Лекція 10 Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття та розслідування злочинів

План

1. Поняття інформаційно-довідкового забезпечення розкриття та розслідування злочинів. Об’єкти, форми та види криміналістичних обліків.

2. Інформаційні системи підрозділів Департаменту інформаційно- аналітичного забезпечення МВС України.

3. Інформаційні системи підрозділів експертної служби МВС України.

4. Сучасні криміналістичні інформаційні системи міжнародних організацій з протидії міждержавній злочинності.

Література

1. Аверьянова Т. В. Криминалистика : учебник для вузов / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Российская ; под ред. Засл. деятеля науки РФ, проф. Р. С. Белкина. - М. : Издательство НОРМА, 2000. - 990 с.

2. Бірюков В. В. Теоретичні основи інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів : монограф. / В. В. Бірюков. - Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Дідоренка, 2009. - 664 с.

3. Белов О. А. Информационное обеспечение раскрытия и расследования преступлений : монография / О. А. Белов. - М. : Юрлитинформ, 2009. - 136 с.

4. Бірюков В. В. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів : навч. посібник / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка / В. В. Бірюков. - Луганськ, 2009. - 112 с.

5. Денісова О. О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності : навч. посіб. / О. О. Денісова. - К. : КНЕУ, 2003. - 315 с.

6. Захаров В. П. Проблеми інформаційного забезпечення правоохоронних структур : навч.- практ. посібник / В. П. Захаров, В. І. Рудешко. - Львів : ЛьвДУВС, 2007. - 372 с.

7. Криминалистическая регистрация : учеб. пособие / сост. Колотушкин С. М., Курин А. А., Исаченко Н. П. и др. - Волгоград : ВА МВД России, 2009. ¹

вчинених даною особою. Так, у стародавній Індії за законами Ману (ІІ століття н.е.) за удар, що було нанесено багатію бідною людиною, належало відрізати останньому ту частину тіла, якою було нанесено удар.

Таврування злочинців як метод їх впізнання також застосовувався у глибокій давнині. Так, згідно із законами Ману, якщо бідний намагався зайняти місце поряд з багатієм, він підлягав вигнанню з тавром на стегні. Широко застосовувалось таврування у Франції ХІУ-ХУІІІ ст., де тіло злочинців таврували зображенням у вигляді букв, що вказували на характер злочину. Наприклад, літера «У» означала злодія, «УУ» - злодія-рецидивіста тощо. Застосовувалось таврування і в інших країнах.

З XIX ст. почали застосовуватися так звані поліцейські паради: осіб, які відбували покарання, показували спеціальним чиновникам, що мали прекрасну зорову пам’ять. Це дозволяло в подальшому ідентифікувати злочинця, якщо він вчиняв новий злочин. Засновник Сюрте (французької кримінальної поліції) Ежен Франсуа Відок, який сам був колишнім злочинцем, володів феноменальною зоровою пам’яттю і, прийшовши на службу в поліцію, з успіхом використовував її для впізнання злочинців. Пізніше з’явились нові способи реєстрації: антропометричний метод Бертільйона, фотографічний, дактилоскопічний. У наш час коло об’єктів обліку є набагато ширшим.

Успіх будь-якого виду людської діяльності, у тому числі й з розкриття та розслідування злочинів, залежить від рівня його забезпечення достовірною інформацією в достатній для вирішення певних завдань кількості. Саме кваліфікований аналіз та синтез інформації про об’єкти, що були причетними до події злочину, отриманої з різноманітних джерел, її інтерпретація та вміле використання лежать в основі діяльності з розкриття та розслідування злочинів. Останніми роками під впливом науково-технічного прогресу відбувся якісний стрибок у розвитку інформаційних технологій. Сучасні інформаційні технології ставлять облікову діяльність на якісно новий рівень розвитку. Завдяки інтеграції різних за змістом та формою відображення інформаційних масивів створюються інформаційні системи, що включать величезну кількість розподілених баз даних, з можливістю доступу до інформації з будь-якої віддаленої точки через одну адресу - ядро інтегрованого банку даних.

Спеціалізовані програми, призначені для роботи з базами даних, перетворюють їх на автоматизовані керуючі системи. Вони самостійно, в автоматичному режимі, здійснюють аналіз інформації всієї кількості розподілених баз даних, що дозволяє виявляти зв’язки між окремими об’єктами та системами. При цьому вони здатні самостійно за функціями, що в них реалізовані, формувати відповіді на запити і видавати користувачеві інформацію в зручній для сприйняття формі - у вигляді таблиць, наочних схематичних зображень зі встановленими зв’язками між елементами схеми, топографічної карти чи плану з позначеними на них об’єктами обліку та ін. У процесі розслідування слідчому, експерту чи оперативному працівникові доводиться звертатись за інформацією до різних інформаційних систем. Причому суттєвий вплив на хід розслідування чи встановлення певного об’єкта або факту можуть здійснити дані не тільки спеціалізованих криміналістичних, але й будь-яких інших інформаційних систем незалежно від їх прямого цільового призначення та відомчої належності. Доволі часто працівники правоохоронних органів користуються обліками адресного бюро, обліком автомобілів, зброї та ін.

Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів - це діяльність суб’єктів розслідування, спрямована на пошук та одержання, а в необхідних випадках - оновлення та корегування інформації, що міститься в інформаційних системах, незалежно від їх відомчої належності, з метою використання її в процесі розслідування злочинів^[45].

При цьому слід сказати, що поняття інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів включає в себе поняття «криміналістична реєстрація» та «криміналістичні обліки». Криміналістична реєстрація являє собою сукупність відомостей щодо організації та функціонування криміналістичних обліків, а також діяльність з використання інформації, що в них міститься, у процесі розкриття й розслідування злочинів.

Криміналістичні обліки складають значну частину інформаційних систем, що використовуються в розслідуванні злочинів.

Правовою основою ведення криміналістичних обліків є Закон України «Про міліцію», а саме п. 13 ст. 11, який надає міліції право вести криміналістичний облік в обсязі, структурі і порядку, що визначаються завданнями, покладеними на міліцію, а також закони України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про інформацію» та відомчі накази МВС.

Наукову основу криміналістичної реєстрації складають положення щодо індивідуальності об’єктів, їх відносної стійкості, об’єктивної можливості виявлення, фіксації, дослідження та оцінка ознак об’єктів, що базується на теорії криміналістичної ідентифікації, наукових положеннях дактилоскопії, вчення про зовнішні ознаки людини, судово-оперативній фотографії, балістики та інших галузей криміналістичної техніки.

