливість проводити велику роботу з такого аналізу в автоматичному режимі. У зв’язку з цим необхідно зазначити, що з однієї (локальної) АІС можна отримати лише незначну частину інформації, яка характеризує об’єкт або подію. Зрозуміло, що саме інтеграція інформаційних систем, зведення їх в інтегровані банки даних, установлення доступу до інформаційних систем інших відомств, використання сучасних засобів зв’язку й телекомунікаційних технологій виводить аналітичну роботу на якісно новий рівень. При цьому значна її частина, і насамперед та, що пов’язана з виявленням і групуванням інформації, може бути здійснена в автоматичному режимі. Характеризуючи інтегровану інформаційно-пошукову систему МВС України, В. Г. Хахановський зі співавторами підкреслює: «Основним призначенням Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України є інформаційно-аналітичне забезпечення структурних підрозділів центрального апарату МВС України, ГУМВС, УМВС, УМВСТ, створення умов інформаційної взаємодії МВС України з правоохоронними органами інших держав».

З огляду на сказане ми вважаємо, що, хоча аналіз, який проводиться в АІС в автоматичному режимі, і має велике значення, оцінка та остаточне слово в такому аналізі завжди належать суб’єктові розслідування. АІС лише допомагає йому, виконуючи більшу частину рутинної роботи з виявлення об’єктів і встановлення між ними зв’язків.

Прикладом практичного вирішення завдань інформаційного забезпечення оперативно-розшукової діяльності може служити створена в УІАЗ ГУМВС України в Луганській області інформаційно-аналітична система «СОВА». З її створенням у реальну практичну площину перейшли такі технології, як інтелектуальне опрацювання інформації, прогнозування, автоматизація багаторівневого пошуку і виявлення логічної закономірності зв’язків об’єктів, візуальний аналіз даних, ГІС та мультимедійні технології. Наведений перелік можливостей системи позиціо- нує її в розряд ефективних практичних розробок. Відразу слід зазначити, що система «СОВА» використовує як базовий увесь наявний в розпорядженні інформаційний ресурс, включаючи повний масив оперативно-розшукової інформації, а також банки даних інших відомств. Принциповою відмінністю цієї системи є те, що в ній на практиці реалізовано можливості інтеграції до єдиного інформаційного масиву всіх наявних в УІАЗ ГУМВС відомчих інформаційних ресурсів (включаючи масиви даних оперативно-розшукової діяльності), а також бази даних інших відомств». Наступним прикладом є Функціональна підсистема Міністерства внутрішніх справ — складова єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму. У цьому аспекті варто додати, що саме здатність сучасних автоматизованих інформаційних систем до аналітичної роботи створює реальні умови інформаційного забезпечення розкриття злочинів. Інформаційне забезпечення має здійснюватися цілеспрямовано, постійно враховуючи потреби попереднього слідства (зокрема конкретного слідчого чи підрозділу), в іншому випадку воно навряд чи буде ефективним.

Зрозуміло, що під час аналізу певної ситуації, що склалася в процесі розслідування конкретного злочину, залежно від його мети береться до уваги вся наявна інформація стосовно того чи іншого її чинника. При цьому інформація про той чинник, що міститься в інформаційних системах, складає частку тієї, яка підлягає аналізові. Спираючись на результати аналізу, слідчий та оперативний працівник приймають обґрунтовані рішення. Треба сказати, що результати такої діяльності прямо залежать від кваліфікації того, хто здійснює аналіз, від його вміння аналізувати та розпоряджатись інформацією. На жаль, як свідчить практика, помилки криміналістичного аналізу інформації практики визнають досить рідко, так само як і помилки, що стали результатами елементарного незнання. Найчастіше посилаються на зовнішні, об’єктивні чинники: дефіцит часу, відсутність належної кількості виконавців, недосконалість показників службової діяльності, недоліки криміналістичної та спеціальної техніки тощо. Звідси випливає закономірний ланцюг проблем: немає слідів — нічого аналізувати; немає аналізу — немає версій; немає версій — немає плану їх перевірки; немає плану — немає заходів і їх комплексів (операцій), тобто реальної діяльності в межах кримінального провадження.

