Види праворозумінь

Різноманітні праворозуміння можна об'єднувати у певні види (класифікувати) за різними критеріями, зокрема за спо­собом обґрунтування, за культурно-цивілізаційною поширені­стю, за соціально-змістовою природою, за кількісним складом суб'єктів-носіїв.

Скористаюсь лише одним із класифікаційних критеріїв, а саме: пов'язує чи не пов'язує певне праворозуміння явище пра­ва безпосередньо з владно-регулятивною діяльністю держави, її органів. За цим критерієм види праворозумінь поділяються на т. зв. загальносоціальне (зокрема, умовно назване «природ­ним»), коли правом визнаються суспільні явища (норми пове­

дінки, відносини та ін.) недержавного походження й функціо­нування, та спеціальносоціальне (або, умовно кажучи, «пози­тивістське»), коли правом визнаються явища виключно дер­жавно-вольового походження.

Прикладом першого різновиду праворозуміння може слу­гувати таке, згідно з яким правом визнаються можливості за­доволення потреб та інтересів певних учасників суспільного життя (так зване потребове праворозуміння, до прибічників якого здавна належу і я). Прикладом же другого з різновидів праворозуміння може слугувати, умовно кажучи, праворозу- міння юридичне, згідно з яким право - це правила поведінки загального характеру, які встановлені чи схвалені і забезпечу­вані державою в особі своїх різноманітних органів (юридичні закони, постанови, укази, ухвали, рішення тощо) або ж об’єднанням держав.

На початковому курсі вашого навчання у рамках даного предмету ви будете вивчати з позицій першого різновиду пра- ворозуміння таке явище, як основоположні (буттєві) людські права і свободи; вони виникають та існують у людей та їхніх груп насправді незалежно від волевиявлення держави або певного об’єднання держав, їхньої політики, їхніх законів, регулятивної діяльності їхніх органів та посадових осіб. А потім у пропонова­ному посібнику з позицій другого різновиду праворозуміння буде схарактеризоване у загальнотеоретичному аспекті позити­вістське (державно-вольове) регулювання суспільних відносин.

Як видається, тільки у поєднанні зазначених двох різно­видів праворозумінь можуть бути з достатньою повнотою ви­кладені основи саме загальної (а не часткової) теорії та філосо­фії права.