Проведення окремих слідчих (розшукових) дій

Допит заявника. Заявниками можуть бути особи, які пропонували, обіцяли чи надали неправомірну вигоду, якщо стосовно них були вчинені дії щодо вимагання неправомірної вигоди або інші, не причетні до злочину, громадяни, які мають інформацію про факти одержання службовими особами неправомірної вигоди чи інші прояви корупції.

При допиті заявника по даній категорії кримінальних проваджень рекомендується з’ясувати, зокрема: хто є учасниками злочину; що являє собою предмет неправомірної вигоди (з докладним описом його ознак); місце, час і спосіб одержання неправомірної вигоди; за які дії

(бездіяльність) був одержаний чи має бути одержана неправомірна вигода; хто є свідками (очевидцями) злочину; які докази, в тому числі і документи, можуть підтвердити факт одержання неправомірної вигоди; чи не володіє заявник відомостями про те, що видатки корумпованої службової особи явно перевищують її прибутки і в чому це виражається.

Якщо заявником є особа, яка вже надала неправомірну вигоду, то окрім перерахованих питань слід з’ясувати: де, коли і за яких обставин вона познайомилася з одержувачем неправомірної вигоди; коли і де відбувалися їхні зустрічі; який зміст їх бесід; який вигляд мав факт вимагання неправомірної вигоди; чи поєднане одержання неправомірної вигоди з вчиненням іншого злочину і якого саме; джерела коштів для регулярних виплат корумпованій особі; в чому проявлялися послуги корумпованої особи; яка періодичність і суми одноразових виплат; в яких конкретно діях полягають порушення, допущені службовою особою.

Під час допиту необхідно детально з’ясувати ознаки предмета неправомірної вигоди (якщо це гроші — суму, купюри, їх особливості, номера, якщо це інші предмети — найменування, призначення, форму, матеріал, колір, розміри, час виготовлення, стан, дефекти, клейма, надписи і т. ін.). Якщо предмет неправомірної вигоди був упакований, необхідно з’ясувати характерні ознаки упаковки, чи залишилася частина цієї упаковки.

При допиті цих осіб їх показання повинні бути максимально деталізовані. Це необхідно для їхньої наступної перевірки й оцінки.

Затримання підозрюваного. Операція по затриманню одержувача неправомірної вигоди повинна бути ретельно спланована, необхідно передбачити можливі варіанти поведінки одержувача неправомірної вигоди. При цьому доцільно враховувати і ту обставину, що серед одержувачів неправомірної вигоди є працівники правоохоронних органів, які в силу специфіки своєї роботи знайомі з організацією роботи оперативних підрозділів, нерідко використовують для одержання неправомірної вигоди різного роду посередників, обирають для цього місця (приміщення), де ускладнений технічний чи візуальний контроль за вчиненням указаних дій (автомобіль, безлюдне або, навпаки, багатолюдне місце і т.ін.), раптово змінюють раніше обумовлені обставини передачі хабара (місце, час і т. ін.), уникають безпосереднього «контакту» з давальником неправомірної вигоди тощо.

Організація спостереження за одержувачами неправомірної вигоди і їх затримання складаються з декількох етапів: підготовки; безпосереднього спостереження за одержувачами неправомірної вигоди в момент

235

одержання неправомірної вигоди; затримання одержувачів неправомірної вигоди; процесуального оформлення факту спостереження і затримання одержувачів неправомірної вигоди.

Найбільш правильно здійснювати затримання, як правило, безпосередньо після одержання неправомірної вигоди, щоб одержувач неправомірної вигоди не зміг знищити чи сховати предмет неправомірної вигоди. Негайно варто вжити заходів, що виключають можливість спілкування між затриманими. При затриманні звертається особлива увага на те, щоб одержувач неправомірної вигоди не викинув предмет неправомірної вигоди. У тих випадках, коли, за наявними даними, неправомірна вигода повинна бути розділена отримувачем між декількома службовими особами, за наявності такої можливості, спостереження варто продовжувати до моменту одержання неправомірної вигоди чи її частин усіма одержувачами неправомірної вигоди і після цього проводиться їх затримання.

Якщо є можливість, то момент одержання неправомірної вигоди і затримання одержувача варто зафіксувати на фото-, відео-, чи звукозапис.