Досить ґрунтовно до аналітичної роботи підходить В. В. Тіщенко, який класифікує аналітичну роботу за низкою ознак і напрямів. Так, стосовно віктимологічного аналізу він говорить: «У методиці розслідування багатьох корисливих, корисливо-насильницьких і насильницьких злочинів віктимологічний аналіз може бути рекомендований для пошуку і встановлення особи злочинця. При цьому значні перспективи відкриваються в розслідуванні вбивств, оскільки сам факт убивства нерідко зумовлюється очевидним зв’язком потерпілого і злочинця, знанням потерпілим злочинця, характером їх стосунків, суперечностей, що виникли в процесі їх службових, побутових чи особистих взаємовідносин. У такому випадку вбивство потерпілого відбувається з метою приховання цього зв’язку через реальну загрозу бути викритим»^[127]. Зрозуміло, що частина інформації, яка може пролити світло на наявність таких зв’язків, отримується з інформаційних систем.

У процесі практичної діяльності нам досить часто доводилося брати участь у розслідуванні вбивств. Досвід їх розслідування впевнено свідчить, що встановлення «точки конфлікту» між потерпілим і злочинцем часто приводило до з’ясування особи злочинця.

До аналізу як первинної інформації, так і тієї, що вміщена до інформаційних систем, правоохоронці вдавалися й раніше. Здійснювалися спроби встановити зв’язки між окремими об’єктами, інформація про які могла бути вміщена як до однієї інформаційної системи, так і до різних. Для кращого сприйняття інформації користувалися різними методами візуалізації: малювали схеми зв’язків осіб для отримання наочного уявлення про місця скоєння певних злочинів, користувалися топографічними картами та планами. Такий аналіз завжди давав позитивний ефект, сприяв прийняттю виважених рішень, розкриттю певних злочинів. Подібні схеми досить часто використовувались у діяльності з розкриття злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом підроблених грошей, при розслідуванні діяльності організованих злочинних угруповань тощо.

Саме ретельний аналіз сприяє висуненню найбільш імовірних версій і плануванню роботи з їх відпрацювання, дозволяє обирати шляхи отримання достовірної, повноцінної інформації та — як результат — досягненню мети розслідування. Водночас ґрунтовний аналіз неможливо провести без необхідної інформації. Така інформація залежно від ситуації може бути отримана з матеріалів кримінальних проваджень та оперативно-розшукових справ, архівних справ, а також з інформаційних систем, як спеціалізованих, тобто створених сприяти розслідуванню (криміналістичних), так і інших незалежно від їх прямого призначення та відомчої належності. Аналітична робота є не просто елементом логічного пізнання, а «підносить» діяльність правоохоронних органів на більш високий рівень. У зв’язку з цим, без перебільшення можна стверджувати, що реалізація аналітичної функції — це ключ до вирішення проблем ефективності боротьби зі злочинністю, забезпечення громадського порядку та безпеки.

На нашу думку, саме впровадження автоматизованих аналітично- інформаційних систем у діяльність правоохоронних органів створює реальні умови для реалізації наукових здобутків учених-криміналістів. Так, наприклад, В. В. Тіщенко провів плідну роботу з аналізу взаємозалежності місць скоєння грабежів із місцями мешкання грабіжників, результати якого свідчать, що 19% грабіжників мешкали в межах до 400 метрів від місця скоєння злочину, 10% — 400 — 600 метрів, 33% — 600 — 1000 метрів, 19% — 1000 — 2000 метрів, 19% — понад 2000 метрів^[128]. Зазначимо, що використання цих та аналогічних здобутків в ААІС, у яких реалізовано функції прив’язки об’єктів до картографічної інформації (геоінформаційні системи), дасть можливість цілеспрямованого пошуку злочинців у межах певної території. Наведене ще раз підкреслює тісний зв’язок наукових здобутків криміналістики з практикою розслідування. Знання, здобуваються за допомогою знань. Іншого шляху бути не може.

