§ 1. Загальні засади праворозуміння

Розуміння права завжди спиралося на загальне світорозуміння, уявлення про закономірності існування природи і суспільства. Зміни у підходах до філософського осмислення дійсності покликані впли­вати на поняття права, визначення джерел і сутності останнього, на оцінку самої можливості його пізнання, ролі і соціального призначен­ня права.

Метафізика і діалектика, раціоналізм та емпіризм, натуралізм і антропологізм, історизм та реалізм, ідеалізм і матеріалізм знаходили відгук у правових вченнях, відтворювались у відповідних моделях права.

Множинність визначень права, яка існує у юридичній науці сьо­годні, обумовлена величезною кількістю підходів до визначення по­няття права, його походження, різного бачення місця тих чи інших джерел права у системі права, природи його зв’язків з державою та суспільством і окремою людиною, а також тими сутнісними ознака­ми, особливостями, рисами права, що покладаються в основу того чи іншого його концептуального визначення, того його аспекту, який досліджується в першу чергу і береться при визначенні його резуль­татів за певну світоглядну основу.

Вчення про походження права зазвичай тісно пов’язані з концеп­ціями походження держави, хоча й містять чимало специфічного.

Кожна історична епоха характеризується виробленням свого ро­зуміння права. За тисячоліття накопичилася ціла низка теорій і кон­цепцій щодо поняття, витоків, сутності та призначення права, суміж­них з філософськими поглядами на світ та людей у ньому.