Після одержання службовою особою неправомірної вигоди її варто затримати і запропонувати видати предмет неправомірної вигоди. Проведення особистого обшуку затриманого в даному випадку є обов’язковим.

Якщо при помітці предмета неправомірної вигоди використовувались спеціальні барвники, проводиться освідування, під час якого за участю спеціаліста проводиться пошук слідів барвника на тілі одержувача неправомірної вигоди, а також проводиться огляд його одягу.

Допит свідків. До невідкладних слідчих (розшукових) дій належать допити свідків. Як свідки, залежно від конкретних обставин події злочину, можуть бути допитані родичі, знайомі і співробітники одержувача неправомірної вигоди, очевидці злочину, особи, в яких вимагали неправомірну вигоду, громадяни, які зверталися до даної установи з тих чи інших питань і будь-які інші особи, які володіють відомостями, що цікавлять слідство (наприклад, робітники ресторанів, барів, крамниць, куди заходили одержувачі неправомірної вигоди).

При допиті свідків треба враховувати те, що під впливом злочинців або їх зв’язків (погрози, підкуп і т.п.) вони можуть давати неправдиві показання. В такому разі слідчий роз’яснює свідку важливість викриття одержувачів неправомірної вигоди або інших учасників протиправної діяльності, пов’язаної з корупцією, і встановлення істини у кримінальному провадженні, застосовує в ході допиту тактичні прийоми викриття давання неправдивих показань, використовуючи речові докази і дані, отримані від інших свідків.

Однією з умов отримання від свідків правдивих показань є правильний вибір часу проведення допиту. Допити співробітників одержувачів

неправомірної вигоди, які перебувають у їх службовому підпорядкуванні проводяться після арешту або затримання останніх.

Якщо підозрюваний перебувають на волі, то обстановка і результати допиту їх співробітників повинні залишатись для перших до певного часу невідомими.

У ході допиту свідків у кримінальних провадженнях про одержання неправомірної вигоди встановлюються такі обставини: джерело отримання особою, яка здійснила підкуп, коштів для давання неправомірної вигоди; що є предметом неправомірної вигоди; коло учасників одержання неправомірної вигоди, їх взаємовідносини; за які дії (бездіяльність) надані майнові або немайнові блага одержувачу неправомірної вигоди; чи не мало місце вимагання службовою особою неправомірної вигоди; місцезнаходження учасників злочину в момент передачі неправомірної вигоди (при допиті очевидця одержання неправомірної вигоди); спосіб життя злочинців, як вони характеризуються, коло їх знайомих, час і місце їхніх зустрічей; про які порушення в службовій діяльності корумпованої особи відомо свідку.

Допит підозрюваного. Тактика допиту підозрюваного повинна обиратись з урахуванням поведінки одержувача неправомірної вигоди у момент його затримання. Під час цієї слідчої (розшукової) дії необхідно ретельно зафіксувати всі висунуті ним версії про обставини одержання винагороди, а також можливі посилання на ті чи інші дані, які, на його думку, підтверджують його невинуватість, з метою наступної перевірки.

При допиті підозрюваного в одержанні неправомірної вигоди необхідно звертати увагу на з’ясування наступних питань та застосування з цією метою комплексу тактичних прийомів:

а) предмет неправомірної вигоди (постановка деталізуючих запитань про вид переданої неправомірної вигоди (гроші, цінності, документи, пов’язані з придбанням автомобілів, житла, та ін.);

б) характер виконуваної послуги (постановка деталізуючих, уточнюючих запитань, у тому числі й контрольних, про характер послуг за неправомірну вигоду (переведення на високооплачувану роботу, організація тривалих закордонних відряджень, приватизація окремих підприємств, домоволодінь; незаконне одержання банківської позички, прийом до вищого навчального закладу та ін.));

в) характер відносин з давальником неправомірної вигоди (постановка запитань про службову підпорядкованість, особисті взаємовідносини, стосунки через знайомих, друзів, родичів);

237

г) час передачі неправомірної вигоди та його обстановка (постановка уточнюючих за питань, оголошення показань свідків, пред’явлення документів тощо.

Обшук.