Об’єктами криміналістичних обліків виступають злочини та об’єкти матеріального світу (люди та їх трупи, зброя, знаряддя, їх сліди та ін.), інформація про які складає масиви певних інформаційних систем і призначена сприяти розкриттю та розслідуванню злочинів.

До об’єктів криміналістичного обліку належать:

1) особи певних категорій, наприклад затримані за підозрою у вчиненні злочину; обвинувачені; засуджені; особи, які втекли з місця скоєння злочинів; безвісті зникли; особи яких не встановлено;

2) трупи громадян, особи яких не встановлено;

3) деякі види тварин, викрадені чи приблудні;

4) злочини: розкриті і нерозкриті (з характерними ознаками вчинення);

5) предмети: викрадені об’єкти; знаряддя, що застосовувалось при вчиненні злочинів, - вогнепальна зброя, відмички, інструменти; предмети антикваріату; культурні цінності тощо;

6) різного роду сліди - рук, ніг, транспортних засобів, знарядь злому та інструментів, вогнепальної зброї.

Криміналістичні обліки створюються з метою найбільш повного використання при проведенні оперативних та слідчих дій слідів і речових доказів, вилучених з місць нерозкритих злочинів, а також з метою підвищення рівня інформаційного забезпечення проведення експертиз і досліджень. З використанням реєстраційних даних здійснюється розшук та ідентифікація об’єктів порівнянням матеріалів реєстрації з ознаками об’єкта, що перевіряється. Кожний вид криміналістичного обліку - це фактично інформаційно-пошукова система, тому ведення і використання криміналістичних обліків передбачає широке застосування інформаційних технологій. З використанням реєстраційних даних вдається вирішувати такі завдання розслідування, як встановлення факту притягнення особи раніше до кримінальної відповідальності; виявлення невідомого злочинця, який зник з місця події, або особи, яка вчинила втечу з місця позбавлення волі; ідентифікацію злочинця за його слідами; встановлення особи невпізнаного трупа та ін.

Криміналістичні обліки можна класифікувати за різними підставами.

За відомчою належністю вони поділяються на обліки підрозділів і служб: Міністерства внутрішніх справ; Служби безпеки; Міністерства юстиції; Державної митної служби; Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органів України.

За службовою належністю обліки МВС поділяються на обліки: підрозділів Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення; експертної служби; підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю; карного розшуку; державної автомобільної інспекції; державної служби боротьби з економічною злочинністю та ін.

За місцем зосередження, місцеві (рівень міськрайоргану); регіональні (рівень обласних УМВС); центральні (рівень МВС); міждержавні (Міждержавний інформаційний банк, Європол, Інтерпол).

За призначенням:

- оперативно-розшукового призначення - містять інформацію про об’єкти, причетні до нерозкритих злочинів, а також про конкретні об’єкти, що становлять оперативний інтерес для їх встановлення за штучними чи власними ознаками;

- інформаційно-довідкового призначення - містять інформацію про об’єкти, у минулому причетні до злочину, яка необхідна або може бути корисною для вирішення завдань, що виникають у процесі розслідування кримінальних правопорушень;

- довідково-допоміжні криміналістичні обліки - колекції та каталоги різних об’єктів, які використовуються як зразки для порівняння при проведенні експертиз та досліджень, а також у розшуковій діяльності.

Криміналістичні обліки можуть бути представлені у таких формах:

- журнальна (журнали, фотоальбоми, книги обліку, каталоги);

- картотечна (картотеки, частіше з паперовими картками);

- відеокартотечна (кіно-, відеофільми, відеотеки осіб);

- колекційна (колекції різних об’єктів, грошей, документів, куль та гільз тощо);

- банки даних (в сучасних автоматизованих інформаційних та інформаційно-пошукових системах).

Сьогодні найбільш розповсюдженою є комбінована форма - сполучення різних форм. Наприклад, низка обліків здійснюється у вигляді звичайних картотек чи колекцій і паралельно - у вигляді автоматизованої інформаційної системи (АІС). ^[46] належність. За цими функціями їх можна віднести до категорії криміналістичних. Працівники підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення здійснюють інформаційне забезпечення роботи з розкриття злочинів із використанням наявних інформаційних ресурсів, сучасних комп’ютерних технологій та передових методів аналізу для встановлення з їх використанням осіб, які вчинили злочини; цілодобово забезпечують авторизований доступ працівників оперативних підрозділів до інформаційних банків даних: стосовно осіб, які схильні до вчинення злочинів, розшукуються чи зникли безвісти; про нерозкриті злочини, вчинені аналогічним способом; розшукувані або вилучені предмети, за допомогою яких учинено злочинні посягання; про викрадений автотранспорт; про ідентифікацію за дактилоскопічними обліками трупів невпізнаних громадян.

Одним із основних обліків, що функціонують в підрозділах інформаційно - аналітичного забезпечення як на рівні департаменту, так і на рівні обласних управлінь, є оперативно-довідковий та дактилоскопічний облік. При розслідуванні практично кожної кримінальної справи слідчий звертається саме до нього. З оперативно-довідкової картотеки він отримує відомості про наявність судимості, час та місце засудження особи, місце відбування покарання, час звільнення та ін. Даний облік має складну будову і, по суті, об’єднує дві взаємопов’язані інформаційні системи, тобто оперативно-довідкову та дактилоскопічну картотеки. Основу масивів оперативно-довідкових картотек (далі - ОДК) складають алфавітні картки форми № 1 (Ф. 1). Масиви дактилоскопічних картотек вміщують дактилокарти на осіб, яких поставлено на облік в ОДК. В алфавітній картці, яка є основною обліковою одиницею, поряд із настановними даними, відомостями про народження, судимість, місця та терміни відбування покарання тощо, одним із реквізитів передбачено відбиток вказівного пальця правої руки. Цей відбиток використовують для встановлення зв’язку між конкретною дактилокартою та алфавітною карткою на певну особу. Сьогодні, за умови автоматизації даного обліку, він являє собою дві автоматизовані інформаційні системи - АІС «ОДК» та АДІС («Сонда», «Дакто-2000» та ін.). Ці інформаційні системи включені до інтегрованого банку даних. Об’єктами оперативно-довідкового та дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів, або засуджені, або розшукуються, або затримані за підозрою в бродяжництві, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами, згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.

Право безпосереднього звертання до оперативно-довідкових картотек мають слідчі та оперативні підрозділи правоохоронних органів, прокуратури, суду при проведенні розслідування кримінальних проваджень та оперативно-розшукових заходів. Перевірка осіб за оперативно-довідковим обліком працівниками правоохоронних органів здійснюється лише за офіційними запитами. За особистими зверненнями громадян територіальні підрозділи УІАЗ за місцем останнього постійного мешкання надають інформацію про судимість (несудимість) громадян, з урахуванням вимог ст. 5, 89, 108 КК України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов’язковою реєстрацією.