У результаті накопичення в банках даних криміналістичної інформації — відомостей про переміщення засуджених осіб, переміщення осіб, що поставлені на облік, та ін. — з’являються нові можливості комплексного використання інформації про наміри злочинців, які готуються скоїти злочин. Доступ до інформації інтегрованого банку даних з віддалених точок створює умови для високого ступеня інфо- рмованості кожного оперативного працівника. Використання ІБнД дозволяє подати схему взаємодії одиниць інформації як єдину картину, будь це зв’язки підоблікового елементу або опис вчиненого злочину.

Використання інформації, яка знаходиться в інформаційних масивах ІБнД ІІПС, може значною мірою сприяти проведенню слідчих (розшу- кових) дій і профілактичних заходів при розслідуванні кримінальних правопорушень.

Наприклад, Інтегрована інформаційна система дозволяє одержувати інформацію за наступними основними видами:

1) Перевірка певної особи.

Надається вся наявна інформація про особу (адреси проживання, наявність АМТ і зброї, коли, ким і за що притягувались до кримінальної й адміністративної відповідальності, коли і де відбував покарання в міс- цях позбавлення волі, наявність розшуку, звертання в ОВС із заявами і повідомленнями).

2) Пошук осіб за визначеними параметрами.

Дозволяє відібрати осіб, які вчинили злочини, притягалися до адміністративної відповідальності, відбували покарання в місцях позбавлення волі, мають криміногенні категорії (наркомани, споживачі і розповсюджувачі наркотиків, адміністративно піднаглядні, формально підпадають під адміністративний нагляд, повії, раніше засуджені, психічно хворі), мають особливі прикмети (татуювання, дефекти речі, шрами, рубці, відсутність кінцівок).

Пошук може здійснюватися за одним або цілим рядом параметрів, узятих у сукупності. Можливості ІІПС дозволяють виконувати дуже велику кількість запитів, тому зазначити всі види запитів практично неможливо. Тому наведемо основні, які можна комбінувати між собою:

• щодо осіб, які притягувалися до кримінальної відповідальності (можна вказати конкретний вид правопорушення, місце скоєння, спосіб проникнення, засоби що використовувалися при скоєнні злочину);

• щодо осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі (можна вказати період звільнення, та з якої саме виправної колонії звільнився);

• щодо осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності (можна вказати статтю КУпАП України, період скоєння);

• стосовно осіб, які знаходяться або знаходилися в розшуку, як безвісти зниклі або злочинці (можна вказати період початку, припинення кримінального провадження;

• щодо осіб, які стоять на обліку в ОВС (наркомани, споживачі і розповсюджувачі наркотиків, адміністративно піднаглядні, формально підпадають під адміністративний нагляд, повії, раніше засуджені, психічно хворі тощо);

• щодо осіб які мають в особистому користуванні зброю або АМТ (можна вказати марку-модель, тип, калібр зброї, для АМТ — марка, модель, колір);

• стосовно осіб які мають особливі прикмети (шрами, родимки, татуювання, пігментні плями, особливості мови);

• щодо осіб, які доставлялись до ЧЧ ОВС.

Усі вищезазначені запити можна виконувати з урахуванням віку, статі та росту особи, її адреси проживання (району, населеного пункту, вулиці, будинку), ОВС (що притягував до кримінальної або адміністративної відповідальності, що надавав дозвіл на володіння зброєю).