Після затримання підозрюваного проводять обшуки за місцем його проживання (роботи), інших місцях (дача, гараж), а в деяких випадках і за місцем проживання рідних і близьких. Головна мета таких обшуків — пошук предмета неправомірної вигоди, документів та інших доказів, що вказують на розмір неправомірної вигоди; відшукання даних про інших учасників злочинної діяльності, характер їх взаємовідносин, а також слідів підготовки, вчинення і приховання злочинів.

Результативність обшуку, як правило, знаходиться в прямій залежності від того, наскільки він несподіваний для осіб, які обшукуються. Тому в період підготовки до обшуку необхідно вжити заходів щодо запобігання витоку інформації й обшук за місцем проживання чи в іншому місці передбачуваного збереження доказів, що цікавлять слідство, проводити одночасно з затриманням підозрюваного або ж відразу після цього.

Направленість пошуку, а, отже, і підготовка до проведення обшуку, вибір часу і тактики багато в чому залежать від характеру злочинних дій, у зв’язку з якими виникла необхідність у проведенні обшуку.

Плануючи проведення обшуку в одержувача неправомірної вигоди, необхідно:

1. Мати чітке уявлення про предмет пошуку (у першу чергу про предмет неправомірної вигоди), знати конкретні ознаки речей і т.д.

2. Залежності від індивідуальних ознак предметів пошуку (вага, габарити, терміни збереження і т.д.) прогнозувати можливі термін і місце збереження, а також способи маскування.

3. Вжити заходів щодо вилучення грошей, цінностей, забезпечення збереження майна у випадках його арешту.

5. Включити до слідчо-оперативної групи жінок для проведення особистого обшуку жінок.

Обшук за місцем проживання варто почати саме з особистого обшуку всіх присутніх, тому що нерідко членам родини передаються записки, листи, а іноді і предмети неправомірної вигоди.

Слідчий повинен мати інформацію не тільки про осіб, які є підозрюваними у кримінальному провадженні, але і про тих, у кого можуть бу-

ти заховані, залишені на збереження предмети, що цікавлять слідство (гроші, ощадні книжки чи коштовності, придбані на гроші, отримані у вигляді неправомірної вигоди). Як правило, одержувачі неправомірної вигоди заздалегідь вживають заходів для приховання грошей, цінностей і всього того, що може викрити їх у злочинній діяльності, тому, крім самих предметів, треба шукати сліди їх збереження, а іноді і знищення.

У випадку виявлення цінностей, грошей, які, можливо, є предметом неправомірної вигоди, варто вжити заходів щодо пошуку і збереження доказів, які підтверджують, що виявлене має відношення до розслідуваного кримінального провадження (наприклад, сліди на упаковці). У випадках виявлення виробів із золота варто вилучити футляри, бірки і т.д., щоб за ними визначити час виготовлення і придбання виробів.

Під час обшуку варто шукати докази життя не за законними трудовими доходами — документи про придбання дачі, автомобіля, квартири, дорогих меблевих гарнітурів і т.д. Якщо виявлене доручення на право керування автомобілем, що належить за документами іншій особі, необхідно встановити, на чиї кошти в дійсності придбаний автомобіль. Під час обшуку у кримінальних провадженнях про одержання неправомірної вигоди варто звертати увагу на перебування в квартирі службових документів, бланків, печаток і т.ін. та вилучити все, що має відношення до службової діяльності винних.

Огляд документів. На податковому етапі розслідування даного виду злочинів проводиться також огляд документів, що свідчать про виконання службовою особою будь-яких дій (бездіяльності) в інтересах того, хто підкупив її, і про характер цих дій. Враховуючи, що злочинці, дізнавшись про початок досудового розслідування, можуть знищити або сфальсифікувати компрометуючі їх документи, слідчий повинен виконати означену слідчу (розшукову) дію без зволікання. При цьому важливо враховувати необхідність здійснення тимчасового вилучення цих документів як за місцем роботи, так і за місцем проживання учасників, злочинної діяльності, пов’язаної з одержанням неправомірної вигоди.

Огляду підлягають правові документи (наприклад, статути, інструкції, накази, положення), що регламентують повноваження і порядок діяльності службових осіб, службові — щодо виконання службовою особою дій в інтересах давальника неправомірної вигоди, а також записні книжки з адресами, номерами телефонів, датами зустрічей, робочі зошити, де можуть бути дані про виплати корумпованій особі, календарі з позначками тощо.