Обліки осіб, яких оголошено в розшук, безвісти зниклих, невпізнаних трупів та осіб, які не можуть сповістити своїх настановних даних. У практичній діяльності правоохоронних органів доволі часто виникають ситуації, коли злочинці, на яких є настановні дані, намагаючись уникнути відповідальності за скоєні злочини, ухиляються від суду та органів досудового слідства, тікають з місць відбування покарань та ізоляторів тимчасового утримання та ін. Такі особи можуть проживати в іншій місцевості чи навіть державі як під своїми настановними даними та документами, так і новими (частіше з підробленими або чужими документами). Крім того, у правоохоронній практиці непоодинокими є випадки зникнення людей безвісти, а також виявлення невпізнаних трупів або осіб, що не можуть повідомити своїх настановних даних (як правило, хворі, що перебувають у психіатричних лікарнях, чи постраждалі в ДТП, аваріях та ін.). В діяльності розшуку вказаних категорій осіб, встановленні їх настановних даних чи особи невпізнаного трупу поряд з оперативно-розшуковими заходами та слідчими діями суттєве місце посідають спеціалізовані інформаційні системи. До них належать обліки: а) злочинців, яких оголошено в розшук; б) зниклих безвісти; в) невпізнаних трупів; г) осіб, які не можуть повідомити про свої настановні дані. Зазначені обліки тісно між собою пов’язані, що, в першу чергу, полягає в особливостях об’єктів. Наприклад, особа, яку оголошено в розшук, може бути виявленою як така, що померла, вбита чи покінчила життя самогубством на іншій території, і вважатись невпізнаним трупом, або постраждати в аварії і знаходиться у лікарні в стані, коли не може повідомити своїх настановних даних, без документів чи інших носіїв інформації, що підтверджують її особистість. В усіх цих обліках на об’єкти складаються пізнавальні картки. При введенні інформації про об’єкт в один облік вона обов’язково підлягає перевірці за іншими, тобто інформаційні масиви цих обліків підлягають перехресним перевіркам. УІАЗ об’єднують інформацію про невпізнані трупи і включають її до масиву АІПС «Впізнання», а інформація на особу, яку розшукують, вноситься до АІПС «Розшук». Поряд із постановкою на облік в АІПС «Розшук» розшукові картки вміщуються в ОДК та адресно-довідкове бюро^[47].

Обліки вогнепальної зброї, автомототранспорту, викраденої та втраченої вогнепальної зброї, викраденого автомототранспорту, номерних речей, документів. Доволі часто здобиччю злочинців стають різноманітні речі, що мають спеціально нанесені на них тавро та номери. В повсякденному житті ці номери виконують функції ідентифікаторів, які використовують при здійсненні різноманітних операцій, включаючи господарські та бухгалтерські обліки, інвентаризації та ін. Ці ідентифікатори використовують і для ідентифікації певних речей, і для їх розшуку в разі втрати або заволодіння злочинцями. Зазвичай обліки номерних речей, включаючи зброю та автомототранспорт, які мають пронумеровані деталі, дають позитивний результат у разі звернення до них правоохоронців, які в результаті слідчих дій чи оперативно-розшукових заходів виявили вказані об’єкти у великій кількості, або пояснили походження, також як і знаходження їх у певному місці.

Для обліку номерних речей утворено декілька видів обліків: в одних ураховуються певні об’єкти, що становлять підвищену небезпеку - автомототранспорт, в інших - зброя, в третіх - інші номерні речі. Слід підкреслити, що звичайні номерні речі стають об’єктами обліку в результаті незаконного заволодіння ними або втрати, зброя ж і автотранспортні засоби підлягають обліку в певних службах МВС як джерела підвищеної небезпеки з моменту їх придбання. Поряд із підрозділами УІАЗ, інформацію про ці об’єкти містять інформаційні системи підрозділів дозвільної системи, Департаменту та управлінь громадської безпеки, Державної автомобільної інспекції. Причому у зазначених підрозділах поряд із фактографічними інформаційними системами, картотеками або АІС накопичуються і документальні, наприклад особові справи на власників зброї. З таких систем можна отримати вичерпну інформацію про зброю та її власника. В разі ж угону автомобіля, викрадення чи втрати зброї інформація про них передається до спеціальних інформаційних систем оперативно-розшукового призначення, тобто до криміналістичних, завданням яких є сприяння розкриттю злочинів.

Облік викрадених і вилучених номерних речей і документів є

централізовано-місцевим і здійснюється з метою забезпечення розшуку викрадених і встановлення приналежності вилучених документів, речей, що мають індивідуальні номери, засобів мобільного зв’язку. На даний облік ставляться викрадені і вилучені номерні речі, зокрема: холодна, метальна та пневматична зброя, номерні документи (паспорти громадян і бланки паспортно - візових документів суворої звітності), цінні папери, номерні речі (мобільні телефони, годинники, фото- та відеокамери та ін.). Документи і номерні речі ставляться на облік в ДІАЗ, УІАЗ на підставі внесення відомостей про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також повідомлень, що надійшли з НЦБ Інтерполу при МВС України.

Обліки втраченої, виявленої і добровільно зданої вогнепальної зброї та іншого озброєння здійснюються для забезпечення розшуку, встановлення приналежності вогнепальної зброї і сприяння розкриттю злочинів, здійснених з її застосуванням. Право отримання інформації про зареєстровані об’єкти мають працівники правоохоронних органів та інших державних воєнізованих організацій. Даний вид обліку тісно пов’язаний з обліками зброї, що знаходиться у власності громадян та організацій, які здійснюють підрозділи УІАЗ, дозвільної служби міліції громадської безпеки, а також з обліками куль і гільз, вилучених під час огляду місць подій за нерозкритими злочинами. Так, у разі викрадення чи втрати зброї для формування інформаційно-пошукової картки на втрачену чи викрадену зброю користуються інформацією з інформаційних систем обліку зброї, що знаходиться у правомірній власності громадян та організацій. Крім того, з колекцій, які ведуть підрозділи дозвільної системи, зразки гільз та куль, отримані при експериментальній стрільбі з указаної одиниці зброї, передаються до експертної служби і розміщуються у спеціальних розділах кулегільзотек НДЕКЦ та ДНДЕКЦ. У разі вилучення, знаходження чи добровільної здачі зброї вона обов’язково підлягає перевірці за обліками: втраченої чи викраденої зброї, зброї, що знаходиться у правомірній власності громадян та організацій, а також кулегільзотеці на предмет причетності її до нерозкритих злочинів. Сьогодні зазначені обліки в ДІАЗ, а також УІАЗ більшості областей України здійснюються у вигляді автоматизованих інформаційно-пошукових систем. Так, для обліку зброї, що знаходиться у правомірній власності організацій та громадян, функціонують АІС «Арсенал» та АІС «Зброя мисливців», в яких сконцентровано інформацію про наявну вогнепальну, травматичну та газову зброю.

Обліки викрадених та безхазяйних транспортних засобів призначені для створення сприятливих умов для розкриття угонів та крадіжок автомобільного транспорту. Вони носять місцево-централізований характер і на першому рівні здійснюються в підрозділах ДАІ, чергових частинах міськрайвідділів УМВС, на регіональному та державному - в підрозділах ДІАЗ, УІАЗ і відповідних служб ДАІ. Враховуючи те, що транспортні засоби є об’єктами підвищеної небезпеки, їх значну вартість та високу криміногенну залежність (часто стають об’єктами злочинного посягання, використовуються як засоби скоєння навмисних злочинів, невміле керування ними призводить до вчинення ненавмисних злочинів, виникнення аварій, що тягнуть людські жертви та великі матеріальні збитки), вони, як і зброя, а також деякі інші подібні речі, стають об’єктами обліку. Їх реєстрація в ДАІ є обов’язковою умовою при введенні в експлуатацію, зміні власника та ін. Інформація стосовно автомототранспорту, його власників тощо є складовою АІС «Автомобіль. Так само як і в обліках зброї, дані обліки взаємопов’язані з обліками адміністративними - автомототранспорту, що знаходиться у власності установ та громадян. Інформація ж як з першої, так і другої групи обліків може набути криміналістичного значення у певній ситуації.

Обліки викрадених предметів, що мають культурну, історичну, наукову, художню цінність. Дані обліки створено з метою забезпечення розшуку викрадених предметів, що мають особливу історичну, наукову, художню або культурну цінність, і сприяння в розкритті злочинів, пов’язаних з їх розкраданнями. В ДІАЗ такий облік здійснюється формуванням і веденням бази даних АІПС «Антикваріат», об’єктами якої є: історичні цінності; предмети та їх фрагменти, отримані в результаті археологічних розкопок; картини і малюнки ручної роботи на будь-якій основі й з будь-яких матеріалів; оригінальні скульптурні твори; оригінальні художні композиції і монтажі; художньо оформлені предмети культового призначення, зокрема ікони; витвори декоративно-прикладного мистецтва; вироби традиційних народних художніх промислів; старовинні книги; рідкісні рукописи і документальні пам’ятники; архіви, включаючи фото-, фоно-, кіно-, відеоархіви; унікальні і рідкісні музичні інструменти; старовинна вогнепальна і холодна зброя; старовинні монети, ордени, медалі та інші предмети, що мають історичне, художнє, наукове або інше культурне значення, а також узяті державою під охорону як пам’ятники історії і культури. Підставою для постановки на облік є документально підтверджений факт розкрадання об’єкта обліку, а також повідомлення НЦБ Інтерполу іноземних держав або Генерального секретаріату Інтерполу, що надійшло в НЦБ Інтерполу при МВС України, про розкрадання предметів в установленому порядку.

Поряд із розглянутими в підрозділах УІАЗ також функціонують й інші автоматизовані інформаційні системи. Наведемо лише короткий їх перелік:

- «Адміністративна практика» - облік адміністративних правопорушень і осіб, що їх вчинили;

- «Нерозкриті злочини» - облік інформації про нерозкриті злочини, здійснені на території області;

- «Підривники» - облік осіб, допущених до роботи з вибуховими матеріалами;

- «Втрачені паспорти» - облік інформації про втрачені паспорти та їх власників;

- »Кримінальна статистика» - накопичення й обробка даних про зареєстровані злочини та осіб, що їх вчинили, кримінальні провадження та протоколи про злочини;

- «Доставлені» - облік осіб, що доставлялися до міськрайвідділів області;

- »ОЗУ» - збір та всебічний аналіз інформації про організовані злочинні угруповання, а також осіб, які входять до їх складу^[48].

3. Інформаційні системи підрозділів експертної служби МВС України

Значна кількість інформаційних систем, що створені і функціонують в підрозділах експертної служби МВС України, мають пряме цільове призначення - сприяти розслідуванню злочинів, тобто належать до категорії криміналістичних. Загалом всі криміналістичні обліки експертної служби МВС України можна поділити на дві групи: оперативно-розшукові та довідково-допоміжні.

До масивів оперативно-розшукових обліків вміщуються об’єкти, які безпосередньо пов’язані з подією злочину та, як правило, вилучені при оглядах місця події чи при проведенні оперативно-розшукових заходів і слідчих дій. До них належать дактилоскопічні обліки, колекції слідів зламування, взуття, транспортних засобів, підроблених грошей, підроблених рецептів і бланків документів, кулегільзотеки, колекції суб’єктивних портретів тощо. Ці обліки орієнтовані на створення умов для ідентифікації об’єктів за відображеннями (слідами) їх ознак та властивостей. Саме результати такої ідентифікації, у разі позитивного висновку стають підґрунтям для ствердження факту присутності певної особи в певний час у певному місці; про те, що сліди, які було виявлено під час оглядів різних місць події, залишені однією особою, про виконання нею певних записів, про застосування конкретного інструменту для зламу перешкоди, про те, що гільза чи куля відстріляна з конкретної зброї та ін. Для здійснення перевірок за такими обліками виникає потреба залучення спеціалістів із дослідження саме тієї категорії властивостей об’єктів, які представлені в певному обліку. Це, у свою чергу, і зумовило зосередження масивів кожного конкретного обліку в конкретному галузевому підрозділі експертної служби.

Потреба у наявності зразків для порівняння при проведенні експертиз, здійснення класифікації певних об’єктів, віднесення їх до тієї чи іншої категорії, а також у набутті навичок спеціалістами експертної служби у роботі з певними об’єктами під час навчання ініціювала створення довідково-допоміжних обліків. Об’єкти цих обліків безпосередньо не пов’язані з конкретними злочинами. Зазвичай це колекції чи каталоги зі зразками холодної та вогнепальної зброї, набоїв та вибухових пристроїв, зразки грошей та бланків документів суворої звітності, зразків знарядь, фарного скла, інструментів, використовуваних злочинцями для зламу перешкод під час вчинення злочинів, а також інших об’єктів.

