Криміналістичні обліки і криміналістична реєстрація. Поняття, об’єкти та класифікація

Криміналістичні обліки складають значну частку інформаційних систем, інформація яких використовується в розслідуванні злочинів. І це не випадково. Загальною метою їх створення та функціонування є безпосередньо сприяння розкриттю злочинів, хоча кожний облік (певна інформаційна система) призначений для виконання конкретної функції.

Конкретизуючи зазначену мету, можна стверджувати, що цілями кримінальної реєстрації: а) накопичення відомостей, корисних для розкриття, розслідування і попередження злочинних посягань; б) забезпечення умов ідентифікації об’єктів за допомогою облікових матеріалів; у) сприяння розшуку об’єктів, відомості про яких містяться в реєстраційних масивах; г) надання в розпорядження кримінального розшуку, інших оперативних служб органів внутрішніх справ, слідчих і судових органів довідкової та орієнтуючої інформації^[21].

Серед принципів побудови криміналістичних інформаційних систем окремі автори (В. О. Кузнецов, Р. А. Усманов, О. М. Криворотов) виділяють:

1. Принцип залежності методів та засобів криміналістичної реєстрації від рівня матеріально-технічної бази.

2. Принцип відповідності сил та засобів цілям, завданням та методам ведення криміналістичних обліків.

3. Принцип відповідності методів криміналістики правовій системі суспільства. Даний принцип стосується механізмів реалізації завдань ведення обліків^[22].

Залежно від прямого цільового призначення, специфіки інформації кожен конкретний облік займає своє місце в інформаційній системі певного правоохоронного органу (МВС, СБУ тощо), у певному підрозділі (ДІАЗ, експертній службі та ін.) на певному рівні (міжнародний, центральний, регіональний, місцевий). Отже, враховуючи вищенаведе- не, можна надати їм таке визначення.

Криміналістичні обліки — це інформаційно-пошукові системи, які утворюються і функціонують в правоохоронних органах з метою сприяння розслідуванню та попередженню злочинів.

Масиви (бази даних) таких обліків складає інформація про об’єкти, що пов’язані з кримінальними правопорушеннями та злочинною діяльністю, а також та, що хоча й не має безпосереднього відношення до кримінальних правопорушень, але може сприяти їх розслідуванню.

Об’єктами криміналістичних обліків виступають злочини та об’єкти матеріального світу (люди, трупи, зброя, знаряддя, їх сліди тощо), інформація про які складає масиви певних інформаційних систем і призначена сприяти розслідуванню кримінальних правопорушень. Особливим об’єктом криміналістичних інформаційних систем є людина. Частіше вона виступає як основний об’єкт обліку, а в деяких обліках і як додатковий. Це дозволяє встановлювати різноманітні зв’язки (ділові, кримінальні, родинні тощо) об’єктів у ході розслідування. Наприклад, в обліку викрадених номерних речей як основний об’єкт виступає безпосередньо вкрадена річ, але основна облікова одиниця, поряд з інформацією про цю річ, містить відомості про її власника — певну особу чи установу. Аналогічно обліковуються й викрадені документи, зброя тощо. Хоча в значній кількості інформаційних систем, у першу чергу криміналістичних оперативно-розшукового призначення, сліди різноманітних об’єктів подані в облікових одиницях, вони не є об’єктами обліку. Як об’єкти обліку виступають не сліди, а об’єкти, що їх утворили. З огляду на те, що вони є єдиними відомими проявами об’єктів, виявленими в процесі розслідування, за ними і відбувається облік. Як такі прояви (сліди) частіше виступають сліди рук, ніг, транспортних засобів, зброї, знарядь тощо. І хоча традиційно прийнято вважати, що здійснюється облік указаних слідів, по суті вони призначені для виконання лише одного завдання — для ідентифікації особи, зброї, знарядь чи інших об’єктів, які взяті на облік за їхніми проявами. Питання діагностичного і класифікаційного характеру хоча і є самостійними, однак також спрямовані на встановлення об’єктів, та характеру їх взаємодії. Помилковою є і спроба представити об’єктом обліку в криміналістичних інформаційних системах інформацію. Інформація являє собою не об’єкт обліку, а сукупність даних про об’єкт, що знайшли відображення в тій чи іншій системі.

Криміналістичні інформаційні системи можна класифікувати за різними підставами. За відомчою належністю вони поділяються на обліки підрозділів і служб МВС, СБУ, ДПСУ та інших правоохоронних

органів. За службовою належністю (наприклад у межах МВС): обліки підрозділів Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення (ДІАЗ), експертної служби, підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, карного розшуку та ін. За зосередженням — місцеві (рівень міськрайоргану), регіональні (рівень обласних УМВС), центральні (рівень МВС), міждержавні (МІБ), міжнародні (Інтерпол). Суттєве значення в розумінні криміналістичних інформаційних систем є їх класифікація за завданнями, сприяти вирішенню яких вони призначені. За цими параметрами вони поділяються на:

а) криміналістичні обліки оперативно-розшукового призначення — обліки, які містять інформацію про об’єкти, причетні до кримінальних нерозкритих злочинів, а також конкретні об ’єкти, що викликають оперативну зацікавленість, яка безпосередньо призначена сприяти їх встановленню за штучними чи власними ознаками;

Рис. 1.3. Криміналістичні обліки

б) криміналістичні обліки інформаційно-довідкового призначення —

обліки, які призначені забезпечувати процес розслідування інформацією про об ’єкти, що в минулому були причетні до злочину, яка необхідна або може бути корисною для вирішення завдань, що виникають у процесі кримінального провадження;

в) довідково-допоміжні криміналістичні обліки — колекції та каталоги різних об ’єктів, які використовуються як зразки для порівняння при проведенні експертиз та досліджень для вирішення класифікаційних завдань, а також у розшуковій діяльності.

Основними формами обліку є:

1) картотечна, масиви якої складають картки, що містять інформацію про певний об’єкт обліку;

2) журнальна, її масиви складають окремі записи про певні об’єкти обліку в журналах, фотоальбомах тощо;

3) автоматизована база даних, масиви якої складають записи стосовно певних об’єктів обліку в базах даних певної АІС;

4) колекційна, масиви якої складають безпосередньо об’єкти або носії певних відображень;

5) комплексна, за якої можливим є використання вказаних форм у будь-якому співвідношенні^[23].

При цьому зауважимо, що колекція завжди є складовою комплексної форми обліку.

Інформація в облікових одиницях певних інформаційних систем може бути відображена (спосіб реєстрації) у вигляді: текстового повідомлення (рукописним чи машинописним текстом); графічних зображень (фотознімки, схеми, карти тощо); дактилоскопічних відбитків; цифрових записів; записів у базах даних, причому такі записи можуть об’єднувати найрізноманітнішу за фізичною природою інформацію — текст, графічні зображення, відеофрагменти тощо. У більшості облікових одиниць інформація відображається комбіновано в різних сполученнях.

Знання про криміналістичні обліки складають значну частину знань інформаційно-довідкового забезпечення розслідування. Для їх позначення використовується термін «криміналістична реєстрація». Криміналістична реєстрація являє собою сукупність знань стосовно організації та функціонування криміналістичних обліків, а також використання інформації, що в них міститься, у процесі кримінального провадження.

При цьому слід сказати, що поняття інформаційно-довідкове забезпечення кримінальних проваджень значно ширше за криміналістичну реєстрацію і не обмежується знаннями окремої категорії обліків.

Питання для самоконтролю ^{[24] [25] [26] [27] [28] [29]}