Огляд документів дозволяє з’ясувати широкий спектр фактичних даних щодо предмета доказування при розслідуванні в кримінальних провадженнях про одержання неправомірної вигоди, а саме: коло причетних до злочину осіб; наявність підроблених документів; розмір предмета

239

неправомірної вигоди корумпованій особі; порядок оформлення тих чи інших операцій; характер виконаних службовою особою дій (бездіяльності) і незаконність таких службових дій; порушення порядку проходження документів по інстанціях (через канцелярію, відділи); обставини, що сприяли проявам корупції (порушення при прийнятті на роботу і призначенні на посаду, запущений, несвоєчасний контроль за діяльністю службових осіб або його відсутність); інші злочини, наприклад, крадіжки державного майна.

При огляді документів особливу увагу треба приділяти вивченню їх змісту, дотриманню встановленої форми і наявності всіх реквізитів. Важливе значення при цьому має встановлення часу, який пройшов з моменту надходження документа до прийняття і реалізації відповідного рішення, що дозволить виявити факт відступу від правил, що регламентують подібну діяльність організації, підприємства, установи.

Для вирішення цих питань слідчому доцільно запросити для участі в огляді спеціалістів, зокрема з бухгалтерського обліку, спеціалістів- криміналістів та ін.

Огляд предмета неправомірної вигоди проводиться в тих випадках, коли він ще не переданий одержувачу, а також, коли під час проведення обшуку у одержувача неправомірної вигоди вдається відшукати речі чи грошові купюри, характерні риси яких давальник неправомірної вигоди назвав під час допиту. У протоколі огляду треба дати опис всіх індивідуальних ознак, вказати номінал і номери купюр. Предмет неправомірної вигоди може бути оброблений спеціальною хімічною речовиною — барвником (про що вказують у протоколі огляду).

Якщо неправомірну вигоду передбачається передати загорненою в папір чи в іншу упаковку, то від упаковки потрібно відірвати частину і прилучити її до протоколу огляду. До протоколу прилучається і зразок спеціальної хімічної речовини — барвника.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Бантишев О.Ф. Хабарництво: кваліфікація та документування : Практ. посіб. / О.Ф. Бантишев, С.А. Кузьмін. — К. : Видавець Паливода А.В., 2009. — 118 с.

2. Біленчук П.Д. Особливості розслідування хабарництва: теорія і практика : Монографія / П.Д. Біленчук, К.І. Гупалюк, А.В. Кофан- ов, О.Л. Кобилянський. — К. : [ННІПСК КНУВС], 2009. — 42 с.

3. Корупція в судовій системі : Довідник / Віктор Пенько (заг.ред.), Антон Демчук (уклад.). — Луцьк, 2008. — 98 с.

4. Корупція та відповідальність за корупційні дії : Навч.-метод. посібник / Л.І. Гук, М.І. Керницька, Н.А. Кравченко, Т.В. Міхновець, М.В. Чугаєвський, О.М. Шевчук ; К.М. Левківський (заг.ред.). — Л. : Астролябія, 2009. — 159 с.

5. Криміналістика: Криміналістична тактика та методика розслідування злочинів : Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. — X. : Право, 1998. — 376 с.

6. Мельник М.І. Хабарництво: загальна характеристика, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства / М.І. Мельник. — К. : Парламентське вид-во, 2000. — 256 с.

7. Настільна книга слідчого : Наук.-практ. видання для слідчих та дізнавачів / За ред. В.Я. Тація. — К.: Видавничій Дім «Ін Юре», 2003. — 715 с.

8. Невмержицький Є.В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії : [монографія] / Є.В. Невмержицький. — К. : КНТ, 2008. — 368 с.

9. Розслідування злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг : Метод. рек. / [В.І. Фаринник, О.Ю. Татаров, А.В. Савченко, С.С. Чер- нявський та ін.]. — К., 2012. — 184 с.

10. Стеценко С.Г. Корупція в органах внутрішніх справ: проблеми протидії : Монографія / С.Г. Стеценко, О.В. Ткаченко. — К. : Алерта ; КНТ ; Центр учбової літератури, 2008. — 166 с.