За рівнем зосередження обліки експертної служби поділяються на центральні, регіональні та місцеві. Центральні функціонують на рівні ДНДЕКЦ МВС України. Регіональні - на рівні НДЕКЦ ГУМВС, УМВС, УМВСТ. Місцеві - на рівні міськрайлінорганів внутрішніх справ, їх здійснюють відділи, відділення, групи з техніко-криміналістичного забезпечення райвідділів органів внутрішніх справ.

На рівні ДНДЕКЦ МВС України функціонують такі обліки:

1) оперативно-розшукового призначення:

- центральна колекція куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотека);

- центральна картотека фальшивих грошей;

- центральна картотека підроблених документів, виготовлених із застосуванням засобів поліграфії;

- центральна картотека слідів рук, вилучених із місць нерозкритих тяжких та резонансних злочинів;

- центральна дактилокартотека осіб, що підлягають обліку на рівні ДНДЕКЦ;

- центральна колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху;

2) довідково-допоміжні колекції:

- документів суворого обліку, цінних паперів та грошей;

- зброї та боєприпасів;

- колекція макетів вибухових пристроїв і речовин;

- наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;

- рельєфних підошов взуття;

- інструментів, що використовуються при зламуваннях;

- лакофарбових покриттів;

- скла фар автотранспорту;

- вибухових пристроїв і речовин;

- протекторів шин;

- волокон і волосся;

- паливно-мастильних матеріалів;

- підроблених номерів вузлів і деталей та агрегатів автотранспорту тощо.

Регіональні обліки функціонують на рівні НДЕКЦ, УМВСТ, ГУМВС, УМВС

областей, АР Крим. Масиви та бази даних оперативно-розшукових обліків даного рівня містять об’єкти та сліди, вилучені в ході оглядів місць подій за справами щодо злочинів, вчинених на території їх обслуговування, а також інформацію про відомі об’єкти, що становлять оперативний інтерес у вигляді відображень їхніх властивостей (дактилокарти з відбитками пальців, зразки почерку та ін.). Також в них вміщуються об’єкти та сліди, надані для перевірки з інших регіонів. До них належать: картотеки слідів рук, вилучених із місць нерозкритих злочинів (слідотеки); дактилоскопічні картотеки на осіб, які взяті міліцією на облік; кулегільзотеки; картотеки фальшивих грошей; картотеки підроблених документів, які виготовлені із застосуванням засобів поліграфії; колекції слідів знарядь зламування, які вилучені з місць нерозкритих злочинів (слідотеки); картотеки слідів взуття, які вилучені з місць нерозкритих злочинів; картотеки слідів транспортних засобів, які вилучені з місць нерозкритих злочинів; суб’єктивні портрети осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів; підроблені рецепти на одержання наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів; зразки почерку осіб, які займаються підробкою медичних рецептів; зразки печаток і підписів лікарів, які виписують рецепти на одержання медичних засобів; мікроб’єкти.

Довідково-допоміжні обліки регіонального рівня включають колекції, каталоги тощо зразків зброї та боєприпасів; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів тощо, в яких може виникнути потреба.

Місцеві обліки функціонують на рівні райвідділів ОВС. Масиви оперативно- розшукових обліків даного рівня комплектуються об’єктами та слідами, що вилучені в ході оглядів місць подій за нерозкритими злочинами, вчинених на території, що обслуговують указані підрозділи, а також інформацією про відомі об’єкти, які становлять оперативний інтерес, у вигляді відображень їхніх властивостей (дактилокарти з відбитками пальців, зразки почерку та ін.). Крім того в них вміщуються дактилокарти, сліди або інформація у вигляді фотознімків, опису та ін. про об’єкти, що розшукуються іншими органами, та злочинців- гастролерів для постійної перевірки, яка надходить з інших підрозділів. До них належать: картотеки слідів рук, що вилучені з місць нерозкритих злочинів (слідотеки); дактилоскопічні картотеки на осіб, які взяті міліцією на облік; колекції слідів знаряддя зламування, які вилучені з місць нерозкритих злочинів; картотеки слідів взуття, вилучені з місць нерозкритих злочинів; картотеки слідів транспортних засобів, вилучені з місць нерозкритих злочинів; суб’єктивні портрети осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів. Місцеві довідково- допоміжні обліки включають колекції, каталоги та ін., що можуть бути використаними спеціалістами НДЕКЦ на даному рівні залежно від потреби.

Охарактеризуємо окремі види обліків.

Дактилоскопічні обліки займають важливе місце в системі обліків, що функціонують в підрозділах експертної служби МВС України. Слід зауважити, що саме ці обліки одними з перших були покладені в основу облікової діяльності указаних підрозділів та традиційно обіймають перше місце серед засобів криміналістики, що безпосередньо сприяють розкриттю злочинів. Ці обліки представлені практично в усіх підрозділах експертної служби від найнижчої ланки, рівня міськрайліноргану, до ДНДЕКЦ. Принципово система дактилоскопічних обліків будується таким чином, що в кожному підрозділі концентрується інформація про осіб визначеної категорії, які проживають чи вчинили злочини на території, що обслуговується певним підрозділом, та слідів злочинів, вчинених в її межах. У процесі функціонування відбувається постійний обмін дактилоскопічною інформацією, відображеною як у слідах, так і на дактилокартах між окремими підрозділами експертної служби. Особливо ефективним такий обмін стає при обміні між суміжними місьрайлінорганами. Однак практика свідчить, що в ряді випадків до розкриття злочинів приводить і обмін інформацією між органами, які розташовані на значних відстанях.

Основними завданнями, вирішенню яких призначені сприяти дактилоскопічні обліки експертної служби, є:

а) створення умов для ідентифікації осіб, які залишили сліди рук на місці події;

б) створення умов для встановлення фактів залишення слідів рук однією особою при вчиненні різних злочинів;

в) ідентифікація осіб, що приховують або не можуть сповістити свої настановні дані, які раніше були дактилоскопійовані, в тому числі невпізнаних трупів.

Специфіка завдань, що стоять перед даною категорією обліків, зумовила і структуру їх будови. Практично всі дактилоскопічні обліки експертної служби мають однакову структуру: включають картотеку та слідотеку; для перевірки використовуються однакові методики та обладнання, а сьогодні - програмно- апаратні комплекси (АДІС - автоматизовані дактилоскопічні інформаційні системи, «Сонда», «Дакто-2000» та ін.). Якісний стрибок в розвитку даної категорії обліків був зумовлений розробкою та впровадженням АДІС на всіх рівнях.