Приклади комбінацій деяких типових запитів, які найбільш часто використовуються при встановленні особи злочинця:

- особи чоловічої статі віком від 20 до 25 років, зріст 170-175 см, що знаходяться на волі та мешкають у Жовтневому районі м. Луганська (можна вказати конкретні вулиці, квартали), які притягувались до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок з житлових будинків і квартир громадян, проникаючи туди через вікна;

- особи чоловічої статі віком 20-25 років, зріст 170-175 см, що проживають у Жовтневому районі м. Луганська (можна вказати конкретні вулиці, квартали), що притягувались до кримінальної відповідальності за здійснення грабежів шляхом «ривка», де предметом злочинного зазіхання були головні убори та сумки громадян. А так само звільнилися з місць позбавлення волі з 01.01.2004 по теперішній час;

- особи, які формально підпадають під дію адміністративного нагляду, що встановлений Ленінським РВ ЛМУ ГУМВСУ і залучалися до адміністративної відповідальності (можна вказати статті КУпАП України) за період з 01.01.2004 по теперішній час.

- особи чоловічої статі віком 30-40 років, які проживають на кв. Волкова, Гагаріна, Комарова, мають татуювання на середньому пальці правої руки у вигляді персня.

3) Перевірка за адресою (вулиця, будинок, квартира).

Дозволяє одержати інформацію про осіб, які мешкають за зазначеною адресою та події, злочини, що відбулися там. Дає також можливість відібрати всі події, які були зареєстровані, та осіб криміногенних категорій, котрі мешкають на території обслуговування окремого ГПОГП.

4) Перевірка АМТ, зброї и інших речей, які маютъ індивідуальні номери, за обліками викраденого, вилученого і добровільно зданого на території Луганської області, для АМТ і зброї додатково установлення власника.

Дозволяє встановити належність і обставини викрадання, втрати номерної речі, АМТ, зброї.

5) Контролъ за кримінальними правопорушеннями й подіями, зареєстрованими в Єдиному обліку ІІПС ОВС.

Дозволяє одержати інформацію про злочини та події, а так само прийнятим по них рішенням. Наприклад: кількість (список) грабежів, зареєстрованих у МВ-РВ ГУМВСУ за визначений період, де предметом злочинного посягання був мобільний телефон, та які з них на даний момент не розкриті.

Зрозуміло, що важливою умовою поводження з такою кількістю інформації є вміння її аналізувати та використовувати для вирішення певних завдань, що прямо залежить не тільки від можливостей певної інформаційної системи та реалізації в ній функцій аналітичної роботи, а насамперед від кваліфікації працівника. Чим вищий їх рівень, тим більше шансів, що інформація, отримана з інформаційних систем, почне значно ефективніше працювати на розкриття та розслідування злочинів, установлення злочинців і притягнення їх до кримінальної відповідальності. Безперечно, для проведення цілеспрямованого аналізу конкретний суб’єкт розслідування повинен володіти професійними навичками та знаннями, а також бути здатним до аналітичної роботи.

При цьому слід також визнати той факт, що в навчальних закладах під час викладання курсу криміналістики інформаційні системи висвітлюються на рівні 60-х років минулого сторіччя, без урахування можливостей АІС виконувати аналітичний пошук і взагалі аналітичну роботу. Так само питання, що розглядаються, висвітлені в основній масі підручників. І лише в деяких із них містяться стислі відомості про наявність і сутність автоматизованих інформаційних систем. На жаль, нам не вдалося знайти підручник з криміналістики, у якому б розглядалися можливості сучасних інформаційних систем. Коли йдеться про автоматизовані ІС, то лише в деяких виданнях наводяться переліки таких систем без опису їх сутності, принципів роботи з інформацією, місця в загальній системі. І це закономірно. Протягом усього періоду незалежності України за вказаною тематикою було захищено всього дві дисертації, та й ті ще на початку 90-х років, коли автоматизація в інформаційному забезпеченні лише набирала обертів.

Не можна сьогодні розглядати інформаційні системи як звичайні обліки чи системи реєстрації, призначенням яких є найпростіші функції — накопичення, зберігання та видача інформації. Автоматизація та інтеграція ІС, а також застосування спеціалізованого програмного забезпечення для роботи з базами та банками даних перетворюють їх на унікальні аналітично-пошукові комплекси, які в автоматичному режимі аналізують великі обсяги інформації, знаходять зв’язки між об’єктами, які навіть і уявити без їх використання було б неможливо. На встановлення таких зв’язків і фактів, якщо використовувати інші методи, були потрібні б роки, значні матеріальні ресурси та зусилля багатьох співробітників. Зрозуміло, що це ставить перед криміналістикою нагальні завдання щодо осмислення вказаних технологій, розроблення методичних рекомендацій та інших матеріалів, а також озброєння курсантів, студентів, працівників практичних органів і науково-педагогічного складу знаннями на рівні, що відповідає їх сучасному стану та потенційним можливостям.

Як свідчить практика, при розслідуванні злочинів, які скоюють злочинні угруповання, без даних, що містяться в інформаційних системах, сьогодні майже не можна обійтися. Ознаки організованості та спільності членів банди й злочинного угруповання ґрунтуються на тісних взаємозв’язках членів злочинних груп, зокрема числі родинних, що тягне за собою спільність і тривалість їх злочинної діяльності. Встановленню таких зв’язків сприяє ретельне вивчення осіб, яким повідомлено про підозру з обов’язковим зіставленням фактів біографії, часових чинників, місця народження, навчання в середніх і вищих навчальних закладах, служби в збройних силах, установлення місця роботи, минулої злочинної діяльності, відбування покарання, установлення абонентського номера домашнього та мобільних телефонів усіх співучасників, деталізація їх телефонних сеансів зв’язку, їх перехресна перевірка тощо. Додамо, що значна частина такої інформації міститься в різноманітних інформаційних системах, серед яких особливе значення мають:

1) інформаційно-пошукові системи криміналістичного призначення (криміналістична реєстрація);

2) інформаційно-пошукові системи реєстрації громадян загально- соціального призначення (паспортна, податкова, виборча тощо);

3) корпоративні інформаційно-пошукові системи (банків, страхових, будівельних, транспортних компаній).

Складаються корпоративні ІПС з метою вирішення загально- соціальних, суто відомчих, вузько службових завдань, без орієнтації на боротьбу зі злочинністю, однак їх потенційні можливості мають прояв і в цьому відношенні.

По суті, основу інформаційно-довідкового забезпечення виявлення та подолання протидії розслідуванню кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами, складають бази даних корпоративних ІПС — організацій та установ, які виступають суб’єктами соціально-правового контролю. Так, В. О. Козінкін, розглядаючи питання використання в розслідуванні злочинів інформації, яка міститься в засобах стільникових систем рухомого зв’язку, подає приклади реалізації з цією метою можливостей баз даних операторів стільникового зв’язку. Власні системи реєстрації клієнтів існують у страхових компаніях, агентствах нерухомості, будівельних компаніях. Сьогодні складно назвати ту галузь соціальних відносин, у якій, з одного боку, не існувало б своєрідної системи обліку, а з іншого — потреба в зверненні до неї не виникала б у правоохоронних органів у зв’язку зі скоєнням злочину або протидією його розслідуванню.

Пошук можливостей підвищення надійності свідчить, що все більше розповсюдження отримують:

- мультибіологічні технології, адже в основаних на них системах розпізнавання здійснюється не за одним, за декількома ідентифікаторами;

- мультимодальні системи, де ідентифікатори одного типу (відбитки пальців) оброблюються за допомогою різних алгоритмів з метою підвищення надійності ідентифікації;

- багатофакторні системи, де поряд з біометричними технологіями використовуються інші ідентифікатори (PIN-код, пароль, смарт-карта та ін.), при цьому користувачеві необхідно пройти біометричну ідентифікацію та пред’явити (ввести) додаткові ідентифікатори^[129].

Дедалі більшого поширення набувають автоматизовані інформаційні системи, які працюють з інформацією за принципом розпізнавання образів. Причому такими «образами» виступають різні біометричні параметри, що характеризують певні властивості людини (зображення обличчя, папілярних візерунків, райдужної оболонки ока тощо). До них належать АДІС «Папілон», «Сонда» та ін. Поряд з дактилоскопічними АІС останніми роками в правоохоронну практику впроваджуються інформаційні системи, у яких реалізовано завдання, пов’язані з розпізнаванням за райдужною оболонкою ока («Циркон»), а також за зображеннями обличчя, номерів автотранспортних засобів та ін. Так, в УІАЗ ГУМВС України в Луганській області протягом останніх років було впроваджено й залучено до аналітичного пошуку осіб, яких оголошено в розшук, систему ідентифікації особи за зображенням зовнішності (обличчя) «АРГУС». Істотне підвищення ефективності роботи міліції Луганської області з установлення осіб невпізнаних трупів, пошуку безвісти зниклих, попередження випадків фальсифікації установчих даних громадян нерозривно пов’язане зі створенням і впровадженням у практичну діяльність автоматизованої біометричної системи ідентифікації громадян за їх фото- та відеозображеннями «АРГУС». Ця система поряд з перевіркою особи за її зображеннями, що внесені до бази даних, в автоматичному режимі може здійснювати пошук із використанням сигналу відеопотоку в реальному часі, який надходить з відеокамери, установленої в будь-якому місці. За аналогічним принципом працюють і системи спостереження за дорожнім рухом. Відеокамера, установлена в певному місці й спрямована на певну ділянку дороги, передає відео- поток у систему, яка, аналізуючи отриману інформацію, визначає швидкість, із якою рухається певний транспортний засіб, розпізнає державні номери. У разі ідентифікації державного номера автомобіля, що рухається дорогою, з номером автомобіля, наприклад, оголошеного в розшук, система одразу ж реагує і видає певний сигнал.

Таким чином, аналіз інформації, яка міститься в різноманітних інформаційних системах, сьогодні складає резерви вдосконалення діяльності з розкриття та розслідування злочинів. При цьому слід звернути увагу на те, що повноцінному аналізу сприяє не просто отримання тих чи інших відомостей про об’єкти чи їх зв’язки. Значного розвитку набуває аналітична робота, коли для відображення стану об’єктів або подій використовуються різні методики, які ґрунтуються на візуалізації зв’язків між певними об’єктами. Результати аналізу інформації відповідних баз даних, включених до єдиного інформаційного простору, можуть бути подані у виді: графіків (частіше в такий спосіб подається динаміка певних подій протягом якогось часу або співвідношення різних подій у певний час на визначеній території); схем (для демонстрації зв’язків між певними об’єктами); карт і планів (для визначення точних місць перебування певних об’єктів на визначеній території). Візуаліза- ція інформації про об’єкти обліку з прив’язкою їх до графіків, схем, карт та ін., з одного боку, виступає як результат, отриманий з інформаційних систем, з іншого — вона створює умови для наочного сприйняття інформації з метою подальшого її аналізу, доповнення певними зв’язками. Такі методи навіть за відсутності зв’язків між інформаційними системами, інформація з яких використовується в розслідуванні, дозволяють додатково внести їх у схему чи на карту й простежити зв’язки між об’єктами.

Як зазначалось раніше, в УІАЗ ГУМВС України в Луганській області функціонує автоматизована аналітична інформаційна система «СОВА», яка використовує для аналізу весь наявний у розпорядженні ресурс криміналістичної та іншої інформації УІАЗ, включаючи оперативно-розшукову, а також дані АІС інших відомств. Причому в ній реалізовано функції подання інформації: 1) у виді графічних зображень (схема зв’язків об’єкта аналізу); 2) з розташуванням об’єктів на картах або планах (ГІС-технології); 3) у виді структурованого текстового повідомлення (електронне досьє); 4) у виді таблиць.

Принципово нові можливості дає застосування в системі «СОВА» ГІС-технологій, які є ефективним інструментом аналізу взаємодії об’єктів і подій, що відбуваються з ними, у певних територіальних межах і часових інтервалах.

Наведене дає підстави дійти такого висновку: сукупність інформації, об’єднана в інтегровані банки даних, створює реальні можливості для повноцінного криміналістичного аналізу; реальним інструментарієм, що дозволяє здійснювати такий аналіз та отримувати результати в найкращому для пізнання виді, є програмні комплекси типу АІАС «АРМОР», «СОВА» й «АРГУС».

Результати такого аналізу можуть використовуватися під час проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, в організаційно- управлінській діяльності підрозділів правоохоронних органів, а також у діяльності правозахисник та інших організацій і установ.

Ґрунтуючись на розглянутому, пропонуємо наступне визначення:

інформаційно-аналітична система — це комплекс програмних продуктів та науково-технічних засобів, що забезпечують пошук інформації про певні об’єкти в численних базах даних (частіше інтегрованих до ІБнД), об’єднують її за належністю до одного об’єкта, а також установлюють зв’язки між різними об’єктами, які мають однакові параметри та подають її в зручній для сприйняття формі, з використанням можливостей, реалізованих у певній системі.

Інформаційно-аналітичні системи входять як підсистеми до інтегрованих інформаційних систем. Ідеальними умовами їх функціонування можна вважати:

— наявність доступу до всього наявного арсеналу інформації стосовно певних об’єктів (здійснюється завдяки інтеграції інформаційних масивів та налагодженої системи зв’язку);

— наявність засобів та методів обробки і подання результатів аналізу в доступній зрозумілій формі (бази картографічної інформації, програми побудови графіків, схем зв’язків, таблиць тощо).

Таким чином, стосовно питань використання інформації, яка міститься в базах даних сучасних інформаційних систем у розслідуванні, можна сказати, що вони є дійсно ємними сховищами інформації про різні властивості й ознаки об’єктів обліку. Така інформація розсіяна у великій кількості інформаційних систем, які мають конкретне призначення і відомчу належність. Вона може бути виявлена, згрупована й подана користувачеві в зручній для сприйняття та виконання завдань формі. Сьогодні це стає можливим завдяки використанню інформаційно- аналітичних систем. Це ще раз підтверджує те, що в процесі розслідування, залежно від ситуації, криміналістичного значення може набути інформація, наявна в будь-якій за призначенням і відомчою належністю інформаційній системі.

Поряд із розслідуванням злочинів результати аналізу, що здійснюють інформаційні системи, дозволяють вести поступову цілеспрямовану діяльність із профілактики та попередження злочинів. Так, постійний аналіз інформації, що надходить до масивів ІБнД, дає можливість виявляти осіб, які скоїли кримінальні або адміністративні правопорушення, мають зареєстровану вогнепальну зброю, доступ до роботи з вибухівкою, про що інформують відповідні органи внутрішніх справ та підрозділи дозвільної системи ОВС, а також осіб, які перебувають у розшуку та ін.

Питання для самоконтролю

1. Які існують методи аналізу інформації баз та банків даних сучасних автоматизованих інформаційно-пошукових систем?

2. Які можливості використання результатів аналізу інформації баз даних у кримінальному провадженні?

3. Який правовий статус інформації, отриманої з інформаційних систем у кримінальному процесі?

4. Які нормативно-правові акти складають правову основу регулювання обліково-реєстраційної діяльності правоохоронних органів?

5. Основні напрями використання даних інформаційних систем у кримінальному провадженні.

6. В чому полягає роль ситуаційного підходу при використанні даних інформаційних систем у кримінальному провадженні?

7. Охарактеризуйте аналітично-пошукові можливості сучасних інформаційно-пошукових систем, їх місце у боротьбі зі злочинністю.