Облік куль і гільз зі слідами зброї. При оглядах місць подій за фактами вчинення тяжких злочинів, таких як вбивства, бандитизм, розбійні напади, терористичні акти, доволі часто вилучаються кулі та гільзи, які по суті є носіями інформації про зброю, що була застосована, і відповідно можуть бути використані для її ідентифікації. Саме таке положення і стало підставою для створення в підрозділах, що здійснюють балістичні дослідження, спеціального обліку, який отримав назву кулегільзотека. Кулегільзотеки на всіх рівнях складаються з колекцій куль та гільз, а також інформаційних картотек. За рівнем зосередження кулегільзотеки поділяються на центральну та регіональні. Центральна кулегільзотека (ЦКГТ) ведеться в ДНДЕКЦ МВС, регіональні (КГТ) - в НДЕКЦ ГУМВС, УМВС та УМВСТ. Ведення кулегільзотек доручається працівнику або групі працівників, які спеціалізуються на балістичних дослідженнях.

Колекції куль і гільз (кулегільзотеки) зі слідами зброї створюються для:

а) встановлення фактів використання одних і тих само екземплярів зброї при вчиненні декількох злочинів (у різний час, на різних територіях);

б) виявлення зброї, яка застосовувалась при вчиненні злочинів, серед вилученої, знайденої та добровільно зданої;

в) встановлення фактів застосування злочинцями втраченої нарізної або гладкоствольної вогнепальної зброї, що була на озброєнні органів внутрішніх справ, зареєстрована на об’єктах дозвільної системи або перебувала в особистому користуванні громадян;

г) виявлення зброї, яка була втрачена працівниками органів внутрішніх справ, серед вилученої, знайденої та добровільно зданої.

До масивів кулегільзотек вміщуються об’єкти: кулі і гільзи, вилучені під час оглядів місць подій; кулі і гільзи, одержані при експериментальному відстрілі вилученої, знайденої та добровільно зданої нарізної вогнепальної зброї; кулі і гільзи, одержані при експериментальних відстрілах нарізної та гладкоствольної вогнепальної зброї, яка зберігалась та використовувалась в органах внутрішніх справ, на об’єктах дозвільної системи або перебувала в особистому користуванні громадян, але була втрачена. Кулі і гільзи, які надійшли до колекції, досліджуються з метою визначення моделі зброї, з якої вони вистріляні, та систематизуються в колекції за моделями або за видами зброї. Інформаційні картки в інформаційній картотеці систематизуються в аналогічному порядку.

Сьогодні, разом із колекцією та інформаційною картотекою, цей вид обліку також здійснюється використанням автоматизованих інформаційних систем. Такі системи називаються автоматизовані балістичні інформаційні системи (АБІС). В ДНДЕКЦ МВС України у відділі дослідження зброї та трасологічних досліджень також функціонує автоматизована балістична інформаційна система «ТАІС».

Облік слідів знарядь зламування. При вчиненні значної кількості злочинів, особливо майнових, пов’язаних із проникненням у житло чи сховище, для зламу захисних пристроїв, що стоять на перешкоді вільного доступу до матеріальних цінностей, злочинці користуються різними знаряддями та механізмами. Для ідентифікації таких знарядь, оперативності перевірки вилучених знарядь та нових слідів в підрозділах експертної служби МВС на регіональному та місцевому рівнях створюються колекції слідів знарядь зламування. Такі колекції сприяють: а) встановленню факту використання одного із знарядь при вчиненні декількох злочинів (у різний час, на різних територіях); б) ідентифікації конкретного знаряддя зламування, яким залишено сліди на місці події; в) узагальненню відомостей про різновиди інструментів і предметів, що застосовуються для зламування перешкод. Облік слідів знарядь зламування містить дві складові: колекцію слідів знарядь зламування та інформаційну картотеку. Інформаційна картка на певний об’єкт містить вичерпну інформацію про час, місце вилучення сліду, кримінальну справу, особу слідчого та спеціаліста. В картці розташовуються масштабні фотознімки слідів.

Облік слідів взуття. Сьогодні сліди взуття становлять потенційні резерви для підвищення рівня розкриття злочинів. Одним із напрямів використання слідів взуття в розкритті злочинів є створення обліків слідів взуття. З використанням даної категорії обліків можна вирішити такі завдання: встановити факт залишення слідів одним і тим само взуттям при вчиненні декількох злочинів; ідентифікувати взуття, що належить конкретній особі, за слідами, які вилучені під час оглядів місця події.

Облік слідів транспортних засобів (протекторів шин). З метою встановлення транспортних засобів, які використовувались злочинцями під час скоєння злочинів, а також тих, що зникли з місця ДТП або залишились нерозкритими, в підрозділах НДЕКЦ на місцевому та регіональному рівнях здійснюється облік слідів протекторів транспортних засобів. Метою функціонування таких обліків є: встановлення фактів використання одних і тих само транспортних засобів при вчиненні декількох злочинів; ідентифікації конкретних транспортних засобів (протекторів шин), що залишили сліди на місці події. Як довідково-допоміжними матеріалами в експертних підрозділах зазвичай користуються різноманітними каталогами та довідниками, в яких висвітлюються питання, пов’язані з конструкцією шин, особливостями їх будови та малюнками бігових доріжок протекторів.

Обліки підроблених грошових знаків, цінних паперів та бланків документів, які виготовлені поліграфічним способом. За рівнем зосередження обліки підроблених грошових знаків, цінних паперів та бланків документів, які виготовлені поліграфічним способом, поділяються на центральний та регіональні. Центральний облік ведеться в ДНДЕКЦ МВС, регіональні - в НДЕКЦ ГУМВС, УМВС та УМВСТ. Безпосередньо такі обліки ведуть спеціалісти відділу ДНДЕКЦ, а також секторів або відділень НДЕКЦ технічної експертизи документів і почерку. На всіх рівнях вони складаються з колекцій зразків підроблених об’єктів та інформаційних картотек. Для забезпечення виконання на належному рівні досліджень, а також вирішення інших завдань відділ, відділення та сектори технічної експертизи документів та почерку створюють довідково-допоміжні колекції зразків паперових грошей, зразків бланків документів та цінних паперів. До обліків інформаційно-довідкового призначення, які ведуться на рівні ДНДЕКЦ МВС України, належать обліки зразків документів суворого обліку та цінних паперів і зразків паперових грошей. Такі обліки ведуться у вигляді колекцій та мають виключно довідкове призначення, а об’єкти, що в них містяться, використовуються як зразки при проведенні експертиз, досліджень чи перевірок. Такі колекції комплектуються зразками кожного виду та партії замовлення цінних паперів чи документів суворої звітності, або зразками паперових грошей, що надсилаються підприємствами, які виготовляють цінні папери і документи суворого обліку.

Обліки суб’єктивних портретів розшукуваних осіб. Інформаційні системи призначені для обліку невідомих злочинців за прикметами їх зовнішності, представленими у вигляді суб’єктивних портретів, створюються з метою складання умов для розшуку вказаних осіб, а також встановлення факту вчинення ряду злочинів однією особою. Інформація з обліків суб’єктивних портретів може бути використана лише для вирішення діагностичних питань, отримання орієнтуючої інформації. Висновки у категоричній формі спираючись на дані такого обліку давати не можна. Даний облік ведеться на регіональному та місцевому рівнях, у вигляді автоматизованої інформаційної системи портретної ідентифікації, а також картотеки.

Як правило, інформаційні карти на суб’єктивний портрет складаються в електронному вигляді з подальшим отриманням копії на паперовому носієві або заповнюються на друкованому бланку. Основну категорію суб’єктивних портретів, що вміщуються в такий облік, складають композиційні (мальовані або фотографічні, залежно від наявних елементів баз даних), які виготовляються з використанням комп’ютерної техніки та спеціального програмного забезпечення. Іншу категорію складають мальовані, які мають менше розповсюдження. Спеціалізовані комп’ютерні системи «Фоторобот» призначені для автоматизації процесу створення суб’єктивних портретів складанням образу грудної фігури (обличчя, верхньої частини тіла, сорочки, жакета, головного убору, а також прикрас) з графічних зображень, що містить база даних указаних елементів. Такі системи використовуються для створення портретів підозрюваних у здійсненні злочинів, зниклих людей, подальшого використання отриманого зображення для розшуку особи.

Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху. Останніми роками все більше приділяється уваги різноманітним слідам, які раніше практично не використовувались у розкритті злочинів, а точніше для ідентифікації за ними осіб. Серед них особливе місце належить звуковим (мовним) слідам людини. Розвиток технологій, що дозволяють записувати, зберігати та відтворювати звуки, склав реальні умови для ідентифікації особи за голосом.

Колекція фонограм включає фрагменти мови відомих та невідомих осіб та архів фонограм осіб, знятих з обліку.

Даний облік призначений для:

- встановлення фактів повідомлень однією і тією ж особою про загрозу вибуху (в різний час, на різних територіях);

- ідентифікації особи за ознаками голосу, який був зафіксований на фонограмі під час надходження анонімного повідомлення;

- встановлення соціального портрета (рівень освіти, соціальне походження, місця формування мовних навиків, професія, психологічний тип аноніма, реальність загрози та ін.) такої особи.

Колекція формується з фонограм анонімних повідомлень, які надійшли до чергових частин органів внутрішніх справ або до установ, організацій та громадян.

. Сучасні криміналістичні інформаційні системи міжнародних організацій з

протидії міждержавній злочинності

Прозорість сучасних кордонів, інтеграція в єдиний простір досягнень в економіці та політичній діяльності різних країн потягло за собою потоки міграції фахівців з різних галузей науки та техніки, робітників багатьох галузей господарства та ін. Не є винятком й особи, що мають злочинні наміри або вже скоїли злочин. З метою уникнення відповідальності у разі виявлення фактів їх злочинної діяльності правоохоронними органами вони різними шляхами отримують громадянство і відповідні документи інших держав. Зрозуміло, що боротись з такими злочинами лише у межах своєї держави просто нереально, це пов’язано і з встановленням фактів злочинної діяльності, і з проведенням слідчих дій, і з відшкодуванням матеріальних збитків і розшуком та витребуванням злочинців.

Головною умовою для боротьби з такою злочинністю, є налагоджена взаємодія правоохоронних органів різних держав. Ще на початку ХХ ст. для координації діяльності правоохоронних органів різних держав було створено міжнародну поліцейську організацію Інтерпол, у кінці 1990-х рр. інтеграція держав Європи в єдиний простір ініціювала створення міжнародної поліцейської організації держав Євросоюзу - Європол. На теренах колишнього СРСР відповідно до угоди про взаємодії міністерств внутрішніх справ країн СНД по боротьбі зі злочинністю, підписаної 3 серпня 1992 року в м. Чолпон-Ате (Республіка Киргизстан), на базі МВС Російської федерації було створено Міждержавний інформаційний банк (МІБ).

До Міждержавного інформаційного банку держав СНД входить інформація:

1) про засуджених, які підлягають обліку в міждержавному інформаційному банку; про осіб, затриманих за бродяжництво; про осіб, що переховуються від слідства і суду, ухиляються від відбування покарання, сплати аліментів, або розшукуються за позовами підприємств, організацій і громадян; про зниклих безвісти, невпізнані трупи, невідомих хворих і дітей; особливо небезпечних рецидивістів;

кримінальних авторитетів, організаторів злочинних груп; злочинців-гастролерів; осіб, що притягувалися до відповідальності за здійснення статевих злочинів з особливою жорстокістю; осіб, що притягувалися до кримінальної відповідальності за розкрадання культурних, історичних цінностей, антикваріату, а також за виготовлення, транспортування, збут і розкрадання наркотиків у великих розмірах; осіб, судимих за тяжкі злочини і мають характерні відмітні ознаки;

2) про предмети злочинного посягання, втрачені, вилучені і безхозні речі: нарізну вогнепальну зброю; автомобілі і бронетехніку; антикварні речі; радіо-, відео-, фото- і комп’ютерну техніку, які мають індивідуальні номери; номерні цінні папери і документи, дійсні в державному обігу;

3) про нерозкриті злочини: вбивства і тяжкі тілесні ушкодження зі смертельними наслідками; статеві злочини, здійснені з особливою жорстокістю; розбої, здійснені із застосуванням вогнепальної зброї; шахрайства в крупних розмірах, підробки грошей і цінних паперів; крадіжки зброї, наркотичних та отруйних речовин, радіоактивних матеріалів з металевих сховищ, антикваріату, людей; вимагання, пов’язані з насильством.

Інформаційні системи Європолу. Метою створення і функціонування Європолу є підвищення ефективності співпраці компетентних органів у державах

- членах Євросоюзу у сфері запобігання і боротьби з тероризмом, незаконною торгівлею наркотиками та іншими видами тяжких міжнародних злочинів, коли є дані, що задіяно організовану кримінальну структуру, і двом або більше державам

- членам Євросоюзу завдають шкоди дані види злочинів, потрібний загальний підхід з боку держав з огляду на масштаб, важливість і наслідки цих злочинів.

Кожна держава - член Євросоюзу створює національний підрозділ зв’язку з Європолом, який тільки сполучною ланкою між Європолом і національними правоохоронними органами. Відносини між національним підрозділом і правоохоронними органами регулюються національним законодавством. Відповідно до Конвенції Європолу криміналістичному обліку підлягають особи, різні предмети, у тому числі й документи, факти, події кримінального змісту. Постановці на облік підлягають: підозрювані у вчиненні злочинів, що підпадають під юрисдикцію Європолу; засуджені; підозрювані в причетності до членства в злочинній організації; будь-які особи, які можуть бути допитані при розслідуванні злочинів; потерпілі від злочинів; потенційні потерпілі, якщо є конкретні факти, які свідчать про те, що вони можуть стати такими; близьке оточення потерпілих, у тому числі й товариші по службі; будь-які інші особи, які потенційно можуть надати яку-небудь інформацію про злочини, що підпадають під юрисдикцію Європолу.

Крім відомостей про осіб обліку підлягають як здійснені злочини, так і ті, що готуються: проти життя, здоров’я або особистої свободи (вбивства і спричинення тяжкої шкоди здоров’ю; незаконна торгівля органами і тканинами людини; викрадання людей; незаконне обмеження свободи; захоплення заручників; расизм і ксенофобія); проти власності або суспільних благ; незаконна торгівля культурними цінностями, у тому числі й антикваріатом, а також витворами мистецтва; шахрайство і обман; рекет і вимагання; фальшивомонетництво і незаконне використання підроблених грошових знаків; підробка адміністративних документів і торгівля ними; підробка грошей і платіжних засобів; комп’ютерні злочини; корупція; незаконна торгівля і спричинення шкоди навколишньому середовищу (незаконна торгівля зброєю, боєприпасами і вибуховими речовинами; екологічні злочини; незаконна торгівля вимираючими видами рослин та їх різновидами, а також гормональними речовинами й іншими активаторами зростання).

Інформаційні системи Інтерполу. Датою народження Інтерполу прийнято вважати 1914 р., коли в Монако відбувся Перший міжнародний конгрес кримінальної поліції. Після утвердження України як незалежної держави у 1992 р. її було прийнято до Інтерполу. З того часу взаємодія правоохоронних органів України з компетентними органами зарубіжних держав щодо вирішення питань боротьби зі злочинністю, яка має транснаціональний характер або виходить за межі країни, здійснюється через Національне центральне бюро Інтерполу України, яке визначається центром координації такої взаємодії.

Однією з ключових функцій Генерального секретаріату Інтерполу є створення та забезпечення функціонування міжнародних банків даних інформації криміналістичного та розшукового характеру. Характерними особливостями цих банків даних є те, що інформація, яка в них міститься, вноситься до банків даних всіма країнами-членами Інтерполу (сьогодні в Інтерполі мають членство 187 країн); є доступною для правоохоронних органів всіх країн - членів організації. Формування банків даних Інтерполу здійснюється за рахунок інформації, яку надають правоохоронні органи держав-членів Інтерполу на добровільних засадах. Право власності на цю інформацію належить виключно тим державам, які її надали. Для забезпечення цільового використання правоохоронними органами держав - членів банків даних Інтерполу їх функціонування організовано таким чином, що країна - власник інформації про об’єкт, розміщений в банку даних Інтерполу, автоматично отримує повідомлення про факт його перевірки іншою державою. Отримання такого повідомлення для країни-власника є підставою звернутись до країни, що перевіряла об’єкт в банку даних, для з’ясування питань, пов’язаних з відповідною перевіркою. Отримання та надання інформації або перевірка тих чи інших відомостей за банками даних Інтерполу здійснюється: а) безпосередньо, в режимі on-line - через телекомунікаційну систему Інтерполу І- 24/7 (Інтерпол 24 години на добу, сім днів на тиждень); б) надсиланням запиту до Генерального секретаріату Інтерполу.

Наразі у Генеральному секретаріаті Інтерполу створені та функціонують такі банки даних:

1) »Особи» - інформація про осіб, які розшукуються за вчинення злочинів; безвісти зникли; підлягають ідентифікації, у т.ч. невпізнані трупи та ін.;

2) викрадених транспортних засобів - інформація про транспортні засоби, викрадені на території держав - членів Інтерполу;

3) викрадених/втрачених документів - інформація про викрадені/втрачені ідентифікаційні документи, а також викрадені/втрачені бланки адміністративних документів;

4) викрадених творів мистецтва - інформація про твори мистецтва, предмети антикваріату, інші культурні цінності, викрадені на території держав - членів Інтерполу;

5) ДНК-профілів - інформація про ДНК, вилучені з місць вчинення злочинів на території держав - членів Інтерполу та від злочинців;

6) відбитків пальців рук - містить відбитки пальців рук, вилучені з місць вчинення злочинів на території держав - членів Інтерполу та дактилокарти злочинців;

7) порнографічних зображень, створених із залученням неповнолітніх. Дозволяє ідентифікувати зображення порнографічного характеру за «авторством» та місцем розміщення в мережі Інтернет;

8) підроблених платіжних карток - зображення підроблених платіжних карток та їх елементів (лицьової та зворотної сторін, емблем, голограм, підписів власників тощо), а також інша інформація про підроблення платіжних карток.

Невід’ємною частиною банків даних Інтерполу є система міжнародних повідомлень Інтерполу з кольоровим кутом. Картки (циркулярні повідомлення) поділяються на такі категорії: «розшук» («червоне повідомлення») - виставляються на злочинців, які підлягають арешту з подальшою видачею країні-ініціатору розшуку. Ці повідомлення містять повний текст ордеру (санкції) на арешт і детальний опис вчиненого злочину. «Встановлення місцезнаходження» («блакитне повідомлення») - виставляється на особу, яка перебуває поза межами країни-ініціатора, для встановлення місця перебування та ін. «Попередження» («зелене повідомлення») - містить інформацію про професійних злочинців, які діють на території декількох країн, та завдання спостерігати за ними. «Невпізнаний труп» («чорне повідомлення») - детальний опис знайденого трупа, коли є підстави вважати, що загиблий за життя походив з іншої держави, з метою ідентифікації в них вміщуються відбитки пальців. «Зниклий безвісти» («жовте повідомлення») - інформація про осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку та ідентифікації. «Терористична загроза» («оранжеве повідомлення») - інформація про осіб, які причетні або підозрюються у вчиненні терористичних актів^[49].

Питання для самоконтролю

1. Поняття, наукові та правові засади криміналістичних обліків.

2. Об’єкти криміналістичної реєстрації.

3. Способи та форми реєстрації.

4. Види криміналістичних обліків залежно від завдань, що вирішуються.

5. Види обліків за ступенем централізації.

6. Характеристика дактилоскопічних обліків.

7. Облік підроблених грошових знаків і цінних паперів.

8. Облік підроблених бланків документів, виготовлених поліграфічним способом.

9. Облік куль, гільз і патронів зі слідами зброї.

10. Характеристика обліків інформаційно-довідкового